Ухвала суду № 97662630, 15.06.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 червня 2021 р. Справа № 480/2835/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Прилипчук О.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про відвід судді Осіпової О.О. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області, в якій просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Сумській області про застосування до ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління ДФС у Сумській області дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Ухвалою суду від 26.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу залишено без руху у зв`язку з несплатою ним судового збору за подання позовної заяви до суду.

Ухвалою суду від 02.08.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу повернуто позивачу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 р. по справі №480/2835/19 скасовано, справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

03.03.2020 р. справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду після розгляду в апеляційній інстанції.

10.03.2020 року зазначена позовна заява залишена судом без руху, оскільки подана з порушенням ст. 161 КАС України.

Ухвалою суду від 25.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу повернуто позивачу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2021 р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 р. по справі №480/2835/19 скасовано, справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

14.04.2021 року справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду після розгляду в апеляційній інстанції.

Ухвалою суду від 19.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

14.06.2021 р. від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Осіповій О.О., яка мотивована тим, що, на його думку, наявні обставини, які викликають обгрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, зокрема: у зв`язку з прийняттям ряду незаконних рішень по даній справі, а також втрати оригінального примірника позову.

Частиною 3 статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Так, ухвалою суду від 14.06.2021 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Осіпової О.О. по адміністративній справі № 480/2835/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу визнано необґрунтованою та передано на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді Осіпової О.О. у вказаній справі була розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Прилипчуку О.А.

За приписами п. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Осіпової О.О. по справі № 480/2835/19 у письмовому провадженні.

Суд, розглянувши вказану заяву, зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Дана позиція суду узгоджується з ухвалою Верховного Суду від 22.05.2020 року по справі № 480/4274/19.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Судом встановлено, що в заяві ОСОБА_1 про відвід судді відсутні визначені процесуальним законом підстави для відводу судді Осіпової О.О. у даній справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Осіпової О.О. у розгляді цієї справи, відповідно до статті 36 КАС України, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді даної справи. Із заяви позивача про відвід вбачається, що в ній фактично викладено незгоду з процесуальними рішеннями судді Осіпової О.О., а саме ухвалами від 02.08.2019 р. та від 25.09.2020 р., якими повернуто позовну заяву позивачу.

Тому доводи заяви не свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальним рішенням суду, що прийняте в межах його повноважень, не може слугувати підставою для його відводу. Будь-яких інших обґрунтувань для відводу судді Осіпової О.О., перелік яких визначено ст. 36 КАС України позивачем не наведено.

Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям (рішенням) суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

Щодо доводів позивача про те, що суддя Осіпова О.О. загубила оригінал позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5, 6 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Так, з матеріалів справи вбачається, що супровідним листом від 02.08.2019 р. оригінал позову з додатками був повернутий позивачу (а.с. 33, том 1), тому вони відсутні в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд визнає, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Осіпової О.О. у справі №480/2835/19 є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Осіпової О.О. по адміністративній справі № 480/2835/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу - відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя О.А. Прилипчук