Рішення № 97646450, 02.06.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/1498/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Бєлоусова А.Є., за участю секретаря судового засідання Теліуса С.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лиман цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сорока Світлана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2021 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сорока Світлана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на початку квітня 2021 року він дізнався, що відносно нього державним виконавцем Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження № 64983354 від 29.03.2021 року про стягнення з нього на користь ТОВ "Фінпром Маркет" заборгованості за кредитом на підставі виконавчого напису № 22631 від 21.10.2020 року, виданого приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем. Сума заборгованості, що підлягає стягненню складає 7734,87 грн. Зазначений виконавчий напис вважає незаконним та просить суд його скасувати, оскільки при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом було порушено вимоги ЗУ «Про нотаріат», а саме - сума заборгованості не була безспірною, письмову вимогу про усунення порушень він не отримував, перед відповідачем не було жодних зобов`язань, були порушені порядок та умови вчинення виконавчого напису.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.04.2021 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 22631, вчиненого 21.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованості в розмірі 7734,87 гривень у виконавчому провадженні № 64983354, що здійснюється державним виконавцем Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сорокою Світланою Олександрівною.

Ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.04.2021 року відкрито спрощене провадження у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання (а.с. 22-23). Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Фальченко І.В. належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягали та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ "Фінпром Маркет", належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та державний виконавець Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сорока С.О., належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули. 25.05.2021 року від Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла заява про розгляд справи без участі представника Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 02.06.2021 року прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правові відносини.

21 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київськогоміського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем був вчинений виконавчий напис № 22631 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", якому Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 18102020-ФК від 18 жовтня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 1/ПТБ від 15 жовтня 2020 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" на підставі договору факторингу " 78 від 22 лютого 2018 року відступлено право вимоги за кредитним договором № 3021/2558ECLKBPT від 30.12.2013 року, заборгованості в розмірі 7734,87 грн. за кредитним договором № 3021/2558ECLKBPT від 30.12.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" (а.с. 6).

29.03.2021 року державним виконавцем Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сорокою Світланою Олександрівною на підставі заяви ТОВ "Фінпром Маркет" про примусове виконання рішення (а.с. 7) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом № 22631 від 21 жовтня 2020 року, виданим приватним нотаріусом Київськогоміського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпроммаркет", заборгованості в розмірі 7734,87 грн. (а.с.7).

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні положення містяться в пункті 3.1. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012(далі за текстом Порядок).

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 ст. 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно ст. 46 ЗУ «Про нотаріат», нотаріуси або посадова особа, яка вчинює нотаріальні дії, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 87 Закону України "Про нотаріат").

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі за текстом Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчих написів подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, суд зазначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, і беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов`язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою. Саме таку правову позицію виловив Верховний суд України в постанові від 20.05.2015 року ( справа №6-158цс15).

Отже, враховуючи викладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що виконавчий напис суперечить вимогам чинного законодавства, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно положень ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується окремо за кожну позовну вимогу майнового характеру, за кожну позовну вимогу немайнового характеру та окремо за вимогу майнового та немайнового характеру. Якщо пред`явлено позов з кількома майновими або немайновими вимогами, то судовий збір сплачується з кожну вимогу окремо.

Враховуючи викладене, а також те, що судом позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1362,00 грн, з яких: 908,00 гривень - за вимогу щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та 454,00 гривні - за вимогу щодо забезпечення позову.

Крім того, позивачем було заявлено клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення ст. 137 ЦПК України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя N R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року N 5076-VI, а саме п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону N 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява N 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява N 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд враховує критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з обставин конкретної справи та фінансового стану обох сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом всебічно досліджені докази, наявні в матеріалах справи, які підтверджують понесені позивачем витрати на правову допомогу.

Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений в додатковій угоді до договору про надання правової допомоги від 14.04.2021 та розрахунку судових витрат від 21.04.2021 адвокатом Фальченко І.В. у виді фіксованої суми в розмірі 6000,00 грн..

Тобто, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді, а саме представник позивача був ознайомлений з документами (матеріалами) стосовно спірних правовідносин - та іншими матеріалами для звернення до суду із позовною заявою, надав попередню консультацію щодо характеру спірних правовідносин, надав оцінку правовій позиції судів України; підготував позовну заяву та копію матеріалів для сторін, засвідчив належним чином копії, направив запити сторонам у справі, направив позов до суду (а.с. 9).

Зі змісту додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 14.04.2021 вбачається вартість послуги за участь у суді при розгляді справи в розмірі 1500,00 грн..

Однак, ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Адвокат Фальченко І.В., який представляє інтереси позивача ОСОБА_1 , не був присутнім в судових засіданнях, призначених на 12.05.2021, 02.06.2021, надіслав на електронну адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

Враховуючи викладене, вимога щодо стягнення витрат , пов`язаних із участю в суді при розгляді справи в розмірі 1500,00 грн., не підлягає задоволенню.

Суд з огляду на умови надання правової допомоги, враховуючи надані адвокатом послуги, а саме ознайомлення з документами (матеріалами) стосовно спірних правовідносин - та іншими матеріалами для звернення до суду із позовною заявою, надання попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин, надання оцінки правової позиції судів України; підготування позовної заяви та копій матеріалів для сторін, засвідчення належним чином копій, направлення запитів сторонам у справі, направлення позову до суду, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу мають бути стягненні в сумі 4500,00 грн. є реальними та підтвердженими матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вваажає що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 13, 141, 263-265, 280 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сорока Світлана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 22631, вчинений 21 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованості у загальному розмірі 7734,87 (сім тисяч сімсот тридцять чотири гривні вісімдесят сім копійок) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, офіс 204) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 судові витрати в розмірі 1362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві грн. 00 коп.) гривні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, офіс 204) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 витрати пов`язані з наданням правової допомоги в розмірі 4500,00 (чотири тисячі п`ятсот грн. 00 коп.) гривень.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги адвокатом шляхом участі в судових засіданнях в розмірі 1500,00 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження рішення продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02.06.2021

Головуючий суддя -