Рішення № 97658279, 14.06.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/18915/20

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнаня протиправною відмову, зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправною відмову Міністерства оборони України призначити одноразову грошову допомогу у зв`язку зі зміною групи інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12 ААБ № 548484 від 14.05.2019 та серії 12 ААБ № 549848 від 12.02.2020 - у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлено другу групу інвалідності (2020);

зобов`язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити 54300 грн. недоплаченої одноразової грошової допомоги, належної у зв`язку зі зміною групи інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12 ААБ № 548484 від 14.05.2019 та серії 12 ААБ № 549848 від 12.02.2020 - у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мініму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлено другу групу інвалідності (2020).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у зв`язку із встановленням йому другої групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, протокольним рішенням комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 13.03.2020 йому призначено одноразову грошову допомогу у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2019) в сумі 96050 грн. У вересні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою доплатити йому 54300 грн. недоплаченої одноразової грошової допомоги, належної йому у зв`язку зі зміною групи інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12 ААБ № 548484 від 14.05.2019 та серії 12 ААБ № 549848 від 30.01.2020 - у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлено другу групу інвалідності (2020). Однак листом від 07610.2020, відповідач відмовив у здійсненні доплати.

На думку позивача, відповідач безпідставно відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги із застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня 2020 року і застосовав прожитковий мінімум, встановлений на 01 січня 2019 року, чим порушує його право на соціальний захист та отримання належної суми грошової допомоги, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідечнм було подано до суду відзив на позовну заяву за змістом якого прочив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування якого зазначив, що позивачу вперше встановлено III групу інвалідності, з 14.05.2019 року. Отже, розрахунок одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2019 року. Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2019 року становив 1921 грн. У зв`язку з встановленням III групи інвалідності, було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у сумі 480250 грн. (250 х 1921). Таким чином, зв`язку з встановленням II групи інвалідності, одноразова грошова допомога призначена у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2019 рік), в сумі 96050 грн. (300 - 250) х 1921. На думку відповідача, підстави для задоволення позову - відсутні.

Ухвалою від 07.12.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про задишення позовної заяви без розгляду.

Узвалою від 10.12.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у розгляді справи Житомирського обласного військового комісаріату.

У відповідності до положень частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач звільнений з військової служи та виключений зі списків особового складу з 15.07.2019.

Згідно довідки Житомирського обласного МСЕК серії 12 ААБ № 548484 від 14.05.2019 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності, з 14.05.2019, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини .

У зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, на підставі довідки МСЕК серії 12 ААБ № 548484 від 14.05.2019 позивачу призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня поточного року в сумі 480250 грн. 00 коп.

12.02.2020 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 при повторному огляді встановлено другу групу інвалідності, з 30.01.2020, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка Житомирського обласного МСЕК серії 12 ААБ № 549848 від 30.01.2020) .

Згідно витягу протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.03.2020 №39, позивачу у зв`язку із встановленням йому другої групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, на підставі довідок серії 12 ААБ № 548484 від 14.05.2019 та серії 12 ААБ № 549848 від 12.02.2020 призначено одноразову грошову допомогу у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2019) в сумі 96050 грн.

У вересні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою доплатити йому 54300 грн. недоплаченої одноразової грошової допомоги, належної йому у зв`язку зі зміною групи інвалідності, на підставі серії 12 ААБ № 548484 від 14.05.2019 та серії 12 ААБ № 549848 від 12.02.2020- у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлено другу групу інвалідності (2020).

Листом від 06.10.2020 року № 0290/У-1301-995 повідомив позивача, що на день повторного огляду МСЕК 18.02.2020, коли йому встановлено другу групу інвалідності, і по теперішній час діє норма законодавства, що передбачає призначення та виплату допомоги, в розмірах прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність. Таким чином, оскільки третю групу інвалідності первинно встановлено в 2019 році, та призначено допомогу в розмірі 250 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня 2019 року, а зміна групи на другу відбулася в 2020 році, тому Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про призначення доплати допомоги у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2019), в сумі 96050 гривень .

Не погоджуючись з таким рішенням у частині визначення розміру одноразової грошової допомоги позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до у ст. 1 Закону №2011-XII, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (п.4 ч.2 ст.16 Закону №2011-XII).

Згідно положень п. "б" ч. 1 ст. 16-2 даного Закону (в редакції, чинній на момент звернення позивача за призначенням допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Частиною 9 ст.16-3 цього Закону визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі- Порядок №975).

Відповідно до ч. 2 п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Предметом даного спору фактично є рішення Міністерства оборони України в частині визначення прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року, прийнятого за основу розрахунку одноразової грошової допомоги.

Позивач вважає, що відповідач під час нарахування та виплати одноразової грошової допомоги повинен був враховувати прожитковий мінімум станом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється виплата такої допомоги.

Суд вважає помилковими вимоги позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюється виплата, тобто в 2020 році враховуючи наступне.

За змістом пункту "б" частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Частиною 2 пункту 3 вказаного Порядку №975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

У підпункті 1 пункту 6 вказаного Порядку, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, а саме: в редакції зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 334, визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Отже, зазначені правові норми пов`язують право на отримання одноразової грошової допомоги з днем встановлення інвалідності. Положеннями вказаного Порядку чітко визначено, що у разі зміни групи інвалідності при повторному огляді, днем встановлення інвалідності є дата, коли інвалідність було встановлено вперше. Розмір одноразової грошової допомоги, у разі встановлення інвалідності II групи, визначається з прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше.

Згідно довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 12 ААБ №548484 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності, з 14.05.2019, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини .

Отже, з наведених вище обставин слідує, що позивачу вперше встановлена ІІІ група інвалідності, з 14.05.2019.

Таким чином, одноразова грошова допомога позивачу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи, повинна бути визначена (обрахована) виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був встановлений на 1 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше, а саме 2019 року.

Предметом даного спору фактично є рішення Міністерства оборони України в частині визначення прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2019 року, прийнятого за основу розрахунку одноразової грошової допомоги.

Позивач вважає, що відповідач під час нарахування та виплати одноразової грошової допомоги повинен був враховувати прожитковий мінімум станом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється виплата такої допомоги.

Відповідно до ч. 2 п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, зазначені правові норми пов`язують право на отримання одноразової грошової допомоги з днем встановлення інвалідності. Положеннями вказаного Порядку чітко визначено, що у разі зміни групи інвалідності при повторному огляді, днем встановлення інвалідності є дата, коли інвалідність було встановлено вперше. Розмір одноразової грошової допомоги, у разі встановлення інвалідності II групи, визначається з прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Міністерство оборони України правомірно нарахувало та здійснило виплату одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, а саме у 2018 році, а тому рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині визначення розміру призначеної позивачу одноразової грошової допомоги є таким, що прийнято на підставі норм чинного законодавства.

Така позиція суду грунтується на правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 13 листопада 2019 року у справі №826/16914/17.

Зазначеної позиції підтримується також Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.02.2021 у справі №240/20065/20.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач під час прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева