Рішення № 97668291, 10.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4652/21

Провадження 2/127/821/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Мельник В.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/4652/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позов мотивований тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 24231-3058017653 від 26.02.2019 року ОСОБА_1 отримав в ТзОВ «Інтеркеш Україна» кредит в розмірі 8 000 грн. зі сплатою 127,75 % річних з кінцевим терміном повернення 25.02.2020 року.

Укладаючи договір, сторони домовились, що кредит надається на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, позичальник зобов`язувався згідно графіка повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Прострочення сплати кредиту та процентів згідно графіка розрахунків не зупиняє нарахування процентів, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавцем. Також сторони домовились, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

ОСОБА_1 використав кредитні кошти, але не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання і не погасив борг, тому станом на 10.02.2021 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 33 834, 92 грн. Дана сума складається з: 5 094, 39 грн. – заборгованості за тілом кредиту; 10 138,40 грн. – відсотків за користування кредитом; 17 974,30 грн. – штрафних санкцій (пені); 389,18 грн. – інфляційного збільшення заборгованості; 238,65 грн. – 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.

На підставі ст.ст. 526, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 24231-3058017653 від 26.02.2019 року станом на 10.02.2021 року в сумі 33 834,92 грн. та судові витрати.

Представник позивача – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначив, що позов підтримує у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно, належним чином. Відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явились в судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 24231-3058017653 від 26.02.2019 року ОСОБА_1 отримав в ТзОВ «Інтеркеш Україна» кредит в розмірі 8 000, 00 грн. зі сплатою 127,75 % річних з кінцевим терміном повернення 25.02.2020 року (п. 1.4).

Укладаючи договір, сторони домовились, що кредит надається на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, позичальник зобов`язувався згідно графіка повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом (п.1.1). Прострочення сплати кредиту та процентів згідно графіка розрахунків не зупиняє нарахування процентів, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавцем (п.3.3). Також сторони домовились, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 6.4).

Відповідно до п. 6.7 договору у кожному випадку невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов`язань за даним договором (відносно повноти та строків сплати відсотків за кредитом та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не в повному обсязі) позичальник сплачує пеню в розмірі один відсоток за календарний день від суми виданих грошових коштів та у разі порушення графіку погашення кредиту зазначеного в додатку № 1 позичальник сплачує пеню в розмірі 100 грн.

ТОВ «Інтеркеш Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, суму боргу по кредиту не повернув.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого розрахунку, який не був оспорений відповідачем, заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ «Інтеркеш Україна» за кредитним договором № 24231-3058017653 від 26.02.2019 року станом на 10.02.2021 року становить 33 834,92 грн. Дана сума складається з: 5 094,39 грн. – заборгованості за тілом кредиту; 10 138,40 грн. – відсотків за користування кредитом; 17 974,30 грн. – штрафних санкцій (пені); 389,18 грн. – інфляційного збільшення заборгованості; 238,65 грн. – 3% річних від простроченої суми за період з 26.07.2019 року до 15.02.2021 року згідно ст. 625 ЦК України.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.

Разом з тим, суд вважає, що сума боргу підлягає частковому стягненню з відповідача.

Так, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який відповідатиме загальним засадам цивільного законодавства, в тому числі справедливості, добросовісності і розумності.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Загальна сума неустойки (пені), що заявлена позивачем, складає 17 974, 30 грн., що значно перевищує суму боргу по кредиту.

Враховуючи вищенаведені норми, суму кредиту, суму погашеного кредиту, те, що кошти отримувались на споживчі цілі (п. 1.2 кредитного договору), враховуючи інші істотні обставини, а також загальні засади цивільного законодавства щодо розумності і справедливості (ст. 3 ЦК України), суд вважає можливим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, зменшити розмір неустойки до розміру, що складає заборгованість за простроченим тілом кредиту та відсотками.

Тому стягненню підлягає сума боргу, яка виникла станом на 10.02.2021 року і складається з: 5 094,39 грн. – заборгованості за тілом кредиту; 10 138,40 грн. – відсотків за користування кредитом; 389,18 грн. – інфляційного збільшення заборгованості; 238,65 грн. – 3% річних згідно ст. 625 ЦК України; 15 232,79 грн. – неустойки, а всього – 31 093,41 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в загальній сумі 2 270 грн., сплата яких підтверджена платіжним дорученням від 08.02.2021 року (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 3, 6, 526, 551, 625, 629, 634, 642, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» (ЄДРПОУ 39000364, і.д.88000, м. Ужгород, вул. Швабська, 17) заборгованість за кредитним договором № 24231-3058017653 від 26.02.2019 року станом на 10.02.2021 року в сумі 31 093 (тридцять одна тисяча дев`яносто три) грн. 41 коп.та судовий збір в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

В решті позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).

Повне судове рішення складене 10 червня 2021 року.

Суддя: