Ухвала суду № 97644427, 26.05.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27436/21-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В., при секретарі Брачун О.О., за участю прокурора Сказко С.І., захисника Петрусєвича В.В., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Марочко В.П. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12020100080004451,

В С Т А Н О В И В :

25.05.2021 старший слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві підполковник поліції Марочко Василь Петрович, звернувся до слідчого судді з клопотанням продовжити до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, а саме 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що завершити розслідування у кримінальному провадженні до закінчення дії ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2021 про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 строком до 30.05.2021 неможливо внаслідок особливої складності провадження, оскільки з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання йому належної правової оцінки, що має суттєве значення для подальшого судового розгляду, під час досудового розслідування існує необхідність провести та завершити наступні слідчі (розшукові) дії та прийняти відповідні процесуальні рішення, а саме: - отримати висновки судової молекулярно-генетичної експертизи, висновків технічної експертизи документів, отримання інформації із транспортних телекомунікаційних мереж, виконати інші процесуальні дії, в яких може виникнути потреба, виконати вимоги ст.ст. 283, 290, 291 КПК України.

До цього часу зазначені слідчі та процесуальні дії не проведено у зв`язку із складністю та об`ємністю кримінального провадження. Результати вказаних слідчих дій та процесуальних рішень мають доказове значення у вказаному кримінальному правопорушенні, проведення яких забезпечує повне та неупереджене досудове розслідування.

При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечували.

Заслухавши думку прокурора в обґрунтування клопотання, пояснення захисника, підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У клопотанні слідчий вказує, що в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, під приводом обміну валют вступили у злочинну змову заздалегідь розпорядившись ролі між собою.

Так, 10.12.2020 реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з метою заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів ОСОБА_2 діючи у складі групи осіб та виконуючи заздалегідь обумовлену роль підшукав приміщення, яке можливо було б використати як місце вчинення злочину за адресою: АДРЕСА_1 , (нежитлове приміщення першого поверху), зустрівся з власником та на підставі договору оренди, використовуючи інші дані, передавши гроші за оренду отримав ключі та доступ до приміщення вищевказаного приміщення. У подальшому ОСОБА_3 дане орендоване приміщення було обладнано під пункт обміну валют, та викладено в мережі «Інтернет» оголошення про надання послуг обмінну валюти, де зазначено контактний номер мобільного телефону « НОМЕР_1 ».

Після чого, 14.12.2020 орієнтовно о 14 годині 35 хвилин на вказаний мобільний номер, з метою обміну 50 000 (п`ятдесят тисяч) Євро на гривні, зателефонував потерпілий ОСОБА_4 , якому відповіла невстановлена особа, яка у свою чергу виконуючи свою роль в заздалегідь розробленому плані, підтвердила потерпілому можливість здійснення обміну валют та вигідність заявленого курсу обміну валют, тим самим переконавши ОСОБА_4 скористатися його послугами, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання., на що потерпілий погодився. В ході спілкування по телефону невстановлена особа повідомила потерпілого, що у найближчий час з ним зв`яжеться касир.

Після чого, маючи намір заволодіти грошовими коштами, відповідно до заздалегідь обумовленої та відведеної їй ролі, о 15 годині 35 хвилин до потерпілого ОСОБА_4 із абонентського номеру « НОМЕР_2 » зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила про необхідність прибути до приміщення, заздалегідь облаштованого під пункт обміну валют розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Того ж дня, орієнтовно о 15 годині 50 хвилини ОСОБА_4 прибув на власному автомобілі до зазначеної адреси та побачивши інформативну вивіску про обмін валют, а також рекламний бік борд, розміщений на стіні будинку, вийшов із свого транспортного засобу, де його зустрів ОСОБА_3 та провів до приміщення обладнаного під пункт обміну валют, продовжуючи вводити в оману потерпілого відповідно до відведеної йому ролі де за метало-пластиковою перегородкою знаходилася ОСОБА_1 . Відповідно до відведеної ролі, діючи за заздалегідь обумовленому плану, ОСОБА_1 представилась касиром, якій через отвір в метало-пластиковій перегородці ОСОБА_4 передав грошові кошти в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) Євро з метою обміну на гривні.

У цей момент, не бажаючи припиняти свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, групою осіб, з метою доведення до кінця злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих спонукань, ОСОБА_1 , помістила вказані грошові кошти в матерчату сумку чорного кольору та відповідно до попередніх домовленостей за допомогою спеціального пульту зачинила вхідні двері обмінника валют, всередині якого знаходився ОСОБА_4 . Після чого ОСОБА_1 повернулась до вікна, яке знаходилось на території касової зони у меблевій шафі, а з зовнішньої сторони вулиці прикрите жалюзями, відкрила вікно та передала у вікно сумку з грошовими коштами, яку отримав ОСОБА_3 , який відповідно до заздалегідь відведеної йому ролі, діючи за планом взяв в руки сумку та допоміг ОСОБА_1 покинути приміщення та разом тримаючи при собі сумку чорного кольору з грошовими коштами попрямували в протилежну сторону.

В цей час, відповідно до заздалегідь розробленого плану, діючи згідно відведеної йому ролі, ОСОБА_2 чекав спільників на сусідній вулиці з метою отримання грошових коштів, якими попередньо шахрайським шляхом заволоділа ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та передачі верхнього одягу останнім.

Після чого, ОСОБА_2 передав грошові кошти в сумі 500 євро кожному, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а сам з рештою суми залишив місце вчинення злочину, таким чином розпорядившись у подальшому вказаними коштами на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, під приводом обміну валют вступили у злочинну змову заздалегідь розпорядившись ролі між собою.

Так, 21.12.2020 реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з метою заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів ОСОБА_2 діючи у складі групи осіб та виконуючи заздалегідь обумовлену роль підшукав приміщення, яке можливо було б використати як місце вчинення злочину за адресою: АДРЕСА_2 ,(нежитлове приміщення першого поверху), зустрівся з власником та на підставі договору оренди, використовуючи інші дані, передавши гроші за оренду отримав ключі та доступ до приміщення вищевказаного приміщення. У подальшому в невстановлений досудовим слідством час ОСОБА_3 , були проведенні ремонті роботи даного приміщення та обладнано під пункт обміну валют, та викладено в мережі «Інтернет» оголошення про надання послуг обмінну валюти, де зазначено контактний номер мобільного телефону « НОМЕР_3 ».

Після чого, 24.12.2020 орієнтовно о 11 годині 40 хвилин на вказаний мобільний номер, з метою обміну 30 000 (тридцять тисяч) доларів США на гривні, зателефонував потерпілий ОСОБА_5 , якому відповіла невстановлена особа, яка у свою чергу виконуючи свою роль в заздалегідь розробленому плані, підтвердила потерпілому можливість здійснення обміну валют та вигідність заявленого курсу обміну валют, тим самим переконавши ОСОБА_5 , скористатися його послугами, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання., на що потерпілий погодився. В ході спілкування по телефону невстановлена особа повідомила потерпілого, що у найближчий час з ним зв`яжеться касир.

Після чого, маючи намір заволодіти грошовими коштами, відповідно до заздалегідь обумовленої та відведеної їй ролі, о 12 годині 00 хвилин до потерпілого ОСОБА_5 із абонентського номеру « НОМЕР_4 » зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила про необхідність прибути до приміщення, заздалегідь облаштованого під пункт обміну валют розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .

Того ж дня, орієнтовно о 12 годині 30 хвилини потерпілий ОСОБА_5 прибув на власному автомобілі до зазначеної адреси та побачивши інформативну вивіску про обмін валют, а також рекламний бік борд, розміщений на біля входу до приміщення, зайшовши до середини приміщення обміну валют, де відповідно до відведеної ролі за метало-пластиковою перегородкою знаходилася ОСОБА_1 . Діючи за заздалегідь обумовленому плану, ОСОБА_1 представилась касиром, якій через отвір в метало-пластиковій перегородці ОСОБА_5 передав грошові кошти в сумі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США з метою обміну на гривні.

У цей момент, не бажаючи припиняти свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, діючи повторно, групою осіб, з метою доведення до кінця злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих спонукань, ОСОБА_1 , помістила вказані грошові кошти в матерчату сумку та відповідно до попередніх домовленостей за допомогою спеціального пульту зачинила вхідні двері обмінника валют, всередині якого знаходився ОСОБА_5 . Після чого ОСОБА_1 повернулась до отвору у стіні, яке знаходилось на території касової зони у меблевій шафі, а з зовнішньої сторони знаходилася прохідна кімната із вікном яке виходило на вулицю прикрите жалюзями, відкрила вікно та передала у вікно сумку з грошовими коштами, яку отримав ОСОБА_3 , який відповідно до заздалегідь відведеної йому ролі, діючи за планом взяв в руки сумку та допоміг ОСОБА_1 покинути приміщення та разом тримаючи при собі сумку чорного кольору з грошовими коштами попрямували в протилежну сторону.

В цей час, відповідно до заздалегідь розробленого плану, діючи згідно відведеної йому ролі, ОСОБА_2 чекав спільників на сусідній вулиці з метою отримання грошових коштів, якими попередньо шахрайським шляхом заволоділа ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та передачі верхнього одягу останнім.

Після чого, отримання сумки із коштами від останніх, ОСОБА_2 передав грошові кошти в сумі 500 доларів США ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а сам з рештою суми залишив місце вчинення злочину, таким чином розпорядившись у подальшому вказаними коштами на власний розсуд.

Також продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, під приводом обміну валют вступили у злочинну змову заздалегідь розклавши між собою ролі.

Так, 29.12.2020 реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з метою заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів ОСОБА_2 діючи у складі групи осіб та виконуючи заздалегідь обумовлену роль підшукав приміщення, яке можливо було б використати як місце вчинення злочину за адресою: АДРЕСА_3 ,(нежитлове приміщення першого поверху), зустрівся з власником та на підставі договору оренди, використовуючи інші дані, передавши гроші за оренду отримав ключі та доступ до приміщення вищевказаного приміщення. У подальшому ОСОБА_3 , дане орендоване приміщення було обладнано під пункт обміну валют, та викладено в мережі «Інтернет» оголошення про надання послуг обмінну валюти, де зазначено контактний номер мобільного телефону « НОМЕР_5 ».

Після чого, 11.01.2021 орієнтовно о 14 годині 30 хвилин на вказаний мобільний номер, з метою обміну 95 000 (дев`яноста п`яти тисяч) доларів США на гривні, зателефонував потерпілий ОСОБА_6 , якому відповіла невстановлена особа, яка у свою чергу виконуючи свою роль в заздалегідь розробленому плані, підтвердила потерпілому можливість здійснення обміну валют та вигідність заявленого курсу обміну валют, тим самим переконавши ОСОБА_6 скористатися його послугами, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання., на що потерпілий погодився. В ході спілкування по телефону невстановлена особа повідомила потерпілого, що у найближчий час з ним зв`яжеться касир.

Після чого, маючи намір заволодіти грошовими коштами, відповідно до заздалегідь обумовленої та відведеної їй ролі, о 14 годині 38 хвилин до потерпілого ОСОБА_6 із абонентського номеру « НОМЕР_6 » зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила про необхідність прибути до приміщення, заздалегідь облаштованого під пункт обміну валют розташованому за адресою: АДРЕСА_3 .

Того ж дня, орієнтовно о 14 годині 42 хвилини ОСОБА_6 прибув на власному автомобілі до зазначеної адреси та побачивши інформативну вивіску про обмін валют, а також рекламний бік борд, розміщений на стіні будинку, вийшов із свого транспортного засобу, де його зустрів ОСОБА_3 та провів до приміщення обладнаного під пункт обміну валют, продовжуючи вводити в оману потерпілого відповідно до відведеної йому ролі де за метало-пластиковою перегородкою знаходилася ОСОБА_1 . Відповідно до відведеної ролі, діючи за заздалегідь обумовленому плану, ОСОБА_1 представилась касиром, якій через отвір в метало-пластиковій перегородці ОСОБА_6 передав грошові кошти в сумі 95 000 (дев`яносто п`ять тисяч) доларів США з метою обміну на гривні.

У цей момент, не бажаючи припиняти свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, повторно, групою осіб, з метою доведення до кінця злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих спонукань, ОСОБА_1 , помістила вказані грошові кошти в матерчату сумку чорного кольору та відповідно до попередніх домовленостей за допомогою спеціального пульту зачинила вхідні двері обмінника валют, всередині якого знаходився ОСОБА_6 . Після чого ОСОБА_1 повернулась до вікна, яке знаходилось на території касової зони за металево-пластиковою перегородкою, а з зовнішньої сторони вулиці прикрите рекламним біл бордом з інформацією про пункт обміну валют, відкрила вікно та відсунувши біл борд, передала у вікно сумку з грошовими коштами в розмірі 95 000 доларів США, яку отримав ОСОБА_3 , який відповідно до заздалегідь відведеної йому ролі, діючи за планом взяв в руки сумку та допоміг ОСОБА_1 покинути приміщення та разом тримаючи при собі сумку чорного кольору з грошовими коштами попрямували в сторону вул. Суворова у м. Києві.

В цей час, відповідно до заздалегідь розробленого плану, діючи згідно відведеної йому ролі, ОСОБА_2 чекав спільників на АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , з метою отримання грошових коштів, якими попередньо шахрайським шляхом заволоділа ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та передачі верхнього одягу останнім.

Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були затриманні працівниками поліції, а ОСОБА_3 із незаконно здобутими грошовими коштами в сумі 95 000 (дев`яносто п`ять тисяч) доларів США, що в перерахунку в національну валюту станом на 11.01.2021 становить 2 679 361 (два мільйони шістсот сімдесят дев`ять тисяч триста шістдесят один) гривень, покинув місце події та зник у невідомому напрямку, таким чином розпорядившись у подальшому вказаними коштами на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились заволодінні чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в особливо великих розмірах, здійснила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 190 КК України.

12.01.2021 та 24.05.2021

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Шатура, Ніжинського району, Чернігівської області, громадянку України, українку, не заміжню, не працюючу, з повною середньою освітою, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_6 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судиму в силу ст. 89 КК України повідомлено про те, що вона підозрюється у вчиненні шахрайства, вчинене в особливих великих розмірах, організованою групою, тобто кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва 13.01.2021 підозрюваній ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11.03.2021 (включно).

Керівником Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва Прокудіним Д.В. 02.03.2021 строк досудового розслідування даного кримінального провадження продовжено до трьох місяців, а саме до 11.04.2021.

09.03.2021 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва було продовжено строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 до трьох місяців.

29.03.2021 заступником керівника Київської міської прокуратури Вдовиченко М.С., було погоджено клопотання про продовження строку досудового розслідування до шести місяців.

01.04.2021 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва було продовжено строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 , строком до 30.05.2021 включно із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 181600 грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці.

26.05.2021 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва було продовжено строк строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100080004451, до шести місяців, тобто до 11.07.2021 року включно.

Підставою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого: ч.4 ст.190 КК України, а також наявність ризиків здобутих під час досудового розслідування, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити незаконний вплив на свідків та потерпілого, буде ухилятися від слідства та суду, та може продовжувати злочинну діяльність.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При цьому, суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_1 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинить спроби, щодо незаконного впливу на свідків та потерпілого з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а саме: зміни ними їх власних показань, враховуючи, той факт, свідки та потерпілий ще не надавали свої показання під час судового слідства.

На той факт, що підозрювана буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, підозрювана намагалась втекти з місця вчинення злочину, сталих зв`язків не має, не працевлаштована.

ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, не одружена, не має осіб, які потребують піклування на утриманні. Вона усвідомлює тяжкість покарання за вчинений злочин та має мотиви уникнути покарання, що підвищує актуальність ризику переховування.

На той факт, що підозрювана вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує те, що у неї відсутнє законне джерело доходів на території України, підозрювана суспільно корисною працею не займається.

Більш м`які запобіжні заходи можуть призвести до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, впливати на свідків та на розслідування кримінального провадження.

Вивченням особи підозрюваної, на даний час встановлено, що тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали її утриманню під вартою, ОСОБА_1 не страждає, а відтак доказів того, що стан здоров`я підозрюваної не допускає тримання її під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінальних правопорушень, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, відомості, які характеризують особу підозрюваної та вважає за можливе визначити заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600,00 грн., який зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Марочко В.П. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12020100080004451 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 26.06.2021 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, а саме у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 в разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з населеного пункту в якому вона зареєстрована без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 12020100080004451;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26.06.2021 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя С.В. Вовк