Рішення № 97662509, 15.06.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 р. Справа № 480/1806/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просила:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати призначеної позивачу пенсії з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017;

2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію за період з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017 у розмірі визначеному згідно чинного законодавства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 01.12.2010 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Відповідачем не виплачувалася йому пенсія з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017. З метою захисту та відновлення своїх порушених прав позивач звернулася до відповідача із відповідною заявою про поновлення виплати призначеної їй пенсії з 01.04.2015, однак, листом від 22.02.2021 відповідач відмовив в поновленні виплати пенсії з посиланням на Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 № 213-VIII, Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VІІІ та Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII, якими було обмежено виплату пенсії працюючим пенсіонерам у спірні періоди. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними з огляду на те, що він вже набув право на пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ, та це право не може бути у неї відібране при внесенні змін до вищевказаного Закону.

Ухвалою суду від 10.03.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримано представником відповідача 17.03.2021, про що свідчить штамп ГУ ПФУ в Сумській області на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.20).

Ухвалою суду від 13.05.2021 у відповідача було витребувано додаткові докази у справі, що на виконання вимог суду були надані 10.06.21 (а.с.25-34).

Відзиву на позовну заяву до суду у встановленій в ухвалі строк надано не було.

Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що у жовтні 2010 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що підтверджується копією протоколу про призначення пенсії (а.с.26).

ГУ ПФУ в Сумській області не виплачувалася позивачу пенсія з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017. Доказів на спростування зазначеного представник відповідача доказів суду не надав.

Позивач звернувся до відповідача із зверненням стосовно припинення виплати пенсії з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01 2017 по 01.10.2017, у відповідь на який відповідач листом від 22.02.2021 повідомив, що підстави для поновлення її виплати за зазначені періоди, відсутні (а.с.9). Так, зокрема, зазначив, що Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII частину 7 статті 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” доповнено реченням такого змісту: “Тимчасово у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року посадовим особам місцевого самоврядування (крім осіб з інвалідністю І та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються”.

До того ж, до статті 54 Закону № 2262-ХІІ, згідно з яким позивачу призначено пенсію за вислугу років, Законом України від 24.12.2015 № 901-VIII внесені зміни, згідно з якими, тимчасово у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім осіб з інвалідністю І та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та осіб на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу”, а також працюють на посадах та умовах, передбачених законами України “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, призначені пенсії не виплачуються.

За даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування починаючи з серпня 2012 року Ви перебували у трудових відносинах з Державною установою територіального управлінні Державної судової адміністрації України в Сумській області.

Враховуючи норми чинного, на період роботи позивача, законодавства, виплату пенсії з 01.04.2015 позивачу було припинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7 - рп/2016 положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262- XII зі змінами, визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто, з 20.12.2016 року.

Отже, з 20.12.2016 року виплата пенсії позивачу була поновлена.

Разом з тим, з 01.01.2017 року такий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам, тимчасово подовжено по 30 вересня 2017 року згідно із Законом України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та змінами від 03.10.2017 № 2148-VII.

Оскільки позивач продовжувала працювати, то виплата пенсії у період з 01.01.2017 по 30.09.2017 позивачу була припинена. Її виплату поновлено з 1 жовтня 2017.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законом України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (надалі - Закон № 213-VIII) ст. 54 Закону № 2262-ХІІ викладено в наступній редакції «тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.».

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VIII від 24.12.2015 року (далі - Закон України № 911-VIII від 24.12.2015), який набрав чинності з 01.01.2016 року внесено зміни, до ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема частину першу вказаної статті викладено в такій редакції: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".

Згідно із п.1 Прикінцевих положень Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 року, цей Закон набрав чинності з 01 січня 2016 року.

Рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 по справі № 1-38/2016 за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону № 2262-ХІІ, а саме: першого речення частини першої статті 54, відповідно до яких тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

З 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII, яким передбачено, що тимчасово, до 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, та осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів військової служби ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу”, пенсії не виплачуються.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Оскільки позивач вже набув право на пенсію (ще в жовтні 2010р.), призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", то це право не може бути у нього відібране при винесенні змін до вищевказаного Закону в 2015-2016рр..

Таким чином, Закони України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-УІІІ, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911 -VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-УІІІ порушують вимоги ст. 22 Конституції України, та з урахуванням ст. 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, вони можуть бути застосовані лише до пенсій, які призначені після прийняття вищезазначеного Закону.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.

З огляду на викладене, суд вважає, що у періоди з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017 виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону № 2262-ХІІ, була протиправно припинена, у зв`язку з чим такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 908,00грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції від 04.03.2021 (а.с.7).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо припинення виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.04.2015 по 20.12.2016 та з 01.01.2017 по 01.10.2017 у розмірі згідно чинного законодавства.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15.06.2021.

Суддя І.Г. Шевченко