Рішення № 97663900, 07.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 червня 2021 року № 520/4514/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Биковченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Харківській області № 99 о/с від 11.01.2021, в частині якою звільнено згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України та відповідно до п. 64 “Г” (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у запас Збройних сил України майора міліції ОСОБА_1 /М-122611/, інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з 11.01.2021 року;

- поновити майора міліції ОСОБА_1 /М-122611/ на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області або на іншій рівнозначній посаді з 11.01.2021 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що наказ Головного управління МВС України в Харківській області № 99 о/с від 11.01.2021, в частині її звільнення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки її звільнення відбулось із допущенням відповідачем ряду порушень норм чинного законодавства України. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 24.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому останній проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача вказано, що Позивач булла звільнена з органів внутрішніх справ України наказом Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області від 11.01.2021 № 99 о\с на підставі наказу МВС України від 06.11.2015 № 1388, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. Виданню зазначеного наказу перебувало попередження про звільнення через скорочення штатів. Головне управління МВС України в Харківській області з 06.11.2015 року знаходиться у стані припинення та відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року №1388 у Головному управлінні МВС України в Харківській області скасовано всі штати та скорочено всі посади, а отже відсутні видатки на виплату грошового забезпечення. Відтак, звільнення позивача було здійснено відповідачем у відповідності до норм діючого законодавства.

Позивач в судове засідання прибула, позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.04.2002 проходила безперервну публічну службу в органах внутрішніх справ України, з 09.11.2011 - на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області та має спеціальне звання - майор міліції.

За наказом Харківського міського управління ГУ МВСУ в Харківській області № 28 о/с від 13.03.2015 позивач перебувала у відпустці по погляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку з 22.02.2015 по 30.09.2017.

20.03.2018 від ОСОБА_1 надійшов рапорт про надання відпустки по догляду за дитиною до досягненню нею віку 4 років.

26.03.2018 наказом ГУ МВС України в Харківській обл. №66 о/с позивачу надана відпустка для догляду за дитиною з 31.03.2018 до 01.10.2018.

Суд зазначає, що обставини проходження позивачем публічної служби в органах внутрішніх справ України досліджувались судами у межах справ №820/11945/15, №820/3791/16, №820/2640/18, №520/11720/18, №520/464/20.

Так, у справі №820/11945/15 позивач заявляла вимоги про скасування наказу ГУ МВС України в Харківській області № 683 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 , інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУ (яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років), за п. 64 п. "г" Положення з 06.11.2015 з органів внутрішніх справ та поновлення її в органах внутрішніх справ України на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУ з 06.11.2015.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 скасовано наказ ГУ МВСУ в Харківській області № 683 о/с від 06.11.2015 у частині звільнення ОСОБА_1 та поновлено останню на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській обл. з 06.11.2015.

В подальшому, у рамках розгляду справи № 820/3791/16 позивач заявляла вимоги про визнання протиправною відмови ГУ НП в Харківській обл., щодо переведення майора міліції ОСОБА_1 (М-122611), інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області на службу до Національної поліції та зобов`язання ГУ НП в Харківській області прийняти на службу до поліції ОСОБА_1 на посаду рівнозначну посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області шляхом видання наказу про призначення від 16.06.2016.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 та постановою Верховного Суду від 28.03.2018, у позові відмовлено.

В рамках розгляду справи №820/2640/18 позивач заявляв вимоги про визнання протиправними дій Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області щодо недопущення майора міліції ОСОБА_1 , інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області до виконання службових обов`язків та зобов`язання ГУ НП в Харківській області працевлаштувати на службу до поліції ОСОБА_1 на посаду рівнозначну займаній посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області шляхом видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року по справі №820/2640/18, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018, закрито провадження у справі в частині зобов`язання ГУ НП в Харківській області працевлаштувати на службу до поліції ОСОБА_1 на посаду рівнозначну займаній посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області шляхом видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року по справі №820/2640/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018, у позові відмовлено.

В подальшому, в рамках розгляду справи №520/11720/18 позивач заявляв вимоги про визнання незаконним та скасування наказу ГУ МВСУ в Харківській області №75 о/с від 17.10.2018 року про звільнення, згідно з п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та відповідно до ст. 64 "Г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у запас Збройних сил України майора міліції ОСОБА_1 (М-12226111), інспектора сектору кадрового забезпечення Київського районного відділу Харківського міського управління ГУ МВСУ в Харківській області з 17.10.2018; поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського районного відділу Харківського міського управління ГУ МВСУ в Харківській області з 17.10.2018; визнання протиправною бездіяльності начальника Київського районного відділу Харківського міського управління ГУ МВСУ в Харківській області - ОСОБА_2 з приводу не передачі рапорту ОСОБА_1 від 03.11.2015 стосовно подальшого проходження служби в Національній поліції України на розгляд керівництва ГУ НП в Харківській обл.; зобов`язання ГУ НП в Харківській обл. вирішити питання з приводу прийняття ОСОБА_1 до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 року по справі №520/11720/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВСУ в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії №75 о/с від 17.10.2018; поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України з 18.10.2018; визнано протиправною бездіяльність начальника Київського районного відділу Харківського міського управління ГУМВСУ в Харківській області - Іванченка П.В. з приводу не передачі рапорту ОСОБА_1 від 03.11.2015 стосовно подальшого проходження служби в Національній поліції України на розгляд керівництва ГУ МВСУ в Харківській області та ГУ НП в Харківській області; зобов`язано начальника Київського районного відділу Харківського міського управління ГУ МВСУ в Харківській області - ОСОБА_2 відновити рапорт ОСОБА_1 від 03.11.2015 стосовно подальшого проходження служби в Національній поліції України шляхом одержання нового письмового документа та передати відновлений рапорт розгляд керівництва ГУ МВСУ в Харківській області та ГУ НП в Харківській області; зобов`язано ГУ МВСУ в Харківській області та ГУ НП в Харківській області прийняти рішення по суті рапорту ОСОБА_1 від 03.11.2015 стосовно подальшого проходження служби в Національній поліції України.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 по справі № 520/11720/18 скасовано в частині: зобов`язання начальника Київського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Харківській області - ОСОБА_2 відновити рапорт ОСОБА_1 від 03 листопада 2015 стосовно подальшого проходження служби в Національній поліції України шляхом одержання нового письмового документа та передачі відновленого рапорту на розгляд керівництва Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Головного управління Національної поліції в Харківській області; зобов`язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Головного управління Національної поліції в Харківській області прийняти рішення по суті рапорту ОСОБА_1 від 03 листопада 2015 стосовно подальшого проходження служби в Національній поліції України; ухвалено постанову, якою в цій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 по справі № 520/11720/18 скасовано в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ з 18 жовтня 2018 року; ухвалено постанову, якою в цій частині позовні вимоги задоволено; поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з 18.10.2018; в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 по справі № 520/11720/18 залишено без змін.

Листом № 8754/119/05/12-2019 від 11.12.2019 Головне управління МВС України в Харківській області повідомило ОСОБА_1 про те, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 по справі № 520/11720/18 наказом ГУ МВС України в Харківській області № 86 о/с від 11.12.2019 позивача поновлено в органах внутрішніх справ України на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з 18.10.2018. Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 по справі № 520/11720/18 виконана в повному обсязі. Також, вказано, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Київський районний відділ Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з 12.06.2018 припинений, як юридична особа. На підставі викладеного, наказом ГУ МВС України в Харківській області № 86 о/с від 11.12.2019 ОСОБА_1 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України та пункту 64 "Г" (через скорочення штатів).

Позивач, вважаючи свої права порушеними, в рамках розгляду справи №520/464/20 оскаржила наказ Головного управління МВС України в Харківській області № 86 о/с від 11.12.2019 в частині, якою звільнено згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України та відповідно до п. 64 "Г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у запас Збройних сил України майора міліції ОСОБА_1 /М-122611/, інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з 11.12.2019; наказ Головного управління МВС України в Харківській області № 86 о/с від 11.12.2019 в частині, якою поновлено майора міліції ОСОБА_1 /М-122611/ в органах внутрішніх справ України на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з 11.12.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року по справі №520/464/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від вказаний позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління МВС України в Харківській області № 86 о/с від 11.12.2019 в частині, якою звільнено згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України та відповідно до п. 64 "Г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у запас Збройних сил України майора міліції ОСОБА_1 (М-122611), інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з 11.12.2019. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління МВС України в Харківській області № 86 о/с від 11.12.2019 в частині, якою поновлено майора міліції ОСОБА_1 (М-122611) в органах внутрішніх справ України на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з 11.12.2019.

Наказом Головного управління МВС України в Харківській області від 03.11.2020 року №96 о/с «По особовому складу» скасовано пункт наказу ГУМВС України в Харківській області від 11.12.2019 №89 о/с в частині звільнення згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України та відповідно до пункту 64»Г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України майора міліції ОСОБА_1 (М-122611), інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з 11.12.2019, пункт наказу ГУМВС України в Харківській області від 11.12.2019 №89 о/с в частині поновлення майора міліції ОСОБА_1 (М-122611) в органах внутрішніх справ України на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області , з 11.12.2019.

В якості підстави для видання зазначеного наказу вказано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 у справі №520/464/20, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі №520/464/20.

Листом Головного управління МВС в Харківській області від 11.01.2021 року №297/119/05/12-2021 позивача було повідомлено про те, що листом Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області від 04.11.2020 №7404/119/05/12-2020 її було попереджено, що відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України ат Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ її буде звільнено через скорочення штатів. Також вказано, що на підставі викладеного наказом ГУМВС України в Харківській області від 11.01.2021 року №99 о/с позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до п. 1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України та п. 64 «Г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 11.01.2021 року. З огляду на вказане позивачу запропоновано прибути до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області для отримання трудової книжки та інших документів при звільненні.

Отже, наказом Головного управління МВС в Харківській області від 11.01.2021 року №99 о/с позивача звільнено згідно з п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України та відповідно до п. 64 «Г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України.

В якості підстави видання оскаржуваного позивачем наказу вказано наказ МВС України від 06.11.2015 року №1388, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державу реєстрацію припинення юридичної особи від 12.06.2018 №14801110011045740.

Позивач, вважаючи зазначений наказ протиправним та таким, що порушує її права звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Положеннями ч.2 ст.38 Конституції України визначено, що громадянам гарантовано рівне право доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Частиною шостою зазначеної статті Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Положеннями ст. 60 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами п.5 ч.10 ст. 62 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

В той же час, положеннями ст. 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п.1 ч.1. ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями ч.2 ст.40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з приписами ч.ч. 1 та 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Суд зазначає, що у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" вказано, що при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Відтак, з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Водночас, суд зазначає, що Закон України "Про Національну поліцію" було опубліковано 06.08.2015 в газеті “Голос України” та відповідно до його Прикінцевих та перехідних положень останній набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 07.11.2015, крім, зокрема, п.п. 8, 11 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону, тобто 07.08.2015.

При цьому, п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що з дня опублікування вказаного Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Відповідно до п. п. 9, 10 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним вказаним Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування вказаного Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у вказаному пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Зазначені особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного у вказаному пункті терміну на підставах, визначених Положенням.

Згідно із п.п. 9 та 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" передбачають вирішення питання подальшого проходження служби діючими співробітниками міліції до 06.11.2015 включно. Вказані норми є імперативними, тобто неприйняття працівника міліції на службу до поліції до вказаного терміну є безальтернативною підставою для його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" ліквідовано, зокрема, Київський районний відділ Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

При цьому, в Законі України "Про Національну поліцію", постанові Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 чи інших нормативно-правових актах не зазначено про відмову держави від виконання завдань та функцій, які покладались на органи міліції.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що у даному випадку фактично мала місце реорганізація зазначеного правоохоронного органу, оскільки відповідна функція держави не ліквідована.

Крім того, суд зазначає, що вказане правонаступництво підтверджується, зокрема, аналогічністю завдань міліції і поліції, встановлених ст. 3 Закону України "Про міліцію" та ст.2 Закону України "Про Національну поліцію" відповідно, ліквідація обласних управлінь Міністерства внутрішніх справ України з одночасним створенням аналогічних територіальних органів Національної поліції, використання органами Національної поліції в своїй діяльності нормативно-правових актів (наказів) Міністерства внутрішніх справ України.

Зазначені висновки було викладено Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 07.08.2020 року по справі №520/464/2020.

Під час судового розгляду справи представником відповідача було надано пояснення та вказано на відсутність у відповідача обов`язку вжиття заходів щодо працевлаштування позивача, у зв`язку з тим, що органи внутрішніх справ були ліквідовані без правонаступництва.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд зазначає, що відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 28 жовтня 2014 року у справі №21-484а14, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Водночас, суд зазначає, що судовими рішеннями по справах № 820/11945/15, № 520/11720/18 та №520/464/2020, які набрали законної сили, встановлено, що відповідачем не дотримано вищевказаних вимог закону при винесенні наказів про звільнення.

Суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, суд зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 по справі № 520/11720/18 поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з 18.10.2018.

Також, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 по справі № 520/11720/18 наказом ГУ МВС України в Харківській області № 86 о/с від 11.12.2019 позивача поновлено в органах внутрішніх справ України на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з 18.10.2018 та звільнено ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України та пункту 64 "Г" (через скорочення штатів).

В подальшому, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2020 року у справі №520/464/20 позивача було поновлено в органах внутрішніх справ України на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на підставі наказу від 03.11.2020 року №96 о/с та звільнено ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України та пункту 64 "Г" (через скорочення штатів) наказом від 11.01.2021 року №99 о/с.

Суд вважає необґрунтованими доводи та посилання представника відповідача стосовно попереднього повідомлення позивача про подальше звільнення з огляду на наступне.

Так, представником відповідача вказано, що про подальше звільнення позивач була повідомлена листом від 04.11.2020 року №7404/119/05/12-2020. При цьому, під час розгляду справи представником відповідача до суду подано в якості доказів направлення вказаного листа копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу датою подання 04.11.2020 року та довідки відділення поштового зв`язку про причини повернення.

Суд зазначає, що згідно із положеннями п.8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Пунктом 11 Правил надання послуг поштового зв`язку визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку розрахунковий документ - це документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Положеннями ст. 13 Закону України “Про поштовий зв`язок” передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень поштового відправлення є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.06.2018 року по справі № 820/1186/17 та від 05.09.2019 року по справі №520/9380/18.

Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам, суд зазначає, що останні не можуть достеменно свідчити про виконання відповідачем, покладеного на нього обов`язку стосовно направлення на адресу позивача повідомлення про подальше звільнення.

Водночас, суд наголошує, що відповідачем під час розгляду справи не надано доказів того, що позивачу було запропоновано рівнозначну посаду, чим порушено положення Кодексу законів про працю України та, як наслідок, права позивача.

При цьому, суд враховує доводи та посилання позивача стосовно не здійснення відповідачем належного розгляду її рапорту від 03.11.2015 року з приводу подальшого проходження служби в Національній поліції України, доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

В той же час, надана до суду копія листа Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.01.2021 року №10/119/01/12-2020 не може вважатися судом належним доказом розгляду рапорту позивача, оскільки не містить у своєму змісті висновків стосовно вирішення порушеного позивачем питання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління МВС України в Харківській області № 99 о/с від 11.01.2021, в частині якою звільнено згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України та відповідно до п. 64 “Г” (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у запас Збройних сил України майора міліції ОСОБА_1 /М-122611/, інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з 11.01.2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи протиправність наказу про звільнення позивача, суд приходить до висновку, що майора міліції ОСОБА_1 /М-122611/ належить поновити на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області або на іншій рівнозначній посаді з 11.01.2021 року.

Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями частин1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, б. 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Харківській області № 99 о/с від 11.01.2021, в частині звільнення згідно з п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України та відповідно до п. 64 “Г” (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у запас Збройних сил України майора міліції ОСОБА_1 /М-122611/, інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з 11.01.2021 року.

Поновити майора міліції ОСОБА_1 /М-122611/ на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області або на іншій рівнозначній посаді з 11.01.2021 року.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 /М-122611/ на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області або на іншій рівнозначній посаді з 11.01.2021 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.