Ухвала суду № 97665310, 14.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 червня 2021 року м. Київ № 640/16362/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, скасування постанови,

установив:

Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про:

визнання дій старшого державного виконавця щодо накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві у виконавчому провадженні №64542763, - неправомірними;

скасування постанови старшого державного виконавця у виконавчому провадженні №64542763 від 13.05.2021 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн в повному обсязі.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Однак позивачем до позовної заяви не долучено копії долучених до позовної заяви документів для інших учасників справи.

Окрім того, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-ІХI з 01.01.2021 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн.

Тобто, позивачу при зверненні до суду з даною позовною заявою сплаті підлягає судовий збір у сумі 4540,00 грн, однак до позовної заяви доказів його сплати не долучено, а навпаки заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, з огляду на відсутність коштів на такі видатки.

Розглянувши подане клопотання, суд при його вирішенні виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас Законом України "Про судовий збір" передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом. В свою чергу, наведені позивачем у позовній заяві обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

При цьому слід зазначити, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а частиною другою статті 44 КАС України на учасників справи покладено обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 №R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи та повинно неухильно дотримуватись покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя

ухвалив:

В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, скасування постанови, - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:

засвідчених копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;

документа про сплату судового збору у сумі 4540,00 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: "Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "*;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва".

Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак