Ухвала суду № 97661310, 08.06.2021, Яремчанський міський суд

Справа № 354/660/15-ц

Провадження № 2/354/42/21

У Х В А Л А

08 червня 2021 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря Андрійків А.Я.

прокурора Верешко М.І.

представника відповідача адвоката Госедло Р.І.

представника співвідповідача адвоката Мицай С.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Ворохтянське лісове господарство» до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера», Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2499 га в с. Поляниця та зобов`язання повернути земельну ділянку з чужого незаконного володіння у державну власність в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство»,-

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП Ворохтянське лісове господарство у вересні 2015 року звернувся до суду із позовом до Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2499 га в с. Поляниця та зобов`язання повернути земельну ділянку з чужого незаконного володіння у державну власність в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство».

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07.10.2015 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.11.2015 року залучено до участі у вказаній справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" та в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

У відповідності до розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із закінченням повноважень попереднього складу суду(закінчення терміну відрядження судді Польської М.В.) вказану справу передано у провадження судді Ваврійчук Т.Л.

28.01.2021 року заступником керівника Івано-Франківською обласної прокуратури у даній справі подано заяву в порядку ст. 49 ЦПК України про зміну предмету позову відповідно до якої прокурор просить поновити строки позовної давності, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №091908 від 17.11.2003 року площею 0,2499 га, кадастровий номер 2611092001220020097, витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» земельні ділянки площею 0,125 га, кадастровий номер 2611092001220020417 та площею 0,125 га, кадастровий номер 2611092001220020418, які розташовані в с. Поляниця Надвірнянського району з чужого незаконного володіння у власність держави в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство».

Ухвалою суду від 28.01.2021 року до участі у даній справі в якості співвідповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковель», яке на даний час є власником спірної земельної ділянки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковель» 28.01.2021 року звернулося до суду із клопотанням про залишення позовної заяви та заяви про зміну предмету позову без руху та в разі не усунення виявлених недоліків без розгляду. Своє клопотання обґрунтовує тим, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, оскільки вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру, яка підлягає оплаті судовим збором, однак у заяві прокурора про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння в державну власність всупереч вимог п.3, 9 ч.3 ст. 175 ЦПК України відсутнє зазначення ціни позову, яка щодо вимог майнового характеру із врахуванням судової практики визначається виходячи із експертної грошової оцінки спірного майна, а також дана заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Окрім цього,у поданій суду заяві прокурором змінено предмет позову із «зобов`язати повернути земельні ділянки з чужого незаконного володіння у державну власність» на «витребувати у ТОВ «Буковель» земельні ділянки з чужого незаконного володіння у власність держави». При цьому прокурором було змінено і підстави позову: із посилання на витребування земельної ділянки від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа нею в порядку ст.387 ЦК України на посилання про наявність підстав для витребування майна у добросовісного набувача у порядку ст.388 ЦК України. Водночас одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається та за своїм змістом є новим позовом, який повинен бути оформлений письмовою заявою згідно з вимогами ЦПК України із одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. У клопотанні зазначено, що позов у даній справі було подано в 2015 році, в той час як державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ «Буковель» проведено тільки 05.07.2016 р. Отже,станом на момент подання позову у даній справі діями ТОВ «Буковель» не могло бути порушено прав чи інтересів позивачів, позаяк на той час даного товариства не існувало як юридичної особи. Дана обставина виключає можливість заявлення позовних вимог до ТОВ «Буковель» у вказаній справі. У випадку наявності правових підстав для витребування спірних земельних ділянок, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені такі повноваження (чи прокурор за умови дотримання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та процесуального закону), має право подати до ТОВ «БУКОВЕЛЬ» окремий позов з дотриманням правил юрисдикції відповідної категорії справ. Подаючи заяву в порядку ст.49 ЦПК України прокурор має на меті фактично домогтися розгляду іншого спору в межах раніше поданого позову у даній справі, що є порушенням вимог ч.3 ст. 49 ЦПК. Отже, вказана уточнена позовна заява не повинна прийматися судом та підлягає поверненню. Також зазначено, що прокурором порушено правила єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, оскільки спір у частині вимог першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах Державного агентства лісових ресурсів України та ДП «Ворохтянське лісове господарство» до ТОВ «БУКОВЕЛЬ» виник між юридичними особами у правовідносинах із захисту права власності на нерухоме майно - землю, що відповідає критеріям належності справи в цій частині позову до господарського судочинства, що підтверджується правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 520/15970/16-ц, а тому уточнену позовну заяву слід повернути позивачу на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК. Окрім цього, на думку ТОВ «Буковель» у позовній заяві прокурором не зазначені підстави звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та ДП «Ворохтянське лісове господарство» та не обґрунтовано, що Державне агентство лісових ресурсів України та ДП «Ворохтянське лісове господарство» є органом у розумінні ст. 56 ЦПК (ст. 45 ЦПК, чинній на час звернення прокурора до суду), ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», які повноваження останні в сфері державного управління здійснюють в спірних правовідносинах, якими актами ці повноваження передбачені. Відповідно до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральни морганом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. Завдання та повноваження Держлісагентства чітко регламентовані вказаним Положенням і до його компетенції не відноситься регулювання земельних відносин. Спірна земельна ділянка ніколи не перебувала у власності (розпорядженні чи користуванні) Державного агентства лісових ресурсів України. Тому, право власності даного агентства не могло бути порушене. Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, дану заяву подано в інтересах ДП «Ворохтянське лісове господарство», однак відповідно до вимог Лісового кодексу України лісгоспи (постійні лісокористувачі) є самостійними юридичними особами, які не є ні власністю Держлісагенства, ні його структурними підрозділами, а тільки входять у сферу його управління, як суб`єкти підприємницької діяльності наділені за рішенням розпорядника тільки правом постійного користування, тобто правом здійснювати в лісах підприємницьку лісогосподарську діяльність. Очевидно, що вказані суб`єкти не є органами, уповноваженими державою здійснювати функції у сфері захисту земельних відносин. ДП «Ворохтянське лісове господарство» не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, що в силу ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виключає можливість його представництва прокуратурою в даній справі. При цьому, в даній нормі міститься пряма заборона представництва прокуратурою в суді інтересів держави в особі державних компаній. Отже, прокурором не обґрунтовано підстави звернення до суду в інтересах держави та неправильно зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і наведене підтверджується вказаними у клопотанні правовими висновками Верховного Суду в аналогічних справах. Із врахуванням зазначеного ТОВ «Буковель» просить позовну заяву та заяву, подану прокурором в порядку ст..49 ЦПК України залишити без руху для усунення виявлених недоліків, а в разі якщо такі не будуть усунуті у наданий судом строк-залишити дані заяви без розгляду.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» адвокат Мицай М.І. вказане клопотання підтримав та просить його задовольнити з мотивів наведених у ньому. Просить врахувати те, що в даному випадку не підлягає застосуванню ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вимоги про відшкодування збитків, завданих злочином повинні бути адресовані особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, а не звернуті до добросовісного набувача. В даному випадку прокурором у заяві в порядку ст..49 ЦПК України заявлено майнову вимогу, яка підлягає оплаті судовим збором. Також зазначив, що у разі звернення до суду із віндикаційним позовом не потрібно заявляти вимогу про визнання недійсним державного акту на право власності, а тому заявлені прокурором вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Прокурор Верешко М.І. у підготовчому судовому засіданні з приводу задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» заперечив, посилаючись на те, що подане клопотання не відповідає ні фактичним обставинам справи, ні вимогам чинного законодавства, ні наявній судовій практиці. Вказав, що у відповідності до вимог ст..5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В даному випадку спірна земельна ділянка протиправно вибула з державної власності внаслідок вчинення злочину посадовими особами сільської ради, і поданий прокурором позов спрямований саме на відшкодування завданих збитків. Зазначив, що ні матеріальним, ні процесуальним законодавством не визначено в якій формі повинне відбуватись відшкодування цих збитків та не встановлено обов`язкового їх відшкодування у грошовій формі, позивач самостійно визначає яким способом можуть бути захищені та відновлені його права, окрім цього закон не встановлює обмеження щодо кола відповідачів до яких може заявлятись вимога про відшкодування шкоди, завданої злочином. Вказав, що прокурором у відповідності до вимог ст.49 ЦПК України подано заяву про зміну предмета позову, тому будь-якого збільшення заявлених позовних вимог не відбулось, оскільки змінився лише спосіб захисту порушеного права відповідно, виходячи із чинної на даний час судової практики. Предметом спору є одна і та ж сама земельна ділянка, такої ж площі, як було вказано у первісному позові. Оскільки на момент звернення до суду органи прокуратури були звільнені від сплати судового збору і судовий збір у даній справі не сплачувався, а інших процесуальних витрат не передбачалось, тому у поданій заяві відсутній орієнтовний розрахунок суми судових витрат. Також зазначив, що твердження відповідача про одночасну зміну прокурором предмету та підстав позову не відповідає дійсності, оскільки підстави позову жодним чином не змінились та залишаються тими, які були вказано при зверненні до суду- неправомірне вилучення земельної ділянки з державної власності внаслідок вчинення злочину посадовими особами. Позивач має право ставити питання про витребування майна, яке вибуло з його власності поза його волею і при цьому не має значення скільки разів відчужувалась спірна земельна ділянка, оскільки позовні вимоги звернені до кінцевого власника. Залучення ТОВ «Буковель» до участі у даній справі в якості співвідповідача було зумовлене тим, що в ході судового розгляду земельна ділянка була відчужена, а тому відбулась не зміна підстав позову, а зміна власника спірного майна. Щодо твердження відповідача про поєднання у позові позовних вимог які підлягають розгляду у порядку різного судочинства слід враховувати правову позицію Великої палати Верховного Суду, що викладена у постановах від 06.04.2021 року та 22.09.2020 року щодо ефективного способу захисту порушеного права. Оскільки заявлення позовних вимог лише про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку не призведене до поновлення порушеного права, при цьому неможливо розглядати вимогу про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння без одночасного визнання недійсним державного акту на право власності на вказану ділянку, вказані вимоги неможливо роз`єднати, оскільки це призведе до неналежного способу судового захисту, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позову. Вказав, що наведена відповідачем у клопотанні про залишення без руху судова практика не може бути взята судом до уваги, оскільки стосується справ з іншими фактичними обставинами.

Представник співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» адвокат Госедло Р.І. у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про залишення позову без руху, вважає, що дане клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення. Вказав, що предметом даного позову є не відшкодування збитків завданих злочином, а повернення земельної ділянки у власність держави, а тому подана прокурором заява про зміну предмету позову повинан бути оплачена судовим збором. Також зазначив, що одночасна зміна підстав та предмету позову не допускається, в даному випадку первинною підставою позову було незаконне вибуття від правовласника земельної ділянки і прокурор звернувся із позовом в якому просив зобов`язати ТОВ «Скорзонера» повернути вказану земельну ділянку у державну власність, однак у заяві, поданій в порядку ст.49 ЦПК України прокурором заявлено вимогу про витребування земельної ділянки від ТОВ «Буковель», як добросовісного набувача, а отже відбулась зміна підстав позову.

Інші учасники справи у підготовче судове засідання не з`явились, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Проаналізувавши заявлене клопотання та його мотиви, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить на наступного висновку.

Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя перевіряє позовну заяву на додержання вимог викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В силу ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви

без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про

усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що при відкритті провадження у даній справі судом було перевірено позовну заяву на відповідність вимогам чинного цивільного процесуального законодавства та не встановлено підстав для залишення позову без руху.

Після відкриття провадження у справі судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, у позовній заяві зазначені відповідні підстави звернення прокурора до суду із вказаним позовом.

Статтею 189 ЦПК України передбачено, що завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Згідно ч.3 ст.176 ЦПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Судом установлено, що на момент звернення до суду із вказаним позовом органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень відповідно до п.11 ч. ст.5 Закону України «Про судовий збір»(в редакції Закону № 5288-IV від 18.09.2012 року) були звільнені від сплати судового збору.

У січні 2021 року прокурор подав до суду заяву в порядку ст. 49 ЦПК України відповідно до якої виклав заявлені позовні вимоги у наступній редакції: 1. Поновити строки позовної давності; 2. Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №091908 від 17.11.2003 року площею 0,2499 га, кадастровий номер 2611092001220020097; 3. Витребувати у ТОВ «Буковель» земельні ділянки площею 0,125 га, кадастровий номер 2611092001220020417 та площею 0,125 га, кадастровий номер 2611092001220020418, які розташовані в с. Поляниця Надвірнянського району з чужого незаконного володіння у власність держави в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство».

З роз`яснень, викладених у п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року слідує, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

Як встановлено судом, подана прокурором в порядку ст. 49 ЦПК України заява не містить нових позовних вимог та не може розцінюватись як заява про збільшення розміру раніше заявлених вимог, що підлягають сплаті судовим збором, а відтак суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без руху з підстав несплати позивачем судового збору.

Будь-яких доказів того, що подана позивачем в порядку ст.49 ЦПК України заява містить вимоги як щодо зміни предмету так і щодо зміни підстав позову ТОВ «Буковель» у поданому клопотанні не наведено, а тому зазначені твердження є безпідставними.

Інші, зазначені відповідачем у клопотанні, доводи зводяться до заперечення викладених прокурором у позовній заяві обставин та підлягають встановленню під час судового розгляду, при цьому суд враховує те, що незгода відповідача з обґрунтуваннями позовних вимог і поданими на їх підтвердження доказами, не є підставами для залишення позову без руху у розумінні вимог ст.175 ЦПК України. Також слід зазначити, що кожен з учасників справи надає докази на підтвердження своєї позиції, оцінку яких здійснює суд при постановленні судового рішення.

Таким чином, відсутні підстави для залишення позовної заяви у вказаній цивільній справі та заяви в порядку ст.49 ЦПК України без руху та надання позивачеві строку для усунення недоліків.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» про залишення без руху позовної заяви та заяви про зміну предмету позову у цивільній справі №354/660/15-ц за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Ворохтянське лісове господарство» до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера», Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2499 га в с. Поляниця та зобов`язання повернути земельну ділянку з чужого незаконного володіння у державну власність в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство».

На підставі наведеного, керуючись, ст.ст.12, 175, 177, 185,187, 258-261, ч.2 ст.354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» про залишення без руху позовної заяви та заяви про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Ворохтянське лісове господарство» до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера», Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2499 га в с. Поляниця та зобов`язання повернути земельну ділянку з чужого незаконного володіння у державну власність в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство» –відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 14 червня 2021 року.

Головуючий суддя: Т. Л. Ваврійчук