Рішення № 97664675, 07.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року справа № 580/806/21

12 годин 54 хвилини м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/806/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [представник позивача, адвокат Луценко Л.М. – за ордером]

до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (вул. Лесі Українки, 21, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40108646) [представник відповідача Лисенко Р.С. – за довіреністю], Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40108646) [представник відповідача Лисенко Р.С. – за довіреністю]

про визнання протиправними та скасування актів та наказу, зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

18.02.2021 ОСОБА_2 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції з урахуванням позовної заяви, поданої 09.03.2021 у порядку усунення недоліків, просить:

визнати протиправним та скасувати акт від 12.10.2020 форми Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 02.06.2020 близько 22 год 40 хв;

визнати протиправним та скасувати акт від 12.10.2020 форми НТ* № 724/26 про нещасний випадок невиробничого характеру;

визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції від 21.08.2020 № 20 про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

зобов`язати управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 02.06.2020 близько 22 год 40 хв та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою від 15.03.2021 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 07.04.2021. Ухвалою від 07.04.2021 оголошено перерву до 23.04.2021. У зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції та хворобою судді Черкаського окружного адміністративного суду Л.В.Трофімової з 19.04.2021 по 14.05.2021 включно засідання 23.04.2021 не відбулося, підготовче засідання призначено на 19.05.2021. Ухвалою від 19.05.2021 залучено до участі у розгляді справи № 580/806/21 у якості співвідповідача - Департамент патрульної поліції, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 580/806/21 на 30 днів з 14.05.2021, відкладено підготовче засідання у справі № 580/806/21 на 04.06.2021. Ухвалою від 04.06.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 07.06.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.06.2020 о 22 годині 19 хвилин екіпаж «Агат - 102» отримав виклик на службовий планшет «Адмінправопорушення», за адресом: м. Черкаси, бул. Шевченка, 390. За зазначеним адресом, біля сусіднього будинку по АДРЕСА_2 , було виявлено групу осіб, серед яких була ОСОБА_3 , яка поводила себе агресивно, виражалась нецензурною лайкою та мала ознаки алкогольного сп`яніння, чим порушувала публічну безпеку та громадський порядок. Поруч перебувала її малолітня дитина, яка була неналежним чином доглянута. Під час припинення правопорушення та спілкування позивача з ОСОБА_3 , остання нанесла удари в голову, ліве коліно та живіт лейтенанту поліції ОСОБА_4 02.06.2020 близько 23 години 30 хвилин бригада швидкої медичної допомоги доставила ОСОБА_4 до комунального некомерційного підприємства «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» по вул. Самійла Кішки, 212, в м. Черкаси, де після огляду лікарів було встановлено діагноз: забій м`яких тканин голови та розрив меніску лівого колінного суглобу. У зв`язку із погіршенням самопочуття позивач звернулася до ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області», де було встановлено діагноз: розрив переднього рогу латерального меніска лівого колінного суглобу. Забій передньої черевної стінки. На амбулаторному лікуванні перебувала з 03.06.2020 до 02.07.2020. Подію було зареєстровано 02.06.2020 у журналі Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області № 25465 та внесено до ЄРДР № 12020251010002356 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 345 КК України. За результатами висновку службового розслідування лейтенанту поліції ОСОБА_4 за вчинення дисциплінарного проступку винесено дисціплінарне стягнення у вигляді зауваження. Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30,12.2020 у справі №711/4747/20 (ЄРДР № 12020251010002356) встановлено, що усвідомлюючи, що потерпіла лейтенант поліції ОСОБА_4 , виконувала свої службові обов`язки, обвинувачена умисно нанесла потерпілій один удар правим кулаком в ліву частину голови, один удар правою ногою в ліве коліно та біля семи ударів обома ногами в живіт, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 травму лівого колінного суглобу з розривом зовнішнього меніску, крововиливом та набряком м`яких тканин, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості та крововилив передньої черевної стінки, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Умисними діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. Згідно положень Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 №1346 (далі – Порядок № 1346) підставами для проведення розслідування нещасного випадку є: раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше; звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення); повідомлення про нещасний випадок. Відповідно до пункту 3.9 Порядку № 1346, комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він трапився в період проходження служби, серед іншого, під час виконання потерпілим трудових обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні. У позові зазначено, що усупереч пункту 3.8. Порядку № 1346 комісією з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) протягом трьох діб після утворення комісії: не обстежено місце події, не опитано свідків і осіб, причетних до неї, не з`ясовано реальні обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення). Комісією всупереч пункту 3.19. Порядку № 1346 порушено строк розслідування нещасного випадку, який складає місяць після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Висновок службового розслідування від 24.07.2020 не відповідає фактичним обставинам справи, а доводи про те, що нещасний випадок стався з власної необережності позивача не доведено наявними в матеріалах висновку службового розслідування доказами, позаяк обставини не підтверджують можливість з боку ОСОБА_4 передбачити настання нещасного випадку та вжити заходів для його уникнення. У вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.12.2020 у справі №711/4747/20 (ЄРДР № 12020251010002356), що набрав законної сили 01.02.2021 зазначено, що внаслідок умисних неправомірних дій обвинуваченої потерпілій, яка була працівником правоохоронного органу і виконувала свої службові обов`язки згідно із Законом України «Про Національну поліцію», заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження. Формулювання висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП в Черкаській області ДПП) від 24.07.2020: « ОСОБА_5 , ігноруючи заходи особистої безпеки не контролювала безпечну дистанцію до вказаної особи, а її руки під час спілкування знаходилися в кишенях формених штанів, що свідчить про відкрите нехтування мірами особистої безпеки..» не відповідає фактичним обставинам справи. Згідно доручення ДПП УПП в Черкаській області №6648/41/24/01-2020 від 26.05.2020 «Про дотримання заходів особистої безпеки» (додаток №27) дотримання безпечної дистанції є оціночним поняттям та визначається поліцейським під час несення служби на власний розсуд. Розміщення рук в кишенях формених штанів чи будь-яким іншим чином вказаним дорученням не передбачено. Згідно вироку суду у справі №711/4747/20 ОСОБА_4 не могла тримати руки в кишенях формених штанів, позаяк в цей час, остання демонструвала відео запис чоловіку обвинуваченої на телефоні поведінки його дружини, таким чином доводи про те, що нещасний випадок стався з власної необережності позивача не доведено наявними в матеріалах висновку службового розслідування доказами, оскільки обставини не підтверджують можливість з боку ОСОБА_4 передбачити настання нещасного випадку та вжити заходів для його уникнення. Обставини, визначені у пункті 3.11 Порядку № 1346, відповідно до яких комісія визнає, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, службовим розслідуванням не встановлені. У обґрунтуванні позову зазначено про постанову Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 580/864/19. Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правничу допомогу у сумі 12000 грн.

Відповідач 1 позов не визнав, 05.04.2021 подав відзив на позов де зазначив, що наказом УПП в Черкаській області ДПП від 25.06.2020 № 68 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни позивачем та ОСОБА_6 , що виразилось у неналежному дотриманні заходів особистої безпеки та положень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 № 1026 (далі – Інструкція №1026). 24.07.2020за результатами службового розслідування комісія дійшла висновків про наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні п.п. 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1,4,8,13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п.п. 4,5 розділу II Інструкції №1026, п.1.1. доручення УПП в Черкаській області ДПП від 26.05.2020 № 6648. Наказом УПП в Черкаській області ДПП від 21.08.2020 № 20 на підставі висновку службового розслідування до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Під час проведення службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_7 перед заступанням на чергування було отримано нагрудні портативні відеореєстратори у кількості 2 одиниць з серійними номерами СА-0011 та СА-0009, перший з яких ним було закріплено на його форменому одязі, другий – передано позивачу, яка, як зазначила у своєму поясненні від 01.07.2020, що залишила відеореєстратор у службовому автомобілі, тобто відеофіксації не проводила у порушення пункту 4 та пункту 5 Інструкції № 1026. Позивач не здійснювала контролю за безпечною відстанню з ОСОБА_3 , яка перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння, у збудженому та агресивно налаштованому стані. Позивач під час спілкування з ОСОБА_3 тримала руки у кишенях форменного одягу, що унеможливлювало здійснення контролю безпечної дистанції та миттєве реагування на випадок загрози життю чи здоров`ю, що призвело до отримання позивачем тілесних ушкоджень. Під час розслідування нещасного випадку за участі позивача 02.06.2020, з урахуванням висновків проведеного службового розслідування від 24.07.2020 та наказу УПП в Черкаській області ДПП від 21.08.2020 № 20, комісія дійшла висновку що травмування позивача відбулось внаслідок порушення нею службової дисципліни. Наведене стало підставою для визнання нещасного випадку таким, що трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, у зв`язку із чим складено акт від 12.10.2020 № 724/26 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ*. У відзиві зазначено, що Порядком № 1346 не встановлено вимоги щодо терміну протягом якого роботодавець має видати наказ про утворення комісії з розслідування нещасного випадку, а лише йдеться про вимоги проведення протягом трьох діб після її утворення. Представник позивача зазначає про пункт 3.19 Порядку № 134, відповідно до якого строк розслідування нещасного випадку має складати місяць після одержання заяви потерпілого чи особи, яка його представляє, проте зазначені положення стосуються виключно випадків коли «нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався». У даному випадку інформацію про отримання позивачем тілесних ушкоджень було передано своєчасно до Департаменту патрульної поліції 03.06.2020 о 14:00 год. Комісію з розслідування нещасного випадку створеною за наказом Департаменту патрульної поліції від 08.10.2020 № 2116 (гранична дата проведення розслідування нещасного випадку комісією 11.10.2020 – вихідний день, а тому акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) форми Н-5* та акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 724/26 форми НТ*) підготовлено документи, що затверджені начальником Департаменту патрульної поліції на наступний робочий день – 12.10.2020. Відповідачем 1 зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та належить зменшенню. Представник відповідача 1 у судовому засіданні 07.06.2021 просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 відзиву на позов не подав, представник відповідача 2 у судовому засіданні 07.06.2021 просив відмовити у позові з підстав, зазначених у відзиві відповідача 1.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач призначена на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 УПП в Черкаській області ДПП наказом від 24.03.2019 № 177 о/с (а.с.68).

Відповідно до розстановки сил та засобів роти № 3 батальйону УПП в Черкаській області ДПП з 19:00 год 02.06.2020 до 07:00 год 03.06.2020 позивач спільно з поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління ОСОБА_6 заступили на чергування в складі екіпажу «Агат – 102» на службовому автомобілі (а.с.46, 67). Близько 22:19 год 02.06.2020 екіпаж отримав виклик на службовий планшет про вчинення адміністративного правопорушення по АДРЕСА_3 , де поблизу сусіднього будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , було виявлено групу осіб, у тому числі особу жіночої статі з явними ознаками алкогольного сп`яніння, якою, як було встановлено у подальшому, була ОСОБА_3 , яка поводила себе агресивно, висловлювалась нецензурною лайкою, незважаючи на присутність своєї малолітньої дитини. Під час спілкування позивача з ОСОБА_3 , остання нанесла позивачу тілесні ушкодження. 02.06.2020 близько 23 години 30 хвилин бригада швидкої медичної допомоги доставила ОСОБА_4 до комунального некомерційного підприємства «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» по вул. Самійла Кішки, 212, в м. Черкаси, де після огляду лікарів було встановлено діагноз: забій м`яких тканин голови та розрив меніску лівого колінного суглобу (а.с.37). У зв`язку із погіршенням самопочуття позивач звернулася до ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області», де їй було встановлено діагноз: розрив переднього рогу латерального меніска лівого колінного суглобу. Забій передньої черевної стінки. На амбулаторному лікуванні перебувала з 03.06.2020 до 02.07.2020 (а.с.44, 45). Зазначену подію зареєстровано Черкаським відділом поліції ГУНП в Черкаській області з присвоєнням реєстраційного номеру ЄО № 25465 від 02.06.2020 та внесено відомості 02.06.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 КК України за № 12020251010002356.

03.06.2020 начальнику Департаменту патрульної поліції передано повідомлення про нещасний випадок (а.с.74).

05.06.2020 до Управління патрульної поліції в Черкаській області надійшов сигнальний листок про нещасний випадок від ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» (а.с.35).

Наказом УПП в Черкаській області ДПП від 25.06.2020 № 68 (а.с.225-226) призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни позивачем та ОСОБА_6 , що виразилось у неналежному дотриманні заходів особистої безпеки та положень Інструкції № 1026.

24.07.2020 за результатами службового розслідування комісія дійшла висновків про наявність у діях позивача та ОСОБА_7 ознак дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 4, 5 розділу II Інструкції №1026, пункту 1.1 доручення УПП в Черкаській області ДПП від 26.05.2020 № 6648 (а.с.228-235). Висновком запропоновано до лейтенанта поліції ОСОБА_4 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Наказом УПП в Черкаській області ДПП від 21.08.2020 № 20 на підставі висновку службового розслідування до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (а.с.236).

Оцінюючи дії відповідача 1 щодо прийняття наказу Управління патрульної поліції в Черкаській області від 21.08.2020 № 20 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон № 580) у діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №580 поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно з пунктами 1, 2 статті 18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Сутність службової дисципліни у Національній поліції України, повноваження поліцейських і їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження врегульовано Дисциплінарним статутом Національної поліції України, ствердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII (далі – Статут № 2337). Дія Статуту № 2337 поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Згідно з частиною 1 статті 1 Статуту № 2337 службова дисципліна – дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких - надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально – економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина 2 статті 1 Статуту № 2337). Відповідно до частини 3 статті 1 Статуту № 2337 службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580, зобов`язує поліцейського, зокрема: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень. Статтею 13 Статуту № 2337 передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Дисциплінарного статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 12 Статуту № 2337 дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з частиною 1-4 статті 14 Статуту № 2337 службове розслідування – це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до статті 16 Статуту № 2337 службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (надалі – Порядок № 893) врегульовано процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Відповідно до пункту 1 Розділу II Порядку № 893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до пункту 3 Розділу V Порядку № 893 строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Статуту № 2337. Пунктом 2 Розділу VI Порядку № 893 передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, що складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно з пунктом 1 Розділу VII Порядку № 893 встановлено, що уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено наступні види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до поліцейських: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Інструкції № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Відповідно до пункту 1 Розділу VII Інструкції № 1026 під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Пунктом 2 Розділу VII Інструкції № 1026 встановлено, що поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

Судом встановлено, що підставою для наказу від 25.06.2020 № 68 від 25.06.2020 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії стала доповідна записка старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП від 23.06.2020 № 8021/41/24-2020 про можливе порушення позивачем вимог пункту 5 Розділу II Інструкції № 1026 з огляду на відсутність відеофіксації обставин отримання тілесних ушкоджень Позивачем та подій, які йому передували (а.с.215). Під час службового розслідування встановлено, позивачем не заперечується, що ОСОБА_7 перед чергуванням було отримано нагрудні портативні відеореєстратори у кількості 2 одиниць з серійними номерами СА-0011 та СА-0009, перший з яких ним було закріплено на його форменному одязі, другий – передано позивачу.

Судом встановлено, що згідно пояснень позивача (а.с.218) від 01.07.2020, ОСОБА_4 залишила відеореєстратор у службовому автомобілі, відеофіксацію не проводила.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 8 Статуту № 2337 поліцейський зобов`язаний знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку. Підтвердженням ознайомлення позивача з заходами безпеки під час несення служби є її власноручний підпис 31.05.2020 у Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (а.с.222-223).

Згідно пояснень заступника командира роти № 3 батальйону УПП в Черкаській області ДПП ОСОБА_8 від 05.07.2020 – перед заступанням на службу ним спільно з командиром роти проводиться стройовий огляд та інструктаж особовому складу, під час якого доводиться інформація загального характеру та наголошується про дотримання законодавства, нормативно-правових актів, наказів, і доручень та мір особистої безпеки під час виконання службових обов`язків (а.с.224).

Під час службового розслідування, зокрема, з наявних відеозаписів нагрудного портативного відеореєстратора, закріпленого на форменому одязі ОСОБА_7 та автомобільного відеореєстратора службового автомобіля, позивач не здійснювала контролю за безпечною відстанню з ОСОБА_3 , яка перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння, у збудженому та агресивно налаштованому стані. Позивач під час спілкування з ОСОБА_3 тримала руки у кишенях форменого одягу, що унеможливлювало здійснення контролю безпечної дистанції та миттєве реагування на випадок загрози життю чи здоров`ю, що, у подальшому, призвело до отримання Позивачем тілесних ушкоджень.

Оцінюючи дії відповідача 1 під час призначення та проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваного наказу від 21.08.2020 № 20 за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи службове розслідування, оформлене висновком від 24.07.2020 та приймаючи наказ від 21.08.2020 № 20 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законами, обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, позаяк матеріалами справи підтверджено порушення позивачем службової дисципліни, а тому у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 21.08.2020 № 20 належить відмовити.

Оцінюючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування актів від 12.10.2020 форми Н-5* та від 12.10.2020 форми НТ* № 724/26, суд зазначає про таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (далі – Закон №2694). Статтею 1 Закону №2694 визначено поняття охорони праці – як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Згідно статті 22 Закону №2694 встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України – є Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 (далі – Порядок №1346), який розроблено з метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України. Відповідно до п. 2.1 Порядку №1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.

Пунктом 2.2 зазначеного Порядку №1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ*. Згідно з пунктом 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. За змістом пункту 3.9 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили. Пунктом 3.10 Порядку №1346 передбачено випадки, у яких комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків. Відповідно до пункту 3.11 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався, зокрема унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Судом встановлено, що під час проведення розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 02.06.2020 Комісія, врахувавши висновки проведеного службового розслідування від 24.07.2020 та наказу УПП в Черкаській області ДПП від 21.08.2020 № 20 (що на час прийняття актів від 12.10.2020 форми Н-5* та від 12.10.2020 форми НТ* № 724/26 є чинним), дійшла висновку що травмування позивача відбулось внаслідок порушення службової дисципліни, у зв`язку з чим нещасний випадок визнано таким, що трапився у період проходження позивачем служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Оцінюючи твердження позивача щодо порушення відповідачем 1 строків проведення розслідування нещасного випадку за участі позивача, що стався 02.06.2020, а також щодо складу комісії до якої не було включено керівника (безпосереднього або прямого начальника) та особи, яка здійснює виконання аналогічних з позивачем функцій, варто зазначити про таке.

Порядком № 1346 (на відміну від Порядку 337) не встановлено вимоги щодо терміну протягом якого роботодавець має видати наказ про утворення комісії з розслідування нещасного випадку, а містяться вимоги щодо його проведення протягом трьох діб після її утворення. Пунктом 3.19 Порядку № 1346 передбачено, що строк розслідування нещасного випадку має складати місяць після одержання заяви потерпілого чи особи, яка його представляє, проте зазначене положення стосуються випадку про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомлено, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався.

Відповідно до пункту 3.2. Порядку № 1346 інформацію про отримання позивачем тілесних ушкоджень було передано до Департаменту патрульної поліції 03.06.2020 о 14:00 год (а.с.74-75).

Комісію з розслідування нещасного випадку Наказом Департаменту патрульної поліції № 2116 створено 08.10.2020 (а.с. 72). Згідно наказу від 08.10.2020 № 2116 «про створення комісії для розслідування нещасного випадку» (а.с.72) до складу комісії включено, зокрема, начальника Управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП капітана поліції ОСОБА_9 , який є керівником позивача.

Завершення проведення розслідування нещасного випадку комісією припадало на 11.10.2020 (неділя), акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) форми Н-5* та акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 724/26 форми НТ* було затверджено начальником Департаменту патрульної поліції на наступний робочий день - 12.10.2020.

Суд зазначає, що підпунктом «б» пункту 3.5. Порядку № 1346 не передбачено обов`язкового включення до складу комісії осіб, які здійснюють виконання аналогічних із позивачем службових обов`язків.

Оцінюючи твердження позивача про встановлення вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.12.2020 у справі №711/4747/20 (ЄРДР № 12020251010002356), що набрав законної сили 01.02.2021, обставини, що ОСОБА_4 під час отримання тілесних ушкоджень виконувала свої службові обов`язки згідно із Законом України «Про Національну поліцію», суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція – це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не належать доказуванню. Преюдиційне значення мають не правові висновки суду, а обставини (факти), встановлені судом у іншій справі. Правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. Висновки судів щодо прав та обов`язків сторін не є преюдиціальними для інших судів при розгляді ними справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази, що повинні бути оцінені судом, який розглядає справу, у загальному порядку за правилами, визначеними процесуальним законодавством.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №823/225/17 (ЄДРСР 92173004).

Преюдиційною обставиною у даній справі є те, що 02.06.2020 з позивачем стався нещасний випадок під час проходження служби.

Суд зазначає, що відповідачем не заперечується, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався під час проходження служби 02.06.2020, проте у зв`язку з тим, що позивачем порушено службову (трудову) дисципліну, не було застосовано відеореєстратор і не дотримано безпечну дистанцію у чутливій ситуації з волевиявлення позивача, випадок визнано таким, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Оцінюючи твердження позивача про необхідність застосування у даній справі висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.02.2020 у справі № 580/864/19, суд зазначає, що обставини у даній справі № 580/806/21 та справі №580/864/19 є різними, позаяк підставою відмови у складенні акта за формою Н-1* у справі №580/864/19 була відсутність причинного зв`язку між подією, що відбулася 09.10.2018, та діагнозом від 24.10.2018, натомість у даній справі причиною відмови у складенні акта за формою Н-1* була обставина встановленого порушення позивачем службової дисципліни за результатами службового розслідування.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відеореєстратор призначений для фіксації навколишньої обстановки.

Оцінюючи дії відповідача 1 під час розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 02.06.2020 та складення актів від 12.10.2020 форми Н-5* та форми НТ* № 724/26 за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законами, обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, позаяк матеріалами справи підтверджено, що нещасний випадок з позивачем стався внаслідок порушення ОСОБА_10 службової дисципліни, а тому у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними та скасування актів від 12.10.2020 форми Н-5* та форми НТ* № 724/26 належить відмовити.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача 1 провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 02.06.2020 близько 22 год 40 хв та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку №1346 із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні за обставин нехтування своїми професійними знаннями та порушенням правил особистої безпеки є похідною від вимог про визнання протиправними та скасування актів від 12.10.2020 форми Н-5* та форми НТ* № 724/26 належить відмовити, а тому не належить до задоволення.

Враховуючи, що позивачу відмовлено у позовних вимогах, то відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 [;

відповідач: Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції [вул. Лесі Українки, 21, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40108646]; Департамент патрульної поліції [вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40108646].

Повне судове рішення складено 14.06.2021.

Суддя Л.В. Трофімова