Рішення № 97670185, 15.06.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/16119/20

н/п 2-а/766/206/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого-судді Прохоренко В.В.,

за участю секретаря Бакшиної К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, який обґрунтував тим, що 11.09.2020 року, інспектор Управління патрульної поліції в Херсонській області Андрєєва В.А. винесла відносно нього постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАМ № 3119217 від 11.09.2020 року, якою він визнаний виним у порушенні п.8.7.3 ПДР України та притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою, він 21.09.2020 року подав скаргу на вищевказану постанову до Управління патрульної поліції в Херсонській області. Відповідно до відповіді від 30.09.2020 року, яку він отримав 05.10.2020 року, йому відмовили у задоволені скарги, постанову не скасували. Вказує, жодних доказів його порушення не має, в протоколі/постанові не було зазначено і не було йому надано. Також зазначає, що оскаржувана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано пояснення позивача, надана можливість скористатися юридичною допомогою, роз`яснено права та обов`язки, враховано особу порушника, розглянуто клопотання в разі їх наявності, не зазначені докази вчинення адміністративного правопорушення. Під час зупинки він неодноразово заявляв, що бажаю скористатися юридичної допомогою та просив зазначити та надати йому для ознайомлення докази скоєння правопорушення. Дані клопотання було грубо проігноровані інспектором. Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАМ № 3119217 від 11.09.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП, покласти на відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.10.2020 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеному провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.

Від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній вказує, що вважають вимоги позивача безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що 11.09.2020 року о 14:08 год., поліцейські здійснюючи патрулювання виявили автомобіль Daewoo Lanos, днз НОМЕР_1 , водій даного транспортного засобу керуючи ним по Миколаївському шосе 6 км у м. Херсоні на перехресті здійснив рух на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. ґПравил дорожнього руху (ПДР). Зупинивши правопорушника, інспектори поліції підійшли до водія даного т/з, належним чином представились та попросили водія пред`явити відповідні документи на т/з як того вимагає ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» у зв`язку з тим що позивачем було порушено п. 8.7.3. ґПравил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Водієм даного автомобіля виявився позивач. За результатами розгляду адміністративної справи до позивача було застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425 грн., шляхом винесення постанови. Відповідно до п. 8.7.3. ґПравил дорожнього руху, жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проїзд на заборонний сигнал світлофора - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Спілкування позивача з поліцейськими зафіксовано на відео файлах 20200911204257000783, 20200911204500000099. Також зазначає, що у повному обсязі заперечують, щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідачем не отримано документів, які б підтверджували витрати позивача на професійну правничу допомогу (не надано договору про надання правової допомоги, актів виконаних робіт (наданих послуг), документів які б підтверджували оплату наданих послуг, не надано книгу доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи, що провадять незалежну професійну діяльність, зазначеного адвоката, з якої вбачається, що гонорар був ним прийнятий). Зазначає, що на постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, уповноваженою на те особою. Під час винесення постанови, позивач був ознайомлений зі своїми правами. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

13.09.2020 року відносно ОСОБА_1 інспектором УПП в Херсонській області лейтенантом поліції Андрєєвою В.А. винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3119217 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 11.09.2020 року о 14:08 год. керуючи транспортним засобом Lanos, державний номер НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3. ґ ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано,тобто з урахуванням усіх обставин,що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно,зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,свобод та інтересів особи і цілями,на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); 9)з урахуванням права особина участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-кінозйомки, відеозапису,які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що відповідачем по справі не було надано доказів на підтвердження адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем.

Між тим, в порушення ст.77 КАС України, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, який заперечував проти позову, не навів доводів та не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення субєкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем, який заперечував проти позову, не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає задоволенню, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Згідно із ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію від12.10.2020 року, якою підтверджується сплата судового збору в загальному розмірі 420,40 грн., отже відповідна сума на користь позивача підлягає стягненню з відповідача.

За правилами ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката; розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Позивачем надано договір про надання правової допомоги №1/14 від 14.09.2020року, акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 06.05.2021 року, рахунок № 1 від 06.05.2021 на суму 4000 грн., квитанцію № 4628933222 від 07.05.2021 року про сплату 4000 грн. з призначенням платежу «За правничу допомогу представництво у Херсонському міському суді по справі 766/16119/20 за договором 1/14 від 14.09.20 р.».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в даній справі витрати на правничу допомогу в сумі 4000 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи, а отже співмірними з наданими правовими послугами, а тому суд приходить до висновку, що необхідно відшкодувати ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 283, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 2, 77, 241-244, 246, 257, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАМ № 3119217 від 11.09.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції України (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420,40 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 4000 грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: В.В. Прохоренко