Ухвала суду № 97664769, 15.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

з питань забезпечення позову

15 червня 2021 року Справа № 580/3892/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М, розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 до КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про забезпечення позову до подання позовної заяви,

УСТАНОВИВ:

14.06.2021 на адресу Черкаського окружного адміністративного суду до часу звернення з позовною заявою надійшла заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - заявник) до КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (19400, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н, місто Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, будинок 42; код ЄДРПОУ 33917227) (далі – відповідач) про забезпечення позову (далі - Заява) шляхом зупинення дії рішення сесії відповідача від 08.06.2021 №8-1/VIII «Про дострокове припинення повноважень Корсунь-Шевченківського міського голови ОСОБА_1 ».

В обгрунтування зазначено, що спірним рішенням його звільнено з посади міського голови м.Корсунь-Шевченківський з 08.06.2021 у зв`язку з достроковим припиненням повноважень, а також визначено, що з 09.06.2021 повноваження міського голови здійснює секретар вказаної міської ради ОСОБА_2 . Стверджує, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити виконання судового рішення, зокрема Верховна Рада України може призначити дату позачергових виборів до вказаної міської ради або ж провести їх, що істотно ускладнить чи унеможливить поновлення його прав. Якщо спірне рішення буде визнане в судовому порядку незаконним (протиправним), виникне питання щодо законності підписаних виконуючим обов`язки рішень, що створить додаткові негативні наслідки для всієї громади.

Відповідно до положень ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд вирішив розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши Заяву, оцінивши заявлені доводи, суд вважає її необґрунтованою з огляду на таке.

На підставі ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частинами 4-6 ст.154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Наявності таких обставин позивач не довів. Заявлені обґрунтування клопотання та додані докази не свідчать про очевидність протиправності спірних дій, неможливість чи ускладнення виконання судового рішення або ефективності захисту чи поновлення прав та інтересів позивача, оскільки можуть бути перевірені виключно під час розгляду справи по суті під час дослідження відповідних доказів.

Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Очевидних ознак протиправності вказаного позивачем рішення до пред`явлення позову у справі судом не встановлено, оскільки воно містить обгрунтування, посилання на норми законодавства та передумови, правомірність яких може бути з`ясована під час дослідження доказів та з`ясування спірних обставин під час розгляду судової справи.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 стосовно тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.2 ст.3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відповідно до ч.3 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Отже, гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Заявник, звертаючись до суду із Заявою щодо зупинення дії рішення від 08.06.2021 №8-1/VIII, яким також визначено, що повноваження Корсунь-Шевченківського міського голови здійснює секретар Корсунь-Шевченківської міської ради Мацюк Віталій Сергійович, не врахував, що воно регулює безпосередньо не лише його правовідносини, а права та інтереси останнього, відповідає ознакам індивідуального акту.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, оскільки: видане посадовою особою органу місцевого самоврядування; не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи щодо покладення повноважень Корсунь-Шевченківського міського голови на секретаря; не розрахований на багаторазове застосування й вичерпує дію після його реалізації.

Зупинення дії відповідного рішення порушить баланс приватних і публічних інтересів, оскільки спричинить зупинення реалізації повноважень органу місцевого самоврядування у визначеній йому сфері. Тому суд дійшов висновку, що заявлений позивачем спосіб вжиття заходів забезпечення позову не є співмірним.

Посилання позивача на можливі наслідки у формі оголошення Верховною Радою України виборів на його посаду, внаслідок чого ускладниться можливість ефективного відновлення порушеного права позивача на працю, не підтверджені жодним належним, допустимим і достовірним доказом щодо початку відповідного процесу, а отже, є суб`єктивними припущеннями.

Оскільки не доведено, що без застосування заходів забезпечення неможливим буде ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, Заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 150-154, 243, 248, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви (вх. від 14.06.2021 №21451/21) ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити повністю.

2. Копії ухвали направити учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала постановлена, складена в повному обсязі та підписана 15.06.2021.