Ухвала суду № 97662964, 15.06.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Справа № 819/3111/15

15 червня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши заяву подану в порядку статті 383 КАС України про визнання бездіяльності протиправною з виконання рішення у справі за позовом Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" до Тернопільської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою суду від 27.10.2015 по справі №819/2111/15 позов задоволено. Зобов`язано Тернопільську об`єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області внести зміни до облікової картки платника податку автоматизованих електронних систем податкового обліку Тернопільської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області по державному підприємству "Тернопільське лісове господарство", шляхом зменшення зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 460020,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 по справі №876/11505/15 апеляційну скаргу Тернопільської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області задоволено, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 у справі №819/3111/15 скасовано.

Постановою Верховного суду від 04.03.2019 у справі №819/3111/15 касаційну скаргу Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" задоволено частково. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 по справі №819/3111/15 (№876/11505/15) скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №819/3111/15 зобов`язано Головне управління ДПС у Тернопільській області відновити у інтегрованій картці платника податків Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" суму податку на додану вартість в розмірі 460020,00 грн, як суб`єкта спеціального режиму оподаткування, задекларованої відповідно до поданих декларацій з податку на додану вартість за період 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишено без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №819/3111/15 залишено без змін.

На виконання судового рішення Тернопільським окружним адміністративним судом 23.11.2019 було видано виконавчий лист зобов`язального характеру.

14.06.2021 представник Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" подав до суду заяву, в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправною Головного управління ДПС у Тернопільській області протиправною з виконання рішення у даній справі.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов до наступного висновку.

Питання визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, врегульоване ст. 383 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно з ч.4 та 5 ст.383 КАС України заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Як визначено в ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до вимог ст.2 вказаного Закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, подана у даній справі в порядку ст.383 КАС України заява до передбаченого ч.2 ст.3 Закону "Про судовий збір" вичерпного переліку заяв за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

З системного аналізу викладених положень, вбачається, що на позивача покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду, як процесуальним законодавством, так і Законом України "Про судовий збір".

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку ст.383 КАС України відображені також у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 807/220/18, від 25.06.2020 у справі № 0240/2226/18-а.

Втім, позивачем, в порушення вимог п.9 ч.2 ст.383 КАС України, документа про сплату судового збору не надано, підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.

При цьому, щодо посилання заявника на постанови Верховного Суду у справі №2а/0470/2563/12 від 14.02.2018 та №440/207/19 від 22 січня 2020, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що предметом розгляду у даних справах було справляння судового збору за подання заяви про встановлення контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України та ст.267 в редакції КАС України до 15 грудня 2017 року.

Крім цього, керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Суд констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (рішення від 21.10.2010 у справі "Дія-97" проти України).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Таким чином, враховуючи те, що подана представником позивача заява не відповідає вимогам, визначеним п.9 ч.2 ст.383 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність повернення такої заяви, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 383 КАС України.

Керуючись ст.248, 256, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про визнання бездіяльності протиправною з виконання рішення у справі, подану в порядку статті 383 КАС України, за позовом Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя Баранюк А.З.