Рішення № 97646733, 15.06.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7464/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участі секретаря Івашко Я.С.,

перекладачів Куторга В.Ю., Юсофзай Мохаммад Рамазан

представника позивача Іванова С.В.

відповідача ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 )

представник відповідача Бобонич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання іноземця з метою забезпечення видворення за межі території України,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Військова частина 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з позовом до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), в якому просить затримати останнього з метою забезпечення його видворення за межі території України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач о 19 год. 00 хв. 10 червня 2021 року був виявлений та затриманий дільничним інспектором прикордонної служби в секторі відповідальності № 30, на ділянці відповідальності впс «Соломоново», в районі 357 прикордонного знаку, близько 100 м. до лінії державного кордону «У», за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Угорську Республіку поза встановленим пунктами пропуску. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон», відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та відповідно до ст. 263 КУпАП був затриманий в адміністративному порядку на термін до трьох діб для з`ясування обставин правопорушення.

Документ, що посвідчує особу відповідача: внутрішня ID - карта громадянина Пакистану № НОМЕР_1 , видана 15.07.2016, яка не дає право на перетинання державного кордону.

Окрім того, представник позивача просить суд звернути увагу на той факт, що громадянин Пакистану, ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12.00 год. 10.06.2021 затримувався військовослужбовцями впс «Ужгород» за порушення вимог п. 8 Постанови КМУ від 27.07.1998 N 1147 «Про прикордонний режим», а саме знаходився в контрольованому прикордонному районі без документів, що посвідчують особу за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 202 КУпАП, після чого відпущений.

У ході роботи з відповідачем встановлено, що останній 05.05.2021 прибув в Україну авіарейсом Стамбул-Харків для подальшого навчання в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. ДОКУЧАЄВА, але до навчального закладу так і не з`явився та у зв`язку з чим не був зарахований на навчання.

У ГУ ДМС України в Харківській області документів для оформлення посвідки на проживання в Україні відповідачем не подавалось.

Таким чином, враховуючи вищевикладене встановлені наступні обставини справи, зокрема: відповідач грубо та свідомо порушив вимоги законодавства України з прикордонних питань та про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, що виразилось в порушенні прикордонного режиму та спробі незаконного перетину державного кордону з України в Угорську Республіку, запрошення на навчання використав з метою потрапити в країни Східної Європи використовуючи Україну як транзитну країну, представник позивача просить позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, зокрема, заперечував спробу незаконного перетину кордону. Стверджує, що на станції Чоп вийшов помилково, коли повернувся потяг вже від`їхав і там залишилися його особисті речі та паспорт для виїзду за кордон. Стверджує, що в Ужгород приїхав для того, щоб пройти мовні курси та після цього поїхати на навчання в Харків.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки відсутні докази про порушення відповідачем кордону. Стверджує, що відповідач прибув в Україну на навчання з дотриманням вимог прикордонного законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач, о 19 год. 00 хв. 10 червня 2021 року був виявлений та затриманий дільничним інспектором прикордонної служби в секторі відповідальності № 30, на ділянці відповідальності впс «Соломоново», в районі 357 прикордонного знаку, близько 100 м. до лінії державного кордону «У», за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Угорську Республіку поза встановленим пунктами пропуску.

У подальшому відносно відповідача було складено Протокол про адміністративне затримання від 10.06.2021, за результатами якого відповідача було розміщено у ВТТ Чопського прикордонного загону, м.Чоп вул. Головна 55А.

Про факт затримання відповідача листом №21/501 від 11.06.2021 повідомлено Посольство Ісламської Республіки Пакистан в Україні.

10.06.2021 позивачем також скеровано запит до ректора Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва про надання інформації №21-499 стосовно відповідача.

У відповідь на запит Харківським національним аграрним університетом ім. В.В. Докучаєва повідомлено, що відповідачу ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , було видано запрошення на навчання №313121від 23.02.2021, проте останній до університету не прибув, а відтак не був зарахований до даного університету.

Як випливає з наданої копії листа адресованого начальнику Харківського прикордонного загону, відповідач повинен прибути для навчання авіасполученням 05.05.2021 о 18.40 год.

Окрім того, судом встановлено, що стосовно відповідача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №014131 від 10.06.2021, з якої випливає, що 10.06.2021 о 12.00 год. ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «ДІПС» в секторі відповідальності №24 (залізничний вокзал) на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Ужгород» в 4000 м. до державного кордону України за порушення прикордонного режиму, тобто перебував в контрольованому прикордонному районі без документів, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України. Дії останнього були кваліфіковані за ст. 202 КУпАП.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773 - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах - це іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території або тимчасово перебувають в Україні.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

Статтею 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» регламентовано порядок примусового повернення іноземців та осіб без громадянства.

Так, іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 вказаного Закону іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Тобто примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

При цьому, обов`язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом 21.11.2018 року у справі №491/807/17.

У той же час законом передбачено вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Також забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства. (Ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»)

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземця або осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Отже судом встановлено, що документи, які підтверджують законність перебування на території України, у відповідача відсутні. Разом з тим коштів для самостійного виїзду з території України він не має, також не має родичів, які б могли надати допомогу у поверненні до країни походження, працевлаштуватись на території України не має змоги та не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту.

Судом критично оцінюються твердження відповідача щодо відсутності наміру незаконним способом перетнути кордон, враховуючи значну віддаленість між місцем навчання відповідача та його затримання у контрольованій прикордонній смузі України з Угорською республікою, а також відсутність доказів у підтвердженням наведених ним обставин.

Враховуючи фактичні обставини справи зокрема те, що відповідач вчинив порушення законодавства України, яке виразилось у спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Угорську республіку, втратив будь-які законні підстави перебувати в Україні, зважаючи на відсутність угоди між Україною та Ісламською Республікою Пакистан про реадмісію, суд дійшов висновку про необхідність його затримання з метою забезпечення видворення за межі території України. На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що даний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 77, 246, 250, 289, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання іноземця з метою забезпечення видворення за межі території України,- задовольнити.

Затримати громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення видворення за межі території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання 10 червня 2021 о 19 год. 10 хв. до 10 грудня 2021 року о 19 год. 10 хв.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та проголошено о 8год.30хв. 15.06.2021.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник