Рішення № 97658657, 14.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 червня 2021 року о/об 09 год. 10 хв.Справа № 280/3109/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини А1978 (69068, Запорізька область, м.Запоріжжя; код ЄДРПОУ 08160298)

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини А1978 (далі – відповідач, ВЧ А1978), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1978 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.03.2015 по 08.01.2020; 2) зобов`язати Військову частину А1978 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 21.03.2015 по 08.01.2020.

У позові зазначено, що з 21.03.2015 по 08.01.2020 ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ A1978, був звільнений в запас Збройних Сил України у зв`язку із закінченням строку контракту відповідно до пп.«а» п. 2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що підтверджується копією витягу з Наказу командира ВЧ А1978 за №7 від 08.01.2020 та довідки №2686 від 27.11.2020. В період проходження служби ОСОБА_1 нарахування грошового забезпечення проводилось не в повному обсязі, а саме не проводилась індексація грошового забезпечення, у зв`язку із чим 26.10.2020 представником позивача до ВЧ А1978 було надано заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 21.03.2015 по 08.01.2020, обрахованої на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення. 26.10.2020 було направлено адвокатський запит з метою отримання доказів, а саме довідки про доходи позивача та картки на грошове забезпечення за весь час проходження військової служби. Наприкінці грудня 2020 року отримано Лист №6849 від 08.02.2020 у відповідь на адвокатський запит від 26.10.2020 та щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу відмовлено та повідомлено, що індексація за період з 21.03.2015 по 08.01.2020 не нараховувалась та не виплачена у зв`язку із відсутністю підстав для її виплати. Позивач вважає, що його право на проведення індексації грошового забезпечення за період служби з 21.03.2015 по 08.01.2020 порушене відповідачем, а бездіяльність відповідача є протиправною, у зв`язку із чим звернувся до суду із вказаним позовом.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. У зв`язку зі збройною агресією проти України з боку Російської Федерації в країні діє особливий період. У державі склалася складна фінансово-економічна ситуація. На думку відповідача, індексація грошового забезпечення не може вважатися складовою грошового забезпечення в розумінні ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів її сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Зброїних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України - не було. По обліку ВЧ А1978 позивач проходив військову службу в період з 08.01.2014 (витяг з наказу командира ВЧ А1978 №1 від 08.01.2014) по 08.01.2020 (витяг з наказу командира ВЧ А1978 №7 від 08.01.2020).

Відповідач проти позову заперечував.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

У Довідці Військової частини А1978 від 27.11.2020 за №2686 зазначено: «… старшина ОСОБА_1 перебував на військовій службі в військовій частині А1978 м.Запоріжжя з 21.03.2015 року по 08.01.2020 рік наказ командира військової частини А1978 від 21.03.2015р. №86 …» (а.с.21-зворот).

У Витязі із Наказу командира Військової частини А1978 (по стройовій частині) від 08.01.2020 за №7 зазначено: «… Старшину військової служби за контрактом ОСОБА_2 , командира взводу батареї радіолокаційної розвідки дивізіону артилерійської розвідки військової частини, звільнити у запас відповідно пункту 2 підпункту «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту ) частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок І військову службу» від 25 березня 1992 року (зі змінами). З "08" січня 2020 року виключити із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направити до Шевченківського районного військового комісаріату міста Запоріжжя. Щорічна основна відпустка за 2019 рік використана повністю. Щорічна основна відпустка за 2020 рік не надавалась. Грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 не надавалась. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 не надавалась. Виплатити грошову премію у розмірі 87,00% за період з "01" по "08" січня 2020 року в повному обсязі. Виплатити надбавку у розмірі 65% за особливості проходження служби за період з "01" по "08" січня 2020 року в повному обсязі. Здійснити доплату премії за період з "01" по "08" січня 2020 року в розмірі 258,07 гривні. Виплатити компенсацію за невикористану частину додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2020 роки у кількості 84 дня. Календарна вислуга років станом на 08.01.2020 року складає 06 років 00 місяців 00 днів. ...» (а.с.17).

У листі від 08.12.2020 за №6849 Військової частини А1978 на заяву позивача зазначено: «… У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України не було. Що стосується індексації грошового забезпечення з березня 2018 року, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», було підвищено розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців. …» (а.с.22).

Згідно з Посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 04.06.2015, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (а.с.16).

Позов підлягає задоволенню враховуючи вище викладене та через наступне.

У ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

У Преамбулі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зазначено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Як зазначено у ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

У ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зазначено: «Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: … оплата праці (грошове забезпечення); … Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення».

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів (ч.1 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Згідно з ч.2 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

У п.1-1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого 17.07.2003 постановою Кабінету Міністрів України №1078 (надалі – «Порядок проведення індексації грошових доходів населення»), зазначено: «1-1. Підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. … Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". …».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз.7 п.4 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення»).

Згідно з пп.2 п.6 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Враховуючи наведені норми права суд вважає, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Суд зауважує, що обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, відповідач не посилається на відсутність обставин, передбачених ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» для проведення індексації. Відповідач зазначає фактично лише про те, що у межах коштів ВЧ А1978, передбачених на виплату грошового забезпечення, виплата індексації грошового забезпечення є неможливою.

Реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Твердження відповідача про те, що проведення індексації грошових доходів здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів є необґрунтованими, оскільки ч.6 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», на яку посилається відповідач, не обмежує проведення, передбачених чинними нормами права, виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.

Роз`яснення Міністерства соціальної політики України не є нормативно-правовими актами, а тому не можуть встановлювати порядок нарахування та/або припинення виплат індексації грошового забезпечення.

Посилання відповідача на неможливість проведення індексації грошових доходів за минулі періоди часу є безпідставними, оскільки така індексація позивачу не проведена з вини саме відповідача, а тому останній і повинен забезпечити її проведення та віднайти такий механізм.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні, тобто військовими частинами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені.

Аналогічне застосування норм права здійснено: Верховним Судом у постановах від 12.12.2018 у справі №825/874/17 (адміністративне провадження №К/9901/17256/18), від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 (адміністративне провадження №К/9901/12055/19); Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 07.08.2019 у справі №1140/3491/18, від 18.06.2019 у справі №340/36/19.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем у позові заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3500 грн. 00 коп.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до суду подано: Договір про надання правничої допомоги №201001-01 від 01.10.2020; Детальний розрахунок вартості адвокатського гонорару за договором про надання правничої допомоги №201001-01 від 01.10.2020; Акт прийому передачі виконаних робіт і послуг за договором про надання правничої допомоги №201001-01 від 01.10.2020; Квитанцію до прибуткового касового ордера №44 від 24.03.2021 на суму 3500,00 грн.

В Детальному розрахунку вартості адвокатського гонорару за договором про надання правничої допомоги №201001-01 від 01.10.2020 зазначено: «… 26.10.2020р. - складання заяви про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та адвокатського запиту до військової частини А1978 – 1 година – 500 грн.; 24.03.2021р. - складання позовної заяви до військової частини А1978 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії із підготуванням додатків до неї (копіювання та засвідчення копій), для подання до Запорізького окружного адміністративного суду – 4 години – 3000 грн. Всього – 3500 грн. …».

Судом прийнято до уваги, що така категорія адміністративних справ є пошириною, а, отже, не потребує витрат значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги.

Завником документально та нормативно не обгрунтовано кількість витраченого часу щодо надання професійної правничої допомоги.

Також, суд вважає вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначену у наданих до суду документах, не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами.

На думку суду, підготовка позовної заяви включає в себе: складання заяв, адвокатських запитів.

Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 3500,00 грн. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На думку суду, з урахуванням вимог ч.5 ст.134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 2000 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1978 (69068, Запорізька область, м.Запоріжжя; код ЄДРПОУ 08160298) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 21.03.2015 по 08.01.2020.

Зобов`язати Військову частину А1978 (69068, Запорізька область, м.Запоріжжя; код ЄДРПОУ 08160298) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) суму індексації грошового забезпечення за період з 21.03.2015 по 08.01.2020.

У стягненні на користь позивача судових витрат щодо судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - відмовити.

Задовольнити частково заяву позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А1978 (69068, Запорізька область, м.Запоріжжя; код ЄДРПОУ 08160298) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. 00 коп.

В іншій частині заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 14.06.2021.

Суддя О.О. Прасов