Рішення № 97661780, 14.06.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа № 430/112/21

Провадження № 2/430/49/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Попової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Романової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; треті особи - Станично-Луганська селищна рада Луганської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Станично-Луганського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; треті особи - Станично-Луганська селищна рада Луганської області в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому на підставі договору купівлі-продажу квартири від 10.11.2020 року реєстраційний №653, який було підписано представником за довіреністю ОСОБА_4 у зв`язку з неможливістю бути присутніми при укладанні угоди, належить квартира АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які фактично там не проживають та не користується житлом з 2014 року. Позивач стверджує, що зазначені особи проживають у Російській Федерації і не мають наміру повертатись до смт. Станиця Луганська. Таким чином, ОСОБА_1 , як власник, не може в повній мірі реалізувати своє право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Позивач надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, жодних заяв чи клопотань від них не надходило. Враховуючи, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідачі відзив не подавали, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Представник третьої особи Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Луганської області у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності, вирішення спору залишають на розсуд суду.

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідачів за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 10.11.2020 реєстраційний № 653, ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1

У зазначеній квартирі зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , однак, фактично там не проживають з 2014 року, що підтверджується актом обстеження житлових умов від 19.11.2020 за підписом депутата Станично-Луганської селищної ради Ліпова Н.Б.

Також, згідно копії довідки виданої виконавчим комітетом Станично-Луганської селищної ради від 11.11.2020 №2155 та домовою книгою на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у зазначеній квартирі зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Позивач, звертаючись до суду, посилається на те, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є сторонніми особами, які були зареєстровані у вказаній квартирі коли були власниками, до придбання позивачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та які втратила право користування зазначеною квартирою, оскільки згідно з договором купівлі-продажу №653 від 10.11.2020 року квартиру придбав позивач, а також на те, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не проживають у вказаній квартирі з 2014 року. Безпідставне перебування відповідачів на реєстраційному обліку в квартирі, на думку позивача, свідчить про перешкоди у користуванні власністю та є підставою для визнання відповідача такими, що втратили право користування квартирою.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права власності, а саме права користування та розпорядження житловим приміщенням. Вказані правовідносини регулюються нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та Цивільного кодексу України.

Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року, підписана від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд враховує правову позицію, яка викладена в постанові ВСУ по справі № 6-158цс14, згідно з якою право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачі не проживають у вказаній квартирі, не є її власниками та не є членам сім`ї позивача, а існування реєстрації відповідача в квартирі позивача обмежує його право власності, суд вважає, що досліджені судом докази свідчать про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; треті особи - Станично-Луганська селищна рада Луганської області, що втратили право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд враховує, що позивач, звертаючись до суду з позовом, не заявляв вимог про стягнення з відповідачів на його користь судовий збір, а тому вважає судові витрати залишити за рахунок позивача.

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; треті особи - Станично-Луганська селищна рада Луганської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Попова