Рішення № 97664974, 14.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

-копія-

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2021 року м.Чернігів Справа № 620/3833/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу ОСОБА_1 до Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» про скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» про скасування рішення дисциплінарної комісії Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор», викладене у постанові № 485 від 09.10.2020 щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення не містить обґрунтування застосування виду дисциплінарного стягнення, не доведено наявності в діях чи бездіяльності позивача усіх ознак дисциплінарного проступку, не враховано причини, обставини і мотиви вчинення порушення. Вказує, що на засідання дисциплінарної комісії не було запрошено жодної особи, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення. Зазначає про фіктивність матеріалів дисциплінарного провадження, оскільки не було встановлено ні моделі, ні IMEI мобільного телефону.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 06.10.2020 був проведений загальний обшук та технічний огляд на режимному секторі № 2 на посту № 20 в камері № 484, в ході проведення якого було виявлено та вилучено мобільний телефон, який знаходився в сумці з особистими речами ОСОБА_1 . Вказує, що позивач свою провину визнав, але від дачі письмових пояснень відмовився. Зазначає, що рішенням дисциплінарної комісії від 09.10.2020 за порушення режиму накладено догану.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 20.05.2021 було витребувано у Державної установи «Менська виправна колонія (№ 91)» належним чином завірені копії всіх без виключення матеріалів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, на підставі яких дисциплінарною комісією Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» винесено постанову № 485 від 09.10.2020, в тому числі протокол засідання комісії.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин перебував у Державній установі «Старобільський слідчий ізолятор», на даний час відбуває покарання в Державній установі «Менська виправна колонія (№ 91)».

Так, 06.10.2020 в ході обшуку на РК № 2 на посту № 20 в камері № 484 особистих речей ОСОБА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «SAMSUNG» чорного кольору, імеі не встановлено, який знаходився в сумці з особистими речами ОСОБА_1 , про що складено акт по факту виявлення та вилучення забороненого предмету (а.с. 86).

Згідно акту, підписаного старшим лейтенантом внутрішньої служби Жубіль О., прапорщиками внутрішньої служби ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ув`язнений ОСОБА_1 відмовився від дачі письмових пояснень за фактом вилучення забороненого предмета (а.с. 87).

Старшим інспектором відділу режиму і охорони старшим лейтенантом внутрішньої служби Жубіль О. (дата рапорту – 06.10.2020) та молодшим інспектором відділу режиму і охорони прапорщиком внутрішньої служби ОСОБА_2 (дата рапорту – 13.08.2020) були подані рапорти, згідно яких повідомили, що 06.10.2020 був проведений загальний камерний обшук та технічний огляд на режимному корпусі № 2 на посту № 20 в камері № 484, в ході проведення особистих речей ув`язненого ОСОБА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «SAMSUNG» чорного кольору, імеі не встановлено, який знаходився в сумці з особистими речами ОСОБА_1 , який відмовився від дачі письмових пояснень в категоричній формі (а.с. 84-85).

За висновком службового розслідування за фактами вилучення заборонених предметів під час обшуку 06.10.2020, затвердженим начальником Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» 07.10.2020 ув`язнений ОСОБА_1 свою вину визнав, але від дачі письмового пояснення відмовився в категоричній формі, запропоновано ув`язненого ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності за зберігання заборонених предметів (а.с. 82).

За результатами засідання дисциплінарної комісії, оформленого протоколом № 53 від 09.10.2020 (питання 24 порядку денного), дисциплінарна комісія вирішила, що дії ув`язненого ОСОБА_1 є порушенням «Правил поведінки в СІЗО ув`язнених та засуджених», які встановлені Наказом Міністра юстиції України № 1769/5 «Про затвердження правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» від 14.06.2019, а саме розділу І, частини 4, пункту 3, абзацу 13, а саме ув`язненим і засудженим забороняється: виготовляти, зберігати і користуватися предметами, речами, напоями та речовинами, забороненими для передавання ув`язненим та засудженим, а також для користування та зберігання при собі. Враховуючи причини, обставини і мотиви вчинення порушення ув`язненим, його поведінку до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення ув`язненого ОСОБА_1 , застосувати до нього захід стягнення – оголосити догану (а. с. 95-113).

Постановою № 485 від 09.10.2020 про накладення дисциплінарного стягнення за порушення режиму до ув`язненого ОСОБА_1 застосовано захід стягнення у виді догани. Від підпису про ознайомлення позивач відмовився (а.с. 75).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно частини першої статі 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» (далі - Закон) попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Так, відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про попереднє ув`язнення» особи, взяті під варту, зобов`язані: додержувати порядку, встановленого в місцях попереднього ув`язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації.

Частиною першою статті 15 Закону встановлено, що до осіб, взятих під варту, які порушують вимоги режиму, адміністрація місця попереднього ув`язнення може застосовувати такі заходи стягнення: попередження або догану; позачергове залучення до прибирання приміщення.

Порядок й умови перебування у слідчих ізоляторах (далі - СІЗО) осіб, які тримаються під вартою, та окремих категорій засуджених врегульовано Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 14.06.2019 № 1769/5 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.06.2019 за № 633/33604 (далі - Правила № 1769/5).

Згідно підпункту 1 пункту 6 розділу VIII Правил № 1769/5 порядок застосування заходів заохочення і стягнення до ув`язнених та засуджених визначається статтями 14, 15 Закону України «Про попереднє ув`язнення» та статтями 54, 67-69, 130-135 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Статтею 131-1 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов`язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.

Згідно підпункту 3 пункту 6 розділу І Правил № 1769/5 ув`язненим і засудженим забороняється, зокрема: виготовляти, зберігати і користуватися предметами, речами, напоями та речовинами, забороненими для передавання ув`язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі.

Так, згідно Переліку продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання ув`язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі (додаток № 1 до Правил № 1769/5) до заборонених предметів першої необхідності, засобів особистої гігієни, інших речей та предметів належать, зокрема: радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв`язку, пейджери, роутери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади та гарнітура до них.

Так, положеннями частин першої, третьої статті 134 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв`язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим, більш м`яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею при відсутності порушення з боку засудженого (частина тринадцята статті 134 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Згідно частини шістнадцятої статті 134 Кримінально-виконавчого кодексу України адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов`язана невідкладно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення про суть проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид.

Частиною першою статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії.

Крім того, частинами шостою, сьомою статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб. Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п`ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу. Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії. Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.

Судом з`ясовано, що за фактом виявлення та вилучення в ув`язненого ОСОБА_1 мобільного телефону марки «SAMSUNG», на засіданні дисциплінарної комісії від 09.10.2020 встановлено, що дії ув`язненого ОСОБА_1 є порушенням «Правил поведінки в СІЗО ув`язнених та засуджених», які встановлені Наказом Міністра юстиції України № 1769/5 «Про затвердження правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» від 14.06.2019, а саме розділу І, частини 4, пункту 3, абзацу 13, а відтак постановою начальника установи від 09.10.2020 до позивача застосовано захід стягнення у виді догани.

Згідно дослідженого судом протоколу № 53 (засідання дисциплінарної комісії від 09.10.2020), в останньому відображено присутність, окрім членів комісії, серед інших, молодших інспекторів відділу режиму і охорони прапорщиків внутрішньої служби ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та те, що на засіданні комісії по питанню 24 порядку денного виступали: начальник відділення соціально-психологічної служби майор внутрішньої служби ОСОБА_6 та молодший інспектор відділу режиму і охорони прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_4 .

Тобто, протокол засідання дисциплінарної комісії містить інформацію про присутність на засіданні комісії та пояснення молодшого інспектора відділу режиму і охорони прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_4 , який не є членом комісії, однак був запрошений на засідання комісії для надання пояснень, враховуючи його участь в обшуку на РК № 2 на посту № 20 в камері № 484 особистих речей ОСОБА_1 .

Водночас, протокол № 53 засідання дисциплінарної комісії від 09.10.2020 не містить відомостей щодо присутності на засіданні дисциплінарної комісії засудженого ув`язненого ОСОБА_1 .

Також, у вказаному протоколі зазначено про надання ув`язненим пояснень по суті правопорушення, однак змісту таких пояснень протокол не містить.

Тобто всупереч частини шостої статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України відповідачем не забезпечено обов`язкову присутність позивача на засіданні дисциплінарної комісії.

Посадовими особами відповідача ні під час проведення обшуку та вилучення забороненого предмета, ні під час винесення спірної постанови, не було з`ясовано мотиви вчинення порушення ув`язненим ОСОБА_1 , його поведінку до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень.

З наданого суду акту від 06.10.2020, позивач відмовився від надання письмових пояснень, однак відсутні відомості про те, що позивач відмовився від усних пояснень, які мав право надати на засіданні дисциплінарної комісії.

Отже, відповідачем на виконання вимог статті 131-1 Кримінально-виконавчого кодексу України не доведено наявність у діях позивача усіх ознак дисциплінарного проступку у їх сукупності, а саме вину у встановленому діянні та вчинення його саме позивачем, що виключає застосування до позивача заходу стягнення.

Суд зазначає, що обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття є загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування.

Відтак, невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з огляду на процедурні порушення, допущені відповідачем під час прийняття спірного рішення, відсутність детального мотивування, причин та умов, які слугували для застосування саме вказаного дисциплінарного стягнення, зважаючи, що дисциплінарне стягнення накладено на позивача постановою начальника установи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови № 485 від 09.10.2020 щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» (вул. Монастирська, 65, м. Старобільськ, Старобільський район, Луганська область, 92700, код ЄДРПОУ 08562832) про скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 485 від 09.10.2020 щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено -14.06.2021

Суддя Н.М. Баргаміна