Рішення № 97649542, 11.06.2021, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/1319/20 Провадження № 2/358/247/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» «ІНВЕСТ ХАУС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павлюк Назар Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 04.07.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК» «ІНВЕСТ ХАУС» місце знаходження: 79005, м. Львів, вул. М. Вороного, 2 про стягнення заборгованості в розмірі 408 765 (чотириста вісім тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень, яка виникла в період з 05.03.2020 по 10.06.2020 - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що нотаріус при вчиненні вищевказаного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання вимоги про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Ухвалою судді від 05 листопада 2020 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі. Постановлено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 19).

Також, 04 листопада 2020 року представник позивача звернувся із заявою про забезпечення позову (а.с. 20-21а).

Ухвалою від 06 листопада 2020 року вжито заходів по забезпеченню позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа у виконавчому провадженні № 63287122 від 13.10.2020 по виконанню виконавчого напису, вчиненого 04.07.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК» «ІНВЕСТ ХАУС» місце знаходження: 79005, м. Львів, вул. М. Вороного, 2 про заборгованість в розмірі 408 765 (чотириста вісім тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень, яка виникла в період з 05.03.2020 по 10.06.2020, до набрання судовим рішенням по справі законної сили. (а.с. 42, 43).

Ухвалою суду від 18 січня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с. 60).

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, до суду подали заяву про слухання справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» «ІНВЕСТ ХАУС» в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павлюк Назар Васильович в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

04 липня 2020 року приватний нотаріус Івано – Франківського міського нотаріального округу Івано – Франківської області Личук Тарас Володимирович вчинив виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за №2363) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» «ІНВЕСТ ХАУС» заборгованість в розмірі 408765 гривень, яка виникла за період з 05.03.2020 року по 10.06.2020 року за кредитним договором №302/П/04/2007-840 від 05.09.2007 року, на підставі якого приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Назар Васильович 13 жовтня 2020 року відкрив виконавче провадження №63287122 та зобов`язав боржника подати декларацію про майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі – 40876,51 грн.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивач зазначає, що такий виконавчий напис порушує його законне право на захист своїх законних прав та інтересів, оскільки вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів.

Вирішуючи даний позов, суд враховує наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтями 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. У виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік) встановлено, що нотаріуси вчиняють виконавчі написи щодо стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, а саме: нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, а саме кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому Наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 за №296/5 (далі - Порядок) визначено порядок вчинення виконавчих написів

Так пунктом 1 глави 16 розділу ІІ, підпунктами 2.1, 2.2, 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду. Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача

Пунктом 3 глави 16 розділу ІІ Порядку встановлено умови вчинення виконавчого напису. Так вказаним пунктом передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку. У разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів. За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Позивач зазначає, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

Так, представник позивача надав суду копію рішення Деснянського районного суду міста Києва від 25.07.2016 року за № 754/12695/14-ц, згідно якого вбачається, що позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» суму заборгованості за кредитним договором №302/П/04/2007-840 від 05.09.2007 р. в розмірі 10 359, 47 дол. США та 15 303, 70 грн. (а.с. 69, 70).

Також судом встановлено, що згідно ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Хаус», первісний стягувач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржник: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Ухвалено - замінити сторону виконавчого провадження з виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 липня 2016 року у справі № 754/12695/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме:

замінити стягувана Публічне акціонерне товариство «Комерційний «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (код ЄДЩЮУ 41661563). В задоволенні інших вимог - відмовлено.

Тобто, суму заборгованості за кредитним договором №302/П/04/2007-840 від 05.09.2007 р., про яку вказано у виконавчому написі від 04 липня 2020 року, уже було стягнуто в судовому порядку 25 липня 2016 року за позовом первісного стягувача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра».

Крім того, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10 цс 18), а саме Верховний Суд зазначив, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З виконавчого напису, вчиненого 04.07.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем вбачається, що сума заборгованості складається, у тому числі за відсотками – 239452 гривні 84 коп.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від заявника та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 128, 130, 235, 247, 259, 263 - 265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, ст.ст 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 04.07.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» «ІНВЕСТ ХАУС» місце знаходження: 79005, м. Львів, вул. М. Вороного, 2 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 в розмірі 408 765 (чотириста вісім тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень, яка виникла в період з 05.03.2020 року по 10.06.2020 року таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» «ІНВЕСТ ХАУС», (код ЄДРПОУ – 41661563), на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов