Рішення № 97661091, 14.06.2021, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/864/21

2/195/231/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

14.06.2021 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Омеко М.В., секретаря Мартинової Н.В., розглянувши в смт. Томаківка а правилами спрощеного провадження з повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" про захист прав споживачів та просить суд визнати договір позики укладений між ним та ТОВ "Укр кредит фінанс" недійсним.

Позовну заяву мотивує тим, що, між ним та ТОВ "Укр кредит фінанс" було укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав позику.

Ознайомившись зі змістом договору, позивач вважає, що укладений договір є недійсним зважаючи на наступне. Позивач вказує на те, що ним не було підписано даний договір,даний договір був підписаний електронним підписом, та йому не було письмово повідомлено всю необхідну інформацію щодо умов договору. Вважає, що відповідач скористався тим, що йому як позичальнику об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору, тому він був введений в оману при отриманні кредитних послуг, а відповідач в порушення вимог Закону України "Про захист прав споживачів" не надано йому відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначено їх в його змісті. Вказує на те, що в оспорюваному договорі не була вказана ціна та сукупна вартість кредиту. Та працівниками ТОВ "Укр кредит фінанс" було проігноровано дані вимоги законодавства та не було надано йому розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом, тобто витрат , які пов`язані з отриманням , обслуговуванням та поверненням кредиту. Оскільки реально нарахований йому відсоток за користування кредитними коштами став значно більшим, за зазначений працівниками фінансової установи у розрахунку платежів

На підставі чого, позивач вважає, що відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачі даний правочин, а саме договір позики № 0202-0790 від 22.07.2019 року є недійсним, тому і звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

10.06.2021 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача в якому відповідач не визнає заявлені позовні вимоги позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 " так, як позивач не виконував належним чином умови договору. Вказують на те, що кредитний договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладання із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги ЗУ "Про захист прав споживачів" порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"

Перевіривши докази по справі та давши їм належну оцінку, суд приходить до наступного.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою компанією, яка здійснює свою діяльність на ринку фінансових послуг щодо надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, на підставі свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії НОМЕР_1 від 01.08.2013 року та ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг.

Судом встановлено, що 22.07.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Укр кредит фінанс " було укладено кредитний договір № 0202-0790 . Даний кредитний договір між сторонами укладений в порядку передбаченому Законом України "Про електрону комерцію" та відповідно до Правил надання грошових коштів у кредит, які діяли на момент укладення договору та є його невід`ємною частиною, забезпечує дотримання відповідачем вимоги щодо письмової форми для даного виду договору.

За умовами договору якого, Кредитодавець надає Позичальникові грошові кошти в Кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом. Строк кредиту - 14 днів, термін платежу - 04.08.2019 року, сума кредиту 4 400 грн.; нараховані проценти - 1232 гривень, разом до сплати - 5632 гривень. В пункті 4 Договору вказано, що протягом строку Кредиту розмір процентів складає 2 % від суми Кредиту за кожен день користування. Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Позичальнику суми Кредиту до закінчення визначеного Кредитним Договором строку, на який надається Кредит, річна відсоткова ставка складає 730 % (пункт 4).

В пункті 8 Кредитного договору № 0202-0790 від 22.07.2019 року вказано, що цей Кредитний договір та Правила надання грошових коштів у кредит разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови надання Кредиту, укладаючи цей Кредитний договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись цього Кредитного договору та Правил надання грошових коштів у кредит та відповідно укладає Договір.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернулася до суду з позовом про захист порушеного права споживача фінансових послуг та встановлення нікчемності кредитного договору з тих підстав, що він отримав від Відповідача кошти в позику шляхом заповнення електронної заявки та між ним і Відповідачем кредитний договір, чи договір позики, яким би встановлювався розмір процентів чи неустойка за користування коштами, між ними не укладався, а тому кредитний договір є нікчемним, так як його укладено з недодержанням письмової форми.

Відповідно до частини першої, другої, четвертої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частиною першою - четвертою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (Стаття 204 ЦК України)

Частиною другою, третьою, статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 11 Закону України «Про захист прав споживача» врегульовано, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно частини першої, другої статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом абзацу 1-4 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 7 «Про судову практику розгляду цивільних справах про визнання правочинів недійсними», не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеним правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Так, частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 12-П від 03 травня 2019 року, затверджено Правила надання споживчих кредитів (далі - Правила), які розміщені на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» https://creditkasa.cоm.ua, дані Правила перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статей 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

За змістом пункту 2.1.4. Правил, договір, це електронний договір в розумінні пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», який складається з Кредитного Договору та цих Правил і становить домовленість Кредитодавця та Позичальника, спрямовану на встановлення взаємних прав і обов`язків щодо надання та обслуговування Кредиту.

В пункті 4.1., 4.2. Правил визначено, що для перевірки відповідності Заявника умовам, які містяться у цих Правилах та отримання Оферти (пропозиції) укласти Договір (взяти на себе права та обов`язки, передбачені Кредитним договором та Правилами) Заявник заповнює Заявку на Сайті Кредитодавця, вказуючи всі дані, визначені в Заявці як обов`язкові. Заявник зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які відмічені у Заявці, що необхідні для прийняття Кредитодавцем рішення про можливість надання Кредиту (направлення Оферти). У разі використання електронної автентифікації Заявника за допомогою його даних в банку, де він обслуговуються (BANKID), Заявник зобов`язаний перевірити актуальність, повноту та точність таких даних та несе відповідальність за їх дійсність/достовірність. Заявник зобов`язаний під час оформлення Заявки на отримання Кредиту ознайомитися з Публічною інформацією, яка розміщена на Сайті Кредитодавця за наступним посиланням: https://creditkasa.com.ua/resources/docs/info/uk/publichna informatsiya.pdf. Укладаючи Договір, Заявник/Позичальник підтверджує повне ознайомлення зі згаданою Публічною інформацією. /а.с.45/

Згідно пунктів 4.9. - 4.11. Правил, на підставі даних, зазначених у первинній Заявці, ІТС Кредитодавця здійснює реєстрацію Заявника на Сайті та формує Особистий Кабінет. Наступні Заявки подаються Позичальником через Особистий Кабінет. Рішення про можливість надання Кредиту (направлення Оферти) приймається Кредитодавцем на підставі автоматизованої обробки Заявки Заявника та інших дій, передбачених цими Правилами (зокрема дій, передбачених цими Правилами (зокрема дій, передбачених пунктами 4.5. - 4.8. цих Правил). Сума Кредиту визначається на підставі інформації, зазначеної в Заявці, фінансового стану Заявника та результату дій, передбачених пунктом 4.10. цих Правил.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом частини першої, другої статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно пункту 10 Кредитного договору, Позичальник підтверджує, що до укладення Договору отримав від Кредитора інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Пунктом 5.1 Правил визначено, що після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту та відкриття відповідного рішення у Особистому Кабінеті, Заявник отримує гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення Договору. Оферта (проект Кредитного Договору), що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією в розумінні частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», включає умови, викладені у цих Правилах, які є невід`ємною частиною Договору, що пропонується до укладення Заявнику. Після отримання Заявником Оферти (безпосередньо до використання Заявником електронного підпису) Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор. /а.с.45/

В пункті 14.5 Правил вказано, що Кредит видається Позичальнику не для споживчих цілей.

Як передбачено статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до пункту п`ятого статті 3 Закону, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом пункту 6 частини третьої Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтями 7 та 8 Закону врегульовано, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації. Права та обов`язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України «Про захист прав споживачів». Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов`язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Законом України «Про захист прав споживачів».

На виконання вимог закону Відповідачем на своїй сторінці в мережі інтернет на сайті https://creditkasa.cоm.ua, розміщено публічну пропозицію (договір оферти), який є публічним договором, в розумінні статті 633 ЦК України. /а.с.54/

Згідно з частиною першою, другою статті 10 Закону, електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Інформування потенційних покупців (замовників, споживачів) щодо товарів, робіт, послуг здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про рекламу» та може здійснюватися шляхом надсилання комерційних електронних повідомлень. Комерційні електронні повідомлення поширюються лише на підставі згоди на отримання таких повідомлень, наданої особою, якій такі повідомлення адресовані.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. (частина перша статті 11 Закону)

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. (частина шоста, сьома статті 11 Закону)

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з частиною дванадцятою, тринадцятою статті 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Як зазначено в пункті 2.1.11. Правил - Одноразовий ідентифікатор, це алфавітно - цифрова послідовність, що її отримує Заявник/Позичальник, який прийняв пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в ІТС Кредитодавця, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор (одноразовий пароль) Кредитодавець може передавати Заявнику засобом зв`язку, вказаним Заявником під час реєстрації в ІТС Кредитодавця, в тому числі, але не виключно, шляхом направлення СМС-повідомлення за номером телефону, вказаним Заявником під час заповнення Заявки. Одноразовий ідентифікатор також надається Позичальнику під час кожного входу в ІТС Кредитодавця для ідентифікації особи Позичальника за допомогою електронного підпису.

Заявник надає Кредитодавцю відповідь про наявне та безумовне прийняття Оферти (Акцепт) щодо укладення Договору в електронній формі (в рамках ІТС Кредитодавця) в Особистому Кабінеті Заявника/Позичальника, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається (відповідний ідентифікатор) Кредитодавцем в СМС-повідомленні на номер телефону, вказаний Заявником/Позичальником в Заявці, що вважається підписанням договору, відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» (пункт 5.2. Правил).

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до пункту 2.1.7. Правил, заявка - це документ встановлено форми, який заповнюється Заявником на Сайті Кредитодавця для підтвердження відповідності Заявника умовам, які містяться у цих Правилах, та для отримання Оферти (пропозиції) укласти Договір (взяти на себе права та обов`язки передбачені Кредитним договором та Правилами). При поданні первинної Заявки відбувається реєстрація Заявника на Сайті та формування його Особистого Кабінету. Наступні Заявки подаються вже зареєстрованими Заявниками виключно для отримання рішення про можливість надання Кредиту (направлення Оферти) Кредитодавцем.

Як вбачається з матеріалів справи 22.07.2019 року на електронну адресу Позивача від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надійшло повідомлення про погодження кредиту у розмірі 4400.00 гривень строком на 14 днів та направлено повідомлення про те, що кошти в розмірі 4400 гривень перераховано на карту Позивача

Згідно із статті 16 Закону, якщо інше не передбачено законом або договором, електронний документ (повідомлення) вважається відправленим суб`єктом електронної комерції у момент, коли такий документ (повідомлення) переданий за межі інформаційної системи суб`єкта або особи, уповноваженої на його відправлення. Якщо інше не передбачено законом або договором, електронний документ (повідомлення) вважається отриманим суб`єктом електронної комерції у момент, коли такий документ (повідомлення) отриманий інформаційно-телекомунікаційною системою суб`єкта.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір про надання кредиту, є укладеним з додержанням письмової форми та процедури визначеної Законом України «Про електронну комерцію» та підписаний Позивачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» та пункту 5.2. Правил.

Підтвердженням факту укладення Кредитного договору саме Позивачем є зазначення в Кредитному договорі її особистих даних, таких як номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання та надсилання відповідачу копій свого паспорта та ідентифікаційного номеру.

Разом з тим, порядок передачі коштів в кредит Відповідачем передбачає: - заповнення Заявки на отримання Кредиту та зазначення всіх даних, відмічених в Заявці в якості обов`язкових для заповнення; - подання Заявки через Особистий кабінет; - ознайомлення з пропозицією (офертою) щодо укладення Кредитного договору; - надання відповіді Позичальником електронним повідомленням про ознайомлення та повне і безумовне прийняття (акцепт) оферти Кредитодавця, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором (пароль, надісланий на вказаний номер телефону); - надання Кредитодавцем підтвердження про укладення Договору, шляхом розміщення інформації в Особистому кабінеті Позичальника та направлення примірника Договору на адресу електронної пошти Позичальника та тільки в разі вчинення саме такого алгоритму дій, Позичальнику будуть надані кошти в кредит.

Позивачем не пояснено, яким чином у Відповідача наявні особисті дані Позивача, такі як електрона адреса, ідентифікаційний код, серія та номер паспорта та дата його видачі та адреса місця проживання, а також його номер мобільного телефону, саме за допомогою якого і відбулася активація (підписання) кредитного договору від 22.07.2019 року.

Вказаними обставинами спростовують доводи Позивача про те, що договір між ним та Відповідачем не укладався, адже він фактично оформив його відповідно до визначеної правилами процедури, здійснив його підписання з застосування одноразового ідентифікатора та користувалась кредитними коштам

Суд зазначає, що доступ до особистих даних, з метою отримання кредиту, що знаходяться в Особистому кабінеті особи має тільки він сам, оскільки самостійно визначає логін і пароль для доступу до Особистого кабінету.

Таким чином, дії Відповідача під час вчинення даного електронного правочину, відповідають Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Встановлені судом обставини, спростовують доводи Позивача про те, що укладений між ним та Відповідачем Кредитний договір є нікчемним, так як він фактично оформив даний договір відповідно до визначеної правилами процедури, здійснив його підписання з застосуванням одноразового ідентифікатора та користувався кредитними коштами.

Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивачем під час судового розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів не доведено, що укладений між ним та Відповідачем Кредитний договір № 0202-0790 від 22.07.2019 є нікчемним.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 07.10.2020 року по справі № 127/33824/19 (за аналогічними правовідносинами щодо укладення договору, відповідно до ЗУ "Про електрону комерцію").

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Не підлягають, відповідно до статті 141 ЦПК України, до подальшого розподілу понесені Позивачем судові витрати, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 07.10.2020 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 7 «Про судову практику розгляду цивільних справах про визнання правочинів недійсними»; Законом України «Про споживче кредитування»; Законом України «Про електронну комерцію»; статтями 15, 16, 202, 203, 204, 207, 215, 509, 626, 627, 628, 638, 639, 640, 1054, 1055 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_2 , ІПН. НОМЕР_3 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс"(код ЄДРПОУ 38548598, місце знаходження м. Київ, бульвар Л. Українки, буд. 26 офіс 407) ) про захист прав споживачів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: М. В. Омеко