Вирок № 97667817, 15.06.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/77/2021

130/1011/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

секретарів судового засідання Зозулі М.О., Маліщук Н.А., Буга Р.М., Чернишової А.В., Мухи Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020020130000034 від 15.01.2020, відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Некрасове Вінницького району Вінницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, з професійно-технічною освітою, неодруженого, військовозобов`язаного, не судимого, за обвинуваченням у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України,

також за участі прокурора Шаравського Б.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Захарчука М.В.,

законного представника потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Станіславської І.В.,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_1 15.01.2020 о 05:30 год., будучи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, керуючи технічно – справним автомобілем марки «Opel Vectra B», номерний знак НОМЕР_1 Республіки Польща, рухаючись по автодорозі М-21, зі сторони с. Рів Жмеринського району в напрямку м. Вінниці, неподалік с. Сьомаки Жмеринського району, не вибравши безпечної швидкості руху та не врахувавши дорожньої обстановки, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасника руху, в результаті чого виїхав за межі проїзної частини на ліве узбіччя, де з необережності допустив перекидання транспортного засобу з подальшим зіткненням його з деревом.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Opel Vectra B», неповнолітній ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №26 від 30.04.2020 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черпно-мозкової травми – забиття головного мозку важкого ступеню, дифузного аксонального ураження головного мозку, множинних гематом м`яких тканин голови; травми шиї – підвивих 1-го шийного хребця; травми грудей – осколкового перелому тіла 11–го грудного хребця, що супроводжувалась втратою свідомості (комою) та гострою недостатністю дихання, які за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки дана політравма, що включає в себе забиття та аксональне ураження головного мозку, є ушкодженнями, що небезпечне для життя в момент заподіяння та спричинила загрозливі для життя явища – кому та гостру недостатність дихання.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 274 від 17.04.2020: «У дорожній ситуації, що склалася, в діях водія автомобіля «Opel Vectra B», номерний знак НОМЕР_1 Республіки Польща, ОСОБА_1 вбачається невідповідність дій вимогам п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України».

Отже, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.1 (а), 2.9 (а), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- п. 2.1 – «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідно категорії»;

- п. 2.9 – «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;

- п. 10.1 – « Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- п.12.1 – «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Порушення вимог п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Стаття (частина) закону України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 визнається судом винуватим у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_1 у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 286 КК України визнав себе винуватим повністю, цивільний позов визнав частково в розмірі 20 000 грн. Також пояснив. Що 10 000 грн. сплатив батькам потерпілого під час його лікування. По суті обвинувачення дав такі показання, що 14.01.2020 приблизно о 23:00 год. він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зустрілись біля магазину в с. Некрасове Вінницького району, де придбали алкогольні напої, які в подальшому розпили вдома у ОСОБА_4 . Після чого, автомобілем «Opel Vectra B», під його керування, вирушили на річку, де продовжили вживати напої. Він весь цей час також вживав спиртні напої разом з друзями, проте скільки саме він вжив не пам`ятає. Після цього, приблизно о 4:00 год. ранку 15.01.2020 вони поїхали на АЗС, а коли повертались додому то задню частину авто почало заносити, адже дорога була слизька, в результаті чого автомобіль перекинувся на праву сторону, водії авто, які в цей час проїжджали по дорозі викликали працівників поліції, швидку та пожежну. В результат ДТП ОСОБА_3 , який сидів на пасажирському сидінні біля водія та не був пристебнутий ременем безпеки, був без свідомості та важко дихав, він же отримав легкий струс мозку та забиття. Автомобіль, яким він керував подарував дідусь, даним авто також користувався його батько. У вчиненому розкаюється, жалкує про те що сталося. Цивільний позов визнає частково, оскільки заявлена до відшкодування сума йому не посильна.

Свідок ОСОБА_4 дав такі показання, що 14.01.2020 він зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 біля магазину в с. Некрасове Вінницького району, після чого увечері разом поїхали до нього додому де вживали спиртні напої, які також вживав і ОСОБА_1 , який керував у той день автомобілем «Opel Vectra B». Після цього він, його сестра, подружка сестри, ОСОБА_3 на автомобілі, яким керував ОСОБА_1 , поїхали на річку, де також вживали спиртні напої, в тому числі ОСОБА_1 . Після цього вони поїхали до дому. Однак вже 15.01.2020, приблизно о 5:00 год. ранку, він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поїхали на автомобілі ОСОБА_1 на заправну станцію поза межами міста Жмеринки, де придбали спиртні напої. Повертаючись до міста Жмеринки, він заснув, а прокинувся від сильного удару. Автомобіль потрапив в ДТП, при цьому ні він ні ОСОБА_1 значних ушкоджень не отримали, окрім ОСОБА_3 , який втратив свідомість.

Законний представник потерпілого ОСОБА_3 мати ОСОБА_2 просила покарати обвинуваченого суворо та позбавити його волі, адже її син після ДТП, яка сталась з вини обвинуваченого залишився інвалідом та потребує постійного лікування. Для догляду за сином вона покинула роботу. Підтвердила, що їй обвинуваченим відшкодовано лише 10000 грн. Поданий цивільний позов підтримала в повному обсязі.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за обставин встановлених судом, також підтверджується дослідженими у судовому засіданні документами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020020130000034 від 15.01.2020, відповідно до якого 15.01.2020 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «Opel Vectra B», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі М-21 в напрямку с. Сьомаки, не впоравшись із керуванням попав в ДТП, внаслідок чого водій та пасажири автомобіля ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримали тілесні ушкодження, заява зареєстрована в ЖЄО -283. Визначена попередня кваліфікація за ч.1 ст. 286 КК України (а.с.134);

- протоколом огляду місяця дорожньо-транспортної пригоди від 15.01.2020 з додатками: схемою ДТП та фототаблицею. Як вбачається із змісту протоколу, 15.01.2020 з 7:50 до 8:30 год. проведено огляд автодороги М-21 та встановлено розташування автомобілю «Opel Vectra B», номерний знак НОМЕР_1 Республіки Польща. На час огляду, вказаний вище автомобіль виявлено в кюветі, передньою частиною в напрямку с. Рів. Автомобіль має численні механічні пошкодження частини кузова, які найсерйозніші у праві передній частині. Автомобіль правою частиною вперся у дерево. В протоколі зафіксовано сліди шин на проїзній частині, відображено це на схемі ДТП (а.с.135-145);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Жмеринська ЦРЛ» від 15.01.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння з результатом 1,32 проміле (а.с.147);

- висновком експерта № 256 від 04.02.2020, відповідно до якого при судово-медичній експертизі корові ОСОБА_1 , 2001 року народження: методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 0,6 проміле. Наявність метилового спирту, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено. Наявність в крові похідних барбітурової кислоти, 1,4 – бензодіазепіну та фенотіазину, алкалоїдів групи опію, тетрагідрокарбінолу, а також ефедрину та ефедрону не виявлено (а.с.149-150);

- висновком експерта № 141 від 11.03.2020, відповідно до якого на момент експертного огляду в робочій гальмівній системі та рульовому керуванні автомобіля «Opel Vectra B», реєстраційний номер НОМЕР_1 , несправностей, які б могли стати причиною вчинення в подальшому ДТП, не виявлено (а.с.155-159);

- висновком експерта № 274 від 17.04.2020, відповідно до якого в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Opel Vectra B», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п.10.1,12.1 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині. В даній дорожній обстановці, можливість попередження з`їзду з проїзної частини та послідуючого контактування з деревом з боку водія автомобіля Opel-Vectra ОСОБА_1 з технічної точки зору забезпечувалась відповідністю його дій вимогам п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, так як під час руху причини технічного характеру, які б спричинили зміну напрямку руху керованого ним автомобіля в нього були відсутні та при умові постійного контролю за рухом даного автомобіля. В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля Opel-Vectra ОСОБА_1 з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, для вирішення частини питання, про перебування даних невідповідностей в причинному зв`язку з наслідками ДТП, необхідна оцінка всіх обставин по справі, що виходить за межі компетенції експерта – автотехніка, тому питання не досліджувалось і може бути вирішене органами слідства (суду) самостійно на основі юридичного аналізу всіх зібраних по справі матеріалів з урахуванням висновків експертиз (а.с.169-172);

- висновком експерта №26 від 30.04.2020, відповідно до якої на підставі судово-медичної експертизи (по кримінальному провадженню 12020020130000034) за фактом отримання тілесних ушкоджень при ДТП неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , включаючи медичну картку стаціонарного хворого №367 КНП «Жмеринська ЦРЛ» та медичну картку стаціонарного хворого № 698 ВОДКЛ, всі на його ім`я та приймаючи до уваги обставини справи, які викладені у постанові про призначення експертизи, дійшов до таких висновків: у ОСОБА_3 , згідно медичних документів мала місце політравма у вигляді закрито черепно-мозкової травми – забиття головного мозку важкого ступеню, дифузного аксонального ураження головного мозку, множинних гематом м`яких тканин голови; травма шиї - підвивих 1-го шийного хребця; травми грудей – осколкового перелому тіла 11-го грудного хребця, що супроводжувалась втратою свідомості (комою) та гострою недостатністю дихання. Ця політравма спричинена діями тупих предметів за механізмом дії – удар та стиснення, яким могли бути і виступаючі частини салону автомобіля, що мало місце 15.01.2020. Оскільки дана політравма, що включає в себе забиття та аксональне ураження головного мозку є ушкодженням, що небезпечне для життя в момент заподіяння та спричинила загрозливі для життя явища – кома та гостра недостатність дихання, тому вона належить до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень (Згідно п.2.1.3. (в,о) Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень від 1995 р. №6) (а.с.174-175).

Отже, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про ухвалення обвинувального вироку.

Обставини які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Мотиви призначення покарання.

Злочини у вчиненні якого визнається винним обвинувачений, згідно ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 , встановлено, що він раніше не судимий (а.с.166). За місцем проживання характеризується позитивно (а.с.162), проживає разом з батьком та матір`ю (а.с.163), на час вчинення злочину був студентом З-ВО-1 відділення спеціальності 261 Пожежна безпека Вінницького транспортного коледжу, за місцем навчання характеризувався позитивно (а.с.164). Батько обвинуваченого за 6 місяців отримав дохід в розмірі 35200 грн. (а.с.200), мати стоїть на обліку як безробітна у Державному центрі зайнятості (а.с.201).

Як вбачається із досудової доповіді Жмеринського МРВ з питань пробації, виправлення ОСОБА_1 без обмеження або позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб) (а.с.43-46).

Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину обвинуваченим, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, а також беручи до уваги те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, прийшов до висновку, призначити ОСОБА_6 покарання за злочин, у вчиненні якого він судом визнається винним у виді позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами. Оскільки на думку суду, за встановлених обставин, таке покарання буде відповідати його загальній меті та справедливим, а застосування більш м`якшого покарання, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, буде не достатнім для його виправлення і не співмірним із наслідками спричиненого ним злочину.

При цьому суд враховує позицію, викладену в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», де зазначено, що суд не вправі призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особам, які не мають права керувати транспортними засобами. ОСОБА_6 не має права керувати транспортним засобом.

Також суд враховує думку законно представника потерпілого та представника, які просили суд карати ОСОБА_1 суворо, застосувати до нього найсуворішу міру покарання – позбавлення волі, просили врахувати поведінку обвинуваченого після злочину, який за весь час після ДТП відшкодував матері потерпілого лише 10 000 грн., однак потепілий ОСОБА_1 залишився інвалідом на все життя і потребує тривалого (безкінечного) серйозного лікування та реабілітації, для чого потрібні значні кошти, які заявлені в цивільному позові.

Вирішення цивільного позову.

У кримінальному провадженні представником потерпілого Станіславською І.В. заявлено цивільний позовом до ОСОБА_1 , вимоги якого в подальшому були уточнені та в якому просила стягнути з нього на користь законного представника потерпілого ОСОБА_2 500 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди за вчиненням кримінального правопорушення та 10 000 грн. витрат на правничу допомогу (а.с.100-105, 197-199).

Цивільний позов обґрунтовано тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 , тобто в результат ДТП, що сталась з його вини, потерпілий ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичного експерта отримав тяжкі тілесні ушкодження, чим завдано позивачу немайнових витрат спричинені моральними та фізичними стражданнями, які спричинили зміни у його житті: відсутність спогадів про ДТП, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, неможливість виконання повсякденних обов`язків та обмеження функцій щодо самообслуговування, важка реабілітація. Проблеми зі здоров`ям продовжуються і до тепер. Враховуючи стан здоров`я потерпілого і його потребу у сторонньому догляді його мати вимушена була звільнитись з роботи.

Окрім перенесених душевних та фізичних страждань ОСОБА_3 має намір в подальшому навчатися та здобувати освіту, одружитись та створити сім`ю, однак травми отримані внаслідок ДТП мають незворотні наслідки.

В обґрунтування цивільного позову представник потерпілого надала: копію медичного висновку, копію рішення лікарсько-консультативної комісії при КНП «ВОДКЛ ВОР», копію форми індивідульної програми дитини – інваліда №23, копію довідки, копію трудової книжки ОСОБА_2 , копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про народження ОСОБА_7 (а.с.106-115).

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 №4, суд роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд роз`яснив, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач та його мати, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), оскільки позивач є молодою особою, отримав тяжкі тілесні ушкодження, негативні наслідки яких є незворотними, що ставить під загрозу повноцінність майбутнього його життя, та з урахуванням поведінки обвинуваченого після вчиненого злочину, враховуючи часткове визнання обвинуваченим позову, позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь законного представника потерпілого ОСОБА_2 моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 300 000 грн., оскільки між діями обвинуваченого, які визнані судом неправомірними, і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.

При цьому суд роз`яснює, що позивач не позбавлена права звернутись до відповідача ОСОБА_1 з цивільним позовом про відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної з лікуванням та реабілітацією потерпілого.

Також на користь законного представника потерпілого ОСОБА_2 з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в розмірі 10 000 грн., які підтверджені Договором про надання професійної правничої допомоги від 10.08.2020 № 34/20-к з додатком, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 11.08.2020 про оплату вартості правової допомоги в розмірі 10 000 грн., а також детальний опис робіт.

Рішення щодо речових доказів.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, скасувавши заходи забезпечення застосовані ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 17.01.2020 (а.с. 151-152).

Рішення про відшкодування процесуальних витрат.

На підставі ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути документально підстережені процесуальні витрати на залучення експерта (висновок № 141 від 11.03.2020 та № 274 від 17.04.2020) в розмірі 2243,22 грн. (а.с.154, 168).

Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

Керуючись статтями 368, 373, 374 КПК України, Суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Строк покарання ОСОБА_1 відраховувати з часу його затримання в порядку виконання даного вироку суду.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 300 000 грн. моральної шкоди та 10000 грн. судових витрат.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 17.01.2020 - скасувати.

Речовий доказ - транспортний засіб «Opel Vectra B», номерний знак НОМЕР_1 Республіки Польща, що знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання Жмеринського РВП ГУНП, власником якого являється ОСОБА_8 , однак перебуває у постійному користуванні ОСОБА_1 повернути володільцю – ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 2243,22 грн.

Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: А.М. Заярний