Рішення № 97661078, 14.06.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1843/21

2/215/1854/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Чернокун Н.Ю.,

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кадук В.В. звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що позивач є головним наймачем зазначеної квартири. Відповідач зареєстрований у вказаній квартирі, але починаючи з березня 2018 року не проживає у ній, особистих речей у квартирі не має, за комунальні послуги, що нараховуються за кількістю зареєстрованих у квартирі осіб, не сплачує. Всі витрати позивачу доводиться нести самостійно, що суттєво впливає на її матеріальне становище та перешкоджає отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг.

Ухвалою від 19.04.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання по справі на 17.05.2021 для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 17.05.2021 розгляд справи було відкладено на 14.06.2021 у зв`язку з відсутністю у суду відомостей щодо місця проживання відповідача.

Відповідач надіслав суду відзив на позов, в якому заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, повідомив, що дійсно в березня 2018 року по теперішній час у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 він не проживає і наміру в подальшому там проживати не має (вх.№9117 від 07.05.2021).

Крім того, до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та в якій він, у доповнення до відзиву на позов, вказав, що його власних речей у квартирі немає, перешкод у користуванні квартирою йому ніхто не чинить, наміру в подальшому проживати в ній не має, оскільки фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (вх.№11011 від 01.06.2021).

Представник позивача подала суду заяву про приєднання документів, а саме: ордеру на житлове приміщення №87 від 15.01.1988, який виданий ОСОБА_1 (вх.№11870 від 14.06.2021).

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явились. Представник позивача подала заяву вх. № 11871 від 14.06.2021, в якій просила справу розглянути без її участі та участі позивача.

Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частиною 8 ст. 279 ЦПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти, що мають значення для справи і відповідні їм правовідносини.

Позивач - ОСОБА_1 є основним квартиронаймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією ордеру на жиле приміщення №87, виданого виконавчим комітетом Тернівської районної ради народних депутатів м. Кривого Рогу 15.01.1988 та підтверджується довідкою №74 від 11.03.2021, виданою Криворізькою об`єднаною міською довідково-інформаційною службою (копії, а.с.11, 58).

Крім позивача, у вказаній квартирі зареєстрований її син ОСОБА_2 , що зазначено у вищевказаній довідці.

Відповідач ОСОБА_2 , за вказаною адресою не проживає починаючи з березня 2018 року, тобто понад шість місяців, про що свідчить акт від 12 березня 2021 року (копія, а.с.23).

Відповідач не сплачує комунальні послуги, які нараховуються позивачу за утримання квартири, що суттєво впливає на матеріальний стан останньої (інформація про сплату комунальних послуг, а.с.11-22).

Відповідно до ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно з ч.1, 2 ст.71 ЖК УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст.72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року зазначав, що поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було в законному порядку встановлене, а залежить від фактичних обставин, а саме - існування достатніх і тривалих зв`язків із конкретним місцем. Утрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання в право на житло.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням на підставі статті 71ЖК УРСР, предметом доказування є причини відсутності відповідача понад встановлені строки.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності.

При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Відповідач визнавши позов, фактично погодився із своєю відсутністю з березня 2018 року у вказаній квартирі, де він зареєстрований, без поважних причин понад встановлені житловим законодавством строки, тобто більше шести місяців, та відсутністю будь-яких перешкод від позивача у здійсненні ним права користування цією квартирою.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Позивачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про наявність підстав для визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом, так як він без поважних причин понад шість місяців у ньому не проживає, за відсутності між позивачем і відповідачем домовленості про це і відсутністю причин, передбачених законом, які вважаються поважними; з заявою про збереження за ним жилої площі до наймодавця не звертався.

За таких обставин, суд приходить до висновку про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, наслідком чого є задоволення позовних вимог.

Крім того, на підставі імперативних приписів частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати за сплачений судовий збір. Водночас, зважаючи на визнання відповідачем даного позову, суд застосовує частину першу статті 142 ЦПК України, за якою у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, ст. ст. 12, 13, 77-80, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Тернівському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у АТ "ПУМБ" за квитанцією №31421075 від 03.02.2020, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне рішення складено 14.06.2021.

Суддя: