Ухвала суду № 97668972, 15.06.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 303/8/21

№ 1-кп/303/629/21

Номер рядка стат.звіту 252

У Х В А Л А

15 червня 2021 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі колегії: головуючого – судді Морозової Н. Л.

суддів: Кость В.В., Котубей І.І.,

секретар судового засідання Лендєл П. П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачеві клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020070000000234 внесеному до ЄРДР 07.09.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора Кондратенко І. М.

сторони захисту - обвинувачених: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

ОСОБА_3

- захисників: (адвокатів) Мушак К., Біловар Б.

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

У підготовчому судовому засіданні, прокурор подав суду клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, - тобто незаконне зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, вчинене за попередньою змовою групою осіб, організованою групою, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких. Вагомість здобутих доказів та пред`явлене обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.307 КК України, обґрунтовується здобутими в ході досудового розслідування доказами, зокрема результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами огляду місця події, висновками судових експертиз, та іншими зібраними у межах досудового розслідування доказами в сукупності. ОСОБА_1 обвинувачується, як член організованої групи, діючи як виконавець, у зберіганні з метою збуту та збуті психотропних речовин, що дає стороні обвинувачення підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність, що вказує на наявність ризику передбаченого п. 5) ч.1 ст. 177 КПК України. Усвідомлення тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у випадку визнання його винним, може спонукати обвинуваченого до вчинення дій, спрямованих на перешкоджання повному і об`єктивному судовому провадженню, що вказує на наявність, ризиків, передбачених: п.1), п.3), п.4) ст.1 77 КПК України, а саме:переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених – членів організованої групи, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 ніде не працює, обставини злочину в якому він обвинувачується створюють останньому репутацію суспільно-небезпечної особи схильної до протиправної діяльності.

Обвинувачений та його захисник-адвокат Мушак К. М., заперечили проти задоволення клопотання прокурора та застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 , найсуворішого запобіжного заходу, визначеного нормами КПК України. У своєму запереченні захисник обвинуваченого крім іншого просить у випадку задоволення клопотання прокурора, визначити її підзахисному посильний розмір застави, як альтернативний запобіжний захід.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника та позиції інших учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав:

Відповідно до положень ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Встановлено, що 07.09.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000234 внесено відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

23.12.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

30 грудня 2020 року ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення за ч.3 ст.307 КК України та обвинувальний акт скеровано до суду.

На момент скерування обвинувального акту до суду, відносно ОСОБА_1 діяв запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований під час досудового розслідування, строком до 10.01.2021 року, що вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування (запис № 5 розділу ІІІ).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.11.2017 року № 1-р/2017 зазначає, що «… Висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. Суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу. Крім того, у положеннях частин першої, другої статті 42 Кодексу розмежовано поняття "підозрюваний", "обвинувачений (підсудний)" у кримінальному провадженні. Водночас частиною першою статті 177 Кодексу передбачено можливість застосування запобіжних заходів як до підозрюваного, так і до обвинуваченого, а частиною другою цієї статті визначено підстави застосування таких заходів слідчим суддею, судом. Наслідками направлення в порядку, передбаченому статтею 291 Кодексу, та надходження до суду обвинувального акта є набуття особою, щодо якої складено такий обвинувальний акт, нового процесуального статусу - обвинуваченого (підсудного), а також початок нової процесуальної стадії кримінального провадження - стадії судового провадження у суді першої інстанції. Таким чином, зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного.»

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Прокурором у клопотанні та судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, за якими останньому пред`явлено обвинувачення, зокрема, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного, злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин в складі організованої групи, що вказує на його нестійкі моральні переконання, немає постійного місця роботи, не має постійного доходу, а тому існують ризики, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим, жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_1 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

При вирішенні питання щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, колегія суддів вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, альтернативні (більш м`які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів, відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального провадження суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу відповідно до п.3) ч.5 ст.182 КПК України у вісімдесяти розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 181 600,00 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Керуючись: статтями 176-178, 193-196, ч.3 ст.315, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задоволити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто по 13 серпня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави, враховуючи ч.5 ст. 185 КПК України, в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складє суму 181 600,00 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення ним застави у визначеному розмірі він підлягає звільненню з під варти і з того моменту буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення ОСОБА_1 застави, покласти на нього на строк два місяці по 13 серпня 2021 року наступні обов`язки:

1. прибувати до суду за першою вимогою;

2. не відлучатися з м. Мукачево та Мукачівського району без дозволу суду;

3. повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування із свідками даного кримінального правопорушення.

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і виїзд в Україну.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , після її оголошення підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу, покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити обвинуваченим негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти діб з дня проголошення.

Головуючий суддя Н. Л. Морозова

судді: В. В .Кость

І. І. Котубей