Ухвала суду № 97663603, 14.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

"14" червня 2021 р. справа № 520/10395/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 11.06.2021 року про забезпечення позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС від 14.05.2021 року.

Одночасно з адміністративним позовом, 11.06.2021 року, від представника позивача надійшла заява про забезпечення адміністративного позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС від 14.05.2021 року до ухвалення рішення у даній справі.

Суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст.150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 “Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ”, при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

З наведеного суд приходить до висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Позивач обґрунтовує заяву про забезпечення позову тим, що підставами позовних вимог ФОП ОСОБА_1 є порушення ГУ Держпраці в Харківській області встановленої законодавством процедури проведення заходу державного контролю з дотриманням вимог законодавства про працю, а, відтак, неправомірність прийняття оскаржуваної постанови. На думку представника позивача, початок примусового виконання постанови, яка оскаржується у судовому порядку, прямо свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, адже виконання оскаржуваної постанови безумовно призведе до встановлення стійкої неплатоспроможності суб`єкта господарювання та доведення його до банкрутства. Викладені обставини призведуть до неможливості вчасно та в повному обсязі сплачувати працівникам ФОП ОСОБА_1 заробітну плату та інші, пов`язані з нею обов`язкові виплати, в результаті чого будуть порушені законні права та інтереси працівників, а також: норми законодавства про працю. Виконання оскаржуваної постанови призведе до неможливості здійснювати сплату податків, інших загальнообов`язкових платежів згідно з вимогами чинного законодавства України. У разі дії оскаржуваної постанови та її виконання позивач понесе збитки та інші негативні економічні наслідки для своєї діяльності, що призведе до неможливості ведення господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань перед підрядниками, постачальниками тощо. Виконання оскаржуваної постанови може призвести до банкрутства та припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , що є порушенням права на зайняття підприємницькою діяльністю. Крім того, примусове виконання такої постанови потягне за собою наслідки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», у вигляді стягнення не лише суми штрафної санкції 600000 грн., яка є спірною, а й виконавчого збору у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню (60000 грн.), та витрат виконавчого провадження, а також може призвести до того, що буде арештоване все майно позивача, а також всі рахунки, з яких здійснюється виплата заробітної плати, винагороди підрядникам та постачальникам та інших платежів, а це може суперечити в подальшому рішенню суду у разі задоволення позову. До того ж, у разі задоволення позову існує великий ризик та ймовірність його невиконання, а саме неповернення відповідачем коштів у розмірі 600000 грн. та втрати цих коштів позивачем, що призведе до порушення майнових прав позивача.

На думку суду, можливе пред`явлення до виконання постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю №ХК28563/1185/НД/АВ/ТД-ФС від 14.05.2021 року, жодним чином не має наслідком неможливість здійснення законної господарської діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та не свідчить про настання негативних наслідків для позивача. Позивачем не надано до суду жодних доказів в обґрунтування заявленого клопотання.

Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, позивачем не зазначено з яких саме обставин він дійшов до висновку щодо існування, без вжиття заходів забезпечення позову, очевидної та реальної небезпеки заподіяння шкоди інтересам позивача.

Зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, що свідчили б про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду заявником не надано.

Слід зазначити, що обраний позивачем захід забезпечення позову, фактично за своїм змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, водночас, зазначене не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов`язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що в задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви слід відмовити, оскільки вона необґрунтована та не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, правова оцінка дій відповідача підлягає встановленню під час судового розгляду.

Таким чином, заява представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями ст.ст.150, 154, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд , —

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 11.06.2021 року про забезпечення позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.