Ухвала суду № 97659263, 15.06.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2484/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Кардаша В`ячеслава Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Кардаша В`ячеслава Анатолійовича (далі – представник позивача) ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та виплати ОСОБА_1 як спадкоємцю ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 року у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації нарахувати ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2018 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та виплатити ОСОБА_1 як спадкоємцю ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2018 року у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

Ухвалою суду від 14.05.2021 позов адвоката Кардаша В`ячеслава Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язати вчинити дії залишено без руху; запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням статей 160, 161 КАС України, зазначивши адресу відповідача, конкретизувавши позовні вимоги, та її копію для відповідача; належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом; докази родинного зв`язку та спільного проживання позивачки з ОСОБА_2

14.06.2021 до суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) представником позивача надано, зокрема, заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду зазначено, що згідно протоколу Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зав`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва від 23.09.2010, ОСОБА_3 має діагноз: «Ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, СН ІІ-Б, ФК-ІІІ, гіпертонічна хвороба II ст. (ГЛШ, АСС), помірна форма». Згідно довідки до акту огляду МСЕК ОСОБА_3 має різко виражене обмеження життєдіяльності та потребує постійного стороннього догляду. Відповідно до висновку ВКК від 25.02.2014 встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом І групи бойових дій ВВВ безстроково, за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду і не може самостійно здійснювати потреби своєї життєдіяльності, позивач є рідною донькою ОСОБА_3 , що підтверджується рішенням Лисичанського міського суду від 12.04.2018 № 415/1960/18.

Покликається на імперативні вимоги ч. 2 ст. 17 КАС України, які передбачають, що особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення позову.

Розглянувши заяву про поновлення процесуального строку, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 17-1 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі – Закон № 3551-XII) передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України та Закону № 3551-XII свідчить про те, що 30 вересня року, в якому мала бути здійснена виплата допомоги до 5 травня, - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата грошової допомоги до 5 травня. Отже, перебіг строку звернення до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня року, в якому мала бути здійснена виплата допомоги до 5 травня.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 06.02.2018 справа № 607/7919/17.

Отже, перебіг шестимісячного строку на звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом розпочався з 01.10.2018 та сплив 31.03.2019 (включно). Представник позивача подав позов до відділення поштового зв`язку 07.05.2021. Тобто, з пропуском строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.

Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суд наголошує, що законодавець пов`язує початок перебігу строку звернення до адміністративного суду з позовом щодо допомоги до 5 травня з конкретною календарною датою – 30 вересня відповідного року, в якому виплачено спірну допомогу.

Отже з 30.09.2018 особа, якій не виплачена, або виплачена грошова допомога до 5 травня в розмірі з яким вона не погоджується або взагалі не виплачена, вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після 30 вересня, демонструючи свою необізнаність щодо невиплати повного розміру грошової допомоги до 5 травня 2018 року звернулась до органу соціального захисту населення із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.

Суд звертає увагу, що рішенням Лисичанського міського суду від 12.04.2018 № 415/1960/18 позивача призначено опікуном над матір`ю ОСОБА_2 . Позивач відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи перемістилась з 2014 року за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ. При цьому, до відповідача позивач через свого представника звернулась із запитом лише 09.12.2020.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Суд звертає увагу, що КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Верховним Судом не одноразово, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі №308/12874/16-а, від 14.02.2019 у справі № 805/3881/18-а, від 01.12.2020 у справі №807/658/18 та від 05.03.2021у справі № 140/1738/19 викладені висновки про те, що “поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Також Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11.07.2019 у справі №0940/1181/18, від 31.10.2019 у справі № 823/1915/18, від 22.01.2020 у справі №826/4464/17, від 16.07.2020 у справі № 487/3042/16-а висловлена позиція згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.

Представником позивача в заяві не наведено будь-яких поважних причин неможливості позивача звернутись до відповідача, як опікуну ОСОБА_2 щодо отримання відповідної допомоги, так само звернутись до суду у строк визначений КАС України.

Посилання представника позивача, що після смерті матері позивач не мала можливості звернутись до суду через клопоти, суд вважає неповажними, оскільки з моменту смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до звернення до суду (07.05.2021) минуло понад 2 роки.

З наведеного, суд вважає також безпідставним посилання представника позивача на частину 2 статті 17 КАС України.

На підставі викладеного, враховуючи той факт, що представником позивача не надано доказів об`єктивної неможливості своєчасного звернення до суду, а наведені в заяві обставини (причини) на підтвердження своєчасного звернення до суду, суд вважає не поважними.

Згідно із частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на зазначені обставини суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а надані на виконання ухвали суду від 14.05.2021 обґрунтування причин пропуску цього строку суд вважає не поважними.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.

Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 КАС, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву адвоката Кардаша В`ячеслава Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язати вчинити дії повернути позивачу.

Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяТ.В. Смішлива