Рішення № 97659214, 14.06.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/934/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі ГУ ДПС у Луганській області або позивач) до фізичної особи ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 або відповідач), відповідно до якої позивач просить суд стягнути кошти з відповідача в рахунок погашення податкової заборгованості по орендній платі з фізичних осіб в загальній сумі 171 832,15 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач згідно договорів оренди від 31.12.2015 №№ 721-сг, 722-сг, 720-сг, 723-сг та 724-сг орендує земельні ділянки для ведення фермерського господарства за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, село Сотенне. Розмір орендної плати встановлено на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Станом на 28.01.2021 ОСОБА_1 має податкову заборгованість в сумі 171832,15 грн по орендній платі з фізичних осіб за податковий період 2020 рік, яку позивач просить стягнути.

Ухвалою суду від 07.04.2021 позовну заяву головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, залишено без руху.

Ухвалою суду від 16.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не прибув у судове засідання. Через канцелярію суду 14.06.2021 від представника позивача надійшло клопотання, відповідно до якого позивач просить суд, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, повернути судовий збір в сумі 2577,50 грн на рахунок позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не прибув до суду. Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та участі відповідача та про визнання позовних вимог в повному обсязі. Також, представник відповідача просив суд вирішити питання щодо надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення на строк до 01 грудня 2021 року (а.с.63-71).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов такого.

Фізична особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації та на теперішній час здійснює господарську діяльність на орендованих земельних ділянках загальною площею 154,9116 га (рілля) згідно договору оренди, як вбачається з листа Сотенської сільської ради Станично – Луганського району Луганської області (а.с.35).

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди земельних ділянок державної або комунальної власності за межами населеного пункту села Сотенне на території Сотенської с/р від 05.06.2020 № 220, відповідач орендує:

- земельну ділянку площею 34,55 га для ведення фермерського господарства за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, село Сотенне, як фізична особа згідно договору оренди від 31.12.2015 № 721-сг, строк дії: 25 років. Розмір орендної плати встановлено на рівні 3% від нормативної грощової оцінки земельної ділянки;

- земельну ділянку площею 16,68 га для ведення фермерського господарства за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, село Сотенне, як фізична особа згідно договору оренди від 31.12.2015 № 722-сг, строк дії: 25 років. Розмір орендної плати встановлено на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- земельну ділянку площею 48,83 га для ведення фермерського господарства за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, село Сотенне, як фізична особа згідно договору оренди від 31.12.2015 № 720-сг, строк дії: 25 років. Розмір орендної плати встановлено на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- земельну ділянку площею 30,78 га для ведення фермерського господарства за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, село Сотенне, як фізична особа згідно договору оренди від 31.12.2015 № 723-сг, строк дії: 25 років. Розмір орендної плати встановлено на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- земельну ділянку площею 24,06 га для ведення фермерського господарства за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, село Сотенне, як фізична особа згідно договору оренди від 31.12.2015 № 724-сг, строк дії: 25 років. Розмір орендної плати встановлено на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.15-19).

Як вбачається з інтегрованої картки платника податків та довідки про борг на 28.01.2021 щодо ОСОБА_1 , і.н. НОМЕР_1 , за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 171 832,15 грн за податковий період 2020 рік (а.с.8-11).

Вказана заборгованість виникла у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань, визначених ГУ ДПС у Луганській області в податкових повідомленнях - рішеннях:

№ 26285-5406-1229 від 15.06.2020 на суму 19861,42 грн, з урахуванням переплати в сумі 9583,97 грн, сума до сплати - 10277,45 грн по строку сплати 29.08.2020;

№ 26284-5406-1229 від 15.06.2020 на суму 41780,56 грн по строку сплати 29.08.2020;

№ 26282-5406-1229 від 15.06.2020 на суму 34724,77 грн по строку сплати 29.08.2020;

№ 26283-5406-1229 від 15.06.2020 на суму 58732,54 грн по строку сплати 29.08.2020;

№ 26281-5406-1229 від 15.06.2020 на суму 26316,83 грн по строку сплати 29.08.2020 (а.с.9-12).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача, засобами поштового зв`язку рекомендованими листами з повідомленнями про вручення та вручені особисто (а.с.12,13).

Відповідачем не надано доказів щодо оскарження вищевказаних повідомлень – рішень чи сплати суми податкових зобов`язань, визначених в цих податкових повідомленнях-рішеннях, відповідно вказані податкові повідомлення – рішення є узгодженими.

Головним управлінням ДПС у Луганській області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 17.09.2020 № 36549-54, яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте повернуто поштовим відділенням «за закінченням терміну зберігання» (а.с.14).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пунктів 36.1 та 36.2 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством, за відповідачем утворився податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 171832,15 грн.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 17.09.2020 № 36459-54 (а.с.14). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Податковий борг в сумі 171832,15 грн у добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків (а.с. 58).

Відповідно до підпнукту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідач визнав адміністративний позов, подавши до суду письмову заяву.

Відповідно до частини першої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно із частиною четвертою статті 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 189 КАС України суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Оскільки матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 171832,15 грн за відповідачем, суд приймає визнання позову останнім.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги - такими, які слід задовольнити.

Що стосується заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Частинами першою, третьою, четвертою, п`ятою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 378 КАС України, ця норма не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення КАС України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 90 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Відповідачем до заяви надані документи на підтвердження наявності об`єктивних та непереробних обставин, що ускладнюють погашення податкового боргу, а саме: копії актів обстеження загибелі площ посівів в наслідок негоди від 30.05.2020 по п`яти земельним ділянкам (а.с.66-70).

Проте, суд, оцінивши надані представником відповідача документи, прийшов до висновку, що дані документи не підтверджують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про встановлення способу виконання судового рішення шляхом відстрочення виконання судового рішення слід відмовити через його необґрунтованість.

Щодо клопотання представника позивача про повернення сплаченої суми судового збору, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Як встановлено судом, ухвалою суду від 16.04.2021 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 13 травня 2021 року.

Судове засідання, призначене на 13.05.2021 перенесено на 01.06.2021, у зв`язку з відпусткою судді. 01.06.2021 судове засідання відкладено на 14.06.2021 за клопотанням відповідача. Клопотання відповідача про визнання позовних вимог надійшло до суду 09.06.2021.

Тобто, розгляд справи по суті було розпочато 13.05.2021, а відповідач визнав позов вже після початку розгляду справи по суті, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про повернення сплаченої суми судового збору.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути кошти з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) в рахунок погашення податкової заборгованості по орендній платі з фізичних осіб в загальній сумі 171 832,15 грн (сто сімдесят одна тисяча вісімсот тридцять дві гривні 15 коп) на рахунок одержувача: UА398999980334129812000012475, код платежу 18010900, отримувач - ГУК у Луг.обл./СТГ с.НИЖ-ТЕП/18010600, ОКПО 37991110, МФО 899998 банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

У задоволення заяви фізичної особи ОСОБА_1 про встановлення способу виконання судового рішення шляхом відстрочення виконання судового рішення, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя К.Є. Петросян