Рішення № 97658684, 14.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Справа № 280/2674/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини 3029 Національної гвардії України (69013, м.Запоріжжя, вул.Військбуд; буд.123; код ЄДРПОУ 08803661).

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини 3029 Національної гвардії України (далі – відповідач, ВЧ 3029), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу в повному обсязі індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018, де базовий місяць січень 2008 року, та з 01.03.2018 по 08.05.2020 року, де базовий місяць березень 2018 року, тобто по день звільнення з військової служби, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу в повному обсязі індексацію грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018, де базовий місяць січень 2008 року, та з 01.03.2018 по 08.05.2020, де базовий місяць березень 2018 року, тобто по день звільнення з військової служби, з урахуванням виплачених сум, враховуючи абзац 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що проходив військову службу у відповідача, в період проходження служби нарахування грошового забезпечення проводилося не в повному обсязі, а саме відповідачем протиправно не проводилась індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця - січень 2008 року та з 01.03.2018 по 08.05.2020 з врахуванням базового місяця – березень 2018 року. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 07.04.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

05.05.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що відповідно до Рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій від 26.12.2016 №1608304600578 ВЧ 3029 є неприбутковою організацією (код 0031) та утримується за рахунок бюджетних коштів. Вказує, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 №1013 при проведенні індексації, починаючи з січня 2016 року, базовим місяцем є січень 2016 року. Звертає увагу, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача, як органу в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача покладається обов`язок нараховувати та виплачувати позивачу індексацію грошового забезпечення. Крім того, зазначає, що у квітні – листопаді 2018 року велична індексу грошового забезпечення не перевищувала поріг 103 %, у зв`язку з чим індексація грошового забезпечення позивачу за цей період не проводилась. З грудня 2018 року позивачу розпочато виплату індексації грошового забезпечення. На підставі викладеного просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи судом встановлено такі обставини.

Із заяв по суті справи, наданих до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено та сторонами не заперечується, що у спірний період ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ 3029.

Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ 3029 від 08.05.2020 №94 виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення прапорщика ОСОБА_1 , який здав справи та обов`язки за посадою інструктора з фізичної підготовки і спорту відділення інструкторів та звільненого відповідно до підпункту «а» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту наказом начальника ПдОТрУ НГУ від 06.05.2020 №16 о/с, 08.05.2020 та для взяття на військовий облік направлено до Запорізького ОМВК м.Запоріжжя.

Вважаючи, що відповідач протиправно не здійснював індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 08.05.2020 з врахуванням базового місяця – березень 2018 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

В силу ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч.2, 3 ст.9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон 1282-XII).

Відповідно до ст.2 Закону №1282-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно положень ст.4 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у ст.6 Закону №1282-ХІІ, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі – Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п.4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до п.5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Отже, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Згідно п.6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, слідує що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Судом встановлено, що відповідно до офіційної інформації Держстату величина індексу споживчих цін у спірний період з грудня 2015 року по лютий 2018 року перевищила поріг індексації 103 % (електронний ресурс: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm). Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачу у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення.

При цьому, ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-ІІІ `визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

З аналізу змісту відзиву на позовну заяву слідує, що позивачу у вищевказаний період індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась у зв`язку з відсутністю фінансового ресурсу.

Суд зазначає, що відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст.1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Отже, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.02.2020 у справі №825/565/17.

З огляду на зазначене, суд вважає, що порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача за період 01.12.2015 по 28.02.2018.

Щодо позовних вимог, які стосуються нарахування індексації із встановленням для обчислення індексації базового місяця січня 2008 року, то під час розгляду даної справи судом встановлено бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу, тому порушене право позивача підлягає поновленню саме шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Суд звертає увагу, що саме в процесі виконання рішення суду відповідачем, в порядку, встановленому Законом №1282-XII та Порядком №1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.

Таким чином, відповідачем, на теперішній час, не вчинялось будь-яких дій по визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача, тому відсутні підстави вважати, що має місце порушення прав позивача в цій частині.

В контексті вищенаведеного, суд зазначає, що захисту підлягає лише вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.

Зважаючи на наведене, вимога позивача про встановлення судом базового місяця, з якого проводиться індексація грошового забезпечення (січень 2008 року), є передчасною та задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.05.2020 з врахуванням базового місяця березень 2018 року, суд зазначає таке.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 (набрала чинності 01.03.2018), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Отже, у березні 2018 року відбулась зміна та підвищення посадових окладів для всіх військовослужбовців.

Оскільки березень 2018 року є базовим місяцем (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків), то починаючи з квітня 2018 року для позивача поріг індексації був перевищений лише в жовтні 2018 року та склав 103, 7 % (100,8 х 100,0 х 100,0 х 99,3 х 100,0 х 101,9 х 101,7 індекс споживчих цін за період з квітня по жовтень 2018 року електронний ресурс: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm).

За змістом пункту 1-1 Порядку №1078 індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано в листопаді, то вперше грошове забезпечення позивача повинно індексуватися у грудні 2018 року.

З огляду на зазначене, суд доходить до висновку, що позивачу правомірно не проведено індексацію грошового забезпечення за період з квітня 2018 року по листопад 2018 року (включно).

У свою чергу, з матеріалів справи, зокрема, з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 , слідує, що у період з грудня 2018 року до часу звільнення з військової служби (травень 2020 року) позивачу при виплаті грошового забезпечення у складі останнього нараховувалась індексація.

Що стосується нарахування виплати у вказаний період індексації грошового забезпечення із встановленням для обчислення індексації базового місяця березня 2018 року, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення у період з грудня 2018 року по травень 2020 року відповідачем не застосовувався базовий місяць - березень 2018 року.

Поряд з вищенаведеним, слід зазначити, що у постанові від 27.04.2021 у справі №380/1513/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що Порядок №1078 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» №141 від 28.02.2018, яка набрала чинності 15.03.2018, не пов`язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця. Визначальним у даному випадку є зростання розміру постійних складових грошового забезпечення військовослужбовця.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що з березня 2018 року по листопад 2018 року у позивача право було відсутнє на індексацію грошового забезпечення, а з грудня 2018 року травень 2020 року грошове забезпечення позивача проіндексовано, що призводить до висновку про відсутній підстав для задоволення позову в цій частині.

Частиною 1 та 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами ст.90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження наданими до матеріалів справи письмовими доказами, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України "Про судовий збір", питання про розподіл судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3029 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

Зобов`язати Військову частину 3029 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Військова частина 3029 Національної гвардії України, місцезнаходження: 69013, м.Запоріжжя, вул.Військбуд; буд.123; код ЄДРПОУ 08803661.

Повне судове рішення складено 14.06.2021.

Суддя М.О. Семененко