Постанова № 97669391, 10.06.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/2416/21

Провадження №1-кс/487/3111/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2021 року м.Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Боброва І.В., за участю секретаря судових засідань – Тітова А.О., прокурора – Семенюка М.В., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Ковальської С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання старшого слідчого Другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві Кіша Я.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №62020150000000713 від 09.07.2020 року відносно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця р. Вірменія, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, освіта вища, раніше не судимого, працює поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП НП України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2021 року старший слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Кіш Я.В. за погодженням з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Семенюком М.В. звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням, в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб з забороною відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, понятими у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчий обґрунтовує тяжкістю кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється останній, наявністю ризиків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України та неможливістю запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого виду запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання, просив задовольнити. Захисник в судовому засіданні заперечувала проти клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність існування зазначених в клопотанні ризиків. Просила застосувати до підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, підтримав думку захисника. Зауважив, що екіпаж патрульної поліції, в якому він перебував, приїхав за викликом ОСОБА_2 . Прибувши на місце події, він зі слів своїх колег дізнався, що за порушення ПДР був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_3 , який відмовився на вимогу патрульного поліцейського надати права та технічний паспорт на авто. ОСОБА_4 йому неодноразово були роз`яснені права та попереджено, що у разі ненаданні документів його буде затримано. Під час затримання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , також, неодноразово казали вийти з машини, оскільки вона заважала. ОСОБА_2 прокусила руку ОСОБА_4 , у зв`язку з чим була викликана швидка допомога. Вже на місці події побачив ОСОБА_2 , яка була вже у кайданках та кричала, що їй боляче. Намагаючись трохи послабити кайданки, наблизився до неї, проте ОСОБА_2 почала симулювати втрату свідомості, а ОСОБА_3 став кричати, що працівники поліції ґвалтують непритомну та спричиняють їй тілесних ушкоджень. Жодних спецзасобів до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він не застосовував. Натомість зауважив про неадекватність поведінки останніх.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із матеріалів клопотання вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією в місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020150000000713 від 09.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ДПП НП України від 27.08.2019 № 657 о/с, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП НП України.

Так, відповідно до Розстановки сил та засобів батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП НП України, затвердженої керівництвом УПП в Одеській області ДПП НП України в нічну зміну з 22.06.2020 на 23.06.2020 у складі екіпажу «Океан-0103» на район патрулювання Київського району в м. Одесі на службовому транспортному засобі, д.н.з. НОМЕР_1 на синьому фоні, у однострої, з табельною вогнепальною зброєю та спеціальними засобами, заступили поліцейські взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та поліцейський взводу № 1 роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_7 .

Під час несення служби, 22.06.2020 о 23:57 год., вищевказаними працівниками поліції, у зв`язку із допущеним порушенням ПДД було зупинено на вул. Академіка Філатова у м. Одесі, поблизу будинку № 7, автомобіль марки «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_3 , а на передньому пасажирському сидінні власник цього транспортного засобу ОСОБА_2 .

Під час спілкування вищевказаних працівників патрульної поліції з водієм ОСОБА_3 з приводу зупинки, останній не погоджуючись із твердженням щодо наявного в його діях адміністративного правопорушення, вступив у словесну суперечку з поліцейським ОСОБА_6 , при цьому відмовився надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. У зв`язку з цим, 23.06.2020, близько 00:08 год., ОСОБА_6 було прийнято рішення про адміністративне затримання зазначеного водія і доставлення його до відділу поліції, та відразу після попередження, разом із поліцейським ОСОБА_7 , відкривши водійські двері, почав приймати заходи фізичного впливу, спрямовані на безпосереднє затримання ОСОБА_3 ..

У свою чергу, поліцейський взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_5 о 00 год. 08 хв. 45 сек. (далі 00.00.00 год.) підійшов до правої передньої пасажирської двері, які власноручно відчинив, та порушуючи вимоги ч. 3 ст. 18, ч. 2 ст. 31, ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про Національну поліцію», не називаючи своє прізвище, посаду та спеціальне звання, не повідомляючи про причини застосування превентивного поліцейського заходу - вимога залишити визначене місце, який приймається лише для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров`я людей, збереження та фіксації слідів правопорушення, почав безпідставно вимагати від ОСОБА_2 вийти з належного їй автомобіля, яка у цю мить на власний мобільний телефон здійснювала відеофіксацію зазначеної події, при цьому протиправно о 00:08:55 год. спробував перешкодити їй зйомку, намагаючись вихопити з її рук телефонний пристрій.

Далі, поліцейський ОСОБА_6 о 00:10:56 год. підійшов до відчинених пасажирських передніх дверей зупиненого автомобіля, та порушуючи вимоги ч. 3 ст. 18, ч. 2 ст. 31, ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про Національну поліцію», почав також вимагати від ОСОБА_2 , вийти з автомобіля, та о 00.11.04 год. ігноруючи вимоги ч. 2 ст. 31, ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про Національну поліцію», з метою спробувати виштовхати водія ОСОБА_3 з іншого боку, незаконно проник у автомобіль «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_2 ., нахилившись у середину, де опираючись на ОСОБА_2 вагою свого тіла, притиснув лівим боком її обличчя, шию і грудь до сидіння, чим заблокував їй доступ до повітря, у зв`язку з чим, позбавившись можливості вільно дихати, остання рефлекторно стиснула щелепи в області лівого плеча

ОСОБА_6 , яким останній безпосередньо закривав їй обличчя.

Відразу після цього, інспектор патрульної поліції ОСОБА_6 , не звертаючи уваги на протиправність своїх дії та на наслідки, до яких вони призводять, розуміючи справжню ситуацію, але навмисно розцінюючи машинальні дії ОСОБА_2 , як вчинення начебто нападу на нього, як працівника правоохоронного органу, у порушенні вимог ч. 1 ст. 43, ч. 3, п. 2 ч. 4 ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію», о 00:11:20 год. вдруге безпідставно застосував у салоні зазначеного автомобілю спецзасіб «Терен 4М» відносно пасажира ОСОБА_2 ..

У цей час, о 00:11:30 год. 23.06.2020 на місце події прибув екіпаж автопатруля «Океан-0102» у складі інспекторів взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП НП України лейтенанта поліції ОСОБА_8 та інспекторів взводу № 1 роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 і капрала поліції ОСОБА_9 , які здійснювали патрулювання Київського району в м. Одесі на службовому транспортному засобі з номерним знаком НОМЕР_3 на синьому фоні.

Відразу, інспектор патрульної поліції ОСОБА_8 підбіг до відчинених пасажирських передніх дверей автомобіля «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_2 , поряд з якими перебував поліцейський ОСОБА_5 , та ігноруючи вимоги, передбачені ч.ч. 1,2,4,5 ст. 29, ч. 2 ст. 30, ч.ч. 2, 3 ст. 42, ч.ч. 1, 3 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЗУ «Про національну поліції», о 00:11:50 год. схопив за праву руку ОСОБА_2 , та разом з інспектором поліції ОСОБА_6 , який у свою чергу тримав потерпілу за волосся та ліву руку, незаконно витягнули її з автомобілю.

У подальшому, поліцейський ОСОБА_8 , тримаючи за праву руку

ОСОБА_2 , разом з поліцейським ОСОБА_6 , який тримав потерпілу за ліву руку, грубо порушуючи вимоги ст.ст. 29, 30, 42 ЗУ «Про національну поліції», використовуючи фізичну силу та спеціальні прийоми боротьби, викручуючи та заламуючи руки, нахиливши її, завели руки за спину.

У цей час, інспектор патрульної поліції ОСОБА_5 , який перебував поруч, порушуючи вимоги ч.ч. 1, 3 ст. 43, ч.ч. 1, 3 ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію», нехтуючи приписами, зазначеними у ст.ст. 3, 19, 21, 27, 28, 29, 68 Конституції України, відповідно до яких, зокрема, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними та кожен має право на повагу до його гідності, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 жодного правопорушення не вчинила та не становить суспільної небезпеки, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, діставши спеціальній засоби – кайданки, та скориставшись безпорадним станом та положенням ОСОБА_2 , в якому її незаконно утримували поліцейські ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , о 00:12:20 год. за спиною потерпілої незаконно надягнув їх на руки, в результаті чого остання о 00:12:45 год. у надягнутих на руках кайданках за спиною, втратила свідомість і впала на землю на узбіччі з правого боку автомобілю «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_2 .

Далі, приблизно о 00:13 год. 23.06.2020 на місце події за викликом потерпілої ОСОБА_2 на лінію «102», який вона зробила приблизно о 00:10 год. перебуваючи в належному їй автомобілі, прибув екіпаж автопатруля «Океан-0105» у складі інспекторів взводу № 1 роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП НП України старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та лейтенанта поліції ОСОБА_10 , які здійснювали патрулювання Київського району в м. Одесі на службовому транспортному засобі.

У подальшому, о 00:14:22 год. потерпіла ОСОБА_2 , перебуваючи на вищевказаному місці, прийшовши до тями та сидячи на землі, без взуття, яке до цього злетіло з її ніг під час вчинення відносно неї правоохоронцями фізичного насильства, та з кайданками на правій руці, так як поліцейським ОСОБА_5 до цього було звільнено ліву руку, погано себе почуваючи, почала спробувати встати с землі.

Однак, у цей момент, поліцейський патрульної поліції ОСОБА_5 , який у цей час перебував поруч, за допомогою поліцейського ОСОБА_1 , який фактично прибув на місце події саме за викликом потерпілої щодо вчинення відносно неї протиправних дій, грубо порушуючи правила, передбачені ч.ч. 1, 3 ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію», якими визначено підстави для застосування кайданок, зокрема, до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, чинить опір поліцейському, намагається втекти, під час затримання особи та якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим, ігноруючи вимоги 1,2,4,5 ст. 29, ч. 2 ст. 30, ч.ч. 2, 3 ст. 42, ч.ч. 1, 3 ст. 43, ч. 1 ст. 44 вказаного Закону, якими регламентовано певний порядок, підстави та умови застосування поліцейськими заходів примусового характеру, без будь-яких загроз здоров`ю і життю оточуючих з боку ОСОБА_2 , при відсутності опору поліцейським, безпідставно, незаконно та незважаючи на її погане самопочуття, використав фізичну силу та спеціальні прийоми боротьби, викручуючи та заламуючи їй руки завів їх за спину, після чого повторно надягнув кайданки на обидві руки, тим самим знов спричинив потерпілій фізичну біль та моральні страждання.

Таким чином, при відсутності законних підстав, передбачених ст. 260 КУпАП, перевищуючи свої службові повноваження поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_1 разом з іншими вищевказаними працівниками поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , незаконно затримали ОСОБА_2 , без складання згідно із ст. 261 КУпАП відповідних адміністративних матеріалів.

В результаті вищеописаних незаконних та протиправних дій з боку поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_1 та інших працівників патрульної поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_2 , відповідно до висновку експерта № 2283 від 09.09.2020 спричинені тілесні ушкодження у вигляді одного садна поперекової області справа, одного синця правого плеча, по одному синцю на обох передплічь, одного синця правої кисті та одного синця лівого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень

07.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 , протоколами огляду разом з фото таблицями, протоколом допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами слідчих експериментів, висновком експерта № 2283 від 14.09.2020, а також іншими зібраними матеріалами під час досудового розслідування кримінального провадження.

Слідчий суддя критично оцінює доводи захисника про необґрунтованість підозри, пред`явленої її підзахисному, оскільки оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази, надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, прокурор у судовому засіданні, як на підставу застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилався на існування ризиків, передбачених п.п.2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_1 може використовувати здобутий ним досвід під час проходження служби у правоохоронних органах, оскільки підозрюваний тривалий час працює в правоохоронних органах, має відповідні навички проведення оперативно-розшукових заходів, та з метою уникнення від кримінальної відповідальності спрямовувати вказані навички на знищення речей та документів, що матиме негативний вплив на хід досудового розслідування; ризик незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). На даний час, встановлюються інші свідки протиправних діянь підозрюваного ОСОБА_1 , у тому числі й працівники правоохоронних органів. За рахунок займаних посад та реалізації своїх повноважень підозрюваний має стійкі постійні зв`язки з іншими структурними підрозділами УПП в Одеській області ДПП НП України, іншими правоохоронними органами, органами державної влади, місцевими жителями м. Одеси та Одеської області, що дає змогу йому впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні, з використанням цих зв`язків та здобутого в ході проходження в органах національної поліції досвіду. Також, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо).

Так, слідчий суддя приходить до переконання про недоведення прокурором ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки аргументи сторони обвинувачення не дають можливості встановити, на підставі яких доказів сторона обвинувачення стверджує, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, необхідні для кримінального провадження.

При цьому, що стосується інших ризиків, слідчий суддя приходить до переконання про доведення їх існування прокурором.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, у разі якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.

Слідчим у клопотанні та прокурором під час розгляду клопотання не доведено достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а саме недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яким запобіжним заходом, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Отже, з огляду на обсяг доведених прокурором при розгляді клопотання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та вважає, що саме такий вид запобіжного заходу зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитинц, за місцем служби характеризується позитивно, має постійне місце реєстрації та проживання.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193-194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві Кіша Я.В.. – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, запобіжний захід – особисте зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 11.07.2021 року наступні обов`язки:

- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання чи роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, понятими у даному крмінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_1 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст..194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обов`язки по контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_1 покласти на працівників ГУ НП в Одеській області.

Ухвала слідчого судді діє до 11.07.2021 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Заводського

районного суду міста Миколаєва І.В.Боброва