Ухвала суду № 97668203, 30.03.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/7765/21

Провадження №1-кс/127/3536/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Михайленка А.В.,

при секретарі Куйдан Ю.М.,

за участю:

слідчого Бондара Ю.В.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області Бондара Юрія Володимировича про проведення обшуку,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області Бондар Ю.В. звернувся до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з клопотання про проведення обшуку.

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020000000370 від 22.10.2020, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява засновника ТОВ «Джерело Плюс» - ОСОБА_1 про те що невідомі особи шляхом обману заволоділи майном товариства, а саме АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , чим завдали йому як засновнику матеріальної шкоди у великих розмірах.

Так, з 2013 року ОСОБА_1 являється одноосібним засновником та водночас генеральним директором ТОВ «Джерело Плюс» ( код 30594144), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . На балансі товариства з 2008 року рахується АЗС, яка розташована за адресою реєстрації товариства та належить йому на праві свідоцтва про право власності №687 (серія та номер САВ № 907005), виданого 27.03.2008 виконкомом Вінницької міської ради.

У вересні 2020 року йому стало відомо, що невстановлені особи підробили протокол № 18 загальних зборів ТОВ «Джерело Плюс» від 05.11.2015, згідно якого було прийнято рішення щодо відчуження АЗС за адресою АДРЕСА_1 та надано повноваження ОСОБА_2 права підписання договору на відчуження АЗС.

У подальшому, 09.11.2015 між ТОВ «Джерело Плюс» в особі заступника генерального директора ОСОБА_2 (далі - Продавець) та ТОВ «Джерело» в особі директора ОСОБА_3 (далі Покупець), укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець передав у власність Покупцю належну йому автозаправочну станцію, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Указаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В., який зареєстрував відповідні відомості в реєстрі нотаріальних дій 09.11.2015 за номером 4435.

Під час нотаріального посвідчення договору договір купівлі-продажу, що зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій 09.11.2015 за номером 4435, ОСОБА_2 з метою уникнення кримінальної відповідальності та маскування слідів злочину, надав приватному нотаріусу лише завірену копію вищезазначеного протоколу загальних зборів.

В ході проведення допиту ОСОБА_1 повідомив, що участі у загальних зборах ТОВ «Джерело Плюс 05.11.2015 він не приймав, згоди на відчуження автозаправочної станції що розташована за адресою: АДРЕСА_1 а також повноваження на підписання договору купівлі-продажу вказаної АЗС будь-кому не надавав, підпис від його імені у протоколі № 18 загальних зборів ТОВ «Джерело Плюс» від 05.11.2015 виконані не ним, а іншою особою.

Таким чином, невстановлені особи, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи завідомо підроблені документи, заволоділи майном ТОВ «Джерело Плюс».

Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_2 .

Також, у ході проведення слідчих (розшукових) дій установлено, що у приміщенні гаража за № 101058, який знаходиться на прибудинковій території по АДРЕСА_3 , можуть знаходитись первинні бухгалтерські документи ТОВ «Джерело», в тому числі документи, на підставі яких у 2015 році здійснено відчуження автозаправочної станції належної ТОВ «Джерело Плюс».

Для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, виникла необхідність у проведенні обшуку у тимчасовій конструкції (гаражі) за № 101058, розміщеного на прибудинковій території по АДРЕСА_3 , тому слідчий просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити.

Вислухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Крім того, слідчий суддя враховує, що згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.

Пунктом 45 рішення Європейського суду з прав людини «Бук проти Німеччини» від 28.04.2005 року, (Buck v. Germany), заява № 41604/98, ECHR 2005-IV) встановлено, що держави можуть за необхідності вдаватися до проведення обшуку з метою отримання доказів на підтвердження факту вчинення певних правопорушень. При цьому, суду необхідно оцінювати, чи підстави, наведені на обґрунтування проведення обшуку житла та виїмки з нього, є належними та достатніми і чи принцип пропорційності дотриманий (див.: зазначене рішення у справі «Функе проти Франції», пункти 55-57; рішення від 25 лютого 1993 р. «Крем`є проти Франції», № 11471/85, пункти 38-40 тощо).

В підтвердження обставин викладених в клопотанні слідчого не долучено доказів, які в своїй сукупності не можуть доводити достовірність обставин викладених в клопотанні. Натомість слідчий обґрунтовуючи клопотання опирається лише на свідчення заявника, щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, при цьому у клопотанні не враховано та не надано оцінку тому, що внесення змін у реєстраційні документи відбулися в 2015 році.

Отже, в судовому засіданні слідчий не довів, що потреби досудового розслідування в проведені обшуку виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника квартири, про які йдеться у клопотанні слідчого, що свідчить про недотримання слідчим принципу пропорційності.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необґрунтоване, а тому відсутні підстави для його задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області Бондара Юрія Володимировича про проведення обшуку в тимчасовій конструкції (гаражі) за № 101058, розміщеного на прибудинковій території по АДРЕСА_3 - відмовити.

Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.

Слідчий суддя