Ухвала суду № 97659079, 15.06.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

15 червня 2021 року м. Київ № 320/4818/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа: Державне підприємство «Антонов» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа: Державне підприємство «Антонов», у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5а) по не проведенню контрольно-перевірочних заходів стосовно сплати ДП «Антонов» податків на доходи фізичних осіб нарахованого працівникам, які працюють у льоно-випробувальній та доводчій базі ДП «Антонов», яка розташована за адресою: 08284, Київська область, смт. Гостомель, вул. Автодорожна, 1;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5а) провести документальну позапланову перевірку по відношенню до ДП «Антонов» (ідентифікаційний код 14307529, адреса: 03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1) стосовно сплати ДП «Антонов» податків на доходи фізичних осіб нарахованого працівникам, які працюють у льотно-випробувальній та доводчій базі ДП «Антонов», яка розташована за адресою: 0828, Київська область, смт. Гостомель, вул. Автодорожна, 1;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, бУД- 5а) забезпечити адміністрування та розподіл 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб нарахованого працівникам, які пра дюють у льотно-випробувальній та доводчій базі ДП «Антонов», яка розташована за адресою: 08289, Київська область, смт. Гостомель, вул. Автодорожна, 1 до Гостомельської селищної територіальної громади у відповідності до вимог діючого законодавства;

- зобов язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5а) забезпечити та контролювати надходження до Гостомельської селищної територіальної громади 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб нарахованого працівникам, які працюють у льотно-випробувальній та доводчій базі ДП «Антонов», яка розташована за адресою: 08289, Київська область, смт. Гостомель, вул. Автодорожна, 1.

Ухвалою суду від 28.04.2021 позовну заяву було залишено без руху та встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду належним чином засвідчених копій документів, що підтверджують повноваження представника; обґрунтування наявності підстав для звернення Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, суб`єкта владних повноважень, з даним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

26.05.2021 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Разом з цим, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, разом з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка діяла станом на час подання Міністерством екології та природних ресурсів України даної позовної заяви).

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у вищенаведеній редакції) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у тій же редакції).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Станом на час звернення до суду з цим позовом редакція частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачала, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка діяла станом на час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917- 1991 років».

Отже, за змістом наведених норм до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб`єкту владних повноважень надано такому суб`єкту законом.

Відтак, за загальним правилом один орган державної влади / місцевого самоврядування не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої.

Винятком є компетенційний спір. Утім, хоча формально цей спір вирішується у позовному провадженні, по суті це не є спором про право. Натомість у такому судовому процесі суд дає тлумачення законодавства, роз`яснюючи межі компетенції органів.

При цьому під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

Також, для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень як позивач повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2021 у справі №826/6234/17.

Хоча, суб`єктний склад та предмет позову у вказаній справі є відмінним, однак зроблені Верховним Судом висновки стосується норм КАС України і процесуальних аспектів розгляду позовної заяви суб`єкта владних повноважень, яка подана без передбачених Конституцією та законами України підстав, тому підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Судом встановлено, що предметом розгляду даної справи є бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо не проведення контрольно-перевірочних заходів стосовно сплати ДП «Антонов» податків на доходи фізичних осіб нарахованого працівникам, які працюють у льоно-випробувальній та доводчій базі ДП «Антонов» та зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Київській області провести перевірку, забезпечити адміністрування та розподіл 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб нарахованого працівникам, забезпечити та контролювати надходження до Гостомельської селищної територіальної громади 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб нарахованого працівникам, які працюють у льотно-випробувальній та доводчій базі ДП «Антонов».

Аналіз Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (в редакції від 27.05.2021)свідчить про те, що Гостомельська селищна рада, є органом місцевого самоврядування, завданнями якої є зміцнення засад конституційного ладу України; – забезпечення реалізації конституційних прав людини і громадянина; – створення умов для забезпечення життєво важливих потреб та законних інтересів населення; – розвиток місцевої демократії. При цьому відповідач, є органом державної влади, який здійснює завдання із забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Таким чином, спір у цій справі не відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між Гостомельською селищною радою та ГУ ДПС у Київській області.

При цьому позивачем не вказано ні у позовній заяві, ні в заяві про усунення недоліків позовної заяви, конкретної норми Конституції або закону України, яка передбачає можливість звернення до адміністративного суду з даним позовом, а судом таких випадків не вбачається.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що даний позов подано суб`єктом владних повноважень з непередбачених Конституцією та законами України підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті в даній адміністративній справі, оскільки дану справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. При цьому, суд позбавлений можливості роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд даної справи, адже, як зазначив Верховний Суд, такі спори не належать до юрисдикції жодного іншого суду.

Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №320/4818/21 за позовом Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа: Державне підприємство «Антонов» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

2. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.