Рішення № 97658092, 14.06.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/6042/21

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому просить:

- визнати неправомірними та протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та незарахування до пільгового стажу періодів роботи, що дають право на пільгову пенсію за віком;

- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу, що дає право для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи з 27.01.1984 по 23.01.1985 на посаді електрогазозварника в ПАТ "Юкрейніан кепітал продактс", період роботи з 11.02.1985 по 02.03.1999 на посаді газоелектрозварника ВАТ "Виробників залізобетонних і столярних виробів" та період роботи в ТОВ "Межиріченський ГЗК" з 17.01.2012 на посаді електрогазозварника, призначити та провести нарахування та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дати набутого права призначенням пенсії, тобто з 28.10.2019, що настає за днем досягнення пенсійного віку на пільгових умовах.

В обґрунтування позову вказує, що у жовтні 2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, до якої додав всі необхідні документи, що підтверджують наявність достатнього пільгового стажу. Однак, відповідач листом відмовив у призначенні пенсії з мотивів недостатнього спеціального стажу. Вважає відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії: - матеріалів пенсійної (відмовної) справи ОСОБА_1 ; - рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.10.2020 №1684. провадження без повідомлення учасників справи. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії: - матеріалів пенсійної (відмовної) справи ОСОБА_1 ; - рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.10.2020 №1684.

До суду 11.05.2021 надійшли витребувані ухвалою суду від 16.04.2021 документи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 26.05.2021. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що 27.01.2020 позивач звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ст. 114 Прикінцевих положень Закону №1058. Управління листом повідомило про відмову в призначенні пенсії. Вказує, що позивач для підтвердження пільгового стажу в якості електрогазозварника з 27.01.1984 по 23.01.1985 надав довідку про підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана ПАТ "Юкрейніан кемікал продактс" від 02.09.2019 № 146-7. Довідки за інші періоди роботи, які б підтверджували факт пільгової роботи не були надані до Управління. Загальний страховий стаж становив 33 роки 11 місяців 24 дні, в тому числі підтверджений стаж роботи по Списку №2 становив 11 місяців 27 днів. За наявними документами при подачі заяви від 27.01.2020 були відсутні підстави для призначення пільгової пенсії по Списку №2.

Позивач 20.10.2020 звернувся вдруге до Управління із заявою №1684 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ст. 114 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Управлінням листом було повідомлено про відмову в призначенні пенсії. До пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 27.01.1984 по 23.01.1985 на посаді електрогазозварника в ПАТ "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС", так як в довідці від 02.09.2019 №146-7, виданої ПАТ "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС”, з посиланням на розділ XXXII "Загальні професії", Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, зазначено посаду електрогазозварника.

Оскільки, Списком №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, передбачені посади „електрозварників та їх підручних” та газозварників та їх підручних”, крім тих, які були зайняті на контактному, точковому 1 стиковому зварюванні, тому для зарахування даного періоду до пільгового стажу за Списком № 2, необхідно надати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, про те, що не були зайняті на контактному, точковому і стиковому зварюванні. Також, не зараховано до пільгового стажу, відповідно до довідки №04-36/18 від 25.05.2020, виданої ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат", періоди роботи:

- з 17.01.2012 по 16.01.2014 на посаді електрогазозварника, оскільки Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016, розділом XXXIII "Загальні професії” передбачено посаду електрогазозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні;

- з 16.07.2014 по 20.05.2015 на посаді електрогазозварника, оскільки відсутні відомості про результати атестації робочих місць за умовами праці;

- з 17.01.2014 по 15.07.2014 та з 21.05.2015 по 20.05.2020 на посаді електрогазозварника Південної ділянки (кар`єр), оскільки Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України № 461 від 24.06.2016, розділом XXXIII „Загальні професії” передбачено посаду електрогазозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні, та відповідно до результатів експертизи якості умов атестації робочих місць проведеної 29.05.2015 №10-93 передбачено посаду електрогазозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні Виробничої дільниці. Загальний страховий стаж становить 34 роки 7 місяців 26 днів, стаж із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України відсутній, оскільки не підтверджений вимогами законодавства, що не дає право на зниження пенсійного віку відповідно до п. 2 ст. 114 Закону. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відділом документального забезпечення суду 31.05.2021 зареєстровано клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Вказує, що позивач просить призначити пенсію за віком із 28.10.2019, а до суду звернувся через рік з моменту, коли дізнався про порушення своїх прав, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. Посилається на позицію ВП ВС у справі №510/1286/16-а

Суд, розглянувши клопотання відповідача, зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд відмічає, що предметом спору є відмова у призначенні пенсії за віком на підставі заяви позивача від 20.10.2020. Лист, яким позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії на підставі його заяви від 20.10.2020 датована 20.11.2020. До суду з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся 09.04.2021, тобто в межах шестимісячного строку, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, строк звернення до суду позивачем не пропущено, а клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що 20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви додав: трудову книжку, диплом про навчання, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 №23, довідку про зміну назви організації №146-7/2; довідки про стаж: №146-7, 146-7/1, 24, 04-36/18, наказ 39-од, висновок 10-111, висновок 10-93, довідка 04-36/17, 04-36/16, наказ.

За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято Рішення від 23 жовтня 2020 року "Про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у якому вирішено: відмовити у призначенні пенсії на пільгових умовах за відсутності необхідного страхового стажу та пільгового стажу роботи - 10 років (а.с. 96).

В Рішенні вказано, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 27.01.1984 по 23.01.1985, з 17.01.2012 по 16.01.2014, 17.01.2014 по 15.07.2014 з 16.07.2014 по 20.05.2015 та з 21.05.2015 по 20.05.2020.

Про прийняте рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 листом №0600-0303-8/66998 від 20.11.2020.

Звертаючись до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії. оскільки вважає їх такими, що порушують його права та законні інтереси

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені в Законі України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

За визначенням, наданим в абзаці 22 статті 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV визначено право громадян України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно з ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом досліджено копію трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 та встановлено наступне.

1. запис №4, дата - 27.01.1984 - Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат, - прийнятий на посаду електрогазозварника по четвертому розряду енергоцеха;

запис №5, дата - 23.01.1985- звільнений за власним бажанням.

Відповідачем не враховано даний період до стажу роботи за Списком №2 з тих підстав, що в довідці від 02.09.2019 №146-7, виданої ПАТ „ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС”, з посиланням на розділом XXXII „Загальні професії", Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, зазначено посаду електрогазозварника. Оскільки, Списком №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, передбачені посади "електрозварників та їх підручних" та газозварників та їх підручних”, крім тих, які були зайняті на контактному, точковому і стиковому зварюванні.

Судом досліджено копію довідки №146-7 від 02.09.2019 та встановлено наявність у ній інформації про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в філії "Іршанський ГЗК" ПрАТ "Юкрейніан кемікал продактс" і за період із 27.01.1984 по 23.01.1985 виконував ручне, газове зварювання складних і відповідальних апаратів, деталей, машин і механізмів, вузлів, конструкцій, трубопроводів за допомогою зварювального апарату, кисневу різку металів за професією електрогазозварник, що передбачена Списком №2 розділ ХХХІІ, постанова №1173 від 22.08.1956 (а.с. 76);

2.запис №20, дата - 17.01.2012, ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат", - прийнятий газоелектрозварником четвертого розряду, підстава внесення запису: наказ №9-к від 17.01.2012;

запис №21, дата 14.05.2012, - переведений електрогазозварником п`ятого розряду;

запис №22, дата - 17.01.2014, - переведений електрогазозварником п`ятого розряду Південної ділянки (кар`єр). Підстава внесення - наказ від 16.01.2014 №11-к.

Відповідачем не враховано даний період до стажу роботи за Списком №2 з тих підстав, що Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016, розділом XXXIII "Загальні професії" передбачено посаду електрогазозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні.

Продовження записів, трудова книжка позивача не містить.

Згідно розрахунку стажу позивача, період із 17.01.2012 по 16.01.2014 зараховано до стажу за Списком №2 (а.с. 36).

Разом з тим, при розгляді заяви позивача від 20.10.2020, відповідач не врахував до стажу за Списком №2 наступні періоди:

- з 16.07.2014 по 20.05.2015 на посаді електрогазозварника, оскільки відсутні відомості про результати атестації робочих місць за умовами праці;

- з 17.01.2014 по 15.07.2014 та з 21.05.2015 по 20.05.2020 на посаді електрогазозварника Південної ділянки (кар`єр), оскільки Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України №461 від 24.06.2016, розділом XXXIII "Загальні професії" передбачено посаду електрогазозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні, та відповідно до результатів експертизи якості умов атестації робочих місць проведеної 29.05.2015 №10-93 передбачено посаду електрогазозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні Виробничої дільниці.

Суд відмічає, що згідно розрахунку стажу роботи позивача, період із 17.01.2014 по 15.07.2017 зараховано позивачу до стажу за Списком №2 (а.с. 36).

Окрім того, звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить зарахувати до стажу роботи за Списком №2 періоди з 11.02.1985 по 02.03.1999 на посаді газоелектрозварника ВАТ "Виробників залізобетонних і столярних виробів".

Згідно розрахунку стажу роботи, період із 11.02.1985 по 30.04.1985, із 25.06.1986 по 29.10.1995 та із 23.11.1996 по 02.03.1999 зараховані до загального стажу роботи позивача (а.с. 36).

Згідно записів у трудовій книжці позивача:

запис №6 - дата: 11.02.1985, - прийнятий газоелектрозварником 4 розряду у формувальний цех Новоборівського заводу залізобетонних виробів. Час роботи з 01 травня 1985 по 24 червня 1986 не зараховується у загальний та безперервний трудовий стаж;

запис №2, дата: 01.04.1987, - в результаті переатестації присвоєно третій розряд газоелектрозварника;

запис №9, дата: 04.02.1991, - переведений в арматурний цех газоелектрозварником четвертого розряду;

запис №11 час роботи з 30.10.1995 по 22.11.1996 не зараховується у загальний та безперервний трудовий стаж.

запис №12, дата: 02.06.1997, - присвоєно п`ятий розряд газоелектрозварника арматурно-формувального цеху;

запис №13, дата: 02.03.1999, - звільнено з роботи за згодою сторін.

Однак, відповідачем у рішенні від 23.10.2020 не вказано про підстави незарахування періодів: із 11.02.1985 по 30.04.1985, із 25.06.1986 по 29.10.1995 та із 23.11.1996 по 02.03.1999 до Стажу позивача за Списком №2.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, (набрав чинності з 01.01.2004 року), право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною 4 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

Згідно із статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Вказаний Закон набрав чинності з 01.01.1992.

Щодо незарахування періодів роботи позивачу у зв`язку з тим, що Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016, розділом XXXIII "Загальні професії" передбачено посаду електрогазозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні.

Перш за все, суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до вимог п. 3. Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Враховуючи вказану норму, суд вважає помилковим застосування відповідачем при визначенні чи дає право на пенсію за віком на пільгових умовах посада та роботи, що виконував позивачу у період із 27.01.1984 по 23.01.1985 та із 17.01.2012 по 23.06.2016 позивача Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016.

До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах було передбачено:

- Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах".

Згідно розділу XXXII "Загальні професії" Списку №2 до професій які надають право особи на отримання пільгової пенсії відносяться професії газозварників і їх підручних та електрозварників і їх підручних;

- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року .

Розділом XXXII "Загальні професії" Списку №2 передбачено професію газоелектрозварника яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Після набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах було передбачено:

- Список N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року.

Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку №2 передбачено професію газоелектрозварника яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;

- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року.

Окрім того, відповідно до розділу XXXIII "Загальні професії (у всіх галузях господарства) передбачено професію газоелектрозварника яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;

- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24 червня 2016 року.

Відповідно до розділу XXXIII "Загальні професії (у всіх галузях господарства) передбачено професію газоелектрозварника яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд зауважує, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року №17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 535/103/17 та поставі від 27.03.2020 у справі № 607/1266/17.

Таким чином, починаючи з дати набрання чинності постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах" і до цього часу професія газоелектрозварника передбачена Списками №2 як така, зайнятість на якій під час виконання трудових обов`язків дає право особі на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу за Списком №2 періоди роботи позивача з підстав не віднесення посади газоелектрозварника до переліку професій і посад робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах є протиправною.

Однією із основних умов, наявність якої дає право працівнику на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є результати атестації робочих місць.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Пунктом 3 цієї постанови Кабінету Міністрів України зобов`язано керівників підприємств та організацій незалежно від форм власності й господарювання провести атестацію робочих місць, визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням та ознайомити з ним трудящих.

Згідно із пунктами 1, 2, 3, 4, 9, 11 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.

Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, та інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно із пунктами 3, 4 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно із пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N637.

Із системного аналізу вказаних норм Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці №442, дає суду підстави зробити висновок про те, що обов`язок проведення атестації робочих місць повністю покладений на роботодавців-керівників підприємств, установ, організацій, а контроль за її проведенням покладено на державний орган-Держпраці.

Зі змісту Рішення відповідача від 23.10.2020 вбачається, що період із 16.07.2014 по 20.05.2015 не зараховано у зв`язку із відсутністю відомості про результати атестації робочих місць за умовами праці.

Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, позивач не може нести відповідальності за непровадення атестації робочого місця у період із 16.07.2014 по 20.05.2015, а тому суд, враховуючи правову позицію, викладену у постанові ВП ВС, вважає що відповідачем протиправно не зараховано вказаний період до стажу позивача за Списком №2.

Щодо періоду із 21.05.2015 по 20.05.2020.

Зі змісту Рішення відповідача від 23.10.2020 вбачається, що період із 21.05.2015 по 20.05.2020 не зараховано до стажу за Списком №2 у зв`язку із тим, що відповідно до результатів якості умов атестації робочих місць проведеної 29.05.2015 №10-93 передбачено посаду електрогазозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні Виробничої дільниці.

Судом досліджено копію Висновку про результати експертизи якості атестації робочих місць у ТОВ "Межиріченський ГЗК" від 29.05.2015 №10-93 та встановлено наявність інформації щодо робочого місця "електрогазозварник", структурний підрозділ "Виробнича дільниця", зайнятість у шкідливих умовах праці 80,2%. У розділі ІІІ Пільги і компенсації працюючим в шкідливих умовах праці вказано: робоче місце "електрогазозварник", структурний підрозділ "Виробнича дільниця", пільгова пенсія за Списком №2. Однак у висновку вказана інформація про те, що підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2: Розділ ХХХІІІ Загальні професії - електрогазозварник, зайнятий різанням та ручним зварюванням, позиція 33. Інформації про те, що за професією "електрогазозварник, зайнятий різанням та ручним зварюванням" проводилась атестація, Висновок не містить, разом з тим містить докази проведення атестації за посадою "газоелектрозварник" (а.с. 82--87).

В матеріалах пенсійної справи міститься Наказ №39-ОД від 21.05.2015 "Про затвердження підсумків атестації робочих місць за умовами праці яким підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 електрогазозварнику (а.с. 91)".

Окрім того, Довідкою №04-36/18 від 25.05.2020 підтверджується, що ОСОБА_1 за період із 17.01.2012 по 25.05.2020 виконував ручне, газове зварювання складних і відповідальних апаратів, деталей, конструкцій і трубопроводів, кисневу різку деталей та сплавів (а.с. 79).

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, при розгляді заяви ОСОБА_1 дійшов помилкового висновку щодо відсутності відомостей про атестацію робочих місць період із 21.05.2015 по 20.05.2020.

Щодо незарахування періодів із 11.02.1985 по 30.04.1985, із 25.06.1986 по 29.10.1995 та із 23.11.1996 по 02.03.1999 до стажу позивача за Списком №2.

Записами у трудовій книжці підтверджується, що у вказані періоди позивач працював газоелектрозварником у Новоборівському заводі залізобетонних виробів, яке з 01.07.1994 було перейменовано у АТ "Виробників залізобетонних і столярних виробів".

У рішенні відповідача від 23.10.2020, у листі №0600-0303/8-66998 від 20.10.2020, яким повідомлено ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії на підставі заяви від 20.10.2020 та у відзиві на позовну заяву відсутні обґрунтування щодо не зарахування вказаних періодів до стажу позивача за Списком №2.

Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи містяться належні докази, що позивач у спірні періоди працював газоелектрозварником, тобто виконував роботи. визначені Списком №2.

Крім цього, суд вважає безпідставними вимоги позивача зарахувати періоди із 01.05.1985 по 24.06.1986 та із 30.10.1995 по 22.11.1996, оскільки в матеріалах відмовної пенсійної справи, копії з якої надано відповідачем на вимогу суду, міститься довідка №24 від 12.07.2019 у якій вказано:

періоди роботи з 01.05.1985 по 24.06.1986, наказ №63/к від 17.09.1986 до загального неперервного трудового стажу не зараховується. Подібна інформація міститься і в трудовій книжці позивача;

період роботи із 30.10.1995 по 22.11.1996, наказ №93к від 13.12.1996 до загального неперервного трудового стажу не зараховується (строк відбування покарання).

Щодо віднесення вказаної посади до переліку, визначеному Списком №2 та щодо атестації робочих місць, судом було надано правову оцінку вище.

Враховуючи викладене, суд вважає, що періоди: із 11.02.1985 по 30.04.1985, із 25.06.1986 по 29.10.1995 та із 23.11.1996 по 02.03.1999 повинні бути зараховані до стажу позивача за Списком №2.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати до стажу позивача за Списком №2 підлягають частковому задоволенню, а період за Списком №2 підлягають зарахуванню періоди роботи позивача:

із 27.01.1984 по 23.01.1985 (0 років 11 місяців 27 днів);

із 16.07.2014 по 20.05.2015 (0 років 11 місяців 0 днів);

із 11.02.1985 по 30.04.1985 (2 місяці 20 днів);

із 25.06.1986 по 29.10.1995 (9 років 04 місяці 05 днів);

із 23.11.1996 по 02.03.1999 (2 роки 3 місяці 10 днів).

Звертаючись до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії.

Однак, судом встановлено, що за результатом розгляду заяви позивача від 20.10.2020 відповідачем було прийнято рішення від 23.10.2020 "Про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому суд, з метою захисту порушеного права позивача, вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та скасувати вказане рішення.

Щодо позовної вимоги у якій позивач просить зобов`язати відповідача призначити пенсію з 28.10.2019, суд відмічає наступне.

Пунктом 2 частини 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, умовою для призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є: вік 55 років, наявності страхового стажу не менше 30 років, з яких 12 років 6 місяців на роботах за Списком №2.

Суд відмічає, що згідно матеріалів пенсійної відмовної справи, страховий стаж позивача становить 37 роки 7 місяців 24 дні.

Відповідачем визнається стаж позивача за Списком №2 в розмірі 7 років 07 місяців 20 днів (період із 17.01.2012 по 15.07.2014 та із 21.05.2015 по 20.05.2020) (а.с. 36).

Судом під час розгляду адміністративної справи встановлено, що відповідачем протиправно не було враховано до стажу позивача за Списком №5 періоди

із 27.01.1984 по 23.01.1985 (0 років 11 місяців 27 днів);

із 16.07.2014 по 20.05.2015 (0 років 11 місяців 0 днів);

із 11.02.1985 по 30.04.1985 (0 років 02 місяці 20 днів);

із 25.06.1986 по 29.10.1995 (9 років 04 місяці 05 днів);

із 23.11.1996 по 02.03.1999 (2 роки 3 місяці 10 днів).

Всього: 13 років 09 місяців 02 дні.

Отже, стаж позивача за Списком №2 становить 21 рік 04 місяці 22 дні.

Станом на дату звернення до позивача із заявою від 20.10.2020 позивачу виповнилось 56 років.

Враховуючи викладене, суд вважає, що станом на 20.10.2020 у позивача були наявні всі умови для призначення йому пенсії на підставі п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак відповідач протиправно відмовив у призначенні йому пенсії за Списком №2.

Щодо дати, з якої позивачу слід призначити пенсію.

Пунктом 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З матеріалів адміністративиної справи вбачається, що пенсійного віку, визначеного статтею 144 Закону №1058 позивач 3досяг ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернувся у жовтні 2020 року, тобто після спливу тримісячного строку з дати досягнення пенсійного віку.

Отже, пенсію позивачу слід призначити із 20.10.2020 (дата звернення за пенсією), а не із 28.10.2019, як помилково вважає позивач.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Окрім того, і за приписамист.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписамист.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Щодо судових витрат.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог та сплатою судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341), - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.10.2020 "Про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 періоди: із 27.01.1984 по 23.01.1985, із 11.02.1985 по 30.04.1985, із 25.06.1986 по 29.10.1995, із 23.11.1996 по 02.03.1999, із 16.07.2014 по 20.05.2015.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити із 20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком № 2 із зарахуванням пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи із 27.01.1984 по 23.01.1985, із 11.02.1985 по 30.04.1985, із 25.06.1986 по 29.10.1995, із 23.11.1996 по 02.03.1999, із 16.07.2014 по 20.05.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 908 (дев`ятсот вісім ) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук