Рішення № 97658679, 27.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 травня 2021 року Справа № 280/2630/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., за участю секретаря судового засідання Фесик А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до відповдача 1: Офісу Генерального прокурора

відповідача 2: Тринадцятої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора

відповідача 3 Запорізької обласної прокуратури

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

за участі:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Шульга О.А.,

представник відповідача 3 – Шевченко А.Ю.

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Офісу Генерального прокурора (далі – відповідач 1), Тринадцятої кадрової комісії офісу Генерального прокурора (далі – відповдач 2), Запорізької обласної прокуратури (далі - відповідач 3), відповідно до якого позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тринадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур від 24.03.2021 року про неуспішне проходження першим заступником керівника Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_1 атестації за результатами проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора ви могам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора.

- зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру перевести ОСОБА_1 до Бер дянської окружної прокуратури Запорізької області на рівнозначну посаду (першого заступника керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області.

Ухвалою суду від 05 квітня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 28 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 16 квітня 2021 року вжито заходів забезпечення позову.

Протокольною ухвалою суду від 28 квітня 2021 року підготовче засідання відкладено на 13 травня 2021 року.

Протокольною ухвалою суду від 13 травня 2021 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 27.05.2021.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України 27 травня 2021 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована тим, що процедура атестації по відношенню до позивача проведена не відповідно до закону, а на підставі та в порядку, який визначений наказами Генерального прокурора, що суперечить Конституції України та Закону України «Про прокуратуру». Отже, діяльність кадрової комісії не ґрунтується на законі, а тому її наслідки не можуть мати ознак правомірного втручання в права та інтереси позивача, в тому числі ті, які визначені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема право на повагу до приватного і сімейного життя. Крім того, позивач защзначає, що Тринадцятою кадровою комісією порушено процедуру проведення атестації під час співбесіди. Так, під час проведення співбесіди з позивачем , комісією фактично не було послідовно обговорено матеріалів атестації. Вказане на думку позивача унеможливило надання з його боку пояснень або спростувань інформації, яка міститься в матеріалах атестації.Також позивач зазначає, що під час співбесіди членами кадрової комісії не озвучено підстав, які можуть свідчити про недотримання позивачем правил професійної етики та доброчесності, а також невідповідності рівня професійної компетентності, зокрема, з огляду на результати виконаного практичного завдання. Позивач зазначає, що жодним нормативно-правовим актом, не встановлено жодних вимог, яким має відповідати прокурор, окрім тих, які встановлені статтею 27 Закону України «Про прокуратуру». В той же час позивач відповідає всім вимогам, які встановлені статтею 27 Закону «Про прокуратуру», що підтверджується тривалим зайняттям посад прокурора. Таким чином, за результатами проведеної зі позивачем співбесіди з невідомих йому причин та підстав прийнято рішення про неуспішне проходження атестації. Позивач зазначає, що він успішно проходив щорічні таємні перевірки доброчесності та жодної інформації щодо можливої його недоброчесності до ГПУ та прокуратури Запорізької області не надходило. Зазначає, що ним щорічно подавалися декларації до Національного агентства з питань запо бігання корупції, у яких зазначалось наявне в нього та його членів сім`ї майна. У свою чергу будь-яких рішень або повідомлень Національного агентства з питань запобігання кору пції у відношенні позивча в частині задекларованих ним відомостей до Генеральної прокуратури України та прокуратури Запорізької області не надходило. Позивач зазначає, що рішення комісії з цього питання є виключно суб`єктивною думкою окремих осіб - членів Комісії, проте не відповідає фактичним обставинам та жодним чином не свідчить про невідповідність пози вача вимогам доброчесності, оскільки не ґрунтується на належних доказах зворотного. Також у позові зазначено, що обов`язковою вимогою до рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації є його вмотивованість та обов`язкове зазначення обставин, що вплинули на його прийняття. Відсутність в оскаржуваному рішенні Комісії мотивів його прийняття, посилань на конкретні обста вини і підстави є підґрунтям для визнання його протиправним та скасування. Оскаржуваним рішенням позивач фактично позбавлений можливості успішно завершити атес тацію та реалізувати своє право на переведення на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі. У зв`язку з цим, позивач вважає, що єдиним ефективним способом захисту його порушеного права у даній ситуації може бути зобов`язання Відповідача-3, перевести його до Бердянської окружної прокуратури За порізької області на аналогічну посаду.

У відповіді на відзив позивач також суду зазначив свої пояснення щодо кожного з мотивів прийняття кадровою комісією спірного рішення.

В судовому засіданні, як позивач так і його представник просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином. У відзиві на позовну заяву від 06.05.2021 вх. №25514 відповідач 1 зазначив зокрема наступне. Метою атестації прокурорів, зокрема третього етапу, є виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, встановлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Створення кадрової комісії та її функціонування відбулося у спосіб та порядок передбачений законодавством. Предметом співбесіди є оцінка професійної компетентності прокурора та професійної етики та доброчесності прокурора. Позивач успішно пройшов перші два етапи атестації - Іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Надалі у визначений кадровими комісіями з атестації прокурорів регіональних прокуратур час та місце позивачем прийнято участь у співбесіді. На підставі дослідження матеріалів атестації, у тому числі отриманих пояснення прокурора, у комісії виникли ґрунтовні сумніви щодо відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, зокрема Комісією установлено наявність обгрунтованих сумнівів щодо законності джерел походоісення (набуття) майна, грошових коштів з боку ОСОБА_1 та членів його сім "і, а саме земельних ділянок загальною площею понад 14 га та вартісних автомобілів. Також комісією враховано численні публікації розміщені у відкритому доступі на ресурсах всесвітньої мережі Інтернет щодо безоплатного отримання ОСОБА_1 у власність автомобіля AUDI Q5. Крім того комісією досліджено матеріали службового розслідування за фактом спричинення фізичних ушкоджень та катування засудженої особи у Бердянській виправній колонії № 77, що набув широкого резонансу та критично оцінено нещирість пояснень ОСОБА_1 щодо обізнаності з цим фактом. У зв`язку з цим тринадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), відповідно до пунктів 13, 17 розділу II Закону № 113-ІХ, пункту 16 розділу IV Порядку №221 прийнято рішення № 2 від 24.03.2021 про неуспішне проходження позивачем атестації. Завданням кадрової комісії є не доведення того, що прокурор порушив закон, а визначення наявності обґрунтованих сумнівів щодо його рівня компетентності, відповідність вимогам професійної етики і доброчесності прокурора. Вказані обґрунтовані сумніви можуть виникати у тих випадках, коли наявні підстави вважати, що дії (бездіяльність) прокурора свідчать про його невідповідність критеріям навіть за відсутності з приводу таких дій (бездіяльності) офіційного рішення уповноважених посадових осіб чи органів державної влади (або у випадку прийняття рішення на користь прокурора, якщо є сумніви щодо об`єктивності такого рішення).У разі наявності у членів кадрових комісій обґрунтованих сумнівів щодо невідповідності прокурора критеріям, йому надається можливість довести протилежне до прийняття остаточного рішення за результатами атестації. На відміну від кримінального провадження, у процесі оцінки прокурора під час атестації не існує презумпції невинуватості. Кадрова комісія не зобов`язана доводити невідповідність прокурора за межами обґрунтованого сумніву. Якщо було встановлено обґрунтований сумнів і прокурор не зміг переконливо спростувати його, даних чинників може бути достатньо для того, щоб кадрова комісія визнала прокурора таким, що неуспішно пройшов атестацію з огляду на серйозність наявності певного одного індикатора або з огляду на наявність сукупність індикаторів. При цьому, як зазначалось вище, кадрові комісії приймають рішення колегіально після закритого обговорення, процес якого згідно вимог законодавства не повинен фіксуватися ні в протоколі засідання, ні в рішенні кадрової комісії. Тому забезпечити повну і всебічну перевірку з боку суду факту врахування членами кадрових комісій абсолютно усіх обставин, які стосуються прийняття ними рішення, a priori неможливо, так само, як неможливо забезпечити таку перевірку щодо будь-якого колегіального органу, члени якого проводять обговорення та приймають рішення таємно. Окрім цього, відповідач 1 зазначає, що слід враховувати, що рішення кадрових комісій про неуспішне проходження прокурором атестації на стадії співбесіди приймалися в межах проведення атестації прокурорів, як одноразової події надзвичайного характеру, що зумовлена необхідністю підвищити ефективність діяльності органів прокуратури шляхом проведення оцінки усіх прокурів на відповідність критеріям професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Кадрова комісія; не зобов`язана нормами Закону юридично довести чи встановити у деталях невідповідність прокурора конкретному критерію, а уповноважена лише вказати на чіткий перелік обставин, які стали підставою для прийняття кадровою комісією колегіального рішення. Відсутність у суду законодавчої можливості перевірити ці обставини у зв`язку з об`єктивними причинами наприклад, таємність обговорення членами кадрових комісій отриманої інформації, жодним чином автоматично не означає, що рішення кадрової комісії є необгрунтованими та протиправними. Завданням Комісії не є встановлення невідповідності задекларованої інформації дійсності, а дати оцінку доброчесності прокурора у зв`язку із виявленням інформації, яка породжує обґрунтований сумнів у дотриманні прокурором відповідних правил. Позивач, подаючи заяву про намір пройти атестацію цілком і повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Тобто позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення із підстав, передбачених Законом №113-ІХ. Разом з тим, положення Закону №113-ІХ є чинними та неконституційними у встановленому законом порядку не визнані. Також є чинним Порядок, а тому підстави для їх незастосування у спірних правовідносинах відсутні. З приводу вимог позивача про зобов`язання Запорізької обласної прокуратури перевести позивача до Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області на рівнозначну посаду відповідач 1 у відзиві зазначив, що переведення позивача який неуспішно пройшов атестацію на посаді в органах прокуратури усупереч конституційному принципу рівності громадян надасть йому привілеї перед прокурорами, які пройшли її успішно. Призначення на адміністративні посади в органах прокуратури здійснюється в особливому порядку і не може відбуватися на підставі рішення суду. Такі позовні вимоги можуть бути реалізовані лише шляхом проходження позивачем відповідних етапів атестації. Враховуючи наведене, просить у позові відмовити повністю.

Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, відзиву на позов або будь-яких заяв та клопотань суду не надано.

Представник Запорізької обласної прокуратури проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№24205 від 28 квітня 2021 року), відповідно до якого зазначає, що позивачем 08.10.2019 на виконання пункту 10 Порядку № 221 Генеральному прокурору подано заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. З огляду на це, останнім надано персональну згоду на те, що, у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697- VII (відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону № 113-ІХ). Процедура атестації була запроваджена пунктом 7 розділу II Закону №113-ІХ та є обов`язковою умовою призначення прокурора до Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур. У позові не наведено доводів щодо порушення Запорізькою обласною прокуратурою будь-яких прав позивача. Судовий захист «наперед» діючим законодавством не передбачений. Єдиною підставою для переведення прокурора до відповідної окружної прокуратури є рішення кадрової комісії про успішне проходження ним атестації. Повноваження кадрових комісій щодо прийняття відповідних рішень у межах компетенції є дискреційним. Рішення кадрової комісії № 13 від 24.03.2021 № 2 про неуспішне проходження прокурором атестації, в якому зазначено, що прокурор ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію надійшло до обласної прокуратури 19.04.2021. Станом на цей час ОСОБА_1 обіймає посаду першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області. Наказ про його звільнення не видавався. Крім цього, ОСОБА_1 до 15.03.2021 (дата початку роботи окружних прокуратур) обіймав адміністративну посаду в органах прокуратури Запорізької області, відповідно до підпункту 6 пункту 22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури», призначення на посади, передбачені пунктами 4-15 частини першої статті 39 Закону України "Про прокуратуру", здійснюється після відповідного схвалення Комісією з добору керівного складу органів прокуратури, склад і положення про яку затверджуються Генеральним прокурором

В судовому засіданні представник Запорізької обласної прокуратури просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглядаючи матеріали справи судом встановлено таке.

ОСОБА_1 з листопада 2001 року працює у органах прокуратури.

З 15 грудня 2015 року на підставі наказу прокурора Запорізької області №468к від 15 грудня 2015 року позивача призначено на посаду першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області.

Розділом II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХ від 19.09.2019, зокрема, встановлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній про куратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних про куратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

03 жовтня 2019 року Генеральним прокурором видано наказ №221 від 03 жовтня 2019 року “Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації”.

Наказами генерального прокурора від 17 грудня 2019 року №336, від 04 лютого 2020 року №65, від 19 лютого 2020 року №102 внесено зміни до Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221.

17 жовтня 2019 року наказом Генерального прокурора №233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій.

Наказами Генерального прокурора №337 від 17 грудня 2019 року, №65 від 04 лютого 2020 року, №145 від 13 березня 2020 року внесено зміни до Порядку роботи кадрових комісій.

ОСОБА_1 подано заяву про намір пройти атестацію, у встановлений строк і за визначеною формою.

Позивач успішно пройшов перші два етапи атестації - іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

У зв`язку із цим його допущено до наступного етапу атестації - проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Тринадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур ухвалено рішення №2 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації від 24 березня 2021 року (т. 1 а.с. 94-97).

ОСОБА_1 не погоджуючись з таким рішенням, звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, а також відзиви відповідачів, суд зазначає про таке.

25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” №113-IX , яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Згідно з пункту 6 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2010 року № 1697.

За приписами пункту 7 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Як встановлено у пунктах 10-14 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Предметом атестації є оцінка:

1) професійної компетентності прокурора;

2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором (пункт 16 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ).

Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється (пункт 17 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ).

Пунктом дев`ятим розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Як зазначено судом, наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора від 17 грудня 2019 року № 336, від 04 лютого 2020 року № 65, від 19 лютого 2020 року № 102), затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі по тексту - Порядок №221).

Відповідно до Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку атестація включає такі етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Як передбачено пунктами 7 - 9 розділу І Порядку повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:

1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;

2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.

Згідно з пунктом 10 розділу І Порядку заява, вказана у пункті 9 розділу І цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто.

Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 на виконання вимог підпункту 1 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІX в межах граничного строку подання відповідної заяви, подано Генеральному прокурору заяву про переведення до обласної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію.

Разом з тим, позивач успішно пройшов перші два етапи атестації - іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Така обставина не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до пункту 1 Порядку №233 визначено, що порядок роботи кадрових комісій, що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Закону України "Про прокуратуру", визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.

Комісії забезпечують:

- проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур;

- здійснення добору на посади прокурорів;

- розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

Під час своєї діяльності комісії здійснюють повноваження, визначені Законом України "Про прокуратуру", розділом ІІ Прикінцеві і перехідні положення" Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, цим Порядком та іншими нормативними актами (пункт 2 Порядку №233).

Склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря (пункт 4 Порядку №233).

За приписами пункту12 Порядку №233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати “за” чи “проти” рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплено у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини констатує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Враховуючи те, що рішення тринадцятої кадрової комісії є згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” від 19 вересня 2019 року № 113-IX безальтернативною підставою для прийняття Генеральним прокурором наказу про звільнення позивача з посади, останнє має ознаки рішення суб`єкта владних повноважень та має відповідати вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до змісту якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, на засіданні тринадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів прийнято рішення від 24 березня 2021 року №13 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації.

Зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що Комісією установлено наявність обгрунтованих сумнівів щодо законності джерел походження (набуття) майна, грошових коштів з боку прокурора та членів його сім`ї, а саме: ОСОБА_1 з 2006 по 2014 роки працював на різних посадах, в тому числі адміністративних, у прокуратурі Пологівського району Запорізької області. У вказаний період, а саме у 2012 році, він та його дружина отримали на території Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 4 га. Також установлено, що у 2013 році однорічному сину ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подаровано 7 земельних ділянок загальною площею 14 га на території вищевказаної сільської ради.

Крім викладеного, на підставі досліджених матеріалів атестації, у тому числі отриманих пояснень прокурора, у Комісії наявні сумніви щодо достовірності відомостей, вказаних в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідності майна, яке перебуває (перебувало) у власності та користуванні прокурора й членів його сім`ї, їхнім законним доходам; правомірності та джерел походження грошових коштів (заощаджень) прокурора та його близьких родичів.

Моніторингом електронних засобів масової інформації встановлено, що в мережі Інтернет набув суспільного резонансу та став причиною численних публікацій розміщених за посиланнями https://berdanticor.org/kriminalnye-novosti/zaporozhskomu-prokuroru-70-letnyaya-mama-podarila-audi; http://zabor.zp./www/node/114762; http://l news.zp. ua/ru/zaporozhskij-prokuror-poluchil-v-podarok-ot-70-letnej-materi-audi-q5/ факт безоплатного отримання прокурором у власність автомобіля AUDI Q5. У вказаних статтях, поряд з іншим, вказано, що матір прокурора, яка є пенсіонеркою, придбала у 2016 році автомобіль середньоринкова вартість якого на момент придбання становила понад 20 тис. доларів США.

Також у Комісії виник сумнів щодо правомірності походження коштів (заощаджень) позивача на придбання ним у 2011 році автомобіля Volkswagen Touareg (2009 року випуску), які на думку Комісії явно не відповідають його законним доходам.

Крім того в наданих Комісії матеріалів службового розслідування міститься пояснення першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Маленка О.Ю. щодо кримінального провадження за фактом спричинення фізичних ушкоджень та катування засудженого ОСОБА_3 в Бердянській виправній колонії № 77, що набув значного суспільного резонансу та став причиною численних публікацій розміщених за посиланнями: https;//inforesist. org/nastoyashhij-ad-v-kolonii-berdyanska-v- kotoroj-neskolko-let-pytayut-zaklyuchennyh-nasilovali-veterana-ato/, https://plus.obozrevatel.com/crime/ego-zhdal-ad-v-berdyanskoj-kolonii-zverski-nadrugalis-nad-atoshnikom.htm, https://antydot. info/news/ad-v-berdyanskoj-kolonyy-prokuroryi-dobyvayutsya-ot-yznasylovannoho-veterana-ato-otkaza-ot- pretenzyj/, що вказує на обізнаність прокурора щодо даного факту. Проте на запитання комісії про вищевказані обставини він таку інформацію замовчав, а також не повідомив про інші факти порушення прав засуджених, хоча вказане зафіксовано в матеріалах службового розслідування та вказує на обізнаність прокурора щодо даних фактів і його нещирість під час проведення співбесіди.

Враховуючи викладене вище, у комісії як зазначено у спірному рішенні, виникли обґрунтовані сумніви щодо відповідності дій ОСОБА_1 вимогам професійної етики, доброчесності та професійної компетентності. Вчинення працівником прокуратури дій такого роду на думку комісії дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури. Та з огляду на викладене, у комісії наявні обґрунтовані сумніви щодо відповідності дій ОСОБА_1 вимогам професійної етики, доброчесності та професійної компетентності. Вчинення працівником прокуратури дій такого роду на думку комісії дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

При дослідженні матеріалів справи, такі висновки об`єктивно не відповідають дійсності на підставі такого.

З положень норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб`єкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому статті 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Судом при дослідженні матеріалів справи досліджено диск з відеозаписом атестації, проведеної тринадцятою Кадровою комісією 24 березня 2021 року відносно ОСОБА_1 , з якого встановлено, що позивачем були надані пояснення з приводу вищенаведених питань.

Суд звертає увагу на той факт, що у спірному рішенні кадрової комісії визначено як підставу неуспішного проходження позивачем атестації невідповідність вимогам доброчесності з мотивів наявності обгрунтованих сумнівів щодо правомірності походження його майна та достовірності відомостей, вказаних у щорічній декларації. Проте, відповідачами суду не надано доказів на обгрунтування того, що згадані обставини дійсно мають місце.

Крім того, викладені тринадцятою комісією у рішенні № 2 від 24.03.2021 року мотиви спростовуються долученими позивачем до позову доказами, які також надавались позивачем на розгляд тринадцятої комісії при проведенні співбесіди. Так, позивачем надано комісії та до суду всі відповідні документи, які свідчать про статки позивача та членів його родини а також докази законності придбання зазначених комісією земельних ділянок.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 1 розділу II Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України № 205 від 16.06.2016 (Порядок № 205) кожний прокурор з метою виконання вимог частини п`ятої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» зобов`язаний щороку до 01 лютого подавати до підрозділу внутрішньої безпеки власноруч заповнену анкету доброчесності прокурора за формою, затвердженою наказом Генерального прокурора України від 16.06.2016 № 205 (далі - Анкета).

У відповіді Офісу Генерального прокурора вих. №27/3-1195 вих-21 від 01.04.2021 (т. 1 а.с. 104-107) щодо позивача повідомлено зокрема наступне. За інформацією Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора згідно з п. 11 розділу II Порядку у разі ненадходження до підрозділу внутрішньої безпеки інформації, зазначеної у пункті 8 цього розділу, протягом 6 місяців після розміщення інформації про прокурора в порядку, зазначеному в пункті 6 цього розділу, твердження прокурора у Анкеті вважаються достовірними, а прокурор - таким, що пройшов таємну перевірку доброчесності, про що уповноваженою особою складається довідка про проходження таємної перевірки доброчесності, копія якої долучається до особової справи, (наведено попередню редакцію п. 11 Порядку, яка діяла на момент складання довідок про проходження таємної перевірки доброчесності упродовж 2016-2018 років).

Позивачем анкети доброчесності прокурора подано 07.07.2016, 25.01.2017, 18.01.2018, 23.01.2019, 22.01.2020 та 20.01.2021. За результатами проведення таємної перевірки доброчесності прокурора підрозділом внутрішньої безпеки Генеральної інспекції 21.10.2016, 07.08.2017 та 07.08.2018 складені відповідні довідки про проходження позивачем таємної перевірки доброчесності. Копії довідок наявні в матеріалах справи (т.1 а.с. 108-110).

Наказом Генеральної прокуратури України від 24.06.2019 № 105, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 762/33733, внесені зміни до Порядку, у т.ч. скасовано довідку про проходження таємної перевірки доброчесності, у зв`язку з чим Генеральною інспекцією такі довідки упродовж 2019-2021 років не складалися.

Згідно з наявними в Генеральній інспекції обліками кримінальних проваджень, адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, поданих дисциплінарних скарг тощо, установлено наступне.

До Генеральної прокуратури України за № 339885-15 від 02.12.2015 та № 347754-15 від 11.12.2015 надійшли дублетні звернення від ОСОБА_4 щодо можливих протиправних дій ОСОБА_1 , який на той час обіймав посаду прокурора Пологівського району Запорізької області, зокрема, незаконного збагачення, привласнення земельних ділянок на території району, прикриття незаконної діяльності пунктів збору металобрухту, а також з інших питань. Враховуючи, що за результатами попереднього розгляду зазначені звернення визнано анонімними, вони залишені без розгляду.

Прокуратурою Запорізької області згідно з наказом від 31.08.2016 № 106 проведено службову перевірку за інформацією про можливу недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, зазначених першим заступником керівника Бердянської місцевої прокуратури Маленком О.Ю.) в поданій анкеті доброчесності прокурора, в частині достовірності декларування ним майна, доходів, видатків та зобов`язань фінансового характеру за 2016 рік, зокрема, законності придбання автомобіля «Volkswagen Touareg». У ході службової перевірки обставини, що стали підставами для її проведення, свого підтвердження не знайшли.

Генеральною прокуратурою України згідно з наказом від 26.03.2019 № 47 проведено службове розслідування з метою перевірки викладених у оголошеному на засіданні Верховної Ради України запиті народного депутата України ОСОБА_5 щодо можливого катування у Бердянській виправній колонії № 77 засудженого ОСОБА_6 , яке стало можливим внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків працівниками Бердянської місцевої прокуратури, в тому числі ОСОБА_1 при здійсненні нагляду за додержанням законів у зазначеній виправній установі. За результатами вказаного службового розслідування обставини, що стали підставою для його проведення, свого підтвердження не знайшли. Копія висновку службового розслідування, проведеного Генеральною прокуратурою України за фактом можливого катування ОСОБА_3 додано позивачем до позову та знаходиться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 225-253).

Також, майновий стан позивача перевірявся Пологівською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про що складався висновок № 112 від 25.05.2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» відносно позивача (т.1 а.с. 211-213).Позивачем копія зазначеного документа надавалась комісії при проведенні співбесіди.

Суд звертає увагу на те, що зазначені докази перебували у відповідачів та надавались позивачем при проведенні співбесіди, проте не були прийняті до уваги кадровою комісією, натомість рішення про неуспішне проходження атестації прийнято на підставі лише припущень. Разом з тим, побудова оскаржуваного рішення на такій категорії як «сумнів» свідчить про його невідповідність вимогам ч. 2. ст. 2 КАС України, що свідчить про його протиправний характер.

Отже, відсутність в оскаржуваному рішенні Комісії мотивів його прийняття, посилань на конкретні обставини і підстави, а також відсутність у відповідачів будь-яких неспростованих доводів, підтверджених доказами, які б слугували і стали підставою для дискреційних висновків Комісії, за яких позивач не відповідає законодавчо визначеним критеріям для зайняття посади прокурора, перевірка на наявність яких здійснюється в межах атестації прокурорів, є достатньою та самостійною підставою для визнання спірного рішення протиправним та його скасування.

Відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України від 19 вересня 2019 року за №113-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 51 Закону України “Про прокуратуру” прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Як зазначено у частині 5 статті 51 Закону України “Про прокуратуру”, на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.

Відповідно до пункту 18 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України від 19 вересня 2019 року за №113-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” у разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно – територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України "Про прокуратуру". При переведенні на посаду прокурора окружної прокуратури вимоги щодо стажу, передбачені частиною першою статті 27 Закону України "Про прокуратуру", не поширюються на прокурорів військових прокуратур, які успішно пройшли атестацію.

У пункті 10 розділу І “Порядку проходження прокурорами атестації” зазначено, що заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді. Заява підписується прокурором особисто.

Однак, за матеріалами справи, станом на день судового засідання 27 травня 2021 року, позивача не звільнено з посади прокурора на підставі рішення Тринадцятої кадрової комісії №2 з атестації прокурорів Офісу Генерального прокурора від 24 березня 2021 року про неуспішне проходження першим заступником керівника Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_1 атестації за результатами проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора.

Отже, до позивача не можуть бути застосовані приписи пункту 10 розділу І “Порядку проходження прокурорами атестації”.

Також, відповідно до абзацу третього пункту 17 розділу II Закону № 113-ІХ повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється. При цьому, у разі не прийняття кадровою комісією оскаржуваного рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, атестація була б позивачем успішно пройдена і на нього поширювалася б дія вище зазначеного пункту 18 розділу II Закону № 113-ІХ, тобто позивач мав би право на переведення його на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі. Таким чином, оскаржуваним рішенням позивач фактично позбавлений можливості успішно завершити атес тацію та реалізувати своє право на переведення на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі.

Визнання протиправним та скасування судом оскаржуваного рішення не буде підставою для переведення відповідачем-3 позивача до Бердянської окружної прокуратури Запорізької області на рівнозначну посаду (першого заступника керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області).

Тобто, статус позивача залишиться не визначеним, його права та інтереси не будуть захищені у повному обсязі, що призведе до нових судових процесів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом пору шених прав.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного ви конання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове ви конання рішення.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що єдиним ефективним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є зобов`язання Відповідача-3, перевести позивача до Бердянської окружної прокуратури За порізької області на аналогічну посаду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

У силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051), до Тринадцятої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора, до Запорізької обласної прокуратури (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 29а, код ЄДРПОУ 02909973) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тринадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур від 24 березня 2021 року про неуспішне проходження першим заступником керівника Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_1 атестації за результатами проведення співбе сіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора.

Зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру перевести ОСОБА_1 до Бердянської окружної прокуратури Запорізької області на рівнозначну посаду (першого заступника керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі 11.06.2021.

Суддя Н.В. Стрельнікова