Ухвала суду № 97662120, 14.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

14 червня 2021 року м. Рівне№460/5580/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.С. Гудима, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 КАС України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Військової частини А 2798

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А 2798 про про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.07.2019 по 16.04.2021 та зобов`язання нарахувати та виплатити такий середній розмір грошового забезпечення за вказаний період у сумі 111228,20 грн.

Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документів про сплату судового збору або документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог закону.

08.06.2021 на виконання вимог вказаної ухвали позивач надав квитанцію про сплату судового збору.

Поряд з цим, перевіривши матеріали позовної заяви в порядку ст.171 КАС України, суд встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених нормами КАС України.

Так, згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч.2 ст. 122 КАС України передбачено загальне правило, відповідно до якого для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, згідно із ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як свідчить зміст позову, позовні вимоги позивача стосуються виплати середнього заробітку за час затримки відповідачем розрахунку при звільненні, тобто позивач звернувся з позовом про захист трудових прав.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 ст.117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд звертає увагу, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою ч.5 ст.122 КАС України.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 по справі №240/532/20, у якій Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування ч.1 ст.233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17), одночасно погоджуючись з висновком щодо застосування ч.5 ст.122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).

Тобто, чинним законодавством встановлено місячний строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Суд звертає увагу, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Зміст позову свідчить, що 05.07.2019 позивач звільнився з військової служби, а в травні 2020 року йому стало відомо про те, що за час служби індексація його грошового забезпечення нараховувалася відповідачем в меншому розмірі, аніж визначено законом, у зв`язку з чим він звернувся з позовом до суду. 03.11.2020 Рівненським окружним адміністративним судом прийнято рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Відтак, на думку позивача, при звільненні з військової служби відповідачем не здійснено виплату всіх належних йому виплат, а отже є підстави для стягнення з останнього середнього заробітку за час затримки такого розрахунку.

Суд враховує, що про порушення своїх прав в частині повного розрахунку при звільненні з військової служби позив був обізнаний ще в травні 2020 року.

Рішення суду, яким підтверджено право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 28.02.2018 в належному розмірі, набрало законної сили 03.03.2021. Зарахування коштів на виконання вказаного рішення суду здійснено 16.04.2021, що підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача.

Тобто позивачу було достеменно відомо про отримання ним коштів на виконання судового рішення, відтак отримання ним листа у відповідь на запит не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав стосовно невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду .

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З даним позовом позивач звернувся до суду 26.05.2021, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції ВДЗ (канцелярії) суду, тобто позивач звернувся до суду з порушенням місячного строку звернення, визначеного ч.5 ст.122 КАС України.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Верховний Суд наголосив на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Також при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

З огляду на наведене та беручи до уваги те, що позивач не надав заяви про поновлення строку звернення до суду та жодних доказів на її обґрунтування, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду у 26.05.2021 з позовом щодо нарахування та виплати середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.07.2019 по 16.04.2021.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А 2798 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Н.С. Гудима