Рішення № 97664701, 11.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року справа № 580/5781/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1402 про стягнення індексації грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до військової частини А1402, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 19.10.2020 включно;

- стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із розрахунку базового місяця для нарахування індексації січня 2008 року у сумі 85 335 грн. 03 коп.;

- стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.10.2020 із розрахунку базового місяця для нарахування індексації березня 2018 року та фіксованої індексації, яка нарахована за березень 2018 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 у сумі 121 821 грн. 40 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині А1402. Наказом командира військової частини А1402 (по стройовій частині) №229 від 19.10.2020 був виключений зі списків особового складу частини та знятий з усіх видів забезпечення з 19.10.2020. Відповідач у період з 01.12.2015 по 19.10.2020 не в повному обсязі нараховував та виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення. Позивач 11.11.2020 звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати недоплачених сум індексації грошового забезпечення. Проте відповідач відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті недоплачених сум індексації грошового забезпечення. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.

Відповідач проти позову заперечив. 12.02.2021 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу за грудень 2015 року була виплачена індексація грошового забезпечення у сумі 507 грн. 22 коп., місяцем для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) взято серпень 2015 року. Індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась через відсутність бюджетного фінансування на виплату індексації грошового забезпечення. З березня 2018 року по жовтень 2020 року (день звільнення позивача) позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення у сумі 4117 грн. 85 коп., місяцем для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) взято березень 2018 року.

Щодо визначення базового місяця для нарахування індексації січня 2008 року зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» місяцем для обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) позивача був серпень 2015 року. Порядок індексації змінився у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №1013 від 09.12.2015, тому базовим місяцем є січень 2008 року.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

18.02.2021 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Ухвалою суду від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України та згідно витягу з наказу військової частини А1402 (по стройовій частині) №229 від 19.10.2020 позивач 19.10.2020 був виключений зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.

З наказу військової частини А1402 (по стройовій частині) №229 від 19.10.2020 вбачається, що наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №662 від 08.10.2020 позивач був звільнений з військової служби у запас.

З листа військової частини А1402 №350/205/192/62/444 від 03.12.2020 вбачається, що відповідач в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення. У березні 2016 року позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення за грудень 2015 року у сумі 507 грн. 22 коп.

11.11.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 19.10.2020 у сумі 207 369 грн. 09 коп.

Відповідач листом №350/205/192/62/444 від 03.12.2020 відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 19.10.2020 у сумі 207 369 грн. 09 коп.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив індексацію грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 1-2 Закону України від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 – 101 відсоток).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі – Порядок №1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Посилання відповідача на відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та незакладення до бюджету коштів для виплати індексації суд вважає необґрунтованими, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Таким чином, вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015 р.).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року № 141 внесено зміни у вищевказаний пункт та викладено його в такій редакції: «виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік».

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст. 9 Конституції України, та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Кечко проти України» зауважив, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Оскільки реалізація позивачем права на отримання індексації грошового забезпечення базується на нормах, передбачених Законом №1282 та Порядком №1078, які є чинними, посилання відповідача на відсутність бюджетних призначень є необгрунтованим.

Так, з довідки-розрахунку від 08.02.2021 №350/205/128/67 вбачається, що у березні 2016 року позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення за грудень 2015 року у сумі 507 грн. 22 коп. з базовим місяцем грудень 2015 року, за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не проводилась.

Відповідач визнає ту обставину, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2016 по 28.02.2018 не нараховувалась і не виплачувалась через відсутність бюджетних призначень на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцям.

Отже, вірними є доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Щодо базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 суд зазначає наступне.

З відповіді Командира військової частини А 1402 від 03.12.2020 року № 350/205/192/62/444 вбачається, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» місяцем для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) (до березня 2018 року) був серпень 2015 року, з 01 березня 2018 року – у зв`язку з підвищенням посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 року базовим місяцем для розрахунку індексації для військовослужбовців став березень 2018 року.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що вступила в силу з 01.12.2015 року, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 р. № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008 року.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018 року.

Враховуючи те, що посадовий оклад за посадою, яку займав позивач до березня 2018 року востаннє підвищувався 01 січня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294, то відповідно до пункту 5 Постанови №1078 обчислення індексу споживчих цін здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник, а саме - з лютого 2008 року та стосується як діючих так і новоприйнятих або переведених військовослужбовців.

Тобто з 01.12.2015 року базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.

Відповідач, здійснюючи нарахування індексації, не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.

Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач починаючи грудня 2015 року повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені Порядком №1078.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, де судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року має застосовуватись січень 2008 року.

З урахуванням викладеного та з метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Військової частини А1402 (адже за грудень 2015 року позивачу було виплачено індексацію, хоч і не в повному розмірі, що виключає фактичну бездіяльність відповідача) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року не в повному обсязі та зобов`язання Військової частини А1402 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.10.2020 з розрахунку базового місяця для нарахування індексації – березня 2018 та фіксованої індексації, яка нарахована за березень 2018 року, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 3 п. 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Згідно абз. 4 п. 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Згідно абз 5 п. 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Згідно абз. 6 Порядку №1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Отже у разі перевищення нарахованої суми індексації за березень 2018 року над розміром підвищення доходу у березні 2018 року з врахуванням всіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру, у подальшому до суми індексації, визначеної відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, додається сума індексації, визначеної відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку №1078.

Як вбачається з листа військової частини А1402 №350/205/192/62/444 від 03.12.2020 року та довідки-розрахунку від 08.02.2021 №350/205/128/67 у березні 2018 року індексація грошового забезпечення не була нарахована, з березня 2018 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення в місяцях, у яких поріг інфляції перевищував 103%, а саме: з березня 2018 року по жовтень 2020 (по день звільнення), базовий місяць – березень 2018 року.

З довідки про нараховане грошове забезпечення від 03.12.2020 вбачається, що у лютому 2018 року позивачу було нараховано 12192,21 грн, а у березні 2018 – 12801,82 грн, тобто перевищення склало 609,61 коп.

Разом з цим, розрахунок суми індексації, яка повинна бути нарахована у березні 2008 року, відноситься до дискреційних повноважень відповідача, тому без обрахунку відповідачем суми індексації за березень 2018 з врахуванням базового місяця січня 2008 року неможливо встановити, чи перевищує вона суму перевищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року.

Отже позовна вимога щодо виплати індексації за період з 01.03.2018 по 19.10.2020 є передчасною, тому задоволенню не підлягає.

Не підлягає також задоволенню позовна вимоги в частині стягнення конкретної суми індексації грошового забезпечення за спірний період, так як нарахування такої суми (визначення її розміру) належить до дискреційних повноважень відповідача.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 241-246, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1402 (вул. Шевченка, 98, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700, код ЄДРПОУ 07760091) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

Зобов`язати військову частину А1402 (вул. Шевченка, 98, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700, код ЄДРПОУ 07760091) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням проведених виплат.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий А.В. Руденко