Ухвала суду № 97644515, 11.06.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/4673/21

ун. № 759/12873/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року слідчий суддя Святошинського районного суду м .Києва Кравець В.М., за участі секретаря судового засідання Пономарчук К.О., прокурора Поваляєва С.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Паламарчука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Свінціцького С.І., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100080001197 від 24.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, не одруженого, з повною середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 23.10.2015 Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі; рішенням Апеляційного суду м. Києва від 01.02.2016 вказаний вирок скасований в частині призначеного покарання та на підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,

встановив:

До слідчого судді надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100080001197 від 24.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12020100080001197 від 24.04.2021, в якому 10.06.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 22 години 54 хвилини 22.04.2021по 01 годину 16 хвилин 23.04.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом проникнення до іншого приміщення, а саме - до пункту розповсюдження державних лотерей «Лото Маркет», що розташований за адресою: м. Київ, бул. Вернадського, 87-Г , повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ТОВ «Київський Трейд», тим самим завдавши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 35 498 гривень 61 копійка.

Так, ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за майнові злочини, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, часі та обставинах, з корисливих мотивів, а саме з метою покращення свого матеріального становища, вирішив повторно вчинити корисливий злочин та став пересуватись на автомобілі «Фольксваген Кадді» з д.н.з. НОМЕР_1 по місту Києву з метою відшукання предмету посягання та подальшого продажу майна для власних потреб.

При цьому, ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за майнові злочини, 22.04.2021 близько о 22 години 50 хвилин, в нічний період часу, знаходячись біля пункту розповсюдження державних лотерей «Лото Маркет», що розташований за адресою: м. Київ, бул. Вернадського, 87-Г, не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, а також відчуваючи потребу в грошових коштах, вирішили таємно викрасти чуже майно з приміщення пункту розповсюдження державних лотерей «Лото Маркет».

Того ж дня, близько о 22 години 54 хвилин, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 , за допомогою заздалегідь підготовленого предмету, шляхом віджиму металопластикових вхідних дверей, проник до приміщення пункту розповсюдження державних лотерей « Лото Маркет », що розташований за адресою: м. Київ, бул. Вернадського, 87-Г . Після цього, ОСОБА_1 пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, з метою обернення на свою користь і особистого збагачення, таємно викрали чуже майно, яке належить ТОВ «Київський Трейд», а саме:

- телевізор "LCD TV 32" Sharp LC, вартістю 4105 гривні, 47 копійок;

- телевізор "LCD TV 32" Sharp LC, вартістю 4205 гривень, 43 копійки;

- комп`ютер "R-LINE" з материнською платою "Intel D2500HN", вартістю 1897 гривень, 43 копійки;

- обігрівач конвекційний "Sharp ST-HT7269", вартістю 410 гривень, 87 копійок;

- комп`ютер "R-LINE" з процесором "IntelCeleron G550", вартістю 1904 гривні, 38 копійок;

- комп`ютер "R-LINE" з процесором "IntelCeleron G550", вартістю 1904 гривні, 38 копійок;

- комп`ютер "R-LINE" з материнською платою, вартістю 1897 гривень, 43 копійки;

- стілець зі спинкою, вартістю 145 гривень;

- стілець зі спинкою, вартістю 144 гривні, 99 копійок;

- стілець зі спинкою, вартістю 145 гривень;

- монітор 19' "Samsung B1930N Blank", вартістю 907 гривень;

- комп`ютер "R-LINE" з материнською платою "Intel D2500HN", вартістю 1270 гривень, 62 копійки;

- телевізор "LCD TV 32" Sharp LC, вартістю 4095 гривень, 93 копійки;

- принтер "HP LJ P1102", вартістю 1343 гривні, 55 копійок;

- монітор 15.6 "Philips 166V3LSB/62", вартістю 713 гривень, 89 копійок;

- термопринтер "Posiflex Aura-6800", вартістю 1801 гривня, 67 копійок;

- монітор 21.5 "LG M2280D-PZ", вартістю 2430 гривень, 30 копійок;

- монітор 21.5 "LG M2280D-PZ", вартістю 2430 гривень, 30 копійок;

- монітор 21.5 "LG M2280D-PZ", вартістю 2430 гривень, 30 копійок;

- сканер "CINO F560 PS/2", вартістю 554 гривні, 67 копійок;

- стілець барний зі спинкою, вартістю 200 гривень;

- стілець барний зі спинкою, вартістю 180 гривень;

- стілець барний зі спинкою, вартістю 200 гривень;

- стілець барний зі спинкою, вартістю 180 гривень, а всього майна на загальну суму 35 498 гривень 61 копійка.

Заволодівши в такий спосіб чужим майном, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік разом з викраденим майном, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ТОВ «Київський Трейд» матеріальну шкоду на загальну суму 35 498 гривень 61 копійка.

В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у обранні запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики того, що він може здійснити дії, передбачені п. п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальние правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на необгрунтованість підозри, відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та непричетність до вчинення злочину. Крім того, захисник зауважив, що прокурором до клопотання не додано документів, які підтверджують його повноваження. При вирішенні клопотання просили врахувати те, що догляду та матеріальної підтримки зі сторони підозрюваного потребує його матір, яка наразі перенесла операцію очей, та вітчим, який перебуває в лікарні.

Вислухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Як вбачається з матеріалів клопотання, 10.06.2021р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обставини, викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обґрунтовано підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 23.04.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколом огляду місця події від 23.04.2021, який проводився на місці вчинення кримінального правопорушення, під час якого було виявлено та вилучено: 6 слідів папілярних узорів з зовнішньої сторони системного блоку, який знаходився в середині даного кіоску та 4 сліди структури матеріалу; висновком дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/111-21/19602-Д від 30.04.2021 року, сліди пальців рук з розмірами по осях 16х13 мм, 22х15 мм, які були виявлені в ході огляду місця події від 23.04.2021, залишені вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; протоколом допиту (представника) потерпілого ОСОБА_3 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, під час якого свідок ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_1 , який передав йому телевізор марки "Sharp" як оплату за ремонт автомобіля; протоколом огляду від 26.04.2021, під час якого свідок ОСОБА_4 , добровільно надав телевізор марки "Sharp" чорного кольору, з серійним номером № 011122365, який в подальшому було вилучено; протоколом проведення слідчого експерименту від 03.06.2021 за участю свідка ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом огляду диска для лазерних систем формату "DVD-R Verbatim 4.7. Gb" з надписом "08191ВК 08192ВК", на якому знаходиться інформація в електронному вигляді з оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл», що розташований за адресою: м. Київ, площа Солом`янська, 11, а саме: електронна інформація, щодо мобільного радіоелектронного засобу ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з міжнародним ідентифікаційним абонентським номером: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; протоколом проведення обшуку у приміщенні квартири АДРЕСА_1 згідно якого було вилучено: планшет «Samsung» білого кольору, телефон «Ксіомі», телефон «Мейзу», телефон «Nokia», телефон «Айфон 7», телефон «Samsung», наручний годинник, павер банк чорного кольору, відео-реєстратор « Пара Сіті», GPS-трекер, компресор чорного кольору, жорсткий диск чорного кольору в кількості 3 штуки, грошові кошти в сумі 1373 гривні, два ключа від автомобіля «Мерседес», три зв`язки ключів в загальній кількості 14 штук, рибальське приладдя з цінниками, куртка з капюшоном чорного кольору, куртка з капюшоном темно-синього кольору, спортивні штани чорного кольору, куртка чорного кольору, кросівки «Пума» чорного кольору, ремені у кількості 7 штук, тактичний ремінь чорного кольору, піротехнічні предмети чорного кольору, предмет, зовні схожий на ніж у чохлі коричневого кольору, монітор «Asus» чорного кольору, серійний номер S8LMTF127239, дрель «Makita» зеленого кольору у кейсі, компресор чорного кольору, електричний рубанок, електрошліфувальник; протоколом допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які були присутні під час проведення обшуку у приміщенні квартири АДРЕСА_1 в якості понятих;протоколом проведення обшуку автомобіля марки «Opel ASTRA» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5 , номер шасі: НОМЕР_6 , за адресою: м. Київ, вул. Прилужна, 14-А, в ході якого було виявлено та вилучено: три рукавиці чорного кольору, пластиковий предмет з написом «Ford», шуруповерт червоно-чорного кольору з написом «Expert-Tools CD528B - 14/2», автомобіль марки «Opel ASTRA» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5 , номер шасі: НОМЕР_6 , один ключ з брелоком до даного автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 ; протоколом проведення обшуку гаражного боксу за адресою: м. Київ, вул. Павленка, навпроти будинку № 4 в ході якого було виявлено та вилучено: дві упаковки екструзіонного пенополістіролу «Техноніколь»; три фрагменти листів пенополістіролу; автомобіль «Volkswagen Caddy» НОМЕР_1 білого кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 ; ключі від автомобіля; протоколом проведення обшуку гаражного боксу за адресою: м. Київ, вул. Павленка, навпроти будинку № 4 в ході якого було виявлено та вилучено: два телевізори «Sharp» серійні номери НОМЕР_9 та НОМЕР_10 ; упаковка мінеральної вати «Dirock»; принтер «НР» з катреджем; два блоки кондиціонери« Vandre»; стіл овальний на хромованих ніжках з окантовкою оранжевого кольору; чотири металеві основи для барних стільців чорного кольору; дві металеві основи для стільців чорного кольору; шість круглих сидінь до стільців оранжевого кольору; монітор «Aser» s/n ID 80202825324; монітор«Asus» s/n ID CSLMTF127317; монітор«Philips» ZVCA1431018676; металеве відро для сміття з сітки оранжевого кольору; бензопила «Husgvarka» оранжевого кольору; пластиковий савок та щітка оранжевого кольору; ультрафіолетовий детектор валют s/n 040970375; два термопринтери для чеків; системний блок «Grand»; системний блок «Спецвузавтоматика»; розібраний системний блок з наклейкою s/n1092566/2; дві плати оперативної пам`яті; жорсткий диск; упаковка лотерейних квитків «Карты в руке»; три хромовані ніжки; столешня сірого кольору; протоколами перегляду змісту цифрового носія інформації.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, зокрема з пункту 36 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим, у разі визнання їх винними, в скоєнні злочинів, в яких вони обвинувачуються, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує відсутність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків ( він офіційно не одружений, дітей на утриманні немає, не працевлаштований, відсутні докази того, що він доглядає та матеріально допомагає своїй матері), тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та можливість призначення судом покарання, пов`язаного з позбавленням волі на строк від трьох до шести років, а також те, що підозрюваний є особою раніше судимою. З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що існує ризик того, що ОСОБА_1 з метою уникнення покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Водночас, слідчий суддя бере до уваги той факт, що підозрюваний отримав клопотання про обрання йому запобіжного заходу 10.06.2021. та самостійно з`явився 11.06.2021 до суду для розгляду цього клопотання, що не демонструє очевидності цього ризику. Разом з тим, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування триває, наразі проводиться ряд слідчих дій, а тому існує висока ймовірності того, що поведінка підозрюваного, з урахуванням даних про його особу, може змінитися з огляду на можливість його засудження до покарання у виді позбавлення волі.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.

Вищенаведене дає підстави обґрунтовано припускати можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного ОСОБА_1 на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності шляхом спонукання їх до відмови від раніше наданих показів.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-які важливі речі чи документи, майно, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обгрунтовується тим, що органом досудового розслідування встановлено та в подальшому вилучено лише частину викраденого майна, тому перебуваючи на волі підозрюваний може знищити, приховати іншу частину майна, тим самим унеможливити його встановлення органом досудового розслідування.

Також існує ризик того, що підозрюваний, будучи на волі, продовжить свою злочинну діяльність, оскільки він не має постійного джерела доходів, не працевлаштований, та раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, його поведінка свідчить проте,що він не став на шлях виправлення.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПКУкраїни тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Пунктом 5 частини 2 статті183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення у справі «Летельє проти Франції»).

Враховуючи сукупністю обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Посилання захисника на відсутність у прокурора повноважень, з огляду на те, що до матеріалів клопотання не додано постанову про призначення прокурора, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки відповідно до ч.3 ст. 184 КПК України до клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів додаються: копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Обов`язковість долучення інших процесуальних документів законодавством не передбачено. При цьому, варто зазначити, що згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.06.2021р. серед прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12021100080001197 вказаний прокурор Поваляєв С.С.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.5 ст. 182 КПК України).

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, його вік, майновий стан та процесуальну поведінку, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 грн. (Сорок п`ять тисяч чотириста гривень) та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178,182, 183, 193, 194, 196, 309,395 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Свінціцького С.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 ,- задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком 60 днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 рахувати з 11 червня 2021року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 09 серпня 2021 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 грн. (Сорок п`ять тисяч чотириста гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059 ;банк отримувача ДКСУ, м.Київ ;код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з особами, які мають статус свідків, потерпілих у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва Поваляєва С.С.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 15.06.2021р. о 09 год. 00 хв.

Cлідчий суддя В.М. Кравець