Постанова № 97644265, 31.05.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2816/21

Справа №754/6916/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2021 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від УПП у м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №525927 від 22.04.2021 року вбачається, що 22.04.2021 року близько 14 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 по пр. Броварському 32-А в м. Києві здійснюючи регулярні перевезення у режимі маршрутного таксі перевозив пасажирів у кількості понад 50% від загальної кількості місць передбаченого технічною характеристикою ТЗ у період дії карантину, чим порушив п.п.4.1 п. 4 протоколу №25 постійної комісії з питань ТЕБ та НС від 01.04.2021 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, від захисника ОСОБА_1 - адвоката Осадчої Н.О. до суду надійшло заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, де остання зазначила про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом господарювання - перевізником, а саме суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів стосовно технічних характеристик транспортного засобу, яким керував водій дозволеної в ньому кількості сидячих місць для перевезення пасажирів, передбаченої його технічною характеристикою або визначеною в реєстраційних документах. Відсутність таких доказів виключає можливість перевірки судом всіх обставин, викладених в протоколі та зафіксованих на відеозаписі, долученому до протоколу. Сам по собі протокол не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення свідків чи очевидців правопорушення, які б могли підтвердити те, що ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів на маршрутному автобусі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах, так як ОСОБА_1 , відповідно до протоколу здійснював перевезення людей, які і могли б бути безпосередніми свідками. Окрім цього відсутні відомості про потерпілих та не нікому завдано жодної шкоди.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року (далі - Закон) визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно зі ст. 29 Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.41 Закону особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Диспозиція ст. 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Так, диспозиція зазначеної статті є бланкетною, тобто такою, де закріплюється лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення ознак, яких бракує, слід звертатись до положень іншого нормативного акта іншої галузі права. Бланкетна диспозиція містить правила поведінки в найзагальнішій формі, відсилаючи суб`єкта реалізації до інших правових норм.

Тобто, посилання на спеціальну норму закону є обов`язковим, та за відсутності посилання на конкретний нормативний акт, яким передбачено правило поведінки та порушене особою, відповідальність не настає.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено частину та пункт нормативно-правового акту, який встановлює певну заборону. Таким чином, фабула події адміністративного правопорушення, викладена в протоколі, не містить чіткого посилання на правові норми, а отже при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушені приписи ст. 256 КУпАП.

Положеннями п. 2 п.п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року, передбачено здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.

Підпунктом 4.1 пункт 4 Протоколу постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій №21 від 22.03.2021 року зазначено, забезпечити здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус) транспорті в кількості 50 відсотків місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.

Відповідно до розділу 2 Протоколу постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 25 від 24.03.2021 року були внесені зміни до підпункту 4.1 пункт 4 Протоколу постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 21 від 22.03.2021 року наступного змісту: «4.1. забезпечити здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус) транспорті в кількості 50 відсотків, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб».

До протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів стосовно технічних характеристик транспортного засобу, яким керував водій дозволеної в ньому кількості сидячих місць для перевезення пасажирів, передбаченої його технічною характеристикою або визначеною в реєстраційних документах. Відсутність таких доказів виключає можливість перевірки судом всіх обставин, викладених в протоколі та зафіксованих на відеозаписі, долученому до протоколу. Сам по собі протокол не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення свідків чи очевидців правопорушення, які б могли підтвердити те, що ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів на маршрутному автобусі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах, так як ОСОБА_1 , відповідно до протоколу здійснював перевезення людей, які і могли б бути безпосередніми свідками.

Окрім цього відсутні відомості про потерпілих осіб та осіб яким завдано шкоди.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 44-3 КУпАП, з урахуванням бланкетної норми, визначає спеціального суб`єкта суб`єкта господарювання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

ОСОБА_1 працює водієм автобуса, тобто є лише найманим працівником ТОВ «Підприємство «Троїцька Артіль», що підтверджується доданими до заперечення копією наказу про прийняття на роботу № 10К від 19.02.2013 року та копією трудової книжки НОМЕР_2 .

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом господарювання - перевізником, а саме суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

У якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, інспектором поліції надано протокол про адміністративне правопорушення.

При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не здійснює господарську діяльність та не зареєстрований відповідно до закону як фізична особа-підприємець, а згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, офіційно працює водієм в ТОВ «Підприємство «Троїцька Артіль», код ЄДРПОУ: 37648955, зареєстрованого у встановленому законом порядку як суб`єкта господарювання юридичної особи з організаційно-правовою формою «товариство з обмеженою відповідальністю», що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search.

Таким чином, ОСОБА_1 не є суб`єктом тих дій, які викладені у протоколі і за вчинення яких наступає відповідальність, передбачена саме ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно до норм ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження винуватості вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, суду надано лише протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №525927 від 22.04.2021 року, який лише фіксує правопорушення, однак не підтверджує факт перевезення ОСОБА_1 , більшої кількості пасажирів ніж 50%, що передбачено технічною характеристикою транспортного засобу.

Належні та допустимі докази, в розумінні ст. 251 КУпАП, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП в матеріалах справи відсутні, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно нього за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 8, 44-3 ч.1, 221, 247, 251, 254, 256, 283-285 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Н.Г. Таран