Рішення № 97659216, 14.06.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2336/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом адвоката Компанієця Вячеслава Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Компанієця Вячеслава Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В обгрунтування позову зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 1240/2404/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, були задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 17.07.2018 № 12 про відмову в призначенні пенсії. Зобов`язано Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішенням Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 14.12.2018 ОСОБА_1 довічно призначена пенсія на пільгових умовах (Робота за списком № 1) у розмірі 4020.00 гривень щомісячно.

В подальшому позивачу сталу відомо, що під час призначення йому пенсії, відповідачем протиправно не зараховані до пільгового стажу певні періоди його роботи.

У зв`язку з цим 25.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, проте рішенням Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 04.03.2021 року № 9, позивачу було відмовлено.

Позивач вважає, що вказане рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 04.03.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач має загальний трудовий стаж понад 27 років, з яких понад 19 років пільгового стажу за Списком № 1.

Відповідно до оскаржуваного рішення, відповідачем зараховані до пільгового трудового стажу позивача періоди його роботи загальною тривалістю 8 років 1 місяць 07 днів. Однак відповідачем не зараховані та залишаються спірними наступні періоди пільгового трудового стажу позивача, загальною тривалістю 11 років 1 місяць 14 днів.

На підставі зазначеного, позивач просив:

- скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 04 березня 2021 року № 9, про відмову ОСОБА_1 , у перерахунку пенсії;

- зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2021 про перерахунок пенсії, та зарахувати до його пільгового стажу наступні періоди:

- з 01.09.1982 по 15.01.1986 - навчання в середньому професійно-технічному училищі № 15 м. Червонопартизанська;

- з 14.05.1987 по 16.05.1989 - проходження строкової військової служби в армії;

- з 23.01.1986 по 06.05.1987, з 17.07.1989 по 01.07.1992, з 02.07.1992 по 13.01.1993, та з 14.01.1993 по 28.12.1993 - робота на шахті «Майська» виробничого об`єднання «Свердловантрацит».

15 травня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 45-48), в обґрунтування якого зазначено, що 25 лютого 2021 року до управління через ВЕБ - портал надійшла заява про перехід на пенсію за іншим законом від позивача згідно пп.1 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV.

Період навчання з 01.09.1982 по 15.01.1986 та період військової служби з 14.05.1987 по 16.05.1989 не можливо зарахувати до пільгового стажу так, як роботу на шахті «Майская» виробничого об`єднання «Свердловантрацит» з 23.01.1986 по 06.05.1987, з 17.07.1989 по 13.01.1993 в якості підземного електрослюсаря та з 14.01.1993 по 28.12.1993, в якості підземного гірника очисного вибою підтвердити пільговий стаж за записами трудової книжки не має законних підстав, оскільки неможливо визначити повну зайнятість протягом робочого дня на підземних роботах у зв`язку з відсутністю атестації робочих місць за умовами праці та відсутні даних про відволікання від роботи (перебування у відпустках без збереження заробітної плати, в учбових відпустках, участь у страйках, тощо). Також зарахувати до пільгового стажу вказані періоди роботи не має законних підстав по причині відсутності підтвердження пільгового стажу уточнюючою довідкою підприємства.

Статтею 10 Закону 1058- IV передбачено, що особі, яка має право на різні види пенсії (за віком , у зв`язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Враховуючи вищезазначене, за матеріалами пенсійної справи право на перехід на інший вид пенсії у позивача відсутній.Тому, управлінням на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду наданих документів, керуючись статтями 9,10, п.1 ч.2 ст.114, п.2-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058- IV, п.4.7 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій від 25.11.2005 № 22-1 прийнято рішення про відмову позивачу в переході пенсії з виду на вид.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 05 травня 2021 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) (а.с. 41-42).

Ухвалою суду від 01 червня 2021 року продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 105).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з 18.04.2018, що підтверджується рішенням №123850000236 від 20.12.2018 (а.с. 49-50).

25 лютого 2021 року позивач звернувся до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про перерахунок пенсії (перехід на пенсію за іншим законом) (а.с. 113).

04.03.2021 за результатами розгляду заяви позивача від 25.02.2021 Марківським ОУПФУ Луганської області було прийнято рішення № 9 про відмову в переході пенсії з виду на вид (а.с. 94-96).

В обґрунтування відмови зазначено, що період навчання з 01.09.1982 по 15.01.1986 та період військової служби з 14.05.1987 по 16.05.1989 не можливо зарахувати до пільгового стажу так, як роботу на шахті «Майская» виробничого об`єднання «Свердловантрацит» з 23.01.1986 по 06.05.1987, з 17.07.1989 по 13.01.1993 в якості підземного електрослюсаря та з 14.01.1993 по 28.12.1993, в якості підземного гірника очисного вибою підтвердити пільговий стаж за записами трудової книжки не має законних підстав, оскільки неможливо визначити повну зайнятість протягом робочого дня на підземних роботах у зв`язку з відсутністю атестації робочих місць за умовами праці та відсутні даних про відволікання від роботи (перебування у відпустках без збереження заробітної плати, в учбових відпустках, участь у страйках, тощо). Також зарахувати до пільгового стажу вказані періоди роботи не має законних підстав по причині відсутності підтвердження пільгового стажу уточнюючою довідкою підприємства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із п. “а” ч. 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, довідки мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 позивач у спірні періоди: з 01.09.1982 по 15.01.1986 навчався в СПТУ №15 м. Червонопартизанська за спеціальністю електрослюсар підземний, з 23.01.1986 по 06.05.1987 працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею на шахті «Майська» виробничого об`єднання «Свердловантрацит», з 14.05.1987 по 16.05.1989 – служба в Радянській Армії, з 17.07.1989 по 01.07.1992 – електрослюсар підземний 3 розряду з повним робочим днем під землею шахта «Майська» ВО «Свердловантрацит», з 01.07.1992 по 14.01.1993 – електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею шахта «Майська» ВО «Свердловантрацит», з 14.01.1993 по 28.12.1993 – гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею шахта «Майська» ВО «Свердловантрацит».

При цьому, суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів роботи позивача містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на те, що для підтвердження пільгового стажу позивач повинен був надати уточнюючі довідки підприємства є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, проведення атестації робочих місць за умовами праці регулюється Порядком про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442).

Відповідно до пункту першого Порядку № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Пунктом 2 Порядку № 442 визначено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Пунктом 10 Порядку № 442 передбачено, що результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулюється Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі – Порядок № 383).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 383, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку № 383, зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Згідно із підпунктом 4.3 пункту 4 Порядку № 383, якщо у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Позивачем на підтвердження пільгового стажу спірного періоду роботи до суду надав наказ № 62 від 23.02.1995 по шахті «Майська» виробничого об`єднання «Свердловантраци» щодо результатів атестації робочих місць за умовами праці, яким підтверджується право позивача на пенсію за списком №1 (а.с. 35-36).

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що трудова книжка та поданий позивачем наказ містять усі необхідні відомості про пільговий характер праці позивача у спірні періоди його роботи, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу позивача періоду його навчання в СПТУ № навчався в СПТУ №15 м. Червонопартизанська з 01.09.1982 по 15.01.1986 та служби в Радянській армії з 14.05.1987 по 16.05.1989, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Також відповідно до частини першої статті 8 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 у період з 01.09.1982 по 15.01.1986 він навчався в СПТУ № 15 м. Червонопартизанська за спеціальністю електрослюсар підземний та здобув відповідну кваліфікацію, що також підтверджується дипломом № НОМЕР_3 (а.с. 31).

Отже враховуючи положення статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», ОСОБА_1 має право на зарахування вищезазначеного періоду його навчання до його пільгового стажу.

Крім того, з трудової книжки позивача також вбачається, що позивач у період з 23.01.1986 по 06.05.1987 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Майська» виробничого об`єднання «Сведловантраци».

При цьому, 06.05.1987 позивача було звільнено з зазначеного підприємства, у зв`язку з його призовом до лав Радянської армії, де він проходив службу у період з 14.05.1987 по 16.05.1989, що також підтверджується його військовим квитком серії НОМЕР_4 (а.с. 34).

Тобто позивач на момент призову його на строкову військову службу займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, у відповідності до положень статті 8 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження позивачем строкової військової служби у період з 14.05.1987 по 16.05.1989 повинен бути зарахований до його пільгового стажу.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 04 березня 2021 року № 9 та зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди з 01.09.1982 по 15.01.1986 - навчання в СПТУ №15 м. Червонопартизанська за спеціальністю електрослюсар підземний, з 23.01.1986 по 06.05.1987 робота на посаді електрослюсаря підземного 3 розряду з повним робочим днем під землею на шахті «Майська» виробничого об`єднання «Свердловантрацит», з 14.05.1987 по 16.05.1989 – служба в Радянській Армії, з 17.07.1989 по 01.07.1992 – робота на посаді електрослюсар підземний 3 розряду з повним робочим днем під землею шахта «Майська» ВО «Свердловантрацит», з 01.07.1992 по 14.01.1993 – робота на посаді електрослюсар підземний 4 розряду з повним робочим днем під землею шахта «Майська» ВО «Свердловантрацит», з 14.01.1993 по 28.12.1993 – робота на посаді гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею шахта «Майська» ВО «Свердловантрацит».

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з обранням іншого способу захисту порушеного права позивача відповідно до вимог п. 10 ч.2 ст.245 КАС України.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №92122 від 26.04.2021 (а.с. 6).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Компанієця Вячеслава Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 04.03.2021 №9.

Зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41247405, місцезнаходження: 92400, Луганська обл., Марківський район, селище міського типу Марківка, вул. Центральна, будинок 20) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) період навчання в СПТУ №15 м. Червонопартизанська з 01.09.1982 по 15.01.1986, період служби в Радянській армії з 14.05.1987 по 16.05.1989, періоди роботи з 23.01.1986 по 06.05.1987 на посаді електрослюсаря підземного 3 розряду з повним робочим днем під землею на шахті «Майська» виробничого об`єднання «Свердловантрацит», з 17.07.1989 по 01.07.1992 на посаді електрослюсаря підземний 3 розряду з повним робочим днем під землею шахта «Майська» ВО «Свердловантрацит», з 01.07.1992 по 14.01.1993 на посаді електрослюсаря підземний 4 розряду з повним робочим днем під землею шахта «Майська» ВО «Свердловантрацит», з 14.01.1993 по 28.12.1993 на посаді гірничого очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею шахта «Майська» ВО «Свердловантрацит» та провести перерахунок пенсії з 25.02.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41247405, місцезнаходження: 92400, Луганська обл., Марківський район, селище міського типу Марківка, вул. Центральна, будинок 20) на користь ОСОБА_1 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова