Рішення № 97665050, 03.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

03 червня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/913/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3066 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини 3066 Національної гвардії України (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивачу з 16.12.2009 по 06.03.2020 включно, визначивши січень 2008 року та березень 2018 року базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення позивача та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 16.12.2009 по 06.03.2020 включно, визначивши січень 2008 року та березень 2018 року базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” в період з 16.12.2009 по 06.03.2020 не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення. Вказує, що січень 2008 року та березень 2018 року є базовими місяцями для проведення індексації грошового забезпечення у спірний період.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень. 12.04.2021 ухвалою суду розгляд даної справи призначено за правилами загального позовного провадження та зобов`язано сторін, зокрема, надати докази щодо нарахування/не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.12.2009 по грудень 2013 року включно.

06.05.2021 ухвалою суду витребувано докази, зобов`язано Центральний архів Національної гвардії України надати інформацію про нарахування/не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.12.2009 по грудень 2013 року включно (в разі нарахування та виплати зазначити, який базовий місяць було застосовано).

Ухвалою суду від 20.05.2021 розгляд справи призначено в режимі відеоконференції.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що позивач дійсно проходив військову службу у військовій частині 3066 та відповідно до наказу від 27.02.2020 № 38 звільнений в запас Збройних Сил України та виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Зазначає, що індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених чинним законодавством України. Згідно довідки про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу здійснювалось нарахування та виплати з урахуванням базового місяця вересень 2010 року, січень 2015 року, серпень 2015 року, січень 2016 року, січень 2018 року та березень 2018 року. Особові картки на виплату грошового забезпечення з 2009 року по 2013 рік включно передані до Центрального архіву Національної гвардії України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині 3066. Відповідно до наказу командувача Національної гвардії України від 27.02.2020 № 38 о/с позивач звільнений в запас Збройних Сил України та виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до особової картки на грошове забезпечення позивача індексація грошового забезпечення нараховувалася та виплачувалася останньому в період з січня 2012 року по серпень 2012 року, листопад 2012 року, а в період з вересня – жовтень 2012 року та грудень 2012 року - не нараховувалася та не виплачувалася. Також з січня 2013 року по грудень 2013 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася (а.с.85 на звороті).

Згідно довідки військової частини 3066 про нарахування та виплату індексації ОСОБА_1 слідує, що в період: з січня 2014 року по лютий 2018 року нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення не в повному обсязі, а саме без застосування базового місяця – січня 2008 року; з березня 2018 року по листопад 2018 року взагалі не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення; з грудня 2018 року по березень 2020 року індексація грошового забезпечення нараховувалася та виплачувалася з застосуванням базового місяця – березня 2018 року (а.с.36-38).

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно статті 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

В силу статті 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Так, Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Частинами першою та п`ятою статті 2 Закону встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

В силу частини першої статті 4 Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Приписами частини другої статті 5 Закону передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно частини шостої статті 5 Закону проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.

Крім того, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.2007 № 1294 (далі – Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.

Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.

Відтак, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації його грошового забезпечення за період з січня 2012 року до березня 2018.

З урахуванням викладеного вище та встановлених обставин справи суд констатує, що нарахування позивачу суми індексації грошового забезпечення в період з січня 2012 року по серпень 2012 року, листопад 2012 року; з січня 2014 року по лютий 2018 року не свідчить про належне та у повному обсязі виконання відповідачем свого обов`язку, передбаченого Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку № 1078 в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.

Також суд зазначає, що індексація грошового забезпечення в період: вересень-жовтень 2012 року, грудень 2012 року; з січня 2013 року по грудень 2013 року; з березня 2018 року по листопад 2018 року позивачу не нараховувалася та не виплачувалася, що свідчить про не належне виконання відповідачем свого обов`язку, передбаченого Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядком № 1078.

При цьому, суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Суд зауважує, що права позивача на час розгляду даної справи не порушені, оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з вересня-жовтень 2012 року, грудень 2012 року; з січня 2013 року по грудень 2013 року; з березня 2018 року по листопад 2018 року не проведені, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період: вересень, жовтень, грудень 2012 року; з січня 2013 року по грудень 2013 року; з березня 2018 року по листопад 2018 року; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період: вересень, жовтень, грудень 2012 року; з січня 2013 року по грудень 2013 року; з березня 2018 року по листопад 2018 року; визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період: з січня 2012 року по серпень 2012 року, листопад 2012 року; з січня 2014 року по лютий 2018 року; зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період: з січня 2012 року по серпень 2012 року, листопад 2012 року; з січня 2014 року по лютий 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 16.12.2009 по 31.12.2011, то останні задоволенню не підлягають, враховуючи таке.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом вживалися заходи щодо з`ясування всіх обставин у справі та ухвалою суду від 12.04.2021, зокрема зобов`язано ОСОБА_1 надати в підготовче засідання докази щодо нарахування/не нарахування останньому індексації грошового забезпечення за період з 16.12.2009 по грудень 2013 року включно; зобов`язано Військову частину 3066 Національної гвардії України надати в підготовче засідання копії усіх документів, що стосуються предмету позову, засвідчені належним чином, у тому числі, але не виключно: довідку про нарахування/не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.12.2009 по грудень 2013 року включно (в разі нарахування та виплати зазначити, який базовий місяць було застосовано) та докази проходження позивачем військової служби у військовій частині 3066 Національної гвардії України.

На виконання вказаної ухвали суду відповідачем повідомлено, що особові картки на виплату грошового забезпечення з 2009 року по 2013 роки включно передані до Центрального архіву Національної гвардії України.

В зв`язку з зазначеним ухвалою суду від 06.05.2021 витребувано письмові докази у даній справі та зобов`язано Центральний архів Національної гвардії України протягом 5 днів з моменту отримання ухвали надіслати на адресу суду на ім`я судді Тихоненко О.М. інформацію про нарахування/не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.12.2009 по грудень 2013 року включно (в разі нарахування та виплати зазначити, який базовий місяць було застосовано).

На виконання вказаної ухвали суду Центральний архівний відділ Національної гвардії надіслав на адресу суду ксерокопію особової картки на грошове забезпечення позивача за 2012-2013 роки. Одночасно повідомив, що фінансові документи за 2009-2011 роки у відношенні ОСОБА_1 на зберігання до Центрального архівного відділу Національної гвардії України не передавались.

Таким чином, в зв`язку з відсутністю будь-яких доказів на підтвердження факту виплат індексації грошового забезпечення в період з 16.12.2009 по 31.12.2011, слід відмовити за необґрунтованістю.

Також суд зазначає, що як слідує з наданої відповідачем довідки про нарахування та виплату індексації, позивачу була виплачена індексація його грошового забезпечення починаючи з грудня 2018 року по березень 2020 року, з базовим місяцем індексації - березень 2018 року, а отже право позивача у вказаному періоді не порушено, як наслідок позовні вимоги в частині періоду з 01.12.2018 по 06.03.2020 задоволенню не підлягають.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Враховуючи предмет даного позову, а також те, що індексація є складовою частиною грошового забезпечення, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 168, 227-228, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини 3066 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини 3066 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період: вересень, жовтень, грудень 2012 року; з січня 2013 року по грудень 2013 року; з березня 2018 року по листопад 2018 року.

Зобов`язати Військову частину 3066 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період: вересень, жовтень, грудень 2012 року; з січня 2013 року по грудень 2013 року; з березня 2018 року по листопад 2018 року.

Визнати протиправними дії Військової частини 3066 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період: з січня 2012 року по серпень 2012 року, листопад 2012 року; з січня 2014 року по лютий 2018 року.

Зобов`язати Військову частину 3066 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період: з січня 2012 року по серпень 2012 року, листопад 2012 року; з січня 2014 року по лютий 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу“Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Військова частина 3066 Національної гвардії України (вул. Євгена Коновальця, буд.38, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ08803508).

Повне судове рішення складено 15.06.2021.

Суддя О.М. Тихоненко