
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у задоволені заяви про відстрочення виконання судового рішення
15 червня 2021 року м. Київ Справа №320/4151/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,
за участю секретаря судового засідання Атаманенко А.В.,
за участю:
позивача - не прибув,
представника відповідача - не прибув,
представника заінтересованої особи - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради про відстрочення виконання судового рішення, заінтересована особа Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка подана в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява Управління соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради (далі також - Управління, відповідач) про відстрочення виконання судового рішення від 21.10.2020. Заява обґрунтована тим, що 16.03.2021 з метою виконання рішення суду від 21.10.2020 Управління звернулось до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.
22 березня 2021 року до Управління надійшли постанови від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (ВП 64916712).
02 квітня 2020 року Управління повторно звернулося до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації. Наразі відповідь не надходила.
Управління звернуло увагу на те, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на 2020 рік, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів. Зазначило, що Управління не здійснювало нарахування разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 , а лише провело її виплату. Керуючись вимогами чинного законодавства України, а саме Постановою №112, кошторисними призначеннями та планом асигнувань для виплати грошової допомоги, Управління лише здійснило виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю II групи, у розмірі 3640,00 гривень на підставі списків поданих Управлінню Пенсійним фондом України у Київській області та не мало законної можливості внести зміни до вже призначеного розміру допомоги.
Також Управління вказало, що Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік", який набрав чинності 01.01.2020 з наступними змінами, не передбачено збільшення видатків на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Таким чином, Управління не може здійснювати нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі більшому ніж передбачено кошторисними призначеннями та планом асигнувань, оскільки не є головним розпорядником коштів по даній виплаті та не здійснює бюджетні призначення.
Тому, саме через обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим Управління звертається із заявою про відстрочення виконання судового рішення. На думку Управління, такими обставинами є відсутність затверджених кошторисних призначень, виплат (доплат) за даним напрямом використання коштів, а саме на виплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 , на сплату виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
На підставі зазначеного, Управління просить:
- рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у адміністративній справі №320/4151/20 відстрочити на період до виділення додаткових асигнувань за бюджетною програмою з Державного бюджету, а саме на фінансування недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік;
- на період відстрочки зупинити стягнення за виконавчим листом №320/4151/20, виданим 22.02.2021 Київським окружним адміністративним судом.
Згідно з ухвалою від 07.06.2021, суд призначив судове засідання щодо розгляду заяви Управління про відстрочення виконання судового рішення.
Позивач подав до суду клопотання, у якому просить розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення провести без його участі, проти заяви заперечує.
Відповідач подав до суду клопотання, у якому просить розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення провести без його участі.
Також від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду надійшло клопотання, у якому просить розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення провести без його участі.
Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Згідно з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2020, яке за залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений повністю, а саме, суд:
1) визнав протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради (місцезнаходження 07541, Київська область, м. Березань, вул. Набережна, буд. 4, код ЄДРПОУ 42016510) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
2) зобов`язав Управління соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради (місцезнаходження 07541, Київська область, м. Березань, вул. Набережна, буд. 4, код ЄДРПОУ 42016510) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
22 лютого 2021 року Київський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №320/4151/ щодо виконання зазначеного рішення суду від 21.10.2020 про зобов`язання Управління соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради (місцезнаходження 07541, Київська область, м. Березань, вул. Набережна, буд. 4, код ЄДРПОУ 42016510) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
16 березня 2021 року та 02.04.2021 Управління зверталося до Департамету соціального захисту населення із листами №13-10/10/668, №13-10/02/828, у яких просило сприяти у виділенні коштів, а саме, недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 у розмірі 9464,00 грн.
Надаючи оцінку підставам, вказаним Управлінням для відстрочення виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Стаття 1291 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
Принцип обов`язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов`язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.
Вказаний принцип обов`язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме в статті 370 Кодексу: судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Разом з тим, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення.
Положеннями статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно з частиною першою, третьою цієї ж статті, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини четвертої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (частина п`ята статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк, при цьому зазначений строк не може перевищувати один рік.
Наведена норма Кодексу адміністративного судочинства України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Разом з цим, при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які він визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для цього можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору.
У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд зазначив, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №819/150/17.
На підтвердження існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, Управління не надало суду будь-яких доказів відсутності коштів на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Листи-звернення від 16.03.2021 та 02.04.2021 до Департамету соціального захисту населення про сприяння у виділенні коштів, на які посилається Управління, не свідчать про те, що з дня набрання законної сили судового рішення у даній справі відповідач не мав можливість виконати рішення, та що протягом найближчого часу відповідні зміни до Державного бюджету України будуть прийняті та відповідні кошти на зазначені цілі надійдуть у розпорядження Управління.
Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Вказане узгоджується також з прецендентною практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Також у справах "Сук проти України" та "Бурдов проти Росії" Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов`язань.
З огляду на вказану позицію Європейського суду з прав людини, суд критично ставиться до посилання Управління - суб`єкта владних повноважень на відсутність коштів, як на причину неможливості виконання судового рішення. Також суд зазначає, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може залежати від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Таким чином, зазначені Управлінням у заяві обставини не є підставою для прийняття рішення про відстрочення виконання рішення суду.
Більше того, суд звертає увагу на те, відстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається суддею на основі закону та власних переконань.
Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Управління про відстрочення виконання судового рішення у даній справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні заяви Управління соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Басай О.В.
Судове рішення № 97659087, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 15.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/4151/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: