Ухвала суду № 97660097, 15.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8255/21

У Х В А Л А

15 червня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 за вхід. № 30329/21 на виконання ухвали від 10.06.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якому позивач просить:

- поновити строк на подачу позовної заяви, прийняти її до розгляду та задовольнити позовні вимоги;

- визнати протиправною бездіяльність Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у знятті арешту накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. ВП 25953404 від 11.04.2011 винесеною заступником начальника Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Сокол Ю.С. по виконавчому провадженню № В-7/17.7/2011;

- скасувати (зняти) арешт з всього нерухомого майна належного ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 25953404 від 11.04.2011 винесеною заступником начальника Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Сокол Ю.С. по виконавчому провадженню № В-7/177/2011 та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, записи про обтяження майна за № 11512775 від 17.08.2011 та за № 36282269 перенесеного 16.04.2020 до спеціального розділу.

Ухвалою суду від 24.05.2021 року адміністративний позов залишений без руху, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

10.06.2021 року на виконання ухвали суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду в якій зазначається наступне.

«…строк звернення з адміністративним позовом пропущено позивачем з поважної причини, оскільки, права, свободи та інтереси позивача були порушення рішенням Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), яке відображено у листі Відділу датованому 17.03.2021 за вихідним № 8337 та виражене у відмові зняти арешт накладений на все нерухоме майно ОСОБА_1 .

Вказаний лист отримано позивачем - 18.03.2021.

У встановлений законом 10-денний строк, позивачем ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду подано позов про зняття арешту з майна. Однак ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 по справі № 420/6294/21 у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено, у зв`язку з відсутністю вимоги щодо визнання неправомірною дії органу державної виконавчої служби. Ухвала отримана позивачем 17 травня 2021, що підтверджується відомостями Укрпошти.

Оскільки до часу отримання вказаної ухвали позивачу було невідомо про обставини щодо відмови у відкритті провадження по адміністративні справі, а отже не було фізичної можливості подати виправлену позовну заяву у встановлений законодавством 10-денний строк, вважаємо причину його пропуску поважною та такою, що пов`язана з непереборними та об`єктивними обставинами які не залежали від волі позивача на в свою чергу унеможливило подати позовну заяву у встановлений законом процесуальний строк

Крім того, просимо взяти до уваги, що визнання неповажною зазначеної причини пропуску позивачем строку звернення до суду, фактично унеможливить у майбутньому відновлення його порушених прав та позбавить у подальшому єдиної можливості отримати судовий захист.

Додатково повідомляємо, що докази поважності причини пропуску звернення де суду надавались разом з адміністративним позовом, зокрема: копія ухали Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 по справі № 420/6294/21 та конверт в якому вона отримана з відміткою Укрпошти про дату його отримання позивачем, з також копія відповіді Відділу датована 17.03.2021..».

Розглянувши подану заяву суддя приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Вказана справа, у відповідності до глави 11 КАС України, належить до окремих категорій термінових справ, порядок та строки розгляду якої визначені ст. 287 КАС України.

Суддя зазначає, що оскільки державним виконавцем, на думку позивача, порушено його права, то позивач мав звернутися до суду із зазначеним позовом у 10-денний строк з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав.

Позивач в поданому адміністративному позові просить:

визнати протиправною бездіяльність Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у знятті арешту накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. ВП 25953404 від 11.04.2011 винесеною заступником начальника Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Сокол Ю.С. по виконавчому провадженню № В-7/17.7/2011;

- скасувати (зняти) арешт з всього нерухомого майна належного ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 25953404 від 11.04.2011 винесеною заступником начальника Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Сокол Ю.С. по виконавчому провадженню № В-7/177/2011 та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, записи про обтяження майна за № 11512775 від 17.08.2011 та за № 36282269 перенесеного 16.04.2020 до спеціального розділу.

Позивач у поданій заяві про поновлення строку на звернення до адміністративного суду за вхід. № 30329/21 від 10.06.2021 р. вказує, що його інтереси порушені рішенням Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), яке відображено у листі Відділу датованому 17.03.2021 за вихідним № 8337 та виражене у відмові зняти арешт накладений на все нерухоме майно ОСОБА_1 .

При цьому, згідно відомостей, які містяться у Державному реєстрі судових рішень 13 жовтня 2020 року у справі № 521/10523/20 (провадження № 2/521/3008/20) за позовом ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління ДПС в Одеській області про зняття арешту, накладеного на все нерухоме майно – закрито.

У зв`язку із тим, що позов повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Ухвала набрала законної сили 29.10.2020 року.

Отже, доводи позивача щодо того, що строк звернення з адміністративним позовом пропущено позивачем з поважної причини, оскільки, права, свободи та інтереси позивача були порушення рішенням Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), яке відображено у листі Відділу датованому 17.03.2021 за вихідним № 8337 та виражене у відмові зняти арешт накладений на все нерухоме майно ОСОБА_1 . Вказаний лист отримано позивачем - 18.03.2021, суперечать дійсним обставинам справи.

Приписами ч. 2 ст.44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду, на вказане позивач може звернутися із вимогою про визнання поважними причин пропуску строку.

При цьому, у поданій заяві позивачем не визначено поважної причини пропуску строку звернення до суду, який складає 1 місяць з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, більш того представником позивача зазначається що, строк встановлений статтею 122 КАС України останнім не порушено.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Правова визначеність є універсальним правовим інститутом, дія якого поширюється на такі важливі сфери правовідносин між державою та особою, як реалізація і забезпечення прав і свобод людини і громадянина, встановлення юридичної відповідальності, підстав та порядку притягнення до такої відповідальності, неприпустимість дій і бездіяльності органів влади, спрямованих на необґрунтоване обмеження прав і свобод людини.

Зокрема, у п. 570 рішення у справі “ВАТ “Нафтова компанія Юкос” проти Росії” Європейський Суд з прав людини визначив термін давності, як передбачене законом право порушника не піддаватися попередженню або суду після закінчення певного терміну після здійснення правопорушення. Як зазначив ЄСПЛ, строки давності, які характерні для національних правових систем Держав-учасниць, відповідають декільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності.

Зміст принципу правової визначеності розкрито у Рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, так Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

На підставі аналізу сформульованих цим судом позицій правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов`язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа “Безруков проти Росії”, п. 34).

Зі змісту положень КАС України вбачається, що у ньому не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку звернення до суду. Не містить КАС України й конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку.

З цього приводу у ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справа “Салов проти України”), зокрема, з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи (справа “Сутяжник проти Росії”, п. 38).

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує:

1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки;

2) поведінку заявника;

3) поведінку державних органів;

4) перевантаження судової системи;

5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи “Бочан проти України”, “Смірнова проти України”, “Федіна проти України”, “Матіка проти Румунії” та інші).

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа “Олександр Шевченко проти України”, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи “Волчлі проти Франції”, “ТОВ “Фріда” проти України”).

Отже, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного:

1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;

2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;

3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;

4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;

5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Позивачем не визначено поважної причини пропуску строку звернення до суду з урахуванням приписів КАС України.

З огляду на викладене суддя не приймає визначені заявником доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду із позовом.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАСУ), у цій статті містяться терміни “дізналася” та “повинна була дізнатися”, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач на протязі більше 3 років не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 123, 256, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 за вхід. № 30329/21 на виконання ухвали від 10.06.2021 року – відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.