Ухвала суду № 97663991, 14.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

14 червня 2021 року № 520/9623/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про зобов`язання вчинити певні дії, -

встановила :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкову М.В. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №65077391 від 09.04.2021 року винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд".

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення грошових виплат, що проводяться приватним виконавцем Малковою Марією Вікторівною на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про звернення стягнення грошових коштів за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд".

В обґрунтування вищевказаної заяви позивачем зазначено, що забезпечення позову гарантує виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Згідно з частинами 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

У період з 03.06.2021 по 11.06.2021 включно суддя перебувала на лікарняному. Заява про забезпечення позову розглядається у перший робочий день.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Предметом спору даної адміністративної справи є правомірність постанови про відкриття виконавчого провадження №65077391, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою Марією Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 коштів на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною

Однак, матеріали справи не містять даних, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам чи інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або невжиття заходів по забезпеченню позову в цьому випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності додавати значні зусилля для відновлення прав.

Заява позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову не містить в собі достатньо обґрунтованого припущення, що у разі не вжиття заходів по забезпеченню позову, діями та рішеннями відповідача, які зазначені в цій заяві, до ухвалення рішення по справі може бути заподіяна шкода правам та інтересам позивача, а також не доведено очевидних ознак протиправності таких дій та рішень, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить захист порушених прав позивача, що імовірним вчиненням відповідачем дій щодо примусового виконання оскаржуваної постанови, відновлення прав позивача, повернення коштів, на які може бути звернено стягнення, може бути ускладненим та потребуватиме значних зусиль та витрат у майбутньому.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав вважати, що відповідачем здійснюються дії стосовно примусового виконання оскаржуваної постанови, так само як і те, що невжиття заходів щодо забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, з поданої заяви про забезпечення позову, позовної заяви та доданих до неї документів, суд не вбачає наявність передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, у зв`язку із чим у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову по справі №520/9623/21 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Шляхова О.М.