Рішення № 97662117, 03.06.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11516/19

Провадження № 2/638/514/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретарів Межирицької В.Ю., Куценко К.Д., Кириллової К.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона знаходилась в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають дитину: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 24.02.2016 року у справі №638/16027/15-ц шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Позивач зазначає, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 дитина постійно проживала разом з нею, з чим відповідач був повністю згоден. В подальшому, відповідач неналежним чином надавав матеріальну допомогу на утримання дитини. З 19 жовтня 2018 року у малолітнього ОСОБА_6 був виявлений цукровий діабет 1-го типу (інсулінозалежний), у зв`язку з чим зросли витрати на медичне обслуговування дитини і позивач була вимушена звернутись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на утримання дитини. Після видачі судового наказу, негативне відношення відповідача до позивача посилилось. 15.04.2019 року в квартирі бабусі ОСОБА_6 , матері позивача, відбувся потоп, у зв`язку з чим було затоплено всі квартири до першого поверху. Відповідач, скориставшись цією ситуацією забрав дитину до себе в орендовану квартиру і після цього дитину не повернув. Зазначає, що під час перебування ОСОБА_6 у батька його психологічний стан змінився у гіршу сторону. В присутності батька демонстрував відчуження, грубіянив. Також зазначає, що її син часто залишається сам, змушений сам собі готувати їжу, що є неприпустимим через необхідність постійного контролю за кількістю та якістю харчування при захворюванні на цукровий діабет. Повідомила, що відповідач регулярно порушує режим дня їхнього сина, дитина дуже часто лягає пізно спати. 21.07.2019 року, ОСОБА_1 було зафіксовано факт пізнього повернення відповідача разом з малолітньою дитиною додому, а саме о другій годині ночі. Зазначає, що ОСОБА_4 мав чіткі ознаки алкогольного сп`яніння, почав конфліктувати, виражатись нецензурною лайкою по відношенню до неї на очах дитини, повернути дитину відмовився. Внаслідок того, що дитина часто надана сама собі, порушуються рекомендації лікарів, щодо зменшення навантаження на очі, значно знизився обсяг знань, що сприяють інтелектуальному розвитку дитини. Позивач зазначає, що під час проживання дитини разом з нею, вона завжди піклувалась про його духовний та інтелектуальний розвиток, забезпечувала цікаве дозвілля, постійно піклувалась про здоров`я дитини, всі медичні обстеження проходили разом, два рази перебували разом у стаціонарі. Для контролю рівня цукру у крові дитини, ОСОБА_1 було встановлено сучасний медичний прилад дитині. Зазначає, що квартира, в якій вона проживала разом з сином є її власністю. Разом з нею проживає її мати, бабуся ОСОБА_6 , яка також приділяє багато уваги розвитку та здоров`ю дитини. Позивач веде активний та здоровий образ життя, до кримінальної або адміністративної відповідальності не притягалась, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває. Має постійне місце роботи, достатній та стабільний дохід, нормований робочий день, позитивні характеристики. Приймає активну участь у шкільному житті сина, на відміну від батька. Вважає, що визначення постійного місця проживання дитини разом з нею, буде відповідати тільки найкращим інтересам дитини.

Відповідачем до суду була подана зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з батьком, яка ухвалою суду від 05.11.2019 року повернута у зв`язку із пропуском строку подання її до суду.

Представником третьої особи Департаментом служб у справах дітей ХМР надані до суду письмові пояснення, згідно яких орган опіки та піклування заперечує проти позовних вимог, вважає за доцільне визначити місця проживання дитини разом з батьком. Справу просив розглянути без участі представника Департаменту. Також представником третьої особи був наданий письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Ухвалою Дзержинського районного суду від 06.08.2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 26.12.2019 року за клопотанням позивача витребувано з ПрАТ «Київстар» інформацію, стосовно перебування та пересування номеру мобільного телефону ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 26.12.2019 року за клопотанням відповідача по справі було призначено судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам ХНДІСЕ ім.засл.проф. М.С. Бокаріуса. Провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 10.04.2020 року провадження у справі поновлено у зв`язку з повідомленням експерта про неможливість проведення експертизи.

Ухвалою суду від 21.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позові, просили задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання неодноразово не з`являлись, повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

У відповідності до ч.1, 3, 4 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

З цього приводу Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач та його представник належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності за наявними матеріалами справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника Департаменту служб у справах дітей ХМР, а також надав письмовий висновок, в якому зазначив, що вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6 разом з батьком. В обґрунтування зазначає, що відповідно до бесіди з малолітньою дитиною, останній висловив бажання проживати разом з батьком, оскільки матір на нього кричить, через що він хвилюється та погано себе почуває. Разом з батьком він почувається спокійно, батько навчив його колоти собі уколи та контролювати своє харчування. Разом з батьком він почувається майже здоровим. Під час обстеження умов проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , встановлено, що обоє мають належні умови для розвитку та проживання дитини. Обидва з батьків за місцем проживання характеризуються позитивно, мають стабільний дохід, на наркологічному та психоневрологічному обліку не перебувають, до кримінальної відповідальності не притягались, в розшуку не перебувають. Але, враховуючи бажання дитини проживати разом з батьком, Департамент служб у справах дітей виходить з інтересів дитини, на підставі чого вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 , яка є хрещеною малолітнього ОСОБА_6 , показала, що з ОСОБА_8 знайома з 2010 року. ОСОБА_4 знає лише як чоловіка ОСОБА_8 . Після розлучення батько спілкувався з сином. Потім дитина захворіла на діабет, ОСОБА_8 була вимушена подати заяву до суду про стягнення аліментів з відповідача. Останній ухилявся, погрожував забрати дитину і в результаті забрав. Повідомила, що її син відвідував разом з сином ОСОБА_8 секцію тхеквандо. Потім ОСОБА_9 (син ОСОБА_8 ) перестав ходити на секцію та ігнорував зустрічі з її сином. Свідок зазначила, що знає зі слів позивача та своєї дитини, що ОСОБА_8 перешкоджали бачитись з її сином. На даний час дитина проживає разом з ОСОБА_8 в дуже гарних умовах. Як відомо свідку, коли дитина жила разом з відповідачем, ОСОБА_4 просив у ОСОБА_8 ліжко для дитини. Зазначила, що особисто бачила, що ОСОБА_8 не перешкоджає спілкуванню сина з батьком, ні у минулому ні зараз.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 , показала, що позивача знає з 1993 року, відповідача з 2005 року. Гарно спілкувалась з обома. У 2018 році у них захворіла дитина та ОСОБА_8 подала до суду заяву про стягнення аліментів зі ОСОБА_11 . Під час того як у ОСОБА_8 велись ремонтні роботи, ОСОБА_4 забрав дитину та не давав ОСОБА_8 бачитись із сином. Повідомила, що відповідач міг гуляти з дитиною у кафе до пізньої ночі. ОСОБА_8 подала позов до суду про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, позовні вимоги було задоволено, після чого дитина проживає разом з нею, перешкод на побачення із батьком позивач не чинить. Зазначила, що під час того, як дитина проживала разом із батьком, його успіхи у навчанні значно погіршились. Зараз дитина навчається добре, батька за останні півроку у школі свідок не бачила ні разу. У дитини є всі умови для життя: техніка, мебель, книжки, власна кімната. Як відомо свідку, у відповідача для дитини не було навіть стола та ліжка.

Суд, заслухавши вступне слово позивача та його представника, допитавши свідків, з`ясувавши обставини справи, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв`язку, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі з 23 серпня 2008 року. Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 24.02.2016 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Питання щодо місця проживання дитини судом не вирішувалось.

Від шлюбу подружжя має дитину – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цей факт підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12.12.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову Харківського міського управління юстиції.

З матеріалів позову вбачається, що малолітній ОСОБА_6 має захворювання на цукровий діабет тяжкої форми, що підтверджується копією виписки з історії хвороби останнього №3278, наданої ДУ «Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків НАМН України».

Позивач зверталась до Дзержинського районного суду м.Харкова із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 , у розмірі ј заробітку відповідача, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 08.01.2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено, судовий наказ видано, про що свідчить копія судового наказу в матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , про що свідчить копія Договору дарування квартири від 25.07.2019 року та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.07.2019 року №175111307.

Після розірвання шлюбу з відповідачем, малолітній ОСОБА_6 проживав разом з матір`ю у вищезазначеній квартирі, що вбачається з матеріалів позовної заяви та підтверджується показами свідків, наданих у судовому засіданні.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач є фізичною особою - підприємцем, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 29.06.2016 року.

Крім того, позивач є волонтером ГО «Діа-Дзен» та надає допомогу хворим на цукровий діабет, про що свідчить характеристика від лідера організації ОСОБА_12 від 24.07.2019 року, згідно якої, ОСОБА_1 є турботливою і люблячою матір`ю, яка сумлінно взяла під контроль перебіг хвороби свого сина.

Згідно характеристики голови правління ОСББ «Молодіжне містечко» від 18.07.2019 року, за місцем мешкання позивач характеризується позитивно, скарг від сусідів на неї не надходило. Приймала активну участь у вирішенні питань з благоустрою прибудинкової території.

Позивач у минулому працювала в НТУ «ХПІ» на кафедрі вищої математики на посаді старшого викладача з 2008 року, з 2014 року по 2016 рік на посаді доцента. За минулим місцем роботи характеризується позитивно, про що свідчать характеристика видана Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут» від 16.07.2019 року.

Також, відповідно до листа директора ТОВ «Експерт з інформаційних технологій» №2307/1 від 23.07.2019 року, ФОП ОСОБА_1 протягом співпраці в рамках договору про надання послуг з розробки програмного продукта №01072016/1, зарекомендувала себе як відповідальна, комунікабельна та дисциплінована людина.

Згідно відповіді на адвокатський запит від 15.07.2019 року, наданою Харківським ліцеєм №149 Харківської міської ради Харківської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у Харківському ліцеї №149 з 2016 року, дитина добре розвинута, вихована та ввічлива. ОСОБА_9 відмінник, додатково відвідує курси англійської мови, спортивну школу та математичний клуб. Дитину приводила і забирала зі школи його мати – ОСОБА_1 , та бабуся ОСОБА_13 . Мати постійно піклується своїм сином, регулярно відвідує батьківські збори, приймала участь в роботі батьківської трійки, позакласних та урочистих заходах ліцею. Після виявлення у дитини цукрового діабету, ОСОБА_1 ознайомила класного керівника та медичну сестру із вказаним діагнозом. Батько дитини за весь час навчання ОСОБА_9 жодного разу не був присутній на батьківських зборах, не зустрічався з класним керівником дитини.

Також, відповідно до відповіді з КНП «Міська дитяча поліклініка №14» Харківської міської ради від 15.07.2019 року №265/0/-549-19, дитина ОСОБА_6 мешкає за адресою АДРЕСА_2 , та надглядається фахівцями закладу з народження. Мати ОСОБА_1 звертається до лікарів поліклініки та своєчасно приводить дитину для надання медичної допомоги. Тільки мати приводить в заклад дитину для обстеження, виконує всі рекомендації лікарів та належно виконує обов`язки матері відносно здоров`я своєї дитини.

Згідно інформації, наданої на адвокатський запит з Комунального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №12 Харківської міської ради», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує тренувальні заняття на відділення тхеквондо ІТФ з вересня 2016 року. Бере активну участь у спортивно-масових заходах, у 2018 році здобув І юнацький розряд. Дитину приводила і забирала з занять його мати. ОСОБА_1 постійно була на зв`язку з тренером, відвідувала батьківські збори та масові заходи закладу. Добросовісно виконує свої обов`язки по вихованню дитини, сприяє формуванню здорового способу життя свого сина.

Також, згідно відповіді з лінгвістичного центру Black Cat English від 16.07.2019 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує курси англійської мови з вересня 2017 року. Протягом цього часу ОСОБА_9 регулярно відвідував заняття, активно працював та демонстрував успіхи. На заняття дитину приводила та забирала мати ОСОБА_1 , або його бабуся ОСОБА_13 .

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, пояснень позивача та показів свідків наданих у судовому засіданні, у середині квітня 2019 року відповідач забрав малолітнього ОСОБА_6 для проживання разом з ним, за адресою АДРЕСА_3 , у зв`язку з тим, що в квартирі де проживала позивач стався потоп, внаслідок чого квартира потребувала капітального ремонту.

Відповідач по справі, ОСОБА_4 , є фізичною особою-підприємцем, про що свідчить характеристика, надана компанією «Р2Н Inc.», згідно якої останній співпрацює з вказаною компанією з 2017 року. За час співпраці зарекомендував себе як відповідальний та кваліфікований партнер. Має високий авторитет серед співробітників.

Як зазначає позивач, після того як ОСОБА_4 забрав дитину проживати до себе, по відношенню до останнього з боку батька чинився психологічний вплив спрямований на негативне сприйняття матері та її сім`ї. Зазначає що психологічний стан дитини, а також успіхи дитини у школі значно погіршились. У зв`язку з чим позивач письмо зверталась до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради та до Служби у справах дітей по Шевченківському району департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 19.07.2019 року, з проханням вплинути на ОСОБА_4 , щоб він перестав налаштовувати дитину проти неї. Відповідні заяви містяться в матеріалах справи.

Згідно довідки наданої на адвокатський запит Харківським ліцеєм №149 Харківської міської ради від 31.10.2019 року, у ОСОБА_6 можна відзначити зниження активності на уроках, нерівномірність зусиль в навчанні і зниження інтересу до занять. В порівнянні з минулими роками з`явилась тенденція до зниження успішності. Відносно психо-емоційного стану можна відзначити, що з`явилась неуважність та заглибленість в собі.

Також, про зниження успішності дитини свідчить характеристика надана Харківським ліцеєм №149 Харківської міської ради від 27.03.2020 року, в якій зазначено що 2019-2020 навчальний рік (4 клас) ОСОБА_9 живе разом з батьком ОСОБА_4 . У цьому навчальному році у ОСОБА_9 помітно знизилась успішність та активність на уроках. На уроках став розсіяним, пасивним, неуважно ставиться до пояснень вчителя. Така байдужість до навчання особливо активізувалася в другому півріччі та контрастує зі ставленням дитини до уроків у перші три роки навчання у школі. На заняття приходить часто не підготовленим, став регулярно спізнюватися. Почав отримувати зауваження від вчителя, дозволяє собі грубо відповідати вчителям і товаришам. Змінилось не в кращу сторону коло його приятелів. Перестав відвідувати всі гуртки та секції, які відвідував з першого класу.

Позивач посилається на погіршення здоров`я дитини після того, як він переїхав жити до батька. Також зазначила, що у дитини алергія на тварин, але відповідач, незважаючи на стан здоров`я дитини, завів вдома кішку, внаслідок чого у дитини відбулась алергічна реакція, що підтверджується копією виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №18297.

Згідно інформації, наданої на адвокатський запит ДУ «Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків НАМН України» від 19.12.2019 року №853, стан здоров`я дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порівнянні з попереднім перебуванням на стаціонарному відділенні ендокринології установи з 05.06.2019 року по 26.06.2019 року погіршився. Дитина з 26.06.2019 року по грудень 2019 року втратив вагу 1,5 кг. Гострота зору погіршилась по зрівнянню з червнем 2019 року. В листопаді 2019 року після контакту дитини з твариною погіршився стан бронхіальної астми. Були часті порушення дієти, у зв`язку з чим, у дитини погіршився стан компенсації цукрового діабету.

Спеціалістами служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_3 , де фактично проживає малолітній ОСОБА_6 , а також батько ОСОБА_4 та за адресою АДРЕСА_2 , де фактично проживає ОСОБА_1 та її співмешканець – ОСОБА_14 .

Згідно акту обстеження умов проживання №123 від 31.07.2019 року умови проживання дитини добрі. Квартира АДРЕСА_4 , в якій проживає ОСОБА_4 є ізольованою, з косметичним ремонтом. Обладнана всіма необхідними меблями та побутовою технікою. Хлопчик має окрему, власне ліжко, шафу, письмовий стіл. Забезпечений всіма необхідними речами відповідно до віку. Стосунки у сім`ї дружні, позитивні. Батько відповідально ставиться до виховання дитини, піклується про стан його здоров`я та всебічний гармонійний розвиток.

Відповідно до акту обстеження умов проживання №147 від 30.08.2019 року умови проживання добрі. Квартира АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_1 є ізольованою у новобудові. Обладнана всіма необхідними меблями та побутовою технікою. У дитини є власна кімната. Обладнане спальне місце, є шафа для зберігання одягу, письмовий стіл, полиці для зберігання книг, іграшок, письмового приладдя. Встановлено кондиціонер. Зазначено, що дитина з 15.04.2019 року проживає разом з батьком ОСОБА_4 . Мати любить сина, відповідально ставиться до здоров`я та розвитку дитини.

Представником третьої особи – Департаменту служб у справах дітей ХМР було надано висновок про визначення місця проживання дитини, відповідно до якого, діючи як представник органу опіки та піклування, Департамент служб у справах дітей ХМР вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком – ОСОБА_4 .

До висновку додані результати психологічного дослідження дитини від 19.02.2019 року, згідно яких дитина відчуває негативні емоції по відношенню до матері – страх та злість. Він їй не довіряє, не хоче її бачити та говорити по телефону. Дитина дуже прив`язана до батька, у хлопчика з ним теплі та довірливі відносини.

Оцінюючи наданий висновок, суд зазначає, що висновок органу опіки та піклування носить суто рекомендаційний характер і підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами під час вирішення спору про визначення місця проживання дитини разом з одним із батьків. Так, суд зазначає, що органом опіки і піклування не зазначено про наявність перепон для визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 разом з матір`ю, що свідчить про неповне вивчення всіх обставин справи, на підставі чого, суд вважає висновок органу опіки та піклування необґрунтованим.

За заявою позивача від 28.12.2019 грудня, у зв`язку із зміною кількості осіб, що проживають разом з ОСОБА_4 , спеціалістами служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради проведено повторне обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_3 , де фактично проживає малолітній ОСОБА_6 , а також батько ОСОБА_4 , співмешканка ОСОБА_4 – ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які є дітьми співмешканки.

Згідно акту обстеження умов проживання №13 від 27.01.2020 року умови проживання задовільні. Хлопчик проживає в окремій кімнаті, має власне ліжко, стіл для підготування домашніх завдань, комод для зберігання одягу. Дитина забезпечена речами та одягом відповідно до віку. На момент відвідування квартири, ОСОБА_6 був вдома, ззовні виглядав здоровим, поводив себе привітно та спокійно. Батько відповідально ставиться до виховання та здоров`я хлопчика.

12.05.2020 року позивач звернулась до Департаменту служб у справах дітей ХМР із заявою про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення нової адреси проживання її дитини та про обстеження нових умов проживання останнього.

Департаментом служб у справах дітей ХМР розглянуто заяву позивача, повідомлено, що її малолітній син мешкає у родині його батька за адресою АДРЕСА_5 . Зазначено, що квартира належить на праві власності ОСОБА_15 .

Спеціалістами служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей ХМР проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_5 , де проживають ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Згідно акту обстеження умов проживання №80 від 19.06.2020 року умови проживання у квартирі добрі. Квартира складається з трьох кімнат. Дитина проживає у одній кімнаті з сином співмешканки батька. У кімнаті є письмовий стіл, має окремі полиці в шафі для зберігання речей та одягу. На даний час кімната укомплектовується необхідними меблями. Стосунки у сім`ї дружні. Діти добре спілкуються між собою.

Як повідомила позивач, та підтвердили своїми показами свідки, нею було подано позов до суду, в якому вона просила усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 28.05.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зазначено, що відповідач позовні вимоги визнав, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Після ухвалення рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , малолітній ОСОБА_6 знову почав проживати разом з нею та на даний час дитина проживає разом з матір`ю. Вказаний факт підтвердили своїми показами свідки, допитані під час судового засідання.

Крім того, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які є подругами позивача, підтвердили той факт, що ОСОБА_1 піклується про здоров`я та розвиток дитини належним чином, створила всі належні умови для проживання. Кожний окремо повідомили, що батько допускав порушення режиму відпочинку дитини, що стан здоров`я та успіхи дитини у школі погіршились.

У суду немає підстав для сумнівів у достовірності показів свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність та приведені до присяги.

Згідно довідки, наданої на адвокатський запит з Харківського ліцею №89 від 28.09.2020 року №565/01-32, ОСОБА_6 навчається у 5-В класі Харківського ліцею №89. Заяву про зарахування до ліцею надавала мати хлопчика ОСОБА_1 . За весь період навчання дитини, з 1 вересня 2020 року заклад освіти відвідувала тільки його мати, у тому числі була присутня на батьківських зборах та зустрічалась з учителями дитини.

Таким чином, надана довідка підтверджує той факт, що в останній час дитиною піклується тільки його матір – ОСОБА_1 .

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 160, ч. 1 ст. 161 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди стосовно того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, і особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я, інші обставини, що мають істотне значення.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 11 листопада 1959р., зокрема у принципі 6, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Згідно ч.2 ст.161 СК України, орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 піклується за дитиною, створює належні умови для її розвитку та виховання. Позивач має постійну роботу, власне житло, на диспансерному обліку не перебуває, що підтверджується довідкою з КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» від 11.07.2019 року, є членом організації хворих на цукровий діабет «Діа-Дзен», приймає в ній активну участь, чим поглиблює свої знання про вказану хворобу, надає допомогу хворим на цукровий діабет, слідує рекомендаціям лікарів.

При цьому, судом не встановлено виняткових обставин у розумінні положень ч.2 ст.161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання малолітнього сина разом із матір`ю.

Згідно ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Статтею 9 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано постановою ВР за № 789-ХІІ від 27 лютого 1991р., визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке зазначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коди батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «М.С. проти України», Європейський суд з прав людини наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У ч.ч.1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідачем в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог подано до суду клопотання про призначення у справі судово-психологічної експертизи, однак в подальшому не забезпечено її виконання.

Враховуючи вищевикладене, стан здоров`я дитини, приймаючи до уваги, що позивач піклується за дитиною, доглядає за її станом здоров`я, а також ті факти, що перш за все враховують інтереси дитини, суд вважає, що позовні вимоги щодо визначення місця проживання дитини разом з позивачем обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Крім того, судом враховано той факт, що відповідач змінив місце проживання, мешкає у квартирі, яка належить на праві власності іншій людині, яка не має родинних зав`язків з малолітнім ОСОБА_6 , що не може свідчити про належне забезпечення дитини житлом. Крім того, відповідач у судові засідання не з`являвся, що свідчить про втрату інтересу до результату розгляду справи у останнього.

При цьому, суд наголошує, що проживання малолітнього ОСОБА_6 разом з матір`ю не позбавить батька права брати участь у вихованні дитини, її утриманні, а також можливості вільно спілкуватись з нею.

Таким чином, оскільки позивач, на виконання свого процесуального обов`язку надала належні, і неспростовні докази на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 141, 160, 161 Сімейного Кодексу України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 9 Конвенції про права дитини, принципу 6 Декларації прав дитини, керуючись ст.ст.3-5, 11-13, 76- 82, 83, 89, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд д, –

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини – задовольнити повністю.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 14.06.2021 року.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_6 ;

третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ЄДРПОУ 26489104, м.Харків, вул.Чернишевська буд.55.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк