
Справа № 420/529/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участі секретаря Загрійчук О.В.
представника позивача Новак Л.А.
представника відповідача не з`явився
розглянувши за правилами загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті) справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АФБ КОНСТРАКТ» до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АФБ КОНСТРАКТ» про Державної архітектурно - будівельної інспекції України в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо не надіслання рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю «АФБ КОНСТРАКТ» на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» від 04 червня 2019 року №1У133191550851 в паперовій формі у строк, передбачений для видачі дозволу;
визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю «АФБ КОНСТРАКТ» на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» від 04 червня 2019 року № ІV 133191550581;
визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі сертифікату Товариству з обмеженою відповідальністю «АФБ КОНСТРАКТ» на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) від 12 жовтня 2020 року № ІV123201012706;
зобов`язати Державну архітектурно-будівельне інспекцію України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «АФБ КОНСТРАКТ» Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) та внести відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «АФБ КОНСТРАКТ» Сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога. Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем видано відмову у видачі сертифікату на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) від 12.10.2020 року № ІУ1232010112706 без обґрунтування причин відмови в порушення п. 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженої Постановою КМУ №461 від 13.04.2011 року.
Зокрема, позивач зазначає, що підставою відмови у видачі сертифікату зазначено неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме: не представлено документ, що дає право на виконання будівельних робіт.
В той же час, позивач зазначає, що відповідно до п. 24 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку. Надання інших документів Замовником для отримання сертифікату чинним законодавством не передбачено.
Крім того позивач (Замовник будівництва) звертався до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, проте, Замовником не отримано ані дозволу на виконання будівельних робіт, ані відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт протягом десяти днів з дня реєстрації заяви. У подальшому з врахування приписів ч. 5 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач направив заяву для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов`язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі. На протязі зазначеного строку відповідачем не було видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, а отже право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, направленого рекомендованим листом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а дозвіл вважається виданим. Отже позивач набув право на виконання будівельних робіт за принципом мовчазної згоди з урахуванням ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Оскаржуючи рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт та визнання протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо не надіслання рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт позивач зазначає, що відповідач в порушення п. 31 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений Постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. № 466 не було надіслано Позивачу відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт в паперовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 18.01.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 05.04.2021 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено дату підготовчого засідання по справі 21.04.2021 року.
Ухвалою суду від 21.04.2021 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та прийнято до розгляду заяву про уточнення до позовної заяви (заяву про збільшення позовних вимог) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у видачі сертифікату та зобов`язання вчинити певні дії за вхід. №20088/21 від 20.04.2021року.
Заяву про уточнення позовних вимог вручено відповідачу 23.04.2021 року, що підтверджується роздруківкою з сайту ПАТ «Укрпошта» за трек-номером 6504801965466.
Станом на 17.05.2021 року відзив на уточнену позовну заяву від відповідача не надходив.
Ухвалою суду від 17.05.2021 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті.
25.02.2021 року за вх. № 9725/21 від Державної архітектурно - будівельної інспекції України надійшов відзив на позовну заяву (первинну).
По-перше, Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» від 11.03.2020 №211 на всій території України з 12.03.2020 встановлений карантин.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 17.03.2020 з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Таким чином, перебіг строку на розгляд поданих до Держархбудінспекції документів може бути зупинено з законних підстав.
Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному реєстрі, наявна інформація щодо відмови у видачі дозволу ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» на виконання будівельних робіт від 04.06.2019 року №ІУ133191550851.
Зважаючи, що доступ до Єдиного реєстру є вільний, посилання позивача про нібито необізнаність про існування відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є надуманою та такою, що вводить суд в оману.
В межах строку, визначеного законодавством, за результатами розгляду заяви ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» від 28.05.2019 року, у зв`язку з вище переліченими порушеннями, Держархбудінспекцією видано обґрунтовану відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 04.06.2019 року № ІУ 133191550851, яка була внесена до Реєстру дозвільних документів.
Дане рішення оприлюднено в Єдиному реєстрі протягом одного дня з моменту винесення відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
Замовник ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» не звертався до Держархбудінспекції з заявою для вжиття відповідних заходів, а також, вищезазначену відмову у видачі дозволу не було оскаржено в судовому порядку.
По друге, 14.09.2020 року за вх. № 40-30/1409-38 до Держархбудінспекції надійшла заява ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифікату на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу).
До заяви додано Акт готовності об`єкта до експлуатації від 09.09.2020 року.
За дорученням Держархбудінспекції, для з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, посадовими особами Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області проведено виїзний огляд об`єкта будівництва на місцевості.
Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Н.І. Кузьмінською складено довідку щодо розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачі сертифіката.
Також, головним інспектором складено Чек-лист за результатами виїзного огляду об`єкта будівництва на місцевості з фото фіксацією об`єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 22.09.2020.
Головним інспектором встановлено, що на об`єкті «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу), клас наслідків - СС2, код об`єкту - 1251.8, код об`єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000) виявлено такі порушення, а саме:
1 Невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, а саме:
- в техніко-економічних показниках проекту та в експертному звіті 27.05.2020 №7-022-20-ЕПЮД, виготовленого TOB «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНО - ТЕХНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА»:
- відкритий склад готової продукції - площа забудови - 6670 м2;
- насосна станція підкачки - загальна площа - 48.76 м2;
- електролізна - загальна площа - 70.20 м2;
- ЗТП-10/04 кВт - загальна площа - 61.40м2;
за результатами технічної інвентаризації:
- відкритий склад готової продукції - площа забудови - 5663.30м2;
- насосна станція підкачки - загальна площа -61.50 м2;
- електролізна - загальна площа - 15.0 м2;
- ЗТП-10/04 кВт - загальна площа-73.30м2;
2. Не в повному обсязі завершено благоустрій території;
3. Не надано дозвільний документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт на вищезазначений об`єкт будівництва.
Відповідно до відомостей з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, ведення якого розпочато з 20.05.2011, а також відомостей Реєстру будівельної діяльності, інформація щодо документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів замовником яких виступає ТОВ «АФБ КОНТРАКТ» відсутня.
Головним інспектором зроблено висновок, що відомості у заяві про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката і акті готовності до експлуатації зазначено недостовірні.
Враховуючи встановлені порушення, Держархбудінспекцією прийнято обґрунтоване рішення від 12 жовтня 2020 року № ІУ123201012706 про відмову у видачі сертифікату, відповідно до абз.4,6 п. 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.
У відмові зазначено підстави відмови, а саме, що за результатами розгляду заяви ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» від 14.09.2020 року за вх. № 40-30/1409-38 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифікату на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) встановлено:
- не представлено документ, що дає право на виконання будівельних робіт;
-техніко-економічні показники згідно технічної інвентаризації не відповідають техніко-економічним показникам, зазначеним у проектній документації, не в повному обсязі виконано благоустрій території.
Наведені порушення, згідно абз. 4, 6 п. 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, є підставою для відмови у видачі сертифікату.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З огляду на зазначене, відмовляючи у видачі сертифікату та прийнятті в експлуатацію самочинно збудованого об`єкту, Держархбудінспекція діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачено нормами діючого законодавства., про що було видано обґрунтовану відмову.
Крім того, заявлені позовні вимоги щодо зобов`язання Держархбудінспекції прийняти рішення щодо введення в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт, видати та зареєструвати сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу).є формою втручання в дискреційні повноваження Держархбудінспекції та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
03.03.2021 року за вх. № 10838/21 від представника позивача надійшла відповідь на відзив по справі.
Згідно Листа Відповідача № 40-302-16/4650-19 від 01.07.2019 року, яке направлено на адресу позивача простим відправленням 13.07.2019 року, що вбачається з відмітки пошти на конверті, вбачається, що відповідач розглянув ваше звернення від 18.06.2019 року №334.
Іншої Заяви від 18.06.2019 року №334 окрім доданої у якості доказів до позовної заяви не направлялася, більш того Відповідач жодними доказами не спростовує отримання іншої заяви від 18.06.2019 року за №334 ніж заяви щодо вжиття заходів в порядку ч. 5 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про набуття права на здійснення будівництва відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону № 3038- VІ в якому повідомлено, що з врахуванням вищезазначеного TOB «АФБ КОНСТРАКТ» виникло право на будівництво 04.07.2019 року та дозвіл на об`єкт будівництва «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) вважається виданим.
Відповідач 25.07.2019 року згідно відмітки пошти на конверті направив на адресу позивача Лист №40-302-16/5277-19 від 19.07.2019 року в якому зазначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України розглянуто звернення від 10.07.2019 року №374.
По друге, відповідач зазначає, що підставою відмові стало не представлення документу, що дає право на виконання будівельних робіт.
Дане твердження не відповідає дійсності виходячи з наступного:
28.05.2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зареєстровано Заяву відповідно до ст. 37 Закону № 3038- VІ щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт за вх. номером 40-30/2805-22 направлену Замовником ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» у порядку ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону № 3038- VІ дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
У разі прийняття рішення щодо відмови у видачі дозволу з підстав, що зазначені у ч. 4 ст. 37 Закону № 3038- VІ відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.
Заява щодо отримання дозволу Замовником ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» зареєстрована в Державній архітектурно-будівельній інспекції України 28.05.2019 року, строк передбачений чинним законодавством сплинув 10.06.2019 року.
Станом на день направлення вказаної Заяви Державною архітектурно-будівельною інспекцією України не було видано дозвіл на здійснення будівельних робіт ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ», а також ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» не отримано відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
Керуючись ч. 5 ст. 37 Закону № 3038- VІ позивач направив на адресу Відповідача заяву №334 від 18.06.2019 року для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов`язаних з видачею дозволу або відмовою в його видачі.
Відповідачем на протязі вказаного строку не було видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» на адресу відповідача направлено повідомлення про набуття права на здійснення будівництва відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону № 3038- VІ в якому Відповідача було повідомлено, що з врахуванням вищезазначеного ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» виникло право на будівництво 04.07.2019 року та дозвіл на об`єкт будівництва «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій 1 черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу ) вважається виданим.
Вказані заяви та повідомлення наявні в Державній архітектурно-будівельній інспекції України, оскільки адресатом був саме Відповідач, а отже зазначити у відмові у видачі сертифікату однією з підстав: не представлено документ, що дає право на виконання будівельних робіт є протиправним та необґрунтованим.
Зазначені вище обставини набуття права на виконання будівельних робіт за принципом мовчазної згоди були відомі відповідачу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», - принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Таким чином, принцип мовчазної згоди можна застосувати у випадку, коли через десять робочих днів з дати подання звернення відповідним органом не прийнято рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру.
Так, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 826/25865/15 від 21.08.2019 року суд дійшов висновку «...зміст наведених норм свідчить, що дозвільний орган зобов`язаний протягом десяти робочих днів надати суб`єкту звернення дозвіл або вмотивовану відмову у видачі документа дозвільного характеру. В протилежному випадку документ дозвільного характеру вважається виданим днем закінчення строку розгляду заяви дозвільним органом за принципом мовчазної згоди.»
Отже, посилання відповідача, що ТОВ «АФБ Констракт» самовільно виконано будівельні роботи без дозволу на їх виконання є безпідставним, надуманим, необґрунтованим.
Відповідач безпідставно зазначає, що заявлені позовні вимоги є формою втручання в дискреційні повноваження Відповідача.
Окремо звертаємо увагу суду, що видача сертифікату не є дискреційними повноваженням Відповідача з огляду на наступне:
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Недавня судова практика Верховного Суду стосувалась саме визначення дискреційних повноважень, меж втручання суду, що було розглянуто у справі №826/10085/16.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
09 вересня 2020 року ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» направило в порядку ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 3 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», через Центр надання адміністративних послуг Печерського району до Державної архітектурно-будівельної інспекції України Заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту та видачу сертифікату на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) разом з додатком - належним чином оформленим оригіналом Акта готовності об`єкта до експлуатації від 09 вересня 2020 року.
Документи отримані ЦНАП 10.09.2020 року, що підтверджується квитанцією кур`єрської служби доставки № 2193515.
Згідно супровідного листа про проходження № 68091-005179115-775-09 від 12.09.2020 року документи зареєстровані 14.09.2020 року та передані до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що підтверджується роздруківкою з особистого документу.
За результатами розгляду заяви ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» отримав 30.11.2020 року відмову у видачі сертифікату на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) від 12.10.2020 року № ІУ1232010112706.
Відмова у видачі сертифікату за результатами розгляду поданої ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» заяви про видачу сертифіката встановлено:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме: не представлено документ, що дає право на виконання Будівельних робіт;
невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил, а саме: - техніко-економічні показники згідно з технічної інвентаризації, не відповідають техніко-економічним показникам проектної документації; не в повному обсязі виконано благоустрій території, що згідно з абз. 4, 6 п. 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 є підставою для відмови у видачі сертифіката.
28.05.2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зареєстровано Заяву відповідно до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт за вх. номером 40-30/2805-22 направлену Замовником ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» у порядку ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Заява щодо отримання дозволу Замовником ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» зареєстровані в Державній архітектурно-будівельній інспекції України 28.05.2019 року.
До заяви додані наступні документи:
копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
Проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку:
пояснювальна записка на 243 арк.;
основні креслення на 202 арк.;
звіт за результатами експертизи проекту будівництва або його засвідчена у встановленому законом порядку копія (у тому числі звіт щодо розгляду проекту будівництва на стадії проектування, що передбачає розподіл її за чергами), на 23 арк.;
наказ (розпорядження, рішення) замовника про затвердження проектної документації на 2 арк.;
копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту;
копії документів про призначення:
осіб, які здійснюють авторський нагляд;
осіб, які здійснюють технічний нагляд;
відповідальних виконавців робіт;
інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.
04.06.2019 року Держархбудінспекцією видано відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 133191550851, яка внесена до Реєстру дозвільних документів.
За результатами розгляду вказаної заяви та доданих документів встановлено, у зв`язку з неподанням документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу: - склад поданої проектної документації не відповідає вимогам п. 10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (у чинній редакції) та ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;
не подано експертний звіт щодо розгляду проекту будівництва на стадії проектування, то передбачає розподіл по чергам, що суперечить вимогам Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04,2011 № 466 (в чинній редакції);
не подано в повному обсязі копії правовстановлюючих документів відповідно до п. 28 та податку 10 до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, частини третьої статті 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме документів що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою;
у зв`язку із встановленням невідповідності поданих документів вимогам законодавства:
назва об`єкту будівництва в заяві на видачу дозволу, в поданих наказах, в експертному звіті та проекті не відповідає назві в містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки, всупереч Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 16.05.2011 № 45;
в поданих містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки не визначено місцезнаходження об`єкта, що суперечить вимогам ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»;
проектна документація оформлена без врахування вимог п. 20 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального - розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (у чинній редакції) та ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації».
ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» 18.06.2020 року за вих. № 334 на адресу ДАБІ України подало заяву в порядку ч. 5 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а/с. 18 - 19).
ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» 10.07.2020 року за вих. № 334 на адресу ДАБІ України направлено повідомлення про набуття права на здійснення будівництва згідно ч. 5 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а/с. 20-22).
14.09.2020 року за вх. № 40-30/1409-38 до Держархбудінспекції надійшла заява ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифікату на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу).
До заяви додано Акт готовності об`єкта до експлуатації від 09.09.2020 року.
За дорученням Держархбудінспекції (Лист від 22.09.2020 року № 1015-7/15-4943), для з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, посадовими особами Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області проведено виїзний огляд об`єкта будівництва на місцевості.
Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Н.І. Кузьмінською складено довідку щодо розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачі сертифіката.
Також, головним інспектором складено Чек-лист за результатами виїзного огляду об`єкта будівництва на місцевості з фото фіксацією об`єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 22.09.2020.
12 жовтня 2020 р. за результатами розгляду поданої ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» №40-30/1409-38 заяви про видачу сертифіката встановлено:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме:
- не представлено документ, що дає право на виконання будівельних робіт;
невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/ або вимогам будівельних норм, стандартів і правил, а саме:
- техніко-економічні показники згідно з технічної інвентаризації, не відповідають техніко-економічним показникам проектної документації; не в повному обсязі виконано благоустрій території що, згідно з абз. 4 , 6 п. 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, є підставою для відмови у видачі сертифіката.
Також судом встановлено, що в Реєстрі дозвільних документів (сайт ДАБІ України) міститься інформація щодо видачі сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів №ІУ123201012706:
Статус - повернуто на доопрацювання
Посадова особо органу - головний інспектор будівельного нагляду Відділу методології та нагляду за видачею дозволів на виконання будівельних робіт Департаменту дозвільних процедур Ткачук Олена Анатоліївна .
Ухвалою суду від 03.03.2021 року судом витребувано письмові пояснення відповідача що інформації з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про повернення на доопрацювання документа з реєстраційним номером ІУ123201012706.
24.03.2021 року за вхід.№14793/21 до суду надійшла відповідь ДАБІ України, якою повідомлено, що головний інспектор будівельного нагляду Відділу методології та нагляду за видачею дозволів на виконання будівельних робіт Департаменту дозвільних процедур Ткачук Олена Анатоліївна звільнена на підставі наказу №462 від 23.10.2020 року, тому надати пояснення з цих питань не можливо.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно із ст. 2 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, в подальшому - Закон № 3038-VІ), планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.
Згідно з ст. 26 Закону № 3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Відповідно до п. 10. ст. 29 Закону № 3038-VI, завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону № 3038-VI, технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 3038-VI, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Статтею ст. 39 Закону 3038-VI встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований). Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків. Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.
Згідно із ч. 7 ст. 39 Закону 3038-VI, орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; 2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил; 4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг. Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі. Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.
Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 р., в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (в подальшому - Порядок № 461).
Відповідно до п. п. 24-27 Порядку № 461, для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації. Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку. Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює огляд об`єкта. Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з`ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з додатком 9 до цього Порядку, а також здійснює фото- та відеофіксацію. У разі потреби під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об`єкта будівництва. Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі. Сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який повинен зберігати його протягом всього періоду експлуатації об`єкта. Також орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує розміщення сертифіката в електронному кабінеті користувача Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та надсилає на адресу електронної пошти замовника будівництва скановані копії виготовленого сертифіката не пізніше одного робочого дня з дати його виготовлення. У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 11 до цього Порядку. Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката.
Як встановлено судом, заяву з додатками про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката позивачем подано 09.09.2020 р. Рішення про відмову у видачі сертифіката відповідачем прийнято 12.10.2020 р., тобто з пропуском встановленого ст. 39 Закону № 3038-VI строку.
В обґрунтування правомірності своїх дій відповідач вказує на зупинення перебігу строків адміністративних послуг на період карантину.
Суд критично ставиться до вказаного доводу відповідача.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (у редакції на момент її прийняття) з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України встановлено карантин. При цьому будь-якого обмеження в роботі органів влади, місцевого самоврядування не встановлювались. Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 16.03.2020 р. внесено зміни до Постанови № 211. Розширено обмеження у зв`язку з запровадженням карантину, але обмеження у роботі органів місцевого самоврядування не були встановлені, рекомендовано лише забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості - також роботи в режимі реального часу через Інтернет.
В подальшому вносились зміни до Постанови № 211. Термін карантину встановлено до 24.04.2020 р., розширено перелік обмежень, але зупинення роботи органів місцевого самоврядування не передбачалося.
17.07.2020 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19)» від 18.06.2020 р. № 731-ІХ (далі - Закон № 731- IX).
Цим законом було внесено зміни до прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо поновлення/продовження процесуальних строків у зв`язку з карантином.
Згідно з п. 2 розділу II Закону № 731 - IX продовжені строки закінчуються протягом 20 днів після набрання чинності Закону № 731 - IX:
« 2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту З розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом».
З огляду на те, що Закон № 731 - ІX набрав чинності 17.07.2020 р., продовжені процесуальні строки повинні закінчитися 06.08.2020 р.
Суд приходить до висновку, що зупинення перебігу строку надання адміністративної послуги за відсутності об`єктивних перешкод для своєчасного виконання відповідачем покладених на нього обов`язків, не є підставою для зволікання із прийняттям рішення за заявою позивача. Додатковим свідченням того, що запровадження карантину та зупинення перебігу строку надання адміністративної послуги не були перешкодою для прийняття рішення є той факт, що рішення про відмову у видачі сертифіката прийнято відповідачем 12.10.2020, тобто після набрання чинності Закону № 731 - ІX.
Відповідно до ч.ч. 8-9 ст. 38 Закону № 3038-VI, експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що невиправдана, без об`єктивних для того причин затримка відповідачем у розгляді заяви про прийняття об`єкта в експлуатацію та видачу сертифіката порушує право позивача на використання збудованого об`єкта, а отже допущені відповідачем дії є протиправними.
Згідно із п.п. 23, 27 Порядку № 461, Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.
Підставою для відмови у видачі сертифіката є:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.
У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (його уповноваженій ним особі) протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 11 до цього Порядку.
Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката.
Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні від 12.10.2020 р. вказано, що за результатами розгляду поданої ТОВ «АФБ КОНСТРАКТ» №40-30/1409-38 заяви про видачу сертифіката встановлено:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме:
- не представлено документ, що дає право на виконання будівельних робіт;
невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/ або вимогам будівельних норм, стандартів і правил, а саме:
- техніко-економічні показники згідно з технічної інвентаризації, не відповідають техніко-економічним показникам проектної документації; не в повному обсязі виконано благоустрій території що, згідно з абз. 4 , 6 п. 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, є підставою для відмови у видачі сертифіката.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 6 Закону № 3038 виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад належать до органів державного архітектурно-будівельного контролю.
За приписами частини другої статті 39 Закону України № 3038 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.
Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).
Згідно із частиною 3 статті 39 Закону № 3038 орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків.
Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.
У разі якщо після видачі дозволу на виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, в акті готовності об`єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою акта та заявою цих осіб їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в акті готовності об`єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права відмовляти у видачі сертифіката з підстави різного найменування зазначених осіб у дозволі на виконання будівельних робіт та в акті готовності об`єкта до експлуатації і в заяві про видачу сертифіката.
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.
Тотожні за сутністю підстави для відмови у видачі сертифіката, як документа дозвільного характеру, передбачені і ч.5 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Так, вказаним законом передбачено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:
подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;
виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;
негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Пунктом 7 статті 39 Закону № 3038 передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил;
4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.
Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.
Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.
Порядок № 461 визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
Згідно з пунктом 23 Порядку № 461 сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.
Пунктом 24 Порядку № 461 визначено, що для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.
Отже, за змістом наведених правових норм підставою для видачі сертифіката є заява замовника про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, а також акт готовності об`єкта до експлуатації.
За приписами пункту 25 Порядку № 461 орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.
Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).
Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за формою згідно з додатком 9-1 до цього Порядку, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.
Підставою для відмови у видачі сертифіката є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.
У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 11 до цього Порядку.
Пунктом 26 Порядку № 461 передбачено, що у разі потреби під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об`єкта будівництва.
Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.
Сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який має зберігати його протягом всього періоду експлуатації об`єкта.
Відтак, орган державного архітектурно-будівельного контролю під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів має право на одержання виконавчої документації.
Судом встановлено, що Держархбудінспекція 14.09.2020 отримала заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу).
До заяви було додано акт готовності об`єктів до експлуатації, який підписаний без зауважень замовником, генеральним проектувальником, субпідрядними організаціями, генеральним підрядником, головним інженером проекту, інженером технічного нагляду.
При цьому відповідно до п. 7 зазначеного акту, на об`єкті виконані згідно з державними будівельними нормами, стандартами правилами всі роботи, передбачені проектною документацією.
Відповідно до п. 27 Порядку № 461, орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.
Підставою для відмови у видачі сертифіката є:
- неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
- виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
- невідповідність об`єкта проектній документації та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності для маломобільних груп населення.
Як вже зазначалося механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 (далі - Порядок).
Підставою для відмови у видачі сертифіката є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта проектній документації та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності для маломобільних груп населення.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що для отримання сертифіката замовник обов`язково зобов`язаний подати заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, а також акт готовності об`єкта до експлуатації.
Крім того, для розгляду зазначеного питання орган державного архітектурно-будівельного контролю має право, зокрема, одержувати проектну та виконавчу документацію.
При цьому, варто зауважити, що Порядок не обмежує перелік проектної та виконавчої документації, яку має право одержати орган державного архітектурно-будівельного контролю. Це означає, що контролюючий орган може вимагати надати будь-які документи, що належать до проектних та виконавчих.
При цьому за загальним правилом будь-якому праву кореспондує відповідний обов`язок.
Тому, у випадку, якщо орган державного архітектурно - будівельного контролю вирішить скористатись правом одержати проектну та виконавчу документацію, то замовник, відповідно, зобов`язаний її надати.
Проте, такий обов`язок надати документи у замовника не виникає, якщо контролюючий орган не витребує документи.
Таким чином, підставою для відмови у видачі сертифікату через неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, може бути неподання документів, які обов`язково мають бути подані, згідно із Порядком та/або неподання витребуваної контролюючим органом проектної та виконавчої документації, у разі, якщо контролюючий орган вимагав її надати.
Відповідно до частини другої статті 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно Додатку 9-1 до «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», чек-лист передбачає Проект будівництва стадії «робоча документація» або «робочий проект», проект організації будівництва, загальний журнал робіт та журнали щодо конкретних видів робіт, якщо їх ведення передбачене проектом.
Позивачем надана до Державної архітектурно-будівельної інспекції України заява про видачу Сертифіката та акт готовності об`єкта до експлуатації, в якому зазначено дані щодо генерального підрядника, проектної документації, документа, який дає право на виконання будівельних робіт, терміни будівництва, пайову участь, документів на землю, проведену технічну інвентаризацію, тощо.
Позивачем також до суду надані Проект будівництва стадії «робоча документація», Проект організації будівництва, Технологічна карта, Загальний журнал робіт, Журнал виконання робіт з монтажу будівельних конструкцій, Журнал виконання робіт із замолічування монтажних стиків і вузлів, Журнал виконання зварювальних робіт, Журнал виконання монтажних з`єднань на болтах з контрольованим натягом, Журнал виконання антикорозійних робіт, Журнал виконання робіт з антикорозійного захисту зварених з`єднань, Журнал виконання робіт із занурення паль, Журнал виконання бетонних робіт, Журнал виконання арматурних робіт, Журнал авторського нагляду, Журнал вихідного контролю конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування, тощо.
Крім того до заяви від 28.05.2020 р. додані такі документи:
- копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
- Проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку:
пояснювальна записка на 243 арк.;
основні креслення на 202 арк.;
- звіт за результатами експертизи проекту будівництва або його засвідчена у встановленому законом порядку копія (у тому числі звіт щодо розгляду проекту будівництва на стадії проектування, що передбачає розподіл її за чергами), на 23 арк.;
- наказ (розпорядження, рішення) замовника про затвердження проектної документації на 2 арк.;
- копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту;
- копії документів про призначення:
осіб, які здійснюють авторський нагляд;
осіб, які здійснюють технічний нагляд;
відповідальних виконавців робіт.
- інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.
Відповідачем не встановлена будь-яка невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.
Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що у відповідача відсутні будь-які підстави для відмови позивачу у видачі Сертифікату на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)», а тому такі дії відповідача є протиправними.
Суд дійшов висновку, що у разі відмови у видачі сертифікату через не представлення документу, що дає право на виконання будівельних робіт, контролюючий орган, зобов`язаний довести, що мав місце факт цієї вимоги.
Судом не встановлено доказів, що відповідач вимагав у замовника надати для огляду саме: документ, що дає право на виконання будівельних робіт.
Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду №826/11072/16 від 24.12.2019 року.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем з метою прийняття об`єкта в експлуатацію подано відповідну заяву за формою, наведеною у додатку 8 до Порядку №461, до якої додано акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача та наявності правових підстав для скасування рішення відповідача про відмову у видачі сертифікату.
Щодо вимоги про зобов`язання ДАБІ України видати ТОВ «АФБ Констракт» Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкції І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) та внести відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «АФБ Констракт» Сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкції І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район. Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зазначене наступне.
Згідно із Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria №38780/02).
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Волохи проти України" при наданні оцінки повноваженням державним органам суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції.
Так суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. Європейський Суд дійшов до висновку, що втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене "згідно із законом", оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у певній сфері та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля з боку правоохоронних органів.
Водночас видача сертифіката є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого сертифіката без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
В матеріалах справи наявні докази, які свідчать про недотримання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановленої процедури щодо видачі сертифікату з урахуванням, що в свою чергу викликає необхідність для прийняття рішення про видачу сертифіката.
В світлі викладеного, суд вважає за необхідне звернути увагу на порушення процедури яка визначена чинним законодавством з боку позивача, зокрема, щодо проведення обстеження без повідомлення та за відсутності суб`єкта містобудування (уповноваженої особи), встановлений законом.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.
Тому, коли йдеться про вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Як вказано у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, щоб особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.
Таким чином, повноваження на здійснення дискреції для органу, по суті, дуже часто перетворюється на свавілля, потребує унормованого визначення правової процедури ним самим.
У постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Верховний Суд у цій постанові також вказав, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень.
Окремо, слід зазначити, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язків характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Водночас певні судження контролюючого органу про певні факти є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, беручи до уваги, що відповідач протиправно відмовив у видачі сертифікату з підстав, які не передбачені чинним законодавством, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб зобов`язання відповідача видати ТОВ «АФБ Констракт» Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкції І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) та внести відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «АФБ Констракт» Сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкції І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район. Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
Щодо рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю «АФБ Констракт» на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» від 04 червня 2019 року № ІУ 133191550581.
Судом встановлено, що ТОВ «АФБ Констракт» звернулось до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» на об`єкт будівництва «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій, І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункта), яка 28.05.2019 року зареєстрована Державною архітектурно-будівельною інспекцією України за вх. номером 40-30/2805-22.
Заява про видачу дозволу відповідачем зареєстрована 28.05.2019 року, строк для видачі дозволу на виконання будівельних робіт чи відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт сплинув 10.06.2019 року.
На протязі встановленого законом строк, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України не було видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
18.06.2019 року ТОВ «АФБ Констракт» рекомендованим листом (ідентифікатор поштового відправлення 6501104453393) направлено до Державної архітектурно-будівельної інспекції України заяву № 334 від 18.06.2019 року щодо вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов`язаних з видачею дозволу на виконання будівельних робіт або відмови в його видачі.
Направлену рекомендованим листом ТОВ «АФБ Констракт» заяву (ідентифікатор поштового відправлення 6501104453393) від 18.06.2019 року щодо вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов`язаних з видачею дозволу на виконання будівельних робіт або відмови в його видачі Державною архітектурно-будівельною інспекцією України отримано 21.06.2019 року.
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у встановлений законом строк не видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, а отже з врахуванням норм чинного законодавства право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, а дозвіл вважається виданим.
Отже, дозвіл на виконання будівельних робіт вважається виданим на підставі права яке виникло 04.07.2019 року за «Принципом мовчазної згоди» в порядку абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та ч. 5 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв`язку з не виданням/не направленням у встановлений законом строк документу дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі.
Визначення терміну «принцип мовчазної згоди» наведене у ст. 1 Закону про дозвільну систему. Згідно з ним, суб`єкт господарювання набуває право на виконання певних дій щодо здійснення господарської діяльності або її видів без отримання відповідного документа дозвільного характеру, якщо ним або уповноваженою ним особою в установленому порядку подано заяву та документи у повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру чи рішення про відмову у його видачі не видані або не направлені.
Такий підхід повністю кореспондується з положеннями п. 39 преамбули директиви №2006/123/ЄС Європейського парламенту та Ради «Щодо послуг на внутрішньому ринку», яким визначено, що дозвіл може бути надано не тільки офіційним рішенням, а й неявним рішенням, наприклад, у вигляді мовчання компетентного органу, або виходячи з того факту, що зацікавлена сторона має дочекатися підтвердження отримання заяви, щоб почати відповідну діяльність або щоб ця діяльність мала законний характер.
Спробу регламентувати цей порядок у свій час зробила Державна регуляторна служба України. Вона розмістила на своєму офіційному веб-сайті роз`яснення, яким рекомендувала суб`єктам господарювання у разі невиконання дозвільним органом його юридичного обов`язку направляти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення до дозвільного органу «повідомлення про початок роботи» (із зазначенням дати), застосовуючи право на виконання певних дій щодо здійснення господарської діяльності, отримане за принципом мовчазної згоди.
Механізм застосування принципу мовчазної згоди визначений ч. 6 ст. 4-1 Закону, а саме: у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.
Диспозицією ч. 6 ст. 4-1 Закону передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі) тобто через свою бездіяльність, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру".
Відповідна правова позиція щодо застосування принципу мовчазної згоди викладена у постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №826/11460/17, від 10.01.2019 у справі №813/3145/16, від 13.02.2019 у справі №№826/16335/17, від 21.03.2019 у справі №817/498/17, від 16.05.2019 у справі №818/600/17 та від 21.08.2019 у справі №№826/25865/15, по справі №826/6424/16 від 25.10.2018, по справі №813/3145/16 від 10.01.2019, по справі №826/2440/18 від 28.11.2019, по справі №826/16335/17 від 13.02.2019, по справі №826/25865/15 від 21.08.2019, по справі №826/9749/17 від 22.01.2020, по справі №826/14327/16 від 15.01.2020, по справі №210/350/16-а від 09.01.2020, по справі №813/2802/16 від 12.12.2019.
Постанова Верховного Суду по справі №826/5252/17 від 04.06.2019:
"... юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. Тобто, виникнення у суб`єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає при наявності системи таких умов:
1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття;
2) суб`єктом господарювання документи подані за встановленою законодавством процедурою (у встановлений строк, до відповідного суб`єкта владних повноважень, у відповідній формі тощо);
3) подані суб`єктом господарювання документи відповідають вимогам законодавства;
4) закінчення строку розгляду поданих документів - 10 робочих днів від дня подання заяви;
5) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви…
Отже, принцип мовчазної згоди може бути застосований за умови, якщо суб`єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а у суб`єкта владних повноважень відсутня альтернатива у прийнятті або не прийнятті позитивного рішення за зверненням такого суб`єкта господарювання".
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права, подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію "поза розумним сумнівом".
У справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53) Європейський суд з прав людини висловив позицію, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб`єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб`єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв`язку з дефектом у юридичній визначеності.
Такий правовий висновок сформовано ВС КАС у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, у постанові від 09.12.2020 року по справі №824/1276/18-а
Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АФБ КОНСТРАКТ» до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо не надіслання рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю «АФБ Констракт» на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» від 04 червня 2019 року №ІУ133191550851 в паперовій формі у строк, передбачений для видачі дозволу.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю «АФБ Констракт» на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» від 04 червня 2019 року № ІУ 133191550581.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі сертифікату Товариству з обмеженою відповідальністю АФБ Констракт» на об`єкт «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкцій І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) від 12 жовтня 2020 року № ІУ123201012706.
Зобов`язати Державну архітектурно-будівельне інспекцію України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «АФБ Констракт» Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкції І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) та внести відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «АФБ Констракт» Сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво заводу з виготовлення будівельних конструкції І черга будівництва (перший і другий пускові комплекси) за адресою: об`їзна дорога, Усатівська сільська рада, Біляївський район. Одеська область (за межами населеного пункту)» (коригування І черги будівництва першого пускового комплексу) до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
Стягнути з Державної архітектурно - будівельної інспекції України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АФБ КОНСТРАКТ» суму судового збору за подання адміністративного позову за:
квитанцією № 0.0.1975330697.1 від 14.01.2021 року у сумі 4 540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.).
квитанцією № 0.0.2097593857.1 від 20.04.2021 року у сумі 4 540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АФБ КОНСТРАКТ» - адреса: 67663, Одеська область, Біляївський район, сільрада Усатівська, 8 км + 250м Автодорога С160510 (Київ - Одеса), ІК 39237492, телефон: (097) 646 78 24
Державна архітектурно - будівельна інспекція України - адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912, телефон: (044) 291 69 04, електронна пошта: public@dabi. gov.ua
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
Судове рішення № 97660021, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 14.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/529/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: