Ухвала суду № 97659852, 14.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9642/21

УХВАЛА

14 червня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області, в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради, щодо недоплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

зобов`язати Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплачених сум.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Виплата допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які, на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.

Спірні правовідносини стосуються, зокрема, правомірності розміру виплаченої допомоги до п`ятого травня у 2016-2021 роках, а позивач звернувся до суду лише у червні 2021 року, тому позов подано з пропущенням шестимісячного строку звернення, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.

У разі недотримання відповідачем вимог законодавства щодо розміру допомоги до 5 травня позивач мав довідатись про порушення своїх прав після отримання допомоги у квітні-червні кожного року починаючи з 2016 року.

З урахуванням наведеного, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період з 2016 по 2020 роки.

Разом з тим, позивачем разом з позовом подано заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач, посилається на правовий висновок ВПВС, викладений 24.12.2020 року у постанові у справі №510/1286/16-а, а саме: «Велика Палата Верховного Суду вважає, що, визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.»

Так, позивач вказує, що про невідповідність розмірів виплати разової грошової допомоги до 5 травня він дізнався місяць тому із засобів масової інформації. В подальшому позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та доплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, проте отримав відмову в такому перерахунку.

Отже, позивач вважає, що перебіг строку звернення до суду з даним адміністративним позовом слід відраховувати з 24.05.2021 року.

Суддя зазначає, що предмет спору, який розглядався у справі №510/1286/16-а не є аналогічним предмету спору у даній справі.

В свою чергу, судом також враховуються висновки викладені у постанові Верховного суду від 14.08.2018 по справі № 473/2190/17 (№ в ЄДРСР 75872998), в якій зазначено, що “…20. Суд відхиляє посилання позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущено, так як про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня за 2016 рік він дізнався після отримання листа управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради від 13 січня 2017 року, виходячи з того, що отримавши у квітні 2016 року разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у сумі 920,00 грн., позивач міг дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, 30 вересня 2016 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року. 21. Враховуючи, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року, а позивач із зазначеним позовом звернувся 10 липня 2017 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду, не довівши поважності причин пропуску цього строку, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, залишивши позовну заяву без розгляду.”

Відповідно до ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вищевказане є свідченням того, що початком відліку строку звернення позивача до суду, з вимогами щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2016 - 2020 роки та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату такої допомоги, є дата 30 вересня кожного року відповідно.

Тобто, звернувшись до суду із даним позовом 08.06.2021 року, позивач пропустив встановлений приписами КАС України шестимісячний строк для звернення до суду.

При цьому, зазначені позивачем обставини щодо його необізнаності про невідповідність розмірів виплати разової грошової допомоги до 5 травня не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. В свою чергу, позивач не навів жодних доказів того, що він був позбавлений можливості дізнатись про існування вказаних обставин.

Крім того, суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Законодавче обмеження строків звернення до суду насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Такого висновку дійшла колегія суддів Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/30/17 (9901/328/18) у постанові від 24.02.2021року.

Проте, ОСОБА_1 , порушуючи питання про поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом, не вказав поважних причин, які б, за наявності у нього заінтересованості у відновленні своїх прав шляхом доведення неправомірності (за твердженням скаржника) бездіяльності відповідача щодо обрахунку грошової допомоги до 5 травня, відповідали вищезазначеним критеріям та свідчили про відсутність у нього можливості дізнатися про невідповідність розмірів виплати разової грошової допомоги до 5 травня, яка виплачувалась упродовж двох років (2016-2020), а відтак і можливості своєчасного подання відповідної заяви. Необхідність докладання зусиль для пошуку інформації в мережі Інтернет та засобах масової інформації не можна визнати поважними причинами пропуску процесуального строку.

Таким чином, обставини, які викладені ОСОБА_1 в заяві про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованими.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших обґрунтованих підстав та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших обґрунтованих підстав.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.П. Марин