Рішення № 97652633, 14.06.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/4390/20

Номер провадження 2/213/483/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

14 червня 2021 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренка О.М.

секретар судового засідання - Стаматова А.В.,

за відсутності учасників,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Українська товарна біржа «ТБУ», Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській області в особі Територіального сервісного центру МВС № 1243, про визнання права власності на автомобіль,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою та просить визнати за ним право власності на автомобіль ВАЗ 21099, 1998 року випуску, колір – синій, об`єм двигуна 1500 куб. см, тип ТЗ - седан, номер кузова – НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 31 травня 2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 на Українській товарній біржі «ТБУ» було укладено та зареєстровано договір купівлі-продажу вказаного автомобіля за ціною 10,00 грн., які відповідач отримав від нього до підписання вказаного договору, та взамін передав покупцеві транспортний засіб, який належав йому на підставі технічного паспорту ЯАА № 615543, виданого 15.09.2001 Криворізьким МРЕВ ДАІ Дніпропетровської області. Тобто умови договору було виконано.

Того ж дня біржовий договір було зареєстровано відповідно до Правил біржової торгівлі на автомобіль, знятий з державного реєстраційного обліку, однак зареєструвати купівлю-продаж автомобіля в реєстраційних органах ДАІ МВС у позивача не було можливості, оскільки автомобіль знаходився в технічно-несправному стані.

21.10.2020 він звернувся до Територіального сервісного центру МВС № 1243 регіонального сервісного центру ГСЦ в Дніпропетровській області із заявою про реєстрацію придбаного автомобіля, але йому було відмовлено в зв`язку з тим, що бланк біржового договору не зареєстровано в органах МВС.

Зазначив, що купівля - продаж автомобіля відбулася 31.05.2008 року в період дії Постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998, із змінами, внесеними Постановою КМ N 637 від 19.04.1999, в редакції від 21.03.2008, згідно з якою серед документів, на підставі яких підтверджується правомірність придбання транспортних засобів, зазначено договори, в тому числі угоди, укладені на товарних біржах.

Вважає, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля було укладено між сторонами у простій письмовій формі, зокрема в формі договору, укладеного на товарній біржі, при цьому законодавством на час укладення договору не передбачалося використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерством внутрішніх справ і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод, тобто сторони дотрималися порядку укладення договору купівлі-продажу автомобіля, та оспорюваний договір є укладеним., а тому просить визнати за ним право власності на вказаний автотранспортний засіб.

Ухвалою від 18 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження.

30 березня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

Відповідач неодноразово повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав.

Позивач та його представник – адвокат Новак А.М. у судове засідання не з`явились, представник позивача надав заяву про розгляд справи його відсутності та відсутності позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Треті особи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, але у судове засідання їх представники не з`явились.

Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській області надіслав пояснення на позов, просить розгляд справи проводити за відсутності представника та ухвалити законне рішення.

При цьому зазначив, що третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору не має претензій ні до позивача ні до відповідача, ні до третьої особи у справі, оскільки Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998, визначено що, до документів, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів відноситься і копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Від Української товарної біржі «ТБУ» будь-яких клопотань не надходило.

Оскільки порядок виклику відповідача до суду, передбачений ст.ст.128-130 ЦПК України, дотримано, суд вважає за можливе відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, розглянути справу у відсутності відповідача на підставі матеріалів справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст.280-282 ЦПК України.

За таких обставин, оскільки справа розглядається за відсутності її учасників, згідно з положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, зазначений у ст.16 ЦК України, зокрема, визнання права.

Згідно з положеннями ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються суду сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 31 травня 2008 року між ОСОБА_2 , від імені якого на підставі доручення діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 на Українській товарній Біржі було укладено Біржовий договір (угода) купівлі-продажу транспортного засобу за реєстраційним № 818928, згідно з яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив транспортний засіб моделі ВАЗ 21099, 1998 року випуску, номер кузова – НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належав продавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 (а.с.9-11).

Згідно з відміткою у техпаспорті вказаний автомобіль знято з обліку для реалізації в межах України, з терміном реєстрації 3 місяці, держномер здано, транзитний номер НОМЕР_4 .

Встановлено також, що 21.10.2020 позивач звернувся до Територіального сервісного центру МВС № 1243 регіонального сервісного центру ГСЦ в Дніпропетровській області із письмовою заявою про реєстрацію вищевказаного автомобіля, але в реєстрації авто йому було відмовлено у зв`язку з тим, що наданий ним біржовий договір купівлі-продажу транспортного засобу № 818928 від 31.05.2008 укладено на бланку, який не зареєстровано в уповноваженому органі МВС, а отже не відповідає вимогам Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних

машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, та не може бути віднесений до документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів /а.с.12-14/.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом, згідно ст. 16 ЦК України є визнання права.

Згідно з положеннями ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Частиною 1 ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року №1200 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Згідно з Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року №1200, оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод. Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС. У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акту приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером. Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку, чи акт технічного стану. У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.

Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Водночас, суд враховує, що договір купівлі - продажу автомобіля було укладено сторонами 31.05.2008 року, і на час виникнення правовідносин діяла Постанова Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», із змінами, внесеними Постановою КМУ N 637 від 19.04.99, згідно з якою реєстрація транспортних засобів здійснювалась на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін`юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не приймаються до реєстрації транспортні засоби, зібрані (складені) з складових частин серійних транспортних засобів без дотримання вимог Закону України "Про дорожній рух".

Відповідно до п.8 вказаної Постанови КМУ, правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб`єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Як зазначено в абзаці другому п.8, серед іншого такими документами можуть бути договори, в тому числі угоди, укладені на товарних біржах, та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортний засіб.

Враховуючи, що відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення у особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб набуто право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 ЦК України.

Як встановлено судом, спірний автомобіль належав попередньому власнику – відповідачу у справі ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тобто на законних підставах, позивач придбав у нього автомобіль на підставі договору купівлі-продажу, укладеному на товарній біржі, за погодженою сторонами угоди ціною, а отже, суд вважає, що умови договору сторонами було виконано. При цьому, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу спірного автомобіля законодавством не передбачалося використання облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерством внутрішніх справ і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод, суд вважає, що сторони дотрималися порядку укладення договору купівлі-продажу автомобіля.

Отже, оскільки судом не встановлено незаконність набуття позивачем права власності на автомобіль, а придбання його через товарну біржу на бланку біржового договору купівлі-продажу, який не зареєстровано в уповноваженому органі МВС, є перешкодою для реєстрації цього транспортного засобу в установленому законом порядку, а отже здійснення ним права володіння, користування та розпорядження власністю, чим порушуються права позивача, суд вважає, що порушене право підлягає захисту.

Вирішуючи питання щодо визнання за позивачем права власності, суд враховує, що згідно ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та є непорушним.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За приписами ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

На підставі вищезазначеного, враховуючи, що договір фактично відбувся, сторони всі свої зобов`язання виконали, рухоме майно на час укладання угоди було належним чином зареєстроване, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір згідно з вартістю автомобіля, і оскільки позивач просить покласти судові витрати на нього, їх розподіл не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 638, 639 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Українська товарна біржа «ТБУ», Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській області в особі Територіального сервісного центру МВС № 1243, про визнання права власності на автомобіль- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на автомобіль ВАЗ 21099, 1998 року випуску, колір – синій, об`єм двигуна 1500 куб. см, тип ТЗ - седан, номер кузова – НОМЕР_1 .

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_4 - 500276, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 35, оф.3;

Відповідач: ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 ;

Треті особи: Українська товарна біржа «ТБУ» - 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.63 кім.308;

Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській області - 49041, м. Дніпро, пр. Праці, 16, в особі Територіального сервісного центру МВС № 1243 – 50069, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 1.

Повне рішення складено та підписано без проголошення 14.06.2021

Суддя О.М. Нестеренко