Постанова № 9764393, 21.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 травня 2010 року 15:53 № 2а-4162/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи

ОСОБА_1

про стягнення податкової заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва (надалі ДПІ у Оболнському районі міста Києва, позивач) звернулася до суду з позовм про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі СПД ОСОБА_1 або відповідач) заборгованості в розмірі 25138 грн. 10 коп.

Ухвалою суду від 22 березня 2010р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 квітня 2010р.

22 квітня 2010р. до Окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку із зайнятістю в розгляді іншої судової справи, у звязку з чим судове засідання 23.04.2010р. було відкладено до 21 травня 2010р.

20 травня 2010р. до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у звязку із терміновим відрядженням.

Заперечення відповідача або ж його представника на позовну заяву до Окружного адміністративного суду м. Києва не надходили.

В судовому засіданні 21 травня 2010р. суд, ознайомившись з клопотанням представника відповідача про повторне відкладення розгляду справи, дійшов висновку про навмисне затягування розгляду справи, у звязку із чим було відмовлено представнику відповідача у задоволенні його клопотання.

В судове засідання прибув представник позивача, позов підтримав. Позовні вимоги мотивовані тим, що сума штрафу за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначеного рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій, визначеного відповідачу не була сплачена вчасно, у звязку з чим у відповідача обліковується борг, який станом на дату подання позову до суду не було сплачено до державного бюджету.

У звязку з незявленням відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

В судовому засіданні 21 травня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Субєкт підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 зареєстрований Оболонською районною у м. Києві державної адміністрацією 21.09.2006р. за №20690000000009477, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено перевірку дотримання податкового законодавства відповідача, якою, окрім іншого, встановлено порушення відповідачем п. 1, п. 2, п. 12 ст. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995, № 265/95-ВР, зі змінами та доповненнями (далі Закону України №265) та п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»98/96 від 23.03.1996р. (далі закону України №98). За результатами вказаної перевірки складено акт №72 від 04.09.2009р., на підставі висновків якого ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.09.2009р. №0003111704 та №0003101704, якими до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 25138 грн. 10 коп.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження вищевказаних рішень ДПІ у Оболонському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

З урахування викладеного, штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту п.1, п. 2, п. 12 ст. 13 Закону України №265 застосовані на підставі пункту 2 статті 17 та статті 20 цього ж Закону а також за порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України №98, застосовані на підставі абз. 3 п.1 ст. 8 цього ж Закону, є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 та 241 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції, визначені рішенням ДПІ у Оболонському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій 15.09.2009р. №0003111704 та №0003101704 застосовано в межах строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Субєкт підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (04074, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України (р/р 31113104700006 УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 21080900, код ЗКПО 26077916, МФО 820019) заборгованість в розмірі 25138 (двадцять пять тисяч сто тридцять вісім) гривень 10 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 25.05.2010р.