Рішення № 97662800, 10.06.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1977/21

10 червня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Гаврищука В.В.,

представника відповідача Кущик А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (як структурного підрозділу Державної податкової служби України) (далі ГУ ДПС у Тернопільській області), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області від 02.04.2021 №00015810901.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

ГУ ДПС у Тернопільській області 04.03.2021 за адресою АДРЕСА_1 , проводилась фактична перевірка з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі, зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, про що складено акт від 05.03.2021 року №878/19-00-09-01/ НОМЕР_1 . Перевіркою встановлено, що у квітковому кіоску, де здійснює господарську діяльність позивач, проведено реалізацію алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме 04.03.2021 було реалізовано подарунковий набір із шампанським вином ігристим «Ореанда», напівсолодке, ємністю 0,750 л, міцність 10%-12,5%, по ціні 270 грн. Розрахункову операцію на дану суму покупки надання послуг не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведення у фіскальний режим роботи розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документа встановленої форми на певну суму проведеної покупки (не видано фіскальний чек).

На підставі цього акта прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.04.2021 №00015810901, відповідно до якого встановлено порушення частини двадцятої статті 15 Закону України № 481/95ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі Закон № 481/95-ВР) та накладено стягнення у розмірі 17000,00 грн.

Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є «неконкретним», «однобічним». Відповідач допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, обставинам справи. Обов`язок доведення правомірності прийнятого рішення, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) покладено на відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Також підприємець вказує, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення таких перевірок, порушено право на захист ОСОБА_1 , що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено у справі судове засідання на 18.05.2021.

06.05.2021, у строк, встановлений судом, до суду від ГУ ДПС у Тернопільській області надійшов відзив на позов. Відповідач у відзиві на позов його заперечує, зазначає, що ГУ ДПС у Тернопільській області здійснено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює свою підприємницьку діяльність у квітковому кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки складено акт від 05.03.2021.

Фактична перевірка проводилась на підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області №253-п від 04.03.2021 «Про проведення фактичної перевірки» і здійснена на законних підставах та у встановленому законом порядку. У наказі про призначення фактичної перевірки визначено правові підстави для її проведення, а саме: підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі ПК України). Наказ про проведення фактичної перевірки був вручений платнику податку, про що свідчить підпис директора ОСОБА_1 , а також направлення на перевірку. Процедура та порядок проведення фактичної перевірки дотримані.

Перевіркою встановлено порушення частини двадцятої статті 15 Закону №481/95-ВР, а саме: роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії, та пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями» (далі Закон №265/95-ВР), а саме: проведення розрахункової операції за відсутності реєстратора розрахункових операцій.

При цьому позивач ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не отримувала і не вживала заходів для отримання такої ліцензії. За результатами перевірки контролюючим органом на підставі встановлених порушень винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.04.2021 №00015810901, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 17 000 грн.

Стосовно обов`язку відповідача як суб`єкта владних повноважень довести правомірність оскаржуваного рішення, відповідач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №520/2261/19 від 25.06.2020, в якій суд дійшов висновку, що визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких грунтуються його вимоги.

Представник відповідача з підстав, наведених у відзиві, просила відмовити у позові.

24.05.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивач зазначає, що відповідачем не спростовано порушення порядку призначення та проведення фактичної перевірки. У направленнях на перевірку наявні численні виправлення та підчищення, у направленнях та наказі на проведення фактичної перевірки відсутнє найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється.

Представник позивача також вказав про розгляд Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області адміністративних матеріалів про адміністративні правопорушення (за ч.1 ст.155-1, ч.1 ст.164 КУпАП), складені за результатами фактичної перевірки.

Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.

Ухвалою суду від 18.05.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладався за клопотанням представника позивача, також постановлено викликати свідків ОСОБА_2 таа ОСОБА_3 , інспекторів відповідача, які проводили перевірку, визнано явку позивача обов`язковою.

Ухвалою суду від 01.06.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, оголошено перерву у розгляді справи до 10.06.2021 у зв`язку з неприбуттям свідків та витребувано додаткові докази.

У судових засіданнях позивач та її представник позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просили його задовольнити. ОСОБА_1 зазначила, що працює флористом, здійснює діяльність у квітковому кіоску, розміщеному в одному приміщенні з магазином « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». На вітрині в кіоску як взірець була розміщена композиція з порожньою пляшкою з-під шампанського вина. 05.03.2021 (це був передсвятковий день) до неї звернувся чоловік, щоб придбати композицію з пляшкою, на що отримав від неї відмову та роз`яснення, що в продуктовому магазині можна придбати алкогольний напій, а вона допоможе в оформленні композиції. Через деякий час з`ясувалося, що це був перевіряючий, підприємцю було надано наказ на проведення перевірки, почали складати акт перевірки, викликали патрульну поліцію. Також позивач зазначила, що готівкові кошти не отримувала, розрахункову операцію не проводила.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, наведених у відзиві на позов. Зазначила, що фактична перевірка проводилася на виконання покладених ПК України на контролюючий орган повноважень щодо здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту. Перевіркою встановлено реалізацію алкогольного напою у складі квіткової композиції, при цьому підприємець не має ліцензії на продаж алкогольних напоїв.

У судовому засіданні 10.06.2021 допитано свідка державного інспектора ОСОБА_3 , який проводили фактичну перевірку, про обставини, що є предметом доказування у цій справі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідка, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 27.08.2020, взята на податковий облік в контролюючих органах з 27.08.2020, основним видом господарської діяльності є: роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах (а.с.7), є платником єдиного податку (а.с.8).

ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність у квітковому кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що не заперечується сторонами.

Ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями позивач не отримувала.

04.03.2021 на підставі наказу від 04.03.2021 №253-п, направлень №569/09-01 та №570/09-01 (у датах кожного з направлень містяться виправлення, які не дозволяють встановити таку) працівниками ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у торговому об`єкті – кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведено фактичну перевірку з питань наявності ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі, алкогольними напоями і тютюновими виробами, виявлення порушень встановлених правил торгівлі підакцизними товарами, маркування підакцизних товарів, дотримання встановлених мінімальних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, а також інших питань, що регулюються вимогами Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, та пального», Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.30-32).

Як вбачається зі змісту розписки ФОП ОСОБА_1 04.03.2021 перевіряючими були пред`явлені підприємцю службові посвідчення та направлення на проведення перевірки та вручено копію наказу від 04.03.2021 №253-п на проведення фактичної перевірки (а.с.30).

У судовому засідання ОСОБА_1 підтвердила лише факт отримання наказу на проведення фактичної перевірки, та, ознайомившись з розпискою на ньому, підтвердила свій підпис, проте поставила під сумнів підпис на розписці у направленнях на перевірку та ознайомленні з такими.

За результатами перевірки складено акт від 05.03.2021 за №878/19-00-09-01/ НОМЕР_1 фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі, зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (а.с.4-5). Оригінал акта та додані до нього документи досліджено у судовому засідання. Перевіркою встановлено, що в квітковому кіоску, де здійснює свою діяльність позивач, проведено реалізацію алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме 04.03.2021 було реалізовано подарунковий набір із шампанським вином ігристим «Ореанда», напівсолодке, ємністю 0,750 л, міцність 10%-12,5%, по ціні 270 грн. Розрахункову операцію на дану суму покупки (надання послуг) не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведення у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документа встановленої форми на певну суму проведеної покупки (не видано фіскальний чек).

У висновку акта перевірки зазначено про порушення частини двадцятої статті 15 Закону №481/95-ВР та пунктів 1, 2 cтатті 3 Закону №265/95-ВР.

Як додатки до акта перевірки зазначено фото набору із шампанським вином ігристим «Ореанда», напівсолодке, ємністю 0,750 л, міцність 10%-12,5% (а.с.37-39).

Акт перевірки підписати та отримати підприємець відмовилася, що зафіксовано в акті відмови від підпису акта фактичної перевірки № 18/19-00-09-01/ НОМЕР_1 від 05.03.2021 та акті відмови від отримання примірника акта фактичної перевірки №19/19-00-09-01/ НОМЕР_1 від 05.03.2021 (а.с.33-34).

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області щодо ФОП ОСОБА_1 прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.04.2021 №00015810901 на суму штрафу 17000 грн за продаж алкогольних напоїв без наявності ліцензії (а.с.9).

Штрафна санкція згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 02.04.2021 №00015810901 застосована за порушення частини двадцятої статті 15 Закону №481/95-ВР, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 17 цього ж Закону, якою визначено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн, у разі оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії (а.с.10).

Податкове повідомлення-рішення позивач в адміністративному порядку не оскаржувала.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 02.04.2021 №00015810901, позивач 14.04.2021, у строк, визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 1 ПК України цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею статті 19-1 ПК України визначено функції контролюючих органів. Так, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

19-1.1.4. здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

19-1.1.16. здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Контролюючі органи відповідно до статті 20 ПК України мають право:

20.1.10. здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

20.1.11. проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів;

20.1.19. застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

20.1.48. здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отже, ГУ ДПС в Тернопільській області як контролюючий орган має повноваження на здійснення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання норм законодавства з питань обігу підакцизних товарів та проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків.

Порядок проведення фактичних перевірок регламентує стаття 80 ПК України, відповідно до якої фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності підстав, визначених у підпунктах 80.2.1 – 80.2.7.

Зі змісту наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 04.03.2021 №253-п «Про проведення фактичної перевірки» слідує, що він прийнятий на підставі пункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Як свідчить правова конструкція підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки: першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; другою (самостійною, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону 481/95-ВР покладені на відповідача.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, які в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) враховуються при застосування норм права до спірних правовідносин.

Наведене спростовує обґрунтування позивача про порушення порядку призначення фактичної перевірки в частині підстав її проведення.

Щодо дотримання інших вимог ПК України щодо порядку проведення фактичної перевірки, то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Судом встановлено, що копія наказу про проведення перевірки, службові посвідчення осіб, які проводили перевірку, були пред`явлені безпосередньо позивачу ОСОБА_1 . Такі обставини підтверджуються відповідною розпискою підприємця на наказі про проведення фактичної перевірки.

Суд надав оцінку наказу та направленням на проведення перевірки на їх відповідність положенням статті 81 ПК України та чи стосувалися вони саме ФОП ОСОБА_1 , чи давали право на проведення фактичної перевірки саме цього платника податків.

Щодо направлень на проведення перевірки, то судом витребувати у відповідача докази їх реєстрації та, оглядаючи такі, встановлено, що направлення на проведення фактичної перевірки №569/09-01 та №570/09-01 реєструвалися в ІТС «Управління документами» ГУ ДПС у Тернопільській області та відповідно до копії скріншоту реєстраційних даних зареєстровані в податковому органі 04.03.2021 о 13:02:59 та 04.03.2021 о 13:04:47 відповідно (а.с.113-114).

Оглядаючи оригінали таких документів, копії яких долучені до матеріалів справи, судом встановлено, що направлення на проведення фактичної перевірки №569/09-01 містить виправлення у даті його видачі, даті видачі наказу, на підставі якого його видано, та даті, з якої має проводитися фактична перевірка. У направленні на проведення перевірки №570/09-01 містяться виправлення у даті його видачі, даті видачі наказу, на підставі якого його видано, та даті, з якої має проводитися фактична перевірка, а також вказано інший наказ як підстава для його видачі №253, замість № 253-п, тобто реквізити наказу про проведення відповідної перевірки не співпадають з таким наказом (а.с.30).

Всі інші реквізити направлення на перевірку дотримані.

Представник позивача зазначає у заявах по суті про відсутність вказівки на найменування суб`єкта господарювання, який буде перевірятися, у направленнях на перевірку. З цього приводу суд зауважує, що норми пункту 81.1 статті 81 ПК України вимагають зазначення у ньому найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться.

У направленнях вказано про проведення перевірки «Торгового об`єкту за адресою АДРЕСА_1 » (а.с. 30).

Разом з тим, судом встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 , яка вказана у направленнях, знаходиться кілька торгових об`єктів. Крім ФОП ОСОБА_1 за цією ж адресою, в одному приміщенні знаходиться магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (вхід у ці приміщення один), аптека « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зоомагазин, обмін валюти (а.с.57, 120). Такі обставини підтверджуються показами свідка ОСОБА_3 та фотоматеріалами.

Досліджені судом направлення на перевірку не містили ідентифікуючих ознак об`єкта перевірки, будь-яких посилань на проведення фактичної перевірки саме у квітковому кіоску, чи перевірку торгового об`єкта, де здійснює діяльність позивач. На переконання суду, оскільки за адресою АДРЕСА_1 , розміщені кілька торгових об`єктів, то направлення на проведення фактичної перевірки мали містити більш чітку вказівку на об`єкт перевірки.

Також судом встановлено, що у розписках до направлень на перевірку зазначено про їх пред`явлення ФОП ОСОБА_1 04.03.2021 о 13:07 год.

В акті перевірки зазначено, що її розпочато о 13:07 год 04.03.2021 (а.с.4).

З огляду на те, що до початку перевірки ревізором-інспектором проводилася контрольна розрахункова операція по придбанню подарункового набору, що вбачається з пояснень ОСОБА_1 , показів свідка та матеріалів перевірки, а направлення на проведення перевірки зареєстровані у податковому органі 04.03.2021 о 13:02:59 та о 13:04:47, то такі фізично не могли бути вручені суб`єкту господарювання через 3 хвилини після їх реєстрації в податковому органі. Такі направлення або не надавалися підприємцю, або надавалися для ознайомлення без зазначення реєстраційних номерів. Достовірно такі обставини з`ясувати не вдалося через розбіжності у показаннях свідка ОСОБА_3 та поясненнях позивача ОСОБА_1 . На запитання суду ОСОБА_3 не зміг пояснити, яким чином направлення на перевірку реєструвалися майже одночасно з її проведенням, тоді як вони мали бути вручені вже належним чином оформленими для ознайомлення суб`єкту господарювання відразу після контрольної розрахункової операції.

Щодо наказу на проведення фактичної перевірки від 04.03.2021 №253-п, то в ньому в порушення статті 81 ПК України не зазначено найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), а лише адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, тоді як має вказуватися і те, і інше.

Зокрема в наказі на проведення перевірки від 04.03.2021 №253-п мова йде про проведення фактичної перевірки торгового об`єкта за адресою провадження діяльності: АДРЕСА_1 . Іншої інформації про об`єкт перевірки немає, та відсутня будь-яка інформація про суб`єкта, який має перевірятися, що є обов`язковою вимогою пункту 81.1 статті 81 ПК України.

Як зазначено вище, за адресою АДРЕСА_1 , знаходиться, крім позивача, цілий ряд торгових об`єктів. Проте ні в наказі на проведення фактичної перевірки, ні в направленні на проведення перевірки не вказано реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), тому прийти до однозначного висновку, що перевірка мала проводитися саме об`єкта – квіткового кіоска, де здійснює господарську діяльність позивач, а не іншого торгового об`єкта, розміщеного за цією ж адресою, суд не може.

Суд встановив невідповідність документів, на підставі яких може проводитися фактична перевірка, вимогам статті 81 ПК України. Недоліки наказу на проведення перевірки у вигляді не зазначення найменування та реквізитів суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), є суттєвими та вагомими у цій справі. Крім того, судом встановлено порушення і в частині видачі направлень на проведення перевірки.

Досліджені судом докази: наказ на проведення фактичної перевірки від 04.03.2021 №253-п та направлення на проведення фактичної перевірки №569/09-01 й №570/09-01 не давали підстав для проведення контролюючим органом фактичної перевірки позивача.

Наведені обставини свідчить про порушення відповідачем законодавства в частині порядку призначення та проведення фактичної перевірки платника податків ФОП ОСОБА_1 .

У випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З цього приводу суд ураховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15), від 04.02.2019 (справа № 807/242/14).

При цьому суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки, про що також неодноразово висловився Верховний Суд у своїх постановах від 19.11.2019 у справі № 160/8859/18, від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17, від 28.01.2020 у справі №818/998/17.

У спірному випадку порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів існування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не спростував мотивації позивача і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. Позов підлягає до задоволення повністю шляхом постановлення рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області від 02.04.2021 №00015810901.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір у сумі 908,00 грн, сплачений відповідно до квитанції від 13.04.2021 (а.с.12).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 02 квітня 2021 року №00015810901.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44143637).

Повний текст рішення складено та підписано 15 червня 2021 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.