Ухвала суду № 97644106, 08.06.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/4418/18

номер провадження 1-в/695/54/21

Номер рядка у звіті

У Х В А Л А

08 червня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю: секретаря с/з Розпутньої І.Г., Варданян Л.А.

прокурора Гомаз В.В.

представника Золотоніського

МРВ з питань пробації Кіян Н.М., Фролової Ю.С., Долгушина В.Ф.

засудженого ОСОБА_1

захисника Деревянка В.Т.

розглянувши подання начальника Золотоніського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області Долгушина В. про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_1 , –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 був засуджений 21.03.2019 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з наданням іспитового строку 3 роки.

Начальник Золотоніського МРП філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області Долгушин В. на адресу суду направив подання для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_1 і направлення його згідно з вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.03.2019 року для відбуття призначеного покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Подання мотивовано тим, що перебуваючи з 06.05.2019 року на обліку Золотоніського МРП філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, ОСОБА_1 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання та йому встановлено дні явки на реєстрацію, а саме 2-й, 3-й та 4-й вівторок кожного місяця.

08.10.2019 року ОСОБА_1 не з`явився на реєстрацію без поважних причин, про що 15.10.2019 року йому винесено застереження у вигляді письмового попередження про недопущення в подальшому порушення встановлених судом обов`язків.

25.10.2019 р. Черкаським районним судом ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. 19.11.2019 р. із засудженим проведено бесіду про недопущення в подальшому вчинення адміністративних правопорушень.

10.12.2019 р. Золотоніським міськрайонним судом ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. 28.01.2020 р. із засудженим проведено бесіду про недопущення в подальшому вчинення адміністративних правопорушень.

21.01.2020 року ОСОБА_1 повторно не з`являвся на реєстрацію без поважних причин.

Засуджений свідомо не сприйняв наданої державою довіри, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення та постає питання про доцільність його подальшого перевиховання в місцях позбавлення волі.

У судовому засіданні представник органу пробації Кіян Н.М. подання підтримала, просила його задовольнити та зазначила, що засуджений не повідомляв орган пробації в письмовому вигляді про зміну місця проживання з с. Благодатне на м. Біла Церква, не повідомляв про причини неявки на реєстрацію 08.10.2019 та 20.01.2020 р., що свідчить про повторне невиконання ним обов`язку. Представник органу пробації Долгушин В.Ф. зауважив, що з часу звернення до суду з даним поданням засуджений і до цього часу періодично не з`являється на реєстрацію, що зафіксовано в листках реєстрації.

Прокурор у судовому засіданні просила задовольнити подання та вказала, що засуджений і в подальшому продовжує порушувати покладені на нього обов`язки.

Засуджений ОСОБА_1 у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні подання. Він пояснив, що в жовтні 2019 року він не з`явився на реєстрацію так як його не відпустили з роботи, а в січні 2020 р. у зв`язку з поганим самопочуттям звертався до лікаря, тому й не з`явився на реєстрацію до відділу пробації, про що повідомляв орган пробації. Засуджений повідомив, що він вже рік проживає в м. Біла Церква, працює в ТОВ «ВГ «Кайман» та просив орган пробації зменшити йому дні явок на реєстрацію чи передати документи щодо реєстрації в орган пробації за місцем проживання.

Захисник засудженого – адвокат Дерев`янко В.Т. зауважив, що в поданні ставиться питання про скасування звільнення його підзахисному, але воно не обґрунтоване. Неявка на реєстрацію засудженого не містить систематичності. Засуджений позитивно характеризується за зареєстрованим місцем проживання – в с. Благодатне, має сім`ю, малолітню дитину, офіційно працює в ТОВ «ВГ «Кайман» та має позитивну характеристику за місцем роботи. Все це свідчить про той факт, що засуджений став на шлях виправлення.

Заслухавши учасників процесу та ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що подання не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.03.2019 р. ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з наданням іспитового строку терміном 3 роки. Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов`язано періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Вирок набрав законної сили 23.04.2019 року.

06.05.2019 р. ОСОБА_1 дав підписку, в якій він засвідчив, що ознайомлений з порядком і умовами відбування покарання.

Постановою інспектора Золотоніського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області від 06.05.2019 р. ОСОБА_1 призначено дні явок – 2-й, 3-й та 4-й вівторок кожного місяця.

Відповідно до копії листка реєстрації за період з 14.05.2019 р. по 28.01.2020 р. ОСОБА_1 не з`являвся на реєстрацію 08.10.2019 р. та 21.01.2020 р.

Свідок ОСОБА_2 , яка являється матір`ю засудженого засвідчила, що син має сім`ю, малолітню дочку. Його дружина працювала, але потім її скоротили. Син працював по наймах. У січні 2020 р. він хворів, звертався до лікаря, тому не зміг один раз з`явитися на реєстрацію. Щодо накладення на сина адміністративних штрафів свідок зазначила, що сестру ображає зять, а син ОСОБА_3 заступається за неї, в зв`язку з цим і були складені матеріали.

Відповідно до ч.2 ст.78 КК України суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання у разі, коли він не виконує покладені на нього судом обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Упродовж іспитового строку і до теперішнього часу, нового злочину засуджений не вчинив та до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обов`язковою умовою скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання є відсутність об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості виконувати обов`язки, визначені законом та покладені на нього судом.

Для направлення засудженого для відбування призначеного покарання під час іспитового строку згідно з ч. 2 ст. 78 КК України достатньо невиконання ним хоча б однієї із двох умов: 1) невиконання покладених на нього обов`язків, визначених у ст. 76 КК України, або 2) систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. У цьому випадку суд зобов`язаний направити засудженого для відбування покарання, призначеного за вироком.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно з ч.2ст.78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Однак, як вбачається із листка реєстрації, на день звернення до суду з цим поданням, засуджений ОСОБА_1 за час випробувального терміну допустив лише дві неявки на реєстрацію та 25 разів з`явився. Після неявки засуджений повідомляв орган пробації про причини неявки, про що у матеріалах справи наявна копія його письмових пояснень. Систематичність вчинення ОСОБА_1 правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення не доводиться матеріалами справи, оскільки на засудженого лише двічі було накладено стягнення за адміністративні правопорушення.

Неявки засудженого на реєстрацію до органу пробації та вчинення правопорушень, що потягли за собою накладення адміністративних стягнень не мають систематичного характеру, а отже злісності ухилення засудженого від виконання зобов`язань за вироком суду не доведено. Відсутність наміру в засудженого ухилитися від виконання покладених на нього обов`язків підтверджується його добровільним з`явленням до органу пробації після кожної неявки.

Суду не було надано переконливих доказів невиконання покладених на засудженого обов`язків та систематичності вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

При цьому суд зважає на те, що засуджений надав до матеріалів справи довідку про те, що з 20.01.2020 р. він перебував на амбулаторному лікуванні та не міг з`явитися на реєстрацію 21.01.2020 р. Таким чином, суд враховує, що неявки ОСОБА_1 не мали систематичного характеру, а також враховує, що засуджений за місцем мешкання характеризується позитивно, офіційно працевлаштований та позитивно характеризується за місцем роботи, до кримінальної відповідальності не притягався.

Разом із тим, суд не бере до уваги відомості органу пробації про неодноразові неявки засудженого на реєстрації на час розгляду даного подання, оскільки суд не може виходити за межі подання. Уточнення інкримінованих в поданні порушень ОСОБА_1 явок на реєстрацію, органом пробації здійснено не було.

Отже, суд не знаходить доказів злісного ухилення засудженого від виконання обов`язків, покладених вироком суду, і вважає, що направлення засудженого для відбування призначеного покарання буде передчасним та не відповідатиме меті звільнення від відбування покарання, у зв`язку з чим в задоволенні подання органу пробації слід відмовити.

На підставі зазначеного та керуючись ч.2 ст.78 КК України, ст.ст. 376, 537, 539 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 7 днів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.376 КПК України повний текст ухвали оголошено 11 червня 2021 року о 11-30 год.

Суддя М.Ю. Степченко