Рішення № 97665261, 14.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/187

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2021 року м. Київ № 640/6022/19

за позовомОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2019 року № 0019674205, № 0019654205, № 0019664205, № 0019644205, № 0019634205.

Ухвалою суду від 18.04.2019 р. відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін.

06.05.2019 р. надано відзив на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 28.01.2008 р., перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Дарницькому районі; 69.10 Діяльність у сфері права (основний).

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.1 ст. 79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, наказу від 08.02.2019 р. №1564 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р., про що складено акт від 28.02.2019 р. №476-26-15-42-05/ НОМЕР_1 .

Згідно з висновками акта перевірки встановлено порушення -

пп.168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме: не задекларовано дохід, отриманий за надання послуг за договором №29/16 від 17.01.2017 р., що підлягає оподаткуванню за 2017 р., на загальну суму 121 158, 8 грн., внаслідок чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2017 р., на загальну суму 21 808, 58 грн.;

пп. "а" п. 176.1 ст. 176, п.44.1, п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, а саме: не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;

п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України з урахуванням вимог пп.49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2017 р. до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві;

п.1.2, пп.1.3 п. 16-1 підрозділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено та не перераховано до бюджету військовий збір за 2017 рік у розмірі 1817, 38 грн.;

п. 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контрою".

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з наступних підстав.

17.01.2017 р. між ОСОБА_2 як замовником та ОСОБА_1 як виконавцем укладено договір про надання послуг №29/16 щодо надання послуг з виготовлення технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна, нового правовстановлюючого документу та його реєстрацію; вартість послуг 128 250 грн., оплата вартості - готівка.

Відповідно до розписки загальна сума складає 4 500 дол. США, яку ОСОБА_1 отримала 17.01.2017 р. (2500 дол. США) та 21.03.2017 р. (2 000 дол. США).

За обмінним курсом НБУ станом на 17.01.2017 р. (26, 9640 грн.) та 21.03.2017 р. (26, 8879 грн.) загальна сума отриманих коштів у гривні - 121 158, 8 грн.

Оскільки вказані доходи не задекларовано, не сплачено передбачені законодавством податки, ОСОБА_1 допущено вказані порушення податкового законодавства.

Крім того, оскільки розрахунок за договором фактично проведено у доларах США, контролюючий орган дійшов висновку про порушення вимог п. 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контрою", чинного станом на час виникнення вказаних правовідносин.

Подані 13.03.2019 р. заперечення на акт перевірки не враховано листом Головного управління ДФС у м. Києві від 20.03.2019 р. №37347/К/26-15-42-05-28.

За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 21.03.2019 року -

№ 0019674205, згідно з яким за порушення пп.168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 21 808, 58 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 5 452, 15 грн.;

№ 0019654205, згідно з яким за порушення пп. "а" п. 176.1 ст. 176, п.44.1, п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України на позивача накладено штраф у розмірі 510 грн.;

№ 0019664205, згідно з яким за порушення пп.49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України на позивача накладено штраф у розмірі 170 грн.;

№ 0019644205, згідно з яким за порушення п.1.2, пп.1.3 п. 16-1 підрозділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України позивачу збільшено суму зобов`язання з з військового збору на 1 817, 38 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 454, 35 грн.;

№ 0019634205, згідно з яким за порушення п. 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контрою" на позивача накладено штраф у розмірі 121 158, 8 грн.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що з 28.01.2008 р. вона зареєстрована як фізична особа-підприємець, і всі свої доходи отримує виключно в цьому статусі.

Відповідно перевірка органами податкової служби її діяльності могла здійснюватися лише як фізичної особи-підприємця, тоді як її перевірено як фізичну особу.

За результатами підприємницької діяльності за 2017 р. позивачем подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 05.02.2018 р. та сплачено єдиний податок у повному обсязі, і отриманий від укладення договору від 17.01.2017 р. з ОСОБА_2 №29/16 дохід включено до задекларованого доходу.

Як суб`єкт підприємницької діяльності позивач не зобов`язана вести Книгу обліку доходів і витрат, тому застосування штрафних санкцій за порушення пп. "а" п. 176.1 ст. 176, п.44.1, п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України є протиправним.

Під час перевірки позивачем надано Книгу обліку доходів, яка ведеться згідно з вимогами п. 296.1 ст. 196 Податкового кодексу України.

Як фізична особа-підприємець позивач не мала обов`язку подавати декларацію про майновий стан і доходи за 2017 р., тому порушення п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України з урахуванням вимог пп.49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України нею не допускалося.

Як платник єдиного податку 3-ї групи позивач не зобов`язана сплачувати військовий збір, тому висновок про порушення п.1.2, пп.1.3 п. 16-1 підрозділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, збільшення суму зобов`язання з військового збору на 1 817, 38 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 454, 35 грн. є протиправним.

Щодо встановлення порушення вимог п. 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контрою" позивач посилається на відсутність у відповідача повноважень здійснюватися контроль за дотриманням валютного законодавства, тоді як здійснення такого контролю покладено на Національний банк України згідно з Законом України "Про валюту і валютні операції".

Відповідач - Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акта перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції станом на 28.02.2019 р.) контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

В даному випадку документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р., про що складено акт від 28.02.2019 р. №476-26-15-42-05/ НОМЕР_1 , проведено у зв`язку з отриманням податкової інформації про отримання позивачем доходу за договором про надання послуг №29/16 від 17.01.2017 р., укладеного між ОСОБА_2 як замовником та ОСОБА_1 як виконавцем, скеруванням на адресу позивача запиту від 22.11.2018 р. №75759/К/26-15-42-05-27, відповіді від 11.12.2018 р. з копіями документів.

Згідно зі змістом вказаної відповіді позивачем надано всю інформацію щодо укладення та виконання вказаного правочину, здійснення позивачем діяльності як фізичної особи-підприємця, декларування доходів та сплати податку за 2017 р.

На думку суду, вказаної інформації достатньо для контролюючого органу для з`ясування статусу позивача як фізичної особи-підприємця та, у випадку необхідності, здійснення перевірки її діяльності у вказаному статусі.

Проте, відповідачем, незважаючи на наявність інформації про наявність у позивача статусу фізичної особи-підприємця, призначено і проведено перевірку згідно з наказом від 08.02.2019 р. №1564 саме як фізичної особи з висновками про порушення податкового законодавства саме як фізичної особи.

Згідно зі змістом акта перевірки, посилаючись на наявність у позивача статусу фізичної особи-підприємця, не зазначає, чому перевірка проводиться щодо неї саме як щодо фізичної особи, тоді як підстави проведення перевірки (договір про надання послуг) свідчать саме про ведення позивачем діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

За таких обставин суд вважає необґрунтованим призначення та проведення перевірки позивача як фізичної особи.

Щодо висновків акта перевірки та оскаржуваних рішень суд зазначає наступне.

Згідно з пп.168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно з п.292.9 ст. 292 Податкового кодексу України доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цією главою, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV цього Кодексу.

Згідно з пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу.

В даному випадку згідно з матеріалами справи станом на 2017 р. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), зареєстрована як фізична особа-підприємець 28.01.2008 р., перебувала на єдиному податку 3 групи, що підтверджується витягом з Реєстру платників єдиного податку від 06.03.2018 р. №1826513401132, копія якого долучена до матеріалів справи.

Як фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку позивачем 05.02.2018 р. подано до контролюючого органу відповідну податкову декларацію з зазначеним обсягом доходу, що також підтверджується відповідною копією декларації.

Як зазначено вище, відповідачем не надано пояснень, чому дохід, отриманий позивачем за договором про надання послуг №29/16 від 17.01.2017 р., кваліфіковано відповідачем як дохід, отриманий позивачем як фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем.

При цьому суд зазначає, що у випадку порушення позивачем умов ведення підприємницької діяльності, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, це може бути підставою для встановлення відповідних порушень та застосування санкцій до позивача саме як до фізичної особи-підприємця.

За таких обставин оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0019674205, згідно з яким за порушення пп.168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 21 808, 58 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 5 452, 15 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з пп. "а" п.176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані: а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.179.1 ст. 179 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пп.49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

У зв`язку з відсутністю у позивача оподатковуваного доходу у 2017 році як у фізичної особи у позивача не виник обов`язок з подання податкової декларації за 2017 р.

При цьому, згідно з п. 295.3 ст. 295, п. 296.1, пп. 296.1.1, 296.1.2, 296.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту.

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу.

Згідно з матеріалами справи позивачем виконувалися вимоги щодо ведення Книги обліку доходів, що підтверджується копією Книги, залученою до матеріалів справи.

Оскільки позивач не отримувала дохід як фізична особа у 2017 р., обов`язок обліковувати його у будь-якій іншій формі у позивача не виникло.

Згідно з п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.7 п. 16-1 підрозділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Оскільки дохід позивача як фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу, не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб і не підпадає під вказані виключення, військовим збором дохід позивача в будь-якому випадку не оподатковується.

У зв`язку з викладеним у суду є підстави для висновку про прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0019654205, згідно з яким за порушення пп. "а" п. 176.1 ст. 176, п.44.1, п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України на позивача накладено штраф у розмірі 510 грн., № 0019664205, згідно з яким за порушення пп.49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України на позивача накладено штраф у розмірі 170 грн., № 0019644205, згідно з яким за порушення п.1.2, пп.1.3 п. 16-1 підрозділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України позивачу збільшено суму зобов`язання з з військового збору на 1 817, 38 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 454, 35 грн., на порушення вимог законодавства, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Згідно з п. 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контрою" (чинний до 07.02.2019 р.) у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.

Згідно зі ст. 16 Декрету №15-93 санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

В даному випадку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0019634205 на позивача накладено штраф у розмірі 121 158, 8 грн. в порядку ст. 16 Декрету №15-93.

Указом Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", зокрема, пунктами 3, 5, контролюючі органи уповноважено застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету.

Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 7 лютого 2012 року у справі № 21-904а10, єдиним повноважним органом на застосування міри відповідальності (фінансові санкції) до резидентів та нерезидентів, винних, зокрема, у здійсненні операцій з валютними цінностями без одержання генеральної/індивідуальної ліцензії, є Національний банк України. Положення Указу не підлягають застосуванню, оскільки суперечать обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України, та необґрунтовано створюють протиріччя у правовому регулюванні відносин.

Зазначене також відображено у рішеннях Вищого адміністративного суду України від 3 квітня 2013 року № К/9991/53796/12, від 30 травня 2013 року № К-23650/10, від 24 вересня 2014 року № К/9991/20411/11.

Державна фіскальна служба України з метою однакового застосування положень пункту 2 статті 16 Декрету 15-93 листом від 10 листопада 2014 року № 9929/7/99-99-10-02-02-17 повідомила, що до повноважень Державної фіскальної служби не віднесено застосування санкцій, передбачених пунктом 2 статті 16 Декрету.

Відповідна правова позиція відображена також у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 р. у справі №2а-0770/2579/11.

За таких обставин вказане податкове повідомлення-рішення також є протиправним, оскільки винесено поза межами повноважень контролюючого органу.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

В даному випадку відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21.03.2019 року № 0019674205, №0019654205, № 0019664205, № 0019644205, № 0019634205.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 538, 72 грн.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 14.06.2021 р.