Рішення № 97668668, 14.06.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1302/21

Справа № 235/3234/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» (далі – ДП «Шахта ім. М.С. Сургая») про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуваd у трудових відносинах з відповідачем з 15.12.2016р. по 10.02.2021р.

В день звільнення відповідач не провів з ним остаточного розрахунку, у зв`язку з чим на день подачі позову утворилась заборгованість із заробітної плати у розмірі 9 120,65 грн за період: січень 2021 року – лютий 2021 року.

Просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 66 040,80 грн.

У встановлений судом строк представник відповідача ОСОБА_3 надав відзив, в якому послався на те, що з позовною заявою не погоджується у повному обсязі, оскільки вважає її безпідставною та необґрунтованою з огляду на нижченаведене. ОСОБА_1 дійсно працював на ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» та був звільнений 10.02.2021р. згідно з наказом підприємства № 109-к від 10.02.2021 за власним бажанням. За січень 2021 рік нарахована заробітна плата в розмірі 9340,08 грн, належна сума до сплати складає 7418,76 грн. Виплата заробітної плати за січень 2021 року здійснена в повному обсязі: платіжним дорученням № 40 від 10.02.2021 в розмірі 3458,97 грн.; платіжним дорученням № 97 від 12.05.2021 в розмірі 3959,79 грн. За лютий 2021 нарахована заробітна плата в розмірі 6764,03 грн., належна сума до сплати складає 5 445,04 грн. Виплата заробітної плати за лютий 2021 здійснена в повному обсязі: платіжним дорученням № 48 від 16.03.2021 в розмірі 284,18 грн; платіжним дорученням № 109 від 12.05.2021 в розмірі 5160,86 грн. Станом на 02.06.2021 заборгованість по заробітній платі відсутня. Середня заробітна плата за два останні місяці до звільнення становить: січень 2021 - 9283,91 грн. за 8 роб. дн. грудень 2020 - 23736,55 грн. за 22 роб. дн., всього 33020,46 грн. за 30 роб. дн. Розрахунок середньоденної заробітної плати: 33020,46 : 30 роб. дн. = 1100,68 грн. Відповідачем дійсно не було вчасно виплачено належні звільненому працівникові суми у день звільнення, але вина підприємства у такій бездіяльності відсутня, що доводиться наступним. За підсумками роботи за І квартал 2021 року збитки підприємства склали 99 092 грн. Кредиторська заборгованість станом на 01.05.2021 року складає 1 543 295 грн, із них: за спожиту електроенергію - 275 820 грн; оплата праці - 75 754 грн; по розрахункам з бюджетом - 443 759 грн; розрахунки з фондами соціального страхування - 347 295 грн. Згідно з постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29.04.2020 у виконавчому провадженні № 53264080 було накладено арешт на грошові кошти ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», що містилися на відкритих рахунках у таких банківських установах як AT «ОТП Банк», AT «КІБ», АБ «Південний». Накладення вказаних арештів призвело до остаточного блокування фінансово-господарської діяльності відповідача, що також унеможливило здійснення будь-яких платежів, у тому числі й з виплати заробітної плати.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач перебував у трудових відносинах з ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» з 15 грудня 2016 року (наказ № 540-к від 14.12.2016р.) по 10 лютого 2021 року (наказ № 109-к від 10.02.2021р), працюючи гірником підземним з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем в шахті (а.с.8-9).

Конституцією України гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначної законом.

Згідно ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно довідки ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» б/н від 02.06.2021р. станом на 02.06.2021р. заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 відсутня.

Частина 1 ст.47 КЗпП України зобов`язує власника або уповноважений ним орган в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Оскільки відповідачем надано докази про відсутність заборгованості по заробітної плати перед ОСОБА_1 станом на дату розгляду справи судом, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі.

Частина 1 ст.47 КЗпП України зобов`язує власника або уповноважений ним орган в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1). При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2).

Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коди ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Позивач у день звільнення працював, отже, відповідач зобов`язаний був при звільненні позивача виплатити всі сум, що йому належать, у день звільнення, у зв`язку з чим підлягає цивільній відповідальності, що передбачена ст.117 КЗпП України у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно довідки ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» № б/н від 2 червня 2021р. середньоденний заробіток ОСОБА_1 , який працював на ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», розрахований згідно постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р., становить 1 100,68 грн.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який повинен сплатити відповідач на користь позивача за період з 11 лютого 2021 року по 4 травня 2021 року, становить 66 040,80 грн (1 100,68 грн х 60 робочі дні), де 1 100,68 грн – середньоденний заробіток позивача на підприємстві, 60 днів – кількість робочих днів затримки виплати заробітної плати, з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Разом з тим, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Виходячи з цих принципів, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/95 84/15-ц).

Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду 12 травня 2021 року, тобто через три місяці після звільнення, а також враховуючи фінансовий стан підприємства, на якому утворилась заборгованість, суд дійшов висновку, про доцільність зменшення стягнення суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 30 000,00 грн.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в позові в частині стягнення заробітної плати судовий збір в цій частині необхідно покласти на позивача, а сплачений при зверненні до суду судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу з відповідача пропорційно задоволеної частини позовних вимог.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 908,00 грн за вимогою про стягнення заборгованості по заробітній платі.

З урахуванням вказаних вимог закону, процент задоволених судом позовних вимог за позовом становить 45,43%, з розрахунку 66 040,80 грн – 100%, 30 000,00 грн – х%, х = 30 000,00 грн. х 100% : 66 040,80 грн.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 412,50 грн, з розрахунку 45,43% х 908 грн : 100%.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду надані наступні документи: копія договору про надання правової (юридичної) допомоги № 06/04/21, укладений 19 квітня 2021 року між ОСОБА_2 , який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, та ОСОБА_1 , копія розрахунку витрат на правову допомогу по договору правової допомоги № 06/04/21, від 19.04.2021 року, копія квитанції від 11.05.2021 про сплату за договором правової допомоги № 06/04/21, від 19.04.2020 року в сумі 5 000,00 грн.

Процесуальним законодавством передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати, понесені стороною у зв`язку з наданням йому правної допомоги адвокатом.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним витрати, пов`язані з правничою допомогою пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1 995,50 грн.

9120,65+66040,80=75161,45грн; 30000*100:75161,45 = 39,91%; 39,91%*39,91%/100 = 1995,50 грн.

Відповідно до ст.ст.47, 94, 115-117 КЗпП України, ст.ст.1, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» (м. Вугледар Донецької області, код ЄДРПОУ 40695853) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 лютого 2021 року по 4 травня 2021 року в сумі 30 000 (тридцяти тисяч) гривень з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, на відшкодування сплаченого судового збору 412 (чотириста дванадцять) гривень, на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 1 995 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 50 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот восьми) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Г.В. Назаренко