Рішення № 97664800, 10.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року справа № 580/743/21

09 годин 10 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/743/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач – не прибув]

до Добрянської сільської ради (вул. Центральна, 50, с. Добра, Маньківський район, Черкаська область, 20142, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25659786) [представник відповідача 1 – не прибув], Маньківської селищної ради (вул. Шевченка, смт. Маньківка, Маньківський район, Черкаська область, 20101, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25659958) [представник відповідача 2 – не прибув]

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 – ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) [третя особа ОСОБА_2 – особисто]

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

16.02.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Добрянської сільської ради, Маньківської селищної ради, просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Добрянської сільської ради у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оформлену листом від 13.08.2020 вих.№372/08-06);

- зобов`язати Маньківську селищну раду надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 1,0 (один) га у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_2 ;

- судові витрати стягнути з відповідачів.

Ухвалою від 15.03.2021 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 07.04.2021. У судовому засіданні усною ухвалою від 07.04.2021 оголошено перерву до 23.04.2021. У зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції та хворобою судді Черкаського окружного адміністративного суду Л.В.Трофімової з 19.04.2021 по 14.05.2021 включно засідання 23.04.2021 не відбулося, підготовче засідання призначено на 20.05.2021. Ухвалою від 20.05.2021 залучено до участі у розгляді справи № 580/743/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 – ОСОБА_2 , продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 580/743/21 на 30 днів з 14.05.2021, призначено підготовче засідання на 28.05.2021. Ухвалою від 28.05.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.06.2021.

У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 03.07.2020 звернувся до Добрянської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 1,0 (один) га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_2 , проте листом відповідача-1 від 13.08.2020 вих.№372/08-06 позивача повідомлено, що відповідач-1 не може надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, позаяк на відповідну земельну ділянку вже було надано рішення на розробку документації із землеустрою іншим громадянам. Відмова у вигляді листа відповідача-1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправною, позаяк відповідач 1 повинен був прийняти рішення. У позові зазначено, що згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів» вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_2 належить до компетенції Маньківської селищної ради, яка є правонаступником відповідача-1 у спірних правовідносинах, а тому належним та ефективним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов`язання відповідача-2 надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки. Позивач у судове засідання не прибув, 17.05.2021 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач 1 у встановлені судом строки відзив на позов не подав, свого представника у судове засідання не направив, причин його неявки суду не повідомив.

Відповідач 2 засобами електронного зв`язку 07.04.2021 та поштою 08.04.2021 подав відзив на позов, де зазначив, що рішенням Добрянської сільської ради від 05.03.2020 № 48-55/VII надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою відведення земельної ділянки, щодо якої позивачем подано заяву, іншій особі – ОСОБА_2 , яким зазначена земельна ділянка використовувалась раніше. ОСОБА_2 подано заяву про затвердження проєкту землеустрою відведення земельної ділянки, що буде розглянута на черговій сесії ради. 10.06.2021 представником відповідача 2 подано заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа 03.06.2021 подала письмові пояснення, відповідно до яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог, позаяк рішенням Добрянської сільської ради від 05.03.2020 № 48-55/VII надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою ОСОБА_2 , який обробляв земельну ділянку та звернувся до відповідача 1 з метою захисту своїх прав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені учасниками справи аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Судом встановлено, що 03.07.2020 ОСОБА_3 звернувся до Добрянської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 1,0 (один) га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_2 (а.с.35).

13.08.2020 за результатами розгляду зазначеної заяви відповідач 1 листом № 372/08-06 відмовив позивачеві, зазначивши, що на дану земельну ділянку уже було надано дозвіл на розробку документації із землеустрою (а.с.39). Відповідно до рішення Добрянської сільської ради від 05.03.2020 № 48-55/VII надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність орієнтовною площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресом: АДРЕСА_2 (а.с.60).

Вважаючи відмову відповідача, що викладена у листі від 13.08.2020 № 372/08-06 протиправною, позивач звернувся до суду.

Суд зазначає, що земельні відносини врегульовано Конституцією України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі – Кодекс № 2768), Законом України «Про землеустрій», а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Статтею 121 Кодексу № 2768 встановлено, що кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Земельні відносини регулюються Конституцією України, Кодексом № 2768, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Статтею 121 Кодексу № 2768 встановлено, що кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 статті 1 Кодексу № 2768 встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Статтею 2 Кодексу № 2768 передбачено, що земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Згідно зі статтею 78 Кодексу № 2768 право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (пункт «б» частина 1 статті 81 Кодексу № 2768). Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу № 2768 сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно частини 1 статті 123 Кодексу № 2768 надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 12 Кодексу № 2768 встановлено, що до повноважень сільських, селещних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є;) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Прийняття рішення про надання дозволу / відмову у наданні на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки належить до повноважень відповідачів.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу № 2768 особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 статті 123 Кодексу № 2768 відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Аналіз норм дає підстави дійти висновку, що відповідача наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок не означає, що земельна ділянка виділяється конкретній особі, та не є тотожним поняттю передачі земельної ділянки у власність, а є лише початковою стадією процедури безоплатного одержання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні питання повинно прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.01.2019 (справа №826/8870/16).

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (далі – Закон № 280) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Сільська рада проводить свою роботу сесійно. Частинами 1-2 ст.59 Закону №280 визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність та помилковість і передчасність обраної відповідачем 1 форми реагування на клопотання позивача з огляду на таке.

Рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом, а саме рішенням сесії органу місцевого самоврядування. Відповідно, такі рішення не може оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв рішення з числа тих, що він повинен ухвалити за законом, має місце протиправна бездіяльність. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 804/5597/15 (ЄДРСР 76613853).

Суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі № п/800/259/15 (ЄДРСР 54398764) бездіяльність – це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Згідно із частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи бездіяльність відповідача 1 щодо відмови листом від 13.08.2020 у наданні позивачу дозволу на розробку проєкту землеустрою за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення на сесії є протиправною, позаяк відповідач під час вирішення питання щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без врахування необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Надаючи оцінку позовній вимозі про зобов`язання Маньківської селищної ради надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 1,0 (один) га у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_2 суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 6-2 розділу 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України припинення повноважень районних рад, а також припинення районних рад як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень, зокрема: повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України (далі - ліквідовані райони), закінчуються в день набуття повноважень обраними на відповідних перших місцевих виборах районними радами районів, утворених Верховною Радою України (далі - новоутворені райони); не пізніше завершення другої сесії районної ради, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація районних рад ліквідованих районів шляхом приєднання до районної ради, розміщеної в адміністративному центрі новоутвореного району, а у випадку, передбаченому підпунктом 5 цього пункту, - утворення районних рад як юридичних осіб; районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов`язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом; утворення та реорганізація районних рад як юридичних осіб здійснюються з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Судом встановлено, що рішенням Маньківської селищної ради від 26.11.2020 № 1-27/VIII «Про реорганізацію Добрянської сільської ради шляхом приєднання до Маньківської селищної ради» вирішено розпочати процедуру реорганізації юридичної особи – Добрянської сільської ради (ЄДРПОУ 25659786), виконавчого комітету Добрянської сільської ради (ЄДРПОУ 04410025), розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом приєднання до Маньківської селищної ради (ЄДРПОУ 25659958), розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ; Маньківську селищну раду вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Добрянської сільської ради та її виконавчого комітету (а.с.41).

Згідно відомостей ЄДР Добрянська сільська рада з 11.12.2020 перебуває у стані припинення (а.с.40).

Суд дійшов висновку, що повноваження щодо розгляду заяви позивача від 03.07.2020 та прийняття рішення за заявою про відведення земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 1,0 (один) га у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_2 перейшли до правонаступника відповідача 1 - Маньківської селищної ради.

Суд зазначає, що у частині 7 статті 118 Кодексу № 2768 передбачено: «відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування…».

Частиною 7 статті 118 Кодексу № 2768 закріплено дискреційність, альтернативність дій, рішень, що приймаються органом владних повноважень, у контексті реалізації органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави) у випадку виявлення певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 21.08.2018 у справі №810/3393/17 (ЄДРСР 76035442) та від 14.08.2018 у справі №806/1045/17 (ЄДРСР 75906609).

ЄСПЛ у рішенні від 26.10.2000 у справі Hasan and Chaush проти Болгарії, № 30985/96 зазначено, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді вбачається, що під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства не є забезпечення ефективності державного управління, а є гарантування дотримання прав особи та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, що належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання у таку діяльність є формою втручання у дискреційні повноваження органу виконавчої влади та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Для врегулювання спірних відносин належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Маньківської селищної ради на пленарному засіданні розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,0 (один) га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_2 .

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1816 грн згідно квитанції від 09.03.2021 № 234910018, а позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Добрянської сільської ради (відповідача 1, який допустив протиправну бездіяльність і станом на час прийняття рішення не припинено) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 908 грн.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Добрянської сільської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Маньківську селищну раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,0 (один) га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добрянської сільської ради (вул. Центральна, 50, с. Добра, Маньківський район, Черкаська область, 20142, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25659786) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати із сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_3 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідачі: Добрянська сільська рада [вул. Центральна, 50, с. Добра, Маньківський район, Черкаська область, 20142, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25659786], Маньківська селищна рада [вул. Шевченка, смт. Маньківка, Маньківський район, Черкаська область, 20101, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25659958];

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 – ОСОБА_2 [ АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ].

Повне судове рішення складено 15.06.2021

Суддя Л.В. Трофімова